Філологічні трактати
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/202
Browse
1434 results
Search Results
Item Enhancing ESP for STEM Students: AI Tools and Their Effects on Language and Content Learning(Sumy State University, 2025) Ляшенко, Ірина Володимирівна; Liashenko, Iryna Volodymyrivna; Chepeliuk, N.; Rumiantseva, O.Швидка інтеграція штучного інтелекту (ШІ) в освіту створює як виклики, так і нові можливості, особливо для студентів STEM-спеціальностей (науки, технології, інженерія та математика), академічне та професійне зростання яких тісно пов’язане з технологічним прогресом. Це дослідження спрямоване на вивчення того, як інструменти ШІ можуть підвищити ефективність навчання англійської мови за професійним спрямуванням (ESP) у магістрантів STEM-напрямів шляхом покращення їхньої мовної компетенції та знань у галузі фаху. Метою дослідження є, з одного боку, оцінити вплив інтеграції ШІ в ESP-інструктаж, а з іншого —сформулювати практичні рекомендації щодо його впровадження. Спираючись на теоретичний аналіз сучасної наукової літератури (2022–2025) та досвід навчального процесу, дослідження визначає, що використання ШІ —зокрема персоналізованих навчальних траєкторій, автоматизованих систем оцінювання та віртуальних тьюторів —сприяє покращенню академічних результатів, підвищує залученість студентів та забезпечує індивідуалізований підхід до навчання. Інструменти ШІ також дозволяють моделювати професійні ситуації, формувати м’які навички (комунікація, критичне мислення, вирішення проблем), підтримувати інклюзивне та самостійне навчання. Результати підтверджують, щоінтеграція ШІ в ESPдля студентів STEM-напрямів дозволяє подолати прогалини у викладанні фахової мови, підвищити мотивацію до самоосвіти та створити динамічне середовище, що відповідає вимогам сучасного ринку праці. На основі аналізу сформульовано низку педагогічних і технологічних рекомендацій для викладачів і закладів вищої освіти щодо відповідального та ефективного впровадження ШІ в ESP-освіту. Висновки дослідження сприяють розвитку наукової дискусії щодо ролі ШІ у вищій освіті та підкреслюють його потенціал у модернізації та персоналізації навчального процесу для майбутніх фахівців.Item Підвищення інформаційної безпеки через навчання іноземної мови(Сумський державний університет, 2025) Медвідь, Олена Миколаївна; Medvid, Olena Mykolaivna; Вашист, К.; Стриженко, О.В статті охарактеризовано особливості використання інноваційних підходів у навчанні іноземної мови, що передбачає автономію учнів, перехід викладача до ролі координатора, проблемно-орієнтований підхід та інформатизацію процесу. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) як частина сучасних інноваційних засобів використовуються для пошуку додаткових навчальних матеріалів, розширення знань, задоволення індивідуальних потреб учнів й формування навичок роботи з технологіями, що поєднується з традиційними методами навчання. Наразі на тлі посиленої пропаганди в часи російсько-української війни визначено основні загрози для підлітків у сфері інформаційно-комунікаційних технологій: кібербулінг, фішинг, витік даних, технологічна залежність, небезпеки соцмереж і відеочатів, недосконале програмне забезпечення, пропаганда та радикалізація. Використання сучасних методик і технологій у навчанні іноземних мов за допомогою можливостей сучасного інтернету дозволяє не лише підвищити рівень мовної компетенції, але й сформувати навички, необхідні для захисту від маніпуляцій, фейкових новин та кіберзагроз, в чому і полягає актуальність дослідження. Метою роботи є дослідження сучасних засобів навчання іноземних мов як інструментів підвищення інформаційної безпеки учнів в Україні.У процесі дослідження застосовано комплекс взаємопов’язаних наукових методів, що забезпечили системність, логічність і достовірність результатів аналізу. Аналіз і систематизацію використано для розкриття поняття інноваційних методик та інформаційно-комунікаційних технологій у вивченні іноземної мови: цей метод дозволив систематизувати наукові підходи, визначити ключові терміни та сформулювати теоретичну базу дослідження. Аналіз наукової літератури застосовано з метою виявлення особливостей впровадження інноваційних методик у навчальний процес, зокрема щодо викладання іноземних мов із використанням ІКТ. Порівняльний метод дозволив оцінити переваги й недоліки різних освітніх підходів в умовах цифрового середовища, порівнюючи при цьому як вплив традиційних, такй інноваційних форм і засобів навчання на формування навичок інформаційної безпеки учнів Дослідження впливу різних методик навчання на формування інформаційної безпеки учнів при вивченні іноземних мов доводить, що найефективнішими є інтерактивні платформи, ігрові методи (симуляції і рольові ігри), онлайн-курси із цифрової безпеки, а також навчання через соцмережі та форуми. Результатом є створення комплексу вправ для захисту учнів від загроз інформаційно-комунікаційних технологій під час вивчення англійської мови. Вправи охоплюють формування навичок захисту персональних даних та розпізнавання загроз в онлайн-середовищі, розвиток критичного мислення й перевірку інформації, безпечне користування соцмережами, збереження психічного здоров’я тощо через активацію різних видів мовленнєвої діяльності в процесі навчання іноземної мови.Item The Perceptions of Primary School Foreign Language Teachers on Remote Teaching Challenges and Limitations in the Context of Contemporary Foreign Language Teaching(Sumy State University, 2025) Malešević, M.З моменту оголошення пандемії COVID-19 на початку 2020 року дистанційне навчання стало значною проблемою в глобальній освіті. Вчителі в країнах, що розвиваються, таких як Боснія і Герцеговина (утворення –Республіка Сербська), зіткнулися з низкою труднощіві перешкод, коли все навчання було переведено в онлайн-середовище, тому різні внутрішні та зовнішні фактори вплинули на те, як вчителі реагували на адаптацію до нового навчального середовища. Ці проблеми вплинули на якість їхньої роботи та, як наслідок, на якість знань, які отримували учні. Враховуючи той факт, що характер викладання іноземних мов створює унікальні труднощі, особливо під час перевірки певних мовних елементів і навичок під час онлайн-оцінювання, це дослідження мало на меті дослідити перешкоди, з якими стикаються вчителі іноземних мов початкової школи під час впровадження цього способу навчання.Враховуючи той факт, що вчителі початкової школи в Республіці Сербській мають обмежений тримісячний досвід дистанційного викладання (під час пандемії COVID-19), це кількісне, неекспериментальне опитування досліджувало їхні погляди, очікування та виклики протягом єдиного часу, коли вони впроваджували дистанційне навчання інституційно. Дані були зібрані за допомогою структурованої анкети, розповсюдженої онлайн через Google Forms, що забезпечувало доступність та широку участь. В анкеті використовувалася шкала Лайкерта для вимірювання рівня згоди чи незгоди вчителів з різними твердженнями, починаючи від «Категорично не згоден» (1) до «Повністю згоден» (5). Крім того, проведене опитування мало на меті оцінити їхнє ставлення та готовність до проведення онлайн-занять у майбутньому.Окрім переваг онлайн-навчання, результати дослідження професійних, педагогічних та загальних цифрових компетенцій вчителів іноземних мов для дистанційного навчання свідчать про наявність побоювань щодо цієї форми навчання. Також було виявлено, що більшістьвчителів очікують постійної інституційної підтримки та співпраці зі своїми колегами.Умови пандемії коронавірусу спричинили надзвичайні обставини в освіті та чітко вказали на структурні недоліки та вразливість існуючої системи освіти в Республіці Сербській, а також на необхідність розвитку цифрової та інформаційної грамотності. Ці обставини можна розглядати як можливість для більшої цифровізації освіти та пропонують можливість для того, щоб ця форма навчання стала невід'ємною частиною освіти. Для майбутніх досліджень було б корисно вивчити думки та ставлення учнів щодо якості онлайн-навчання в Республіці Сербській, а також рекомендації щодо покращення цієї моделі навчання.Item Особистісні наративи війни: медіатизація досвіду в мікрожанрах (на прикладі замальовки)(Сумський державний університет, 2025) Гаврилюк, Інна Леонідівна; Havryliuk, Inna LeonidivnaУ статті досліджуються особистісні наративи в соціокомунікаційному дискурсі в умовах війни, зокрема їх медіатизація через мікрожанри. Наголос зроблено на замальовці –жанрі короткої авторської прози. Мета дослідження –з’ясувати, як персональний досвід війни репрезентується та медіатизується через жанр замальовки. Робота має міждисциплінарний характер, поєднує літературознавчий, медіазнавчий та психологічний підходи. З’ясовано, що в контексті російсько-української війни замальовки стали важливим інструментом медіатизації досвіду українців. Це пояснюється здатністю замальовки лаконічно відображати реальність, адаптуватися до цифрового простору та передавати особисті авторські переживання на публічному рівні. Підкреслюється, що найбільш активно замальовка функціонує в соціальних мережах, передусім фейсбуці, що зумовлено її відповідністю формату цього майданчика. Наразі замальовки стали частиною інституційних платформ, де архівуються воєнні свідчення. Визначено основні типи авторських позицій в аналізованому корпусі замальовок: очевидець, учасник, рефлексивний спостерігач. Встановлено, що замальовки виконують функції інформування, документування, комунікації, мобілізації суспільства, формування колективної пам’яті, а також психотерапевтичну, емпатійну та етичну ролі; адресуються широким суспільним колам, проте спрямовані й на конкретні аудиторні групи –військових, ворогів і самого автора. Наголошується, що замальовка сприяє поглибленню демократизації авторства в умовах війни.Item Вербалізація психологічного тиску в мовленнєвому акті погрози(Сумський державний університет, 2025) Сидоренко, Ольга Павлівна; Sydorenko, Olha Pavlivna; Бабич, С.; Савченко, І.У статті описано структурно-семантичні моделі реалізації мовленнєвого акту погрози в ситуації криміногенного спілкування з урахуванням соціально-психологічного статусу комунікантів, лексико-семантичні засоби об’єктивації погроз, визначено мовленнєві тактики й стратегії реалізації мовленнєвого акту погрози. В умовах криміногенної комунікації реалізуються такі структурно-семантичні моделі мовленнєвого акту погрози: директивний та комісивний компоненти виражено експліцитно; директивний та комісивний компоненти виражено імпліцитно; директивний компонент виражено експліцитно, а комісивний –імпліцитно; директивний компонент виражено невербально, а комісивний –експліцитно. На лексико-семантичному рівні погроза експлікується дієсловами деструктивної семантики, що позначають фізичний вплив з метою позбавлення життя особи та завдання шкоди здоров’ю. Мовними маркерами агресивного висловлювання у формі погрози, які вживаються передусім із метою зниження соціального статусу співрозмовника, є інвективи, оцінна лексика, що вказує на низький інтелектуальний рівень адресата, актуалізує низькі моральні й естетичні цінності співрозмовника, зооніми. У ситуації криміногенного спілкування застосовуються такі комунікативні стратегії й тактики реалізації мовленнєвого акту погрози: стратегія переконування (тактики наполягання і аргументації); стратегія дискредитації (тактика образи і інвективна тактика); стратегія маніпуляції (тактики роз’яснення, встановлення довіри та експлуатації моральних цінностей адресата); стратегія вербального насилля (тактики наказу та заборони). Кількісно в досліджуваних комунікативних актах переважає стратегія маніпуляції, дискредитації та вербального насилля (тактики образи, експлуатації моральних цінностей адресата, наказу та заборони), що є формами психологічного впливу на свідомість адресата з метою змінити його поведінку в інтересах адресанта. У соціальному середовищі ув’язнених/засуджених мовленнєві акти погрози є успішними та вдалими, оскільки статус адресанта в ієрархії особистісних стосунків є вищим за статус адресата.Item Рецепція творчості Оксани Забужко в літературно-критичному дискурсі(Сумський державний університет, 2025) Іщенко, Олена Анатоліївна; Ishchenko, Olena Anatoliivna; Оропай, А.Стаття присвячена вивченню літературно-критичної думки щодо творчості однієї з найяскравіших і найвідоміших авторок української літератури кінця ХХ –початку ХХІ століття О. Забужко. Зазначено, що доробок письменниці привертає увагу актуальною проблематикою, оригінальним стилем, відвертістю, жанровим різноманіттям, акцентуацією неперебутніх моральних та етичних цінностей, філософічністю, інтелектуалізмом, що зумовило виникнення численних досліджень.Метою статті стало осмислення основних напрямків рецепції творчої постаті О. Забужко в сучасному українському літературно-критичному дискурсі з акцентуацією на прозових художніх текстах. Було виокремлено погляди дослідників на жанрову та стильову природу найвідоміших творів, риси ідіостилю, специфіку художнього моделювання дійсності, проблемно-тематичне навантаження. Також простежено авторську позицію письменниці щодо власних текстів.Визначено, що сучасні дослідники виокремлюють у художніх творах О. Забужко ознаки літератури постмодернізму завдяки використанню інтертекстуальності, прийому інтелектуальної гри, фрагментарності, деформації традиційних наративних структур, зняттю табу із заборонених за часів соцреалізму тем. Дослідники переконані, що доробку письменниці властивий стильовий синкретизм (наявність елементів символізму, експресіонізму) та жанрова дифузія (наприклад, роман-есе, повість-казка). Зазначено, що основними рисами ідіостилю авторки вважають філософічність, відвертість, автобіографічність тощо.Традиційно доробок О. Забужко зараховують до феміністичного дискурсу з огляду на зацікавленість авторки у розкритті внутрішнього світу жінки, прагнення відійти від гендерних стереотипів та орієнтацію на відвертість. Акцентовано, що зазначені художньо-естетичні настанови письменниця визначає як «феміноцентризм», а свій доробок ідентифікує як «феміноцентричну літературу».Item Компоненти створення емпатії до негативного героя(на прикладі «Таємної історії» Донни Тартт)(Сумський державний університет, 2025) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Zhylenko, Iryna Rudolfivna; Сенчуріна, Л.; Пономаренко, С.У статті досліджено явище емпатії в літературному контексті, проаналізовано причини і процес його спрямування на негативних літературних персонажів. З’ясовано проблему особистісної участі автора й читача у формуванні образного світу художньої прози. Простежено формування емпатійного компонента, який становить емоційно-інтелектуальну домінанту психічної сфери процесу рецепції. Запропоновано власну класифікацію авторських засобів, за допомогою яких письменники досягають відповідного ефекту –створюють читацьку зацікавленість. Усі прийоми об’єднано у чотири групи: зовнішні, внутрішні, соціальні та унікальні. Варіативне поєднання цих технік допомагає глибше розкрити психологію персонажів, роблячи їх ближчими та зрозумілішими для читача. Складові системи працюють комплексно, і для будь-якого героя діють засоби з усіх чотирьох сегментів.На прикладі образу Генрі Вінтера, одного з головних героїв роману Донни Тартт «Таємна історія», досліджено головні компоненти створення емпатії. Розглянуто історію формування шаблону книжкового антигероя, здатного викликати співчуття аудиторії. Визначено, що емпатія є складним процесом сприйняття, опрацювання й відтворення емоційного стану іншого об’єкта.Item Експресіоністично-модерна парадигма прози Миколи Хвильового(Сумський державний університет, 2025) Кириленко, Н.; Савченко, К.У статті ми простежили особливості ідіостилю М. Хвильового, звернули особливу увагу на експресіоністичні елементи в його прозі, розкрили потенціал прози М. Хвильового в контексті експресіонізму; визначили вплив творчості письменника на подальший розвиток української літератури.Метою статті є розкриття художньо-стильових особливостей прози Миколи Хвильового на основі аналізу експресіоністичних тенденцій у його творчості.Створюючи образну парадигму художнього світу, письменники 20-х років ХХ століття намагалися абсурдність та алогічність того, що відбувалося в дійсності, перенести на нові принципи побудови художнього цілого. Такі письменники, як М. Хвильовий, В. Підмогильний, Т. Осьмачка та інші виявляли своє ставлення до дійсності, будуючи новелістичну модель на принципах дисгармонії, емоційної схвильованості та експресивного контрасту кольорів і звукових образів.Експресіонізм –мистецький напрям, що виник на початку ХХ століття й докорінно змінив погляди митців і реципієнтів на мистецтво. Стиль прагнув звільнитися від обмежень академічного мистецтва та звернутися до чогось більш особистого та емоційного. Експресіонізм зосереджений на внутрішньому світі особистості, її переживаннях, болях і радощах, які відображаються в художніх текстах яскраво та не інертно.Експресіонізм вплинув на українську літературу Розстріляного відродження. Стиль характеризується напруженістю емоцій, внутрішніми конфліктами, динамізмом, експресією, що дозволяло письменникам глибше досліджувати людську психіку та соціальні проблеми. Експресіоністи часто використовували своє мистецтво для критики суспільства, підкреслюючи соціальні проблеми та нерівність.Експресіоністичні тенденції в новелістиці Миколи Хвильового є важливим аспектом його прози, додаючи глибини й емоційної насиченості творам. Письменник активно використовує прийоми експресіонізму для вираження внутрішніх конфліктів, емоційних станів, соціальної критики.Item Лексична омонімія в словацькій та українській мові: проблеми і перспективи(Сумський державний університет, 2025) Шехавцова, Св.Стаття присвячена дослідженню лексичної омонімії в українській та словацькій мовах і ґрунтується на комплексному підході, що поєднує аналіз лексикографічних джерел, корпусні дослідження та порівняльні методи. Міжмовна омонімія, як одне з найбільш складних напрямків лінгвістичних досліджень, виникає в тісному з’язку з процесами глобалізації та інтенсифікації міжкультурної взаємодії. Актуальність дослідження полягає в тому, що, хоча омонімія вивчалася в рамках окремих мов, системного порівняння цього явища в українській та словацькій мовах досі не проводилося. Метою дослідження є виявлення основних типів лексичної омонімії в українській та словацькій мовах, аналіз їх семантичних особливостей, а також визначення потенційних проблем, які виникають у процесі їх перекладу та використання в мовленні. У статті також розглянуто перспективи подальших досліджень у цій галузі, зокрема можливості створення спеціалізованого словника омонімів або комп’ютерних алгоритмів для автоматичного розрізнення омонімів. У процесі були застосовані наступні методи дослідження: порівняльно-історичний, семантичний аналіз, контекстуальний аналіз. Проведене дослідження лексичної омонімії в українській та словацькій мовах дозволило виявити ключові закономірності та розробити нові підходи до вирішення проблем, пов’язаних із цим явищем. У ході роботи було проаналізовано омонімічні пари, вивчено їхнє функціонування у комунікативних ситуаціях та запропоновано інноваційні рішення для міжмовної комунікації. Авторка пропонує інноваційний підхід для точного визначення значень омонімів у контексті, через трирівневу систему. Подібна система включає три взаємодоповнюючих рівня аналізу. Ця система особливо ефективна для українсько-словацьких пар, де омоніми часто мають асиметричні значення. Систему можна покласти в основу розробки спеціалізованого електронного словника омонімів для українсько-словацьких перекладів, що спростив би роботу лінгвістів і перекладачів. Публікація містить результати досліджень, проведених при грантовій підтримці „Funded by the EU NextGenerationEU through the Recovery and Resilience Plan for Slovakia under the project No. 09I03-03-V01-00148.”Item Відтворення соціолектизмів у перекладі текстів науково-популярного стилю(Сумський державний університет, 2025) Халимон, І.; Сливка, В.Статтю присвячено дослідженню проблеми відтворення соціолектизмів у перекладі науково-популярних текстів на прикладі книги К. Фокс «Спостерігаючи за англійцями». Дослідження базується на порівняльному аналізі оригінального та перекладеного текстів із застосуванням описового, компаративного і кількісного методів. Аналіз перекладу соціально-маркованих одиниць у тексті книги К. Фокс свідчить про використання перекладачкою комплексу прийомів, спрямованих, з одного боку, на відтворення соціолектної специфіки оригіналу, з іншого –на досягнення адекватного комунікативного впливу на реципієнтів. Вибір стратегії відтворення соціолекту залежить від його функції в оригіналі, функціонального стилю тексту, контексту, авторського стилю. Найчастіше застосовуються комбіновані стратегії, зокрема поєднання прийомів заміщення варіантним або контекстуальним відповідником і трансплантації (прямого перенесення). Виявлено, що менш поширеним прийомом відтворення соціолектизмів є заміщення контекстуальним відповідником (за умови наявності відповідника з аналогічними культурними та соціальними конотаціями), а також прийом адаптованого транскодування (використовується переважно для соціолектизмів-онімів). Для відтворення особливостей вимови також найчастіше застосовується комбінована стратегія –поєднання трансплантації фонетичних соціолектизмів із іншими прийомами, як от переклад з використанням аналогів або описовий переклад. Визначено, що комплексний підхід до перекладу соціолінгвістичних явищ, які в науково-популярному тексті вжито як зразки соціолекту, дозволяє зберегти баланс між точним відтворенням соціолектизмів і адаптацією тексту до вимог цільової аудиторії, а також відтворити авторський стиль, не допускаючи стандартизації тексту