Філологічні трактати
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/202
Browse
740 results
Search Results
Item Translation of pseudo-internationalisms in scientific and socio-political texts: english and ukrainian parallels(Sumy State University, 2019) Prokopenko, A.; Kyrychenko, I.The article deals with the translation aspect of pseudo-internationalisms functioning in the English-speaking socio-political and scientific texts. While studying journalistic and scientific texts, a significant number of pseudo-internationalisms was found. Taking into account the fact that a big number of pseudo-internationalisms is familiar to internationalisms, they may cause a large amount of mistakes during the translation. Having analyzed some range of pseudo-internationalisms, we can say that the English word, which resembles Ukrainian one by its structure and pronunciation, may have different meaning. Its wrong translation into Ukrainian can cause serious distortion of text sense. The choice of one or another way of the translation of pseudo-internationalisms in Ukrainian mostly depends on context.Item Екзистенціальні візії у малій прозі письменників-емігрантів 1920-х рр.(Сумський державний університет, 2019) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaУ статті досліджуються питання екзистенціальних візій на прикладі оповідань українського письменника Олеся Бабія і російського Олексія Толстого періоду літературної еміграції 1919–1939 рр. У межах нової парадигми – екзистенціалізму – автори показали людину через зображення тривоги, відчаю, туги. Стверджується негативний вплив війни (в оповіданні О. Бабія «Бандит») й еміграції (у творі О. Толстого «На острове Халки») на формування свідомості людини. Звертається увага на психологічні аспекти, символіку, деталі, які є маркерами дискомфорту й відчуження героїв обох оповідань. У творах простежуються модуси екзистенціальної естетики: межова ситуація, абсурдність існування, концепція самотності тощо. Наголошується, що схожі екзистенціальні мотиви, виявлені у малій прозі письменників-емігрантів О. Толстого й О. Бабія, з’явились у художніх творах європейських письменників А. Камю, Ж.П. Сартра майже двадцять років поспіль.Item Позитивація як сугестійний чинник релігійного дискурсу(Сумський державний університет, 2019) Серебрич, А.В.Об’єктом дослідження у статті визначено тексти релігійних проповідей, предметом дослідження стали мовні фактори створення позитивної емоційності як впливового чинника релігійної проповіді. Метою розвідки було визначення вербальних маркерів позитивації як фактора сугестійності текстів релігійних проповідей. Під час дослідження вирішено ряд завдань, а саме: виокремлено ключові слова як маркери позитивації в текстах зафіксованих релігійних проповідей; класифіковано ключові слова за лексико-семантичними групами; встановлено їхню впливову специфіку. У статті також висвітлено основні підходи до розуміння поняття «емоції», конкретизовано сутність позитивних емоцій і встановлено роль позитивації як базового чинника сугестійності релігійного дискурсу, зокрема в сегменті проповідницького жанру. Проаналізовано вербальні засоби втілення позитивних емоцій, доведено пріоритет їхньої семантичної експлікації у створенні екологічної сугестійності проповіді. Установлено, що вирішальну роль у формуванні позитивного сприйняття проповідей реципієнтом відіграє семантика слова, зокрема її конотативний компонент. Здійснені у ході дослідження реконструкція семантики і рівня сугестогенності ключових слів дає підстави зробити такі висновки: 1) найчастотнішими є прецедентні лексеми (46%). Усталеність асоціативних зв'язків та загальна відомість цих слів полегшує когнітивні процеси сприйняття інформації, що оптимізує вплив і дає можливість створювати позитивний емотивний фон у текстах проповідей; 2) менш активно функціонують абстрактні іменники, що позначають притаманні релігії поняття і морально-етичні категорії (33%). Конотативна семантика виокремлених у цій групі ключових слів корелює з позитивними емоціями, активація яких сприяє покращенню запам'ятовування інформації, посилює образне мислення реципієнта, а отже, употужнює вплив; 3) найменш частотними у виявились ключові слова, що належать до лексико-семантичної групи прикметників на позначення морально-етичних характеристик та лексем на позначення дії. Вони складають 11% та 10 % відповідно.Item Мотиви Кулішевих "Листів із хутора" у повісті І. Нечуя-Левицького "Неоднаковими стежками"(Сумський державний університет, 2019) Калантаєвська, Ганна Павлівна; Калантаевская, Анна Павловна; Kalantaievska, Hanna Pavlivna; Сипченко, Інна Володимирівна; Сыпченко, Инна Владимировна; Sypchenko, Inna VolodymyrivaДієвим захистом від переможного наступу глобальної міської цивілізації на духовний і морально-етичний простір свого сучасника П. Куліш вважав хуторянські традиції у контексті природного гармонійного життя і дотримання особистістю законів Святого письма. Ставлення письменника до загроз українському суспільству, що йшли від культивування споживацьких смаків, прагнення конкурувати в гонитві за комфортом і модою, підтримав у своїй творчості І. Нечуй-Левицький, простеживши у повісті «Неоднаковими стежками» шлях стрімкого занепаду двох родин (міської і сільської) внаслідок захоплення ними фальшивими цінностями світу накопичення і марнославства. У запропонованій статті простежується органічний зв’язок і творча інтерпретація поглядів П. Куліша, висловлених у публіцистичному циклі «Листи з хутора», з ідейним звучанням повісті І. Нечуя-Левицького «Неоднаковими стежками», в якій автор дослідив причини і катастрофічні наслідки нехтування особистістю традиціями свого роду та обрання нею пріоритетів егоцентризму та гедонізму. Звертається увага на тісний зв’язок впливу зросійщеного Києва (чи Петербурга) на героїв твору (Ванатович, Михайло Уласевич) з їхньою внутрішньою готовністю стати перевертнями-пристосуванцями заради кар’єри, державних нагород чи схвальних відгуків у міських приватних салонах. У статті аналізуються письменницькі характеристики й замальовки сільського та київського богемного життя на емоційно-психологічному, побутово-господарському, звичаєвому, ціннісному, культурно-освітньому рівнях, наголошується на представленому у творі конфлікті не лише покоління батьків і дітей, а й на конфлікті духовних цінностей – колоніальної моралі та розважальної культури, – з одного боку, і традиціями роду та справжньої освіти, – з іншого. Розглядаються і постаті нових героїв суспільства, чиї життєві стежки спрямовані не на пошуки насолод, а на допомогу своєму народові через просвіту і впровадження сучасних технологій у сільському господарстві.Item Empiric study of verbalized sociocultural stereotypes(Sumy State University, 2019) Lyubymova, S.One of the objective empirical tool to draw conclusions in cognitive-linguistics research is corpus analysis. This article reports on data analysis applied in the study of language representation of sociocultural stereotypes. Application of this method is conditioned by the task to objectively describe categorial features of sociocultural phenomena and to verify the hypothesis of their stereotypic and symbolic nature. Sociocultural stereotypes are characterized by various explicit and implicit information comprising cultural schemata, emotional evaluation, allusions, and images, which can be revealed in the language. Since the appearance of language corpora, data-mining in investigation of represented in the language sociocultural phenomena has been simplified and methodology has become more sophisticated. Hybrid approach in this study is conditioned by the fact that cognitive status of the examined phenomena as fixed in culture typified images of social groups have been ascertained introspectively, while cognitive structure and changes in social perception of the stereotypes are revealed in the course of corpus analysis. Methodologically the work presents polyfactorial research that combines analysis of semantic and quantitative dimensions of verbalized sociocultural stereotypes. Based on distributive and statistical method, the research incorporates quantitative and qualitative techniques of verbal material. The results are formalized in frequency tables showing categorical features of the sociocultural stereotypes. As empirical method of study, corpus analysis avoids bias of introspectiveness. The acquired results and methods in study of linguistically represented stereotypes could assist the researchers interested in verbalized sociocultural phenomena.Item Постмодернізм vs постпостмодернізм: світоглядно-філософські відмінності (на матеріалі сучасного британського роману)(Сумський державний університет, 2019) Дроздовський, Д.І.У статті досліджено питання про визначення постпостмодерністських рис у романах, що репрезентують сучасний літературний процес Великої Британії. Наголошено на методологічних колізіях, що виникають під час вивчення сучасного літературного процесу з огляду на намагання літературознавців екстраполювати ключові явища постмодернізму на літературу, що прийшла на зміну цьому культурно-історичному періоду. Визначено, що на сучасному етапі функціонування літератури доцільно говорити передусім про зміни, що стосуються світоглядних і філософських параметрів роману, відповідно, характеристики постпостмодернізму доцільно виявляти не на поетологічному, а на світоглядному рівні шляхом аналізу мотивно-проблемних і тематичних комплексів, репрезентованих у художніх творах. Окреслено стильову специфіку постпостмодерністського роману, детерміновану прагненням персонажів вийти на рівень осмислення реальності з раціональних позицій, які уможливлюють пошуки істини й трансцендентних сенсів. Визначено стратегії реактуалізації позитивістського мислення в сучасних британських романах, персонажі яких виявляють сцієнтистський підхід до сприйняття реальності, власного тіла, ідентичності, мислення тощо. Схарактеризовано принципи конструювання постпостмодерністського художнього наративу шляхом залучення до нього фактологічного матеріалу (щоденникові, енциклопедичні записи, нотатки, спогади та ін.), покликаного інтенсифікувати шукання персонажів у площині сенсів, а не лише задля гри, властивої постмодерністським наративам. Запроваджено дискусію з дослідженням І. Кропивко щодо недоцільності розглядати сучасний літературний процес у категоріях постпостмодернізму. Окреслено новітні філософські дослідження («The Routledge companion to twenty-first century literary fiction», дисертація О. Павлова), у яких здійснено спробу систематизувати різні напрями, що визначають епістемологічну основу постпостмодернізму. Обгрунтовано потребу сучасної теорії літератури послуговуватися визначенням літературних явищ після 2000-го р. в категоріях постпостмодерністської парадигми.Item The role of irony and background knowledge in context decoding of the essay "Excavating rachel's room" by R.J. Waller(Sumy State University, 2019) Diadechko, A.The article deals with the phenomenon of irony, so typical for modern literary pieces and interpersonal communication in general. It is focused on the tools used for constructing, realizing, and decoding of irony in modern American non-fiction prose, namely in the essay, written by Robert James Waller. Extra-linguistic nature of irony and its contextual predetermination are stated. Two types of irony are distinguished: situational and associative. Associative irony which deals with mega-contexts is specified. Its context decoding with reference to basic categories and principles of contextual semantics, coherence, cohesion, retrospection, intertextuality among them, is practiced and described. Its multi-levelled complicated structure is outlined and detailed through a logical, stylistic, and component analysis of the text, and detection of implicitly presented meanings and senses. Typical examples of contextual decoding of irony are also given. The cases of using repetition, citation, and parody are exemplified. The role of background knowledge in reconstructing true senses initially meant by the author of the essay is investigated. Particular specific and additional information needed by non-native readers to understand the intentions, considerations, and emotions of R.J.Waller, and to decode ironical senses built by him, is defined and supplemented. Temporal features of background knowledge are noted.Item Перверзний нарцисизм на прикладі образів у вибраних класичних і сучасних творах: психоаналітичний аспект(Сумський державний університет, 2019) Смольницька, О.О.Нарцисизм як багатогранна проблема досліджується у сучасному українському літературознавстві, у тому числі у психоаналітичних студіях, присвячених філології. Зокрема, це проект психоісторії української літератури у Ніли Зборовської. Але проблеми перверзного нарцисизму, яка стає дедалі більше актуальною за сучасної доби, іще не було виокремлено у літературознавстві. Натомість художня література являє собою приклад чіткого змалювання такої проблеми в образах імітаторів, егоцентричних маніпулянтів, показі нездорових стосунків тощо. У статті виокремлено головні риси перверзного нарцисиста. Водночас з’ясовано різноманіття і більшу широту такого типу на прикладі художньої літератури (на противагу виявленим закономірностям у доступних психоаналітичних працях). Розглянуто приклади істерії та істероїдності у героїнь Лесі Українки, порівняно з образом Лізи Хохлакової у романі Ф. Достоєвського «Брати Карамазови». Вичленовано паралізовану українськість і паралізоване християнство у жіночій версії. З’ясовано, що відсутність сублімації (у Неріси) призводить до втрати моральних якостей. Наголошено на національній ідентичності (Неріса vs Евфрозіна і Антей). Порівняно образи Неріси («Орґія» Лесі Українки) і Саломеї в О. Вайлда. Виявлено синдром леді Макбет як одну з ознак перверзного нарциса. На основі проаналізованих текстів виокремлено бінарні опозиції: сакральне/профанне, інтроверт/екстраверт, духовне/тілесне, верх/низ, творчість/імітація, Ерос/Танатос. Методи дослідження: компаративний, юнґіанський (аналітична психологія), перекладознавчий, міфологічний, інтермедіальний. Для чіткішого розуміння клінічної картини фемінінних персонажів наведено історичний контекст. Матеріалом аналізу є художня і художньо-публіцистична (епістолярна) література. До уваги беруться тексти української, британської, американської, австрійської, російської літератур, а також фольклор і міфологія різних народів.Item The essence of sociolinguistic concerns in translation studies and their solutions(Sumy State University, 2019) Aleksenko, S.Translation as a complex dual process incorporating linguistic and cultural transfer of the source text meaning and intention in the target text has come to be frequently recognized by researchers as inevitably bound up with a socially regulated practice and tradition. The article deals with those sociolinguistic concerns which came into the limelight with the development of a new disciplinary approach to translation studies – translation sociology. This interdisciplinary science focuses on delivering the impact of certain social factors (social status, social roles, gender, age, the place of origin, ethnicity) on language variation in different communicative situations. There have been outlined the following major sociolinguistic concerns related to translation practice: the representation of social stratification of the source culture in the target text; the preservation of a source language set of socio-semiotic parameters of field, tenor and mode in the target language; adherence to certain social norms of translation as to society-generated stereotypical approaches to the allowed degree of adaptation of source texts. The demonstration of social realia of the source language is hindered by the discrepancy in the segmentation / hierarchy of the social order immanent in both cultures, the fact inducing dynamic (or communicative) translation as the most efficient tactic of a translator and drawing in functional analogues – as a translation technique. Sociolinguistic facet of translation as a communicative process embedded in a social situation presupposes interpreting a communicative act as an interplay of socio-semiotic parameters so as to keep up the tonality of the source text, the latter ensuing from the actants’ roles balance and their being geared towards the addressee’s expectations. The solution to the problem of social norms of translation is deemed arbitrary regarding an aesthetic translation tradition of a culture.Item Екзистенційний модус роману "Чад" Юрія Косача: проблема життя та смерті(Сумський державний університет, 2019) Юрчак, Г.М.Стаття присвячена дослідженню екзистенційної проблеми життя і смерті в романі «Чад» Юрія Косача. У ній проаналізовано своєрідність філософської рефлексії роману «Чад», доведено, що в контексті європейського та національного екзистенціалізму прозаїк зумів зберегти й утвердити свою самототожність. На основі психоаналізу проінтерпретовано суїцидальні мотиви в романі «Чад», представлено проблеми та труднощі існування людини емігранта, подано два різні езистенційні погляди. Також акцентовано на оригінальності роману та порушенні життєво важливих проблем ХХ ст., які яскраво відображають епоху екзистенційної порожнечі серед української еміграції. Доведено, що у романі «Чад» стикаються два різні екзистенціалізми – релігійний та атеїстичний. Зіткнення цих поглядів створює діалогічну концепцію, суть якої полягає в тому, що лише людина може прийняти для себе правильне рішення, здійснити власний вибір. Залишившись наодинці з собою, без ідеї Бога, вона стає самотньою, відтак, збагнувши безглуздість існування, знаходить єдиний вихід – смерть. У статті акцентується на тому, що в художньому творі атеїстичний екзистенціалізм представлений героєм Соколом, що обрав самогубство як вихід із особистої кризи, а релігійний – Апостолом, який служив вірі та правді, не мислив людського існування без Бога.