Філологічні трактати
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/202
Browse
12 results
Search Results
Item The Fractal Nature of the Concept Harmony in the Modern English Discourse(Sumy State University, 2025) Скарлупіна, Юлія Анатоліївна; Skarlupina, Yuliia AnatoliivnaУ статті розглядається гіпотеза про те, що концепт як складна система має фрактальну природу, де ядерна сема концепту виступає інтегруючою ланкою для інших елементів номінативного поля концепту. Термін «фрактал» широко використовується в різних дисциплінах, зокрема в синергетиці та лінгвосинергетиці. Фундаментальна ідея фрактальної теорії полягає в тому, що образ цілого дзеркально відображається в його складових, що справедливо і для мовних явищ як складних систем, структурованих за принципом нескінченної самоподібності, або фрактальності. У статті концепт HARMONY аналізується з точки зору розвитку складних систем, зокрема фрактально-синергетичної природи, якою є концептосфера англійської мови, що підпорядковується принципу, за яким кількісні зміни призводять до якісних перетворень. Цей процес може призводити до появи нових лінгвістичних і когнітивних інновацій, а також модифікацій у структурі вже існуючих концептів. Використання Корпусу сучасної американської англійської мови (COCA), а також словникових дефініцій для відстеження частотності лексеми HARMONY в англійській мові дозволило простежити еволюцію концепту від чуттєво-візуального образу, що слугує його основою, поступово накопичуючи смислові нашарування, до відкритої динамічної системи, що демонструє фрактальну структуру. Існування обернено пропорційної залежності між частотністю слів та кількістю їх вживань відкриває поле для подальших досліджень концепту HARMONY в різних контекстах і жанрах.Item The Concept of Monument in English Language: Toward a Lexical and Semantic Analysis(Sumy State University, 2024) Таценко, Наталія Віталіївна; Tatsenko, Nataliia Vitaliivna; Донік, Іван Костянтинович; Donik, Ivan KostiantynovychУ статті здійснено лексико-семантичний аналіз концепту MONUMENT, з акцентом на його історичне та культурне значення в різних лінгвістичних традиціях. Використовуючи компонентний аналіз, дослідження виявляє як спільні, так і диференційні семи, пов’язані з лексемою “monument”, підкреслюючи її багатогранні ролі як фізичної споруди, символу пам’яті та маркера історичної й культурної ідентичності. Такі спільні семи, як “remembrance”, “statue”, “tombstone” та “historic significance” демонструють об’єднувальні аспекти концепту MONUMENT, тоді як диференційні семи, зокрема “boundary marker”, “lasting evidence”, “written tribute” та “exceptional example”, розкривають різноманітні та багатофункціональні ролі пам’ятників у різних контекстах. Відстежуючи етимологічну еволюцію терміна “monument” від його латинських коренів, дослідження демонструє, як концепт виходить за межі матеріальної форми, охоплюючи глибші культурні значення, пов’язані з вшануванням пам’яті, маркуванням кордонів і видатними досягненнями. Дослідження підкреслює динамічну природу пам’ятників, наголошуючи на їхній важливості не лише як культурних артефактів, але й як символічних уособлень колективної пам’яті та ідентичності. У світлі сучасних глобальних конфліктів і природних катастроф ця робота також акцентує увагу на критичній необхідності збереження пам’ятників, які є ключовими для підтримання культурної спадщини. Перспективні напрями для майбутніх досліджень включають міжкультурний аналіз концепту MONUMENT та його еволюційної ролі в сучасних геополітичних контекстах.Item Концепт агресія в англомовному дискурсі війни: Когнітивно-семантичний вимір(Сумський державний університет, 2024) Шевченко, В.У статті досліджується специфіка конструювання значень АГРЕСІЇ, що профілюються в різних доменах картини світу. Метою цієї статті є встановлення семантичних ознак номінацій АГРЕСІЇ в англійській мові і моделювання концепту АГРЕСІЯ в англомовному дискурсі війни, зокрема, повномасштабної військової агресії росії проти України. Актуальність об’єкту вивчення визначається важливістю російсько-української війни як глобальної загрози сьогодення і підсилюється використанням когнітивно-семантичного і концептуального підходів до її вивчення. У статті висувається і доводиться гіпотеза про ознакову природу концепту АГРЕСІЯ, який в картині світу профілюється в сегментах ВІЙНИ і МИРУ і має спеціфічні для кожного з них семантичні якості і концептуальні ознаки. Дослідження проведено у три етапи відповідно до ступеню узагальнення і абстрагованості даних. На першому етапі систематизований лексичний набір номінацій концепту і окреслений семантичний простір АГРЕСІЇ. На другому етапі змодельована семантична мережа найменувань концепту, профільованого в сегменті ВІЙНА, і доведено, що найбільш типовими способами схемного узагальнення значень є предметний та ідентифікаційний фрейми, причому акціональний фрейм обмежений схемою контактної дії. На третьому етапі виопрацьовано модель АГРЕСІЇ на базі когнітивної операції виділеності / промінантності значень. В результаті дослідження зроблено висновок, що АГРЕСІЯ в англомовному дискурсі війни є ознаковим поліапельованим концептом, що профілюється в сегменті картини світу ВІЙНА і визначається як контактна нападницька ініційована агресором дія, насильницька, безпідставна і неспровокована, що є загрозливою по відношенню до чужої території та цивільного населення і вирізняється за ознаками жорстокості і кровопролитності, має терористичну і геноцидну природу.Item The lexeme "harmony" in English: dictionary definitions’ analysis(Sumy State University, 2024) Скарлупіна, Юлія Анатоліївна; Skarlupina, Yuliia AnatoliivnaСтаття присвячена дослідженню семантичної структури концепту "гармонія" в англійській мові шляхом аналізу словникових дефініцій на основі 12 одномовних словників з метою визначення номінативної лексеми "гармонія". Результатом дослідження стало виокремлення ядра, медіальної частини та периферії концепту, домінування або периферійність досліджуваних сем були проаналізовані відповідно до частоти їхньої появи у вказаних словниках. У статті також окреслено етимологію концепту "гармонія", починаючи з грецького слова "harmonia" (де воно, як вважають, є похідним від індоєвропейського дієслівного кореня -ar-), першої появи концепту в середньоанглійській мові та до його використання в сучасній англійській мові. Відповідно, розвиток цього концепту як відкритої динамічної системи продемонстровано за допомогою процесу його еволюції від ядерної семи, що має цілком фізичне значення, до периферійних сем, значення яких є скоріше метафоричними. Крім того, вплив зовнішніх обставин розглядається як одна з причин того, що не всі ознаки цього концепту є повністю вербалізованими в мові. Як наслідок, робиться висновок про безперервний розвиток концепту як системи. Це відповідає загальній теорії розвитку концепту, згідно з якою концепт еволюціонує від чуттєво- наочного образу, що становить ядро концепту, через поступове нашарування базових шарів, тобто крок за кроком до ядра додаються все більш абстрактні ознаки об’єкта або явища.Item Компаративний аналіз турецьких та українських фразеологічних одиниць, що репрезентують концепт «Бог»(Сумський державний університет, 2024) Кердівар, Н.; Турбарова, Н.У статті проаналізовано фразеологічні одиниці української та турецької мов, що номінують концепт «Бог». Розглянуто конструктивну організацію семантичних мікрополів у різносистемних мовах, що є основою для здійснення адекватного перекладу. З’ясовано, що для представників мусульманських лінгвокультур сприйняття Бога як абсолютної категорії є основою світобачення, тоді як в українській мовній картині світу відображено як шанобливе, так й іронічно- саркастичне ставлення, у зв’язку із чим фразеологічні одиниці із таким стильовим забарвленням не можуть мати відповідників при перекладі. Це стосується і фразеологізмів, які мають у компонентному складі, окрім лексеми «Бог», назви духовних санів. Виокремлено чотири основні одиниці ядерних лексем: стан, взаємини, діяльність, характеристика. У межах фразеосемантичного поля «стан» розглянуто й описано семантичні мікрополя: побажання, клятва, здивування, прокляття, роздратування. Фразеологічні одиниці, які їх репрезентують, є перформативами і, відповідно, мають еквіваленти в українській мові. У цілому більшість фразеологізмів турецької мови не можуть бути замінені їх українськими відповідниками із компонентом «Бог» у зв’язку із розбіжностями в культурно-релігійній специфіці етносу. Таким чином, усі одиниці фразеології турецької мови можна розділити на три групи. До першої належать стійкі вирази близькі за значенням і за комунікативним призначенням. Другу групу складають фразеологічні одиниці, які не мають повного відповідника в українській мові із компонентом «Бог». Третя група представлена мовними одиницями, які не мають відповідників у мові перекладу.Item Phililogical perspectives of design thinking and artificial intelligence in the Education 5.0-7.0 era(Sumy State University, 2024) Danylchenko-Cherniak, O.В епоху сучасної освіти інтеграція дизайнерського мислення та штучного інтелекту стали трансформаційною силою, зокрема в контексті освіти 5.0-7.0, яка має свої особливості. Стаття досліджує перетин цих двох понять у контексті філології, акцентуючи увагу на їх наслідках, взаємодіях та викликах. Дизайн-мислення з людино орієнтованим підходом до вирішення проблем наголошує на емпатії, креативності та повторюваних ідеях в освіті. З іншого боку, штучний інтелект пропонує безпрецедентні можливості для персоналізованого навчання, прийняття рішень на основі даних і адаптивних систем. Разом вони мають величезний потенціал для кардинальних змін в педагогіці, розробці навчальних програм і освітніх технологій. Актуальність цього дослідження визначається вивченням інтеграції філологічних перспектив, дизайн-мислення та штучного інтелекту (ШІ) у сучасній освіті від 5.0 до 7.0. Поєднуючи людино орієнтований дизайн із передовими технологіями штучного інтелекту, ми прагнемо впровадити персоналізований та адаптивний досвід навчання, підвищуючи результати та залученість студентів. Дослідження надає цінну інформацію для освітніх політиків та безпосередньо викладачів, освітян щодо розробки інклюзивних та ефективних навчальних програм, підготовки студентів до майбутніх викликів освіти та кар’єри. Крім того, він сприяє академічному дискурсу освітніх інновацій, підтримуючи глобальні освітні тенденції до цифрової трансформації та міждисциплінарні підходи в сучасній освіті.Item Linguosynergetic vector of studying contemporary Ukrainian discourse (on the material of “Voroshilovgrad” by Serhiy Zhadan)(Sumy State University, 2024) Черниш, Анна Євгеніївна; Chernysh, Anna YevheniivnaДослідження розглядає лінгвосинергетичний підхід як новітній інструмент аналізу мови в сучасному українському дискурсі, зокрема через призму роману Сергія Жадана «Ворошиловград». У цьому контексті мова сприймається як складна адаптивна система, що характеризується нелінійними взаємодіями та самоорганізацією. Використовуючи принципи лінгвосинергетики, такі як відкриті системи, нелінійність, самоорганізація та біфуркації, дослідження розкриває механізми, за допомогою яких мова розвивається у відповідь на зміну соціокультурного середовища. Квінтесенційним прикладом цього динамічного процесу є роман «Ворошиловград». Твір відображає сутність суспільства, що перебуває в русі, де мовні елементи є не просто пасивними передавачами значення, а активними учасниками створення багатогранних літературних концептів. Концепти є прикладами того, як мова та культура переплітаються, кожна впливає та формує іншу в безперервній петлі зворотного зв’язку. Інтегруючи принципи лінгвосинергетики, це дослідження не лише занурюється у творчість Жадана, але й робить внесок у ширшу сферу лінгвістики та літературознавства. Наукова розвідка демонструє актуальність лінгвосинергетики в аналізі літературних текстів, особливо в контекстах, позначених швидкими соціальними та культурними трансформаціями. Завдяки цьому підходу дослідження підкреслює складний зв’язок між мовою та культурою, підтверджуючи важливість лінгвістичних досліджень для інтерпретації та розуміння еволюції наративів пострадянських суспільств.Item Дихотомія сучасної американської мрії (на основі корпусу американських актових промов CACS 2000-2021)(Сумський державний університет, 2023) Гонгало, В.Американська мрія є набором ідеалів, які глибоко вкоренилися в американській свідомості з часів заснування нації. Це також віра в те, що будь-хто, незалежно від походження чи обставин, може досягнути успіху завдяки наполегливій праці та цілеспрямованості. Попри те, що загалом в історіїях про американську мрію йдеться про досягнення успіху в Америці завдяки наполегливій праці та наполегливості, саме визначення поняття "американська мрія" дуже різниться, оскільки може бути обумовленим багатьма різними факторами. Для одних це може означати досягнення фінансового багатства, самореалізацію, соціальну справедливість чи рівність, а іноді вона може сприйматись через невдачі, життєві виклики, скрутне життєве становище та величезні борги. Неоднозначність американської мрії також відображає той факт, що успіх в Америці не завжди визначається виключно наполегливою працею та цілеспрямованістю. Інші фактори, такі як удача, можливості та соціальні зв'язки, також можуть відігравати значну роль. Це може ускладнити визначення того, якою мірою індивідуальні зусилля дійсно визначають долю людини. Метою дослідження є проаналізувати дихотомію сучасної американської мрії, яка охоплює не лише успіх та статки, а також зневіру у досягненні цілей, борги та споживацьке суспільство. Для досягнення мети дослідження використовуємо спеціально створений корпус американських актових промов CACS (2000-2021), який містить 100 актових промов за період 2000-2021 рр. Для роботи із корпусом CACS було використано корпус-менеджер AntConc.Item Метафорична репрезентація концепту "лабіринт" у творчості Б. Антоненка-Давидовича(Сумський державний університет, 2022) Білобровська, К.Стаття присвячена дослідженню особливостей художнього змісту концепту «лабіринт» у творчій спадщині Б. Антоненка-Давидовича. Структура лабіринту означена не лише прямим значенням як споруди, з якої важко або неможливо знайти вихід, а й заплутаністю стосунків, ситуацій, думок, вчинків тощо. Твори Б. Антоненка-Давидовича не мають слова «лабіринт» у своїх назвах, проте життєві колізії персонажів цих творів апелюють саме до цього концепту, що є символом буття, ідеї вічного повернення, кругообігу життя, невпинного пошуку, постійного вибору тощо. Письменник зображує буття персонажів як лабіринт з великою кількістю рішень та вибором вчинків як істинних, так і хибних з метою досягнення духовного балансу. Нерідко його персонажі опиняються у своєрідному лабіринті подій, почуттів, емоції та, найголовніше, власних інтерпретацій цих подій. Митець звертається до метафоричної репрезентації концепту «лабіринт» з метою закцентувати увагу на складності та заплутаності життя у хаосі епохи. У творах автора концепт «лабіринт» втілює ідею шукань, руху навмання, відхилення від раціонального шляху. У творчості Б. Антоненка-Давидовича функціонування концепту «лабіринт» як поневіряння, спричинені революцією та як заплутаність життєвого шляху й долі виділяємо в романі «За ширмою», повістях «Смерть», «Тук-тук», оповіданнях «Завищені оцінки», «Щастя». Особливістю лабіринту є те, що його побудова передбачає знаходження виходу або позначена безвихіддю. Одним із наслідків виходу із життєвого лабіринту може бути смерть – своя (власна) («Тук-тук»), близької людини («За ширмою»), чужа («Смерть»). В оповіданні «Щастя» вихід з лабіринту позначений як осмислення життя, прийняття минулого, тобто своєрідне переродження. Оповідання «Завищені оцінки» містить вказівку на безвихідь головного персонажу з лабіринту.Item Лінгвосинергетичний вектор аналізу концепту: динаміка модусів(Сумський державний університет, 2021) Таценко, Наталія Віталіївна; Таценко, Наталия Витальевна; Tatsenko, Nataliia VitaliivnaЦентральною темою статті є обгрунтування лінгвосинергетичного підходу до аналізу концепту в сучасній лінгвістиці. Дослідження базоване на грунтовних положеннях лінгвосинергетики (Dombrovan, 2018), психолінгвістики (Залевская, 2014), теорії семантичних констеляцій (Hardy, 1998) та теорії модусних моделей концептів (Морозова, 2007; Никитин, 2003). Увагу зосереджено на раціонально-логічному, образно-ідентифікаційному та організаційному модусах концепту. Стверджується, що активація модусів у когніції відбувається одночасно, залежить від рівня знань про певний концепт, світоглядних принципів, ціннісних орієнтирів, інтересів, життєвого досвіду та екстралінгвальних чинників і є унікальною для кожної людини. Процес самоорганізації модусів відбувається завдяки внутрішнім чинникам, без зовнішнього специфічного впливу людини. Волевиявлення індивіда разом із зміною зовнішніх умов здатне мати лише стимулювальний або пригнічувальний вплив. Як параметри порядку концептуальної системи, що ведуть її до атрактора (внутрішньої тенденції до порівняно стабільного існування в дискурсі), модуси здатні співпрацювати або конкурувати в мозку. Якщо вони конкурують, домінує один із них. У такому випадку концепт досить швидко візуалізується в когнітивній системі людини та легко диференціюється в дискурсі. Якщо модуси співпрацюють, концептуальна система використовує одночасно їхню складну ієрархію. Раціонально-логічний модус стимулює появу нераціональної концептуалізації – конкретних образів, спогадів, фантазій, бажань, патернів настрою та поведінки, уривків фраз тощо, які складають образно-ідентифікаційний модус. Водночас людина співвідносить наведені складники концепту з його інтенсіоналом та імплікаціоналом, залучаючи до роботи організаційний модус. Перетворення структури на рівнях модусів не перешкоджає можливості упізнавання концепту, а навпаки, сприяє його сталому функціонуванню як системного цілого в дискурсивному середовищі. Результати дослідження показують, що модуси концепту як параметри порядку системи є формами репрезентації різних способів осмислення та вербалізації цілісного знання про нього.