Філологічні трактати

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/202

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 53
  • Item
    Відтворення соціолектизмів у перекладі текстів науково-популярного стилю
    (Сумський державний університет, 2025) Халимон, І.; Сливка, В.
    Статтю присвячено дослідженню проблеми відтворення соціолектизмів у перекладі науково-популярних текстів на прикладі книги К. Фокс «Спостерігаючи за англійцями». Дослідження базується на порівняльному аналізі оригінального та перекладеного текстів із застосуванням описового, компаративного і кількісного методів. Аналіз перекладу соціально-маркованих одиниць у тексті книги К. Фокс свідчить про використання перекладачкою комплексу прийомів, спрямованих, з одного боку, на відтворення соціолектної специфіки оригіналу, з іншого –на досягнення адекватного комунікативного впливу на реципієнтів. Вибір стратегії відтворення соціолекту залежить від його функції в оригіналі, функціонального стилю тексту, контексту, авторського стилю. Найчастіше застосовуються комбіновані стратегії, зокрема поєднання прийомів заміщення варіантним або контекстуальним відповідником і трансплантації (прямого перенесення). Виявлено, що менш поширеним прийомом відтворення соціолектизмів є заміщення контекстуальним відповідником (за умови наявності відповідника з аналогічними культурними та соціальними конотаціями), а також прийом адаптованого транскодування (використовується переважно для соціолектизмів-онімів). Для відтворення особливостей вимови також найчастіше застосовується комбінована стратегія –поєднання трансплантації фонетичних соціолектизмів із іншими прийомами, як от переклад з використанням аналогів або описовий переклад. Визначено, що комплексний підхід до перекладу соціолінгвістичних явищ, які в науково-популярному тексті вжито як зразки соціолекту, дозволяє зберегти баланс між точним відтворенням соціолектизмів і адаптацією тексту до вимог цільової аудиторії, а також відтворити авторський стиль, не допускаючи стандартизації тексту
  • Item
    Емоційні тригери в українських та польських текстах про війну: виклики перекладу
    (Сумський державний університет, 2025) Пономарьова, Л.; Дубина, М.
    У статті розглядається поняття емоційних тригерів у текстах, присвячених висвітленню війни в Україні, а також специфіка їхнього перекладу польською мовою. Визначено теоретичні засади терміна «емоційний тригер» та подано класифікацію тригерів за характером емоційної реакції та мовними засобами вираження. Методологія дослідження поєднує контент-аналіз, когнітивний аналіз і порівняльний аналіз перекладених текстів. Метою роботи є дослідження функціонування емоційних тригерів у текстах про війну в Україні та визначення специфіки їхнього відтворення у перекладі з української на польську мову. У ході дослідження встановлено, що українські медіатексти, присвячені війні, рясніють лексикою та стилістичними засобами, спрямованими на викликання сильних емоцій, таких як гордість, гнів, відчай і надія. Переклад таких текстів польською мовою є складним завданням, що вимагає не лише високого рівня володіння мовами, а й глибокого розуміння обох культур. У результатах дослідження окреслено основні стратегії перекладу емоційно насичених фрагментів (еквівалентний переклад, культурна адаптація, посилення або пом’якшення емоційного ефекту, заміна на культурний аналог) із наведенням прикладів із українських та польських медіатекстів. Проведено порівняльний аналіз лексичних відмінностей: українські медіа частіше використовують експресивно забарвлену патріотичну лексику, тоді як польські медіа тяжіють до поміркованих або нейтральних відповідників. У статті також обговорюються культурні та історичні чинники, що впливають на сприйняття емоційних тригерів обома аудиторіями. Зроблено висновок, що ефективний переклад емоційних тригерів потребує урахування культурного контексту й емоційних очікувань цільової аудиторії для збереження емоційного впливу оригіналу.
  • Item
    Особливості перекладу науково-технічних термінів у художній літературі (на матеріалі твору Енді Вейера «Марсіянин»)
    (Сумський державний університет, 2024) Степанов, Віталій Валерійович; Stepanov, Vitalii Valeriiovych; Ярмак, Д.
    Стаття розкриває специфіку передачі науково-технічних термінів при відтворенні художніх творів з іноземної мови українською. Описується типологія перекладацьких трансформацій для наукових термінів: лексичні (транслітерація, транскрипція, еквівалентний переклад), лексико-семантичні (конкретизація, генералізація, модуляція, експлікація, компенсація), лексико-граматичні (антонімічний переклад, граматична заміна, транспозиція, членування і об’єднання речення, декомпресія і компресія, описовий переклад, компенсація, цілісне перетворення). Описується, як спрацьовують ці прийоми під час відтворення науково-технічної термінології у творі Енді Вейера «Марсіянин». Матеріалом дослідження слугує оригінальний текст Енді Вейера та його офіційні переклади: професійний (Віра Назаренко) і аматорський (Віталій Мюнхен). Додатковим інструментом виступають власні перекладацькі ідеї авторів. Методом зіставного аналізу визначається, наскільки доречним є вживання конкретних перекладацьких еквівалентів у перекладах Віри Назаренко та Віталія Мюнхена. Порівнюється точність відтворення реалій оригіналу, наводяться причини доречності використання саме цих, а не інших перекладацьких прийомів у контексті. Роботи порівнюються на предмет стилістичної та художньої естетичності. Окремо автори наводять власні рекомендації щодо перекладу певних фрагментів оригіналу для вдалої передачі науково-технічних термінів. Результати дослідження відкривають широкі перспективи для продовження студій, наприклад у ракурсі відтворення оригінального твору в осередку нових культур (наприклад, німецької).
  • Item
    Websites of English- language nonfiction publications as multimodal texts: linguistic and translational aspects
    (Sumy State University, 2024) Ущаповська, Ірина Василівна; Ushchapovska, Iryna Vasylivna; Chornobuk, K.
    У статті представлено результати лінгвістичного аналізу мультимодальності англомовних видань. Мультимодальність є вкрай важливою під час впливу на свідомість реципієнта та на його світобачення. Вона використовує для свого впливу різні почуття людини – зір, слух та дотик. Аби привернути увагу читача, сайти мають подавати не лише правильний текстовий контент, але і мати відповідне оформлення. Найчастіші теми для висвітлення – політика та економіка, проте також веб-сайти публікують матеріали про спорт, знаменитостей, клімат. Багато видань намагаються бути різносторонніми, відходити від певної структури рубрик, тому поміщають багато інтерв’ю про моду, певні поради про місце для життя або психологічні аспекти. Багато веб-сайтів мають рубрику із авторськими колонками. Це теж досить популяризує видання. Щодо контекстуального наповнення, то завжди наявні фото та відео, дуже рідко трапляється звичайний текст. Технічне оформлення англомовних онлайн-видань є подібним. Заголовки видань мають шрифти Times New Roman або Cattedrale. Верхня частина сторінки містить графу для пошуку по сайту, можливість зайти на свій акаунт або ж зареєструватися та оформити підписку на актуальні новини. Рубрики та розділи видання теж містяться угорі. При перекладах з англійської мови на українську автори багато інформації змінювали і передавали її близько до змісту. Тут важливу роль грає ще суб’єктивність, думка журналіста, те, як саме він хоче подати новину, жанрові особливості та тим видання. Досить вагомим є ще і той факт, що іноземний читач може не знати деяких політичних нюансів, тому перекладач має використати стратегію доповнення, щоб надати реципієнту більш детальну інформацію.
  • Item
    Компаративний аналіз турецьких та українських фразеологічних одиниць, що репрезентують концепт «Бог»
    (Сумський державний університет, 2024) Кердівар, Н.; Турбарова, Н.
    У статті проаналізовано фразеологічні одиниці української та турецької мов, що номінують концепт «Бог». Розглянуто конструктивну організацію семантичних мікрополів у різносистемних мовах, що є основою для здійснення адекватного перекладу. З’ясовано, що для представників мусульманських лінгвокультур сприйняття Бога як абсолютної категорії є основою світобачення, тоді як в українській мовній картині світу відображено як шанобливе, так й іронічно- саркастичне ставлення, у зв’язку із чим фразеологічні одиниці із таким стильовим забарвленням не можуть мати відповідників при перекладі. Це стосується і фразеологізмів, які мають у компонентному складі, окрім лексеми «Бог», назви духовних санів. Виокремлено чотири основні одиниці ядерних лексем: стан, взаємини, діяльність, характеристика. У межах фразеосемантичного поля «стан» розглянуто й описано семантичні мікрополя: побажання, клятва, здивування, прокляття, роздратування. Фразеологічні одиниці, які їх репрезентують, є перформативами і, відповідно, мають еквіваленти в українській мові. У цілому більшість фразеологізмів турецької мови не можуть бути замінені їх українськими відповідниками із компонентом «Бог» у зв’язку із розбіжностями в культурно-релігійній специфіці етносу. Таким чином, усі одиниці фразеології турецької мови можна розділити на три групи. До першої належать стійкі вирази близькі за значенням і за комунікативним призначенням. Другу групу складають фразеологічні одиниці, які не мають повного відповідника в українській мові із компонентом «Бог». Третя група представлена мовними одиницями, які не мають відповідників у мові перекладу.
  • Item
    Peculiarities of reproducing expressive means in political speeches traslation
    (Sumy State University, 2023) Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana Volodymyrivna; Назаренко, Олена В`ячеславівна; Назаренко, Елена Вячеславовна; Nazarenko, Olena Viacheslavivna; Макаренко, В.
    The translation of political speeches is crucial in today's globalized world, where leaders communicate with audiences of different languages and cultures. Reproducing expressive devices is particularly important as it significantly affects the understanding and interpretation of the message. This study aims to identify the peculiarities of reproducing expressive means in political speeches translation, including metaphors, allegories, antitheses, and other rhetorical devices used by prominent politicians. The primary goal is to ensure that the translated speech accurately conveys the intended message and style of the speaker while adapting them to the cultural and linguistic context of the target audience. Materials and methods of research involved analyzing speeches of famous politicians in the source language, working with native speakers of the target language to ensure accuracy and cultural sensitivity and reviewing the translated speech for clarity, coherence, and persuasiveness. The study's results indicate that the translation of expressive means requires careful consideration of cultural, linguistic, and rhetorical contexts, and appropriate target language equivalents to maintain the integrity of the original message and style. The understanding of these nuances can enhance cross-cultural communication and foster global cooperation. In conclusion, the study highlights the importance of reproducing expressive means in political speeches translation to ensure clear, coherent, and persuasive communication across languages and cultures.
  • Item
    Terminology as an Object of Professional Discourse Research
    (Sumy State University, 2021) Щигло, Лариса Володимирівна; Щигло, Лариса Владимировна; Shchyglo, Larysa Volodymyrivna; Chaika, Y.I.; Chaika, T.Y.
    The article focuses on the on terminological derivation of modern English-language economic discourse terminology as one of the ways of English word-stock enriching, studies structure of multicomponent terminological phrases in the mentioned sphere. The main ways of the terminological derivation are the following: terminologization, terminological derivation, borrowing a term from another language, literal translation, abbreviation. The study distinguishes two-, three-, four-, five-, six- and seven-component terminological units. The results of the study indicate a high productivity of two-component terminological phrases. The problem of gaining the equivalency during translation of English economic terms is also dealt with. The differences of the terminological systems of source and target languages cause some problems during translation of economic terminological units. This causes the necessity for study of terminological systems and looking for strategies of translation of partially equivalent and non-equivalent lexis. Establishing the differences in the conceptual systems expressed by terms of a source language and a target one, that enables their usage in the particular sphere, is a major step towards interlingual harmonization of terminological systems (in this particular case, the English and Ukrainian economic terminological systems). Also in the article analyses and generalizes the basic theoretical approaches to description of conceptual and structural organization of terminology, interprets such concept as “term” and highlights its character, establishes the meaning of such concepts as “terminology”, “terminological system” and “terminological field” and their relationship.
  • Item
    Structural-semantic features and translation specifics of German phraseological units with a colorative component
    (Sumy State University, 2020) Щигло, Лариса Володимирівна; Щигло, Лариса Владимировна; Shchyglo, Larysa Volodymyrivna; Antipova, A.
    The proposed study deals with structural and semantic features, as well as translation specifics of German phraseological units with a colorative component. The relevance of the topic is determined by the fact that the presence of color notation in the composition of phraseological units with a colorative component make such units difficult to translate. At the same time, in Ukrainian translation studies there is a lack of systematic knowledge and comprehensive research on the peculiarities of the translation of German phraseological units with a colorative component. Phraseological units that use the names of colors are accompanied by evaluative connotations and correlated with a holistic picture of the world of a particular national culture. Therefore, it is not surprising that in recent years, phraseological units with a colorative component have often attracted the attention of researchers. Phraseological units accompany a person throughout his life. They give a description of the world, human activities, and the person himself. At the same time, each object of our reality is characterized by a certain color, even if it is barely noticeable and indistinct. A person perceives color not only as an objective characteristic, but also as a moral and aesthetic category. This category expresses attitude, assessment, norm. Having obtained deep symbolic semantics in the process of the development of the German language, the colors reflect the linguistic viewof the world through the prism of which native speakers perceive reality. The structural and semantic difficulties of translating German phraseological units with a colorative component are due to the fact that in addition to the complex structure of such phraseological units and their figurative meaning, the difficulties of translating German phraseological units with a colorative component also include culturally specific information. Correct interpretation and translation of such phraseological units requires from the translator background knowledge, skill in mastering the techniques and means of translation.
  • Item
    Translation of pseudo-internationalisms in scientific and socio-political texts: english and ukrainian parallels
    (Sumy State University, 2019) Prokopenko, A.; Kyrychenko, I.
    The article deals with the translation aspect of pseudo-internationalisms functioning in the English-speaking socio-political and scientific texts. While studying journalistic and scientific texts, a significant number of pseudo-internationalisms was found. Taking into account the fact that a big number of pseudo-internationalisms is familiar to internationalisms, they may cause a large amount of mistakes during the translation. Having analyzed some range of pseudo-internationalisms, we can say that the English word, which resembles Ukrainian one by its structure and pronunciation, may have different meaning. Its wrong translation into Ukrainian can cause serious distortion of text sense. The choice of one or another way of the translation of pseudo-internationalisms in Ukrainian mostly depends on context.
  • Item
    Analysis of lexical-semantic and stylistic devices of fairy tales by Oscar Wilde
    (Sumy State University, 2019) Решитько, Анна Дмитрівна; Решитько, Анна Дмитриевна; Reshytko, Anna Dmytrivna
    У роботі була вивчена національна специфіка англійської казки й проведений аналіз лексико-семантичних і стилістичних засобів казок Оскара Уайльда в аспекті теорії й практики перекладу. Продуктом мовної народної свідомості як матеріалізації досвіду поколінь й окремих представників даного народу є казка, яка є прекрасним твором мистецтва, дивний світ фантазії, де коні літають по небу, палаци виростають за одну ніч, а звірі говорять людським голосом. Казка вважається загальнодоступним жанром, але саме він виявляється одним з найбільш загадкових в історії народної творчості. Казки зіграли велику роль й у творчому становленні ірландського письменника останньої чверті XIX століття Оскара Уайльда. Казки Оскара Уайльда по своїй структурі й значеннєвому змісті відрізняються від фольклорної казки. Вони більш образні, емоційні й написані прекрасною літературно-художньою мовою. Слово в художньо-образній картині світу О. Уайльда є тією сполучною ланкою, що поєднує понятійні знаки, тобто концепти. Слово в Оскара Уайльда володіє насамперед образністю й досить високої конотацією, що складається із трьох аспектів значення: емоційного, експресивного й оцінного. Всі ці три компоненти зв'язані між собою: кожне слово письменника має певну оцінку й у той же час воно емоційно, образно, і експресивно. Дана робота присвячена мовностилістичним особливостям казок О. Уайльда. У казках О. Уайльда втримується багатий арсенал зображувальновиразних засобів. У ході даного дослідження ми використали метод лінгвістичного аналізу й порівняльно-порівняльний аналіз. Розглянуті в даній роботі виразні стилістичні засоби є ознакою індивідуального стилю Оскара Уайльда й допомагають відрізнити його художні утвори від творів інших авторів.