Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
32 results
Search Results
Item Аналіз тенденцій розвитку страхових інновацій(Сумський державний університет, 2022) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Діденко, Ірина Вікторівна; Диденко, Ирина Викторовна; Didenko, Iryna Viktorivna; Сідельник, Наталія Юріївна; Сидельник, Наталия Юрьевна; Sidelnyk, Nataliia Yuriivna; Єфіменко, Аліна Юріївна; Ефименко, Алина Юрьевна; Yefimenko, Alina YuriivnaСучасні тенденції розвитку технологій зумовлюють більш детальну оцінку інновацій у стратегічно важливих фінансових сферах функціонування держави, серед яких виділяють страховий сектор. Нинішній фінансовий ринок вже неможливо уявити без залучення різноманітних цифрових технологій. Широкого поширення набуває фінансова інклюзія, що являє собою створення відповідних умов для залучення усіх сегментів як населення, так і бізнесу до користування різноманітними фінансовими послугами. Такі сервіси повинні бути доступні за ціною та інфраструктурою ціною, офіційно врегульовані та відповідати потребам населення, що стимулюватиме економічне зростання країни. Страхові інновації виступають частиною фінансової інклюзії, оскільки новітні методи залучення та обслуговування клієнтів є драйвером економічного росту держави. Метою дослідження є оцінка стану страхових інновацій як частини фінансової інклюзії. Основними інструментами, що використовувалися під час дослідження, є: методи групування, порівняння та узагальнення. Також було використано графічний метод під час аналізу кількості угод укладених у секторі страхових технологій, частки транзакцій фінансування insurtech у визначених країнах, обсягу фінансування сектору іншуртек, зміни кількості стартапів іншуртек в усьому світі. У статті проаналізовано такі показники страхової діяльності у сфері інноваційності: кількість угод у сфері страхових технологій у всьому світі та обсяг фінансування сектору іншуртек протягом 2017-2021 років, частка транзакцій фінансування insurtech у вибраних країнах світу в 2021, , кількість стартапів іншуртек у всьому світі протягом 2008-2019. Визначено, що максимального значення кількість угод, укладених у секторі страхових технологій, набула у 2021 році. Щодо кількості стартапів у сфері іншуртек, то спостерігається тенденція до значного зменшення з кінця 2016 року. Таким чином, іншуртек є драйвером розвитку страхового ринку та фінансової системи у цілому, тому одним із пріоритетних завдань держави має бути підтримання фінансової грамотності населення задля підвищення рівня використання інноваційних технологій, розробка та реалізація стартапів. Пріоритетними іншуртек векторами можуть бути використання машинного навчання, “неструктурованих даних”, штучного інтелекту, блокчейн-технологій, телематики та інших новітніх процесів. Їх список постійно розширюється в умовах глобалізації світових ринків товарів та послуг.Item Освітня екосистема як сучасна модель удосконалення взаємовідносин у системі "освіта" – "ринок праці"(Сумський державний університет, 2022) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Лукаш, Ольга Анатоліївна; Лукаш, Ольга Анатольевна; Lukash, Olha Anatoliivna; Матющенко, М.М.Освітня екосистема за своєю сутністю набула популярності у освітньому процесі відносно недавно. Використовуючи параметри біологічної екосистеми, екосистему навчання зазвичай описують як складну (комплексну) спільноту та середовище, де той, хто навчається взаємодіє у змішаному середовищі, де час, місце та простір постійно змінюються. Підприємницькі екосистеми останнім часом привертають увагу головним чином у сфері політики та прийняття рішень, де громади та регіони прагнуть розвивати та розширювати підприємницькі структури в окремих областях та галузях. Ідея екосистем у підприємництві стає все більш популярною темою в усьому світі, оскільки економічний розвиток сприймається як вирішення як соціальних, так і економічних проблем. У статті проведено дослідження особливостей функціонування освітніх екосистем на прикладі освітньої екосистеми для підприємницької освіти та дослідження їх ролі у системі взаємовідносин “освіта – бізнес – ринок праці”. Освітня екосистема підприємництва включає кілька рівнів – окремих осіб (студент, викладач, персонал, практики та адміністрація), групи осіб (викладацький склад, студенти), організації (інкубатори, центри), заходи та зацікавлені сторони (стейкхолдери) спільноти (уряд, політики, промисловість, спонсори). Центральним для освітньої екосистеми є внутрішня підприємницька діяльність, що функціонує навколо навчальної (освітньої), додаткової (позанавчальної) та дослідницької (наукової) діяльності. Основними видами закладів освіти залежно від їх ролі у освітній екосистемі виступають: брокер – навчальний заклад, який бере на себе роль посередника, матиме широку сферу діяльності, багато курсів, спільних заходів і дослідницьких проектів викладачів, але підтримка буде здійснюватися знизу вгору, і участь може не бути пріоритетом для закладу; фасилітатор – навчальний заклад, який виконує цю роль, матиме кілька окремих дисциплін, обмежену кількість викладачів і підтримку персоналу; хаб – навчальний заклад, який бере на себе роль центру, матиме як широкий спектр основної діяльності, так і глибоку відданість окремим аспектам підприємництва; девелопер – навчальний заклад, який прийме на себе роль розробника, матиме значні зобов’язання щодо ресурсів, інфраструктури та культури, але діапазон навчальних програм, додаткових програм і досліджень буде вузьким.Item Теоретико-методичний базис визначення векторів розвитку стратегічного управління банків та формування їх бізнес-моделей(Сумський державний університет, 2022) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Гончаренко, Т.П; Мордань, Євгенія Юріївна; Мордань, Евгения Юрьевна; Mordan, Yevheniia YuriivnaУ роботі сформовані теоретичні засади визначення трендів і векторів наукових досліджень із питань стратегічного менеджменту та формування бізнес-моделі банків, що на відміну від існуючих базуються на результатах структуризації наявного дослідницького доробку за допомогою інструментарію VOSviewer v. 1.6.10, Web of Science Results Analysis Tool, Scopus Citation Overview tool. Структуризація наукового доробку з питань стратегічного управління та бізнес-моделі банків була проведена в наступній послідовності: 1) визначення кількісної тенденції статей; 2) виокремлення основних предметних областей; 3) визначення найбільш цитованих статей та журналів; 4) кластеризація статей щодо основних напрямків дослідження з метою визначення подальших варіантів аналізу. Динамічний аналіз кількості наукових публікацій з питань стратегічного менеджменту та бізнесмоделей банків засвідчив, що впродовж 1991–2004 рр. центром наукової уваги були питання, що стосувалися бізнес-моделей банків, у період 2005–2010 рр. проблематика формування бізнес-моделей банків вивчалася одночасно з питаннями стратегічного управління, а починаючи з 2015 р. фокус наукових досліджень зосереджується на тематиці стратегічного менеджменту банків. Результати бібліометричного аналізу засвідчили наявність 5 кластерів, що узагальнюють контекст досліджень із питань стратегічного менеджменту банків, а також 7 кластерів – із питань бізнес-моделей банків. Виявлені тенденції засвідчили, що трикутник "прибутковість - ризик - надійність" та інформаційні технології та регулювання стають важливою частиною банківської бізнес-моделі, водночас фінансові технології, управління інформацією є важливою частиною стратегічного управління банківської діяльності. У той же час розробка бізнес-стратегії, бізнес-моделі, збалансування трикутника прибутковість-ризик-стабільність у тенденції стратегічного управління банківською діяльністю набуває дедалі більшого значення для банку через зростаючі вимоги клієнтів та акціонерів. Проведене дослідження дозволило визначити фази концентрації уваги науковців на питаннях стратегічного менеджменту та бізнес-моделі банків, описати вектори, що узагальнюють змістовний контекст досліджень, а також обгрунтувати домінантні завдання, які виникають під час формування і трансформації бізнес-стратегій банків на сучасному етапі розвитку банківської справи.Item Трансформаційна бізнес-модель формування та реалізації стратегії банку(Сумський державний університет, 2022) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Гончаренко, Т.П.; Чорна, Світлана Вікторівна; Черная, Светлана Викторовна; Chorna, Svitlana ViktorivnaCучасні трансформації бізнес-моделей банків відбуваються під впливом інноваційних технологій. Саме тому найбільш важливими завданнями формування бізнес-стратегій банків необхідно вважати не лише досягнення внутрішніх орієнтирів ефективності бізнес-процесів та додержання регуляторних вимог щодо стабільності діяльності, а й забезпечення інформаційної безпеки банку, його технологічної готовності до викликів зовнішнього середовища, що в сукупності формує бізнес-стратегію банку. Метою статті є дослідження та узагальнення теоретико-методологічних засад формування і реалізації стратегії банку та розробка циклічної трансформаційної бізнес-моделі банків. У роботі визначено, що в умовах високої турбулентності та невизначеності середовища реалізації стратегічних управлінських впливів бізнес-модель банку повинна бути гнучкою й адаптивною, що може потребувати застосування режиму її трансформації (впровадження трансформаційної бізнес-моделі банку). За умови ефективного стратегічного менеджменту банку можлива така трансформація бізнес-моделі, яка дозволить забезпечити його життєздатність та стійкість на кожній фазі життєвого циклу банку, попри несприятливий вплив екзогенних та ендогенних факторів. Результатами дослідження показують, що застосування емпіричної моделі життєвого циклу банку, системного, синергетичного підходів та постулатів теорії хаосу дозволяє обґрунтувати модель циклічної трансформаційної бізнес-моделі банку, яка узагальнює і формалізує етапи її життєвого циклу з виділенням фаз розроблення, інтенсивної та екстенсивної реалізації, біфуркації, деградації й краху бізнес-моделі банку; ураховує багатоваріантність, альтернативність розвитку банку в точках біфуркації, коли процеси стають хаотичними та відбувається перехід до нового атрактора. Застосування розробленої в роботі моделі циклічної трансформації бізнес-моделі банків дозволяє сформувати внутрішньобанківські заходи щодо запровадження трансформаційної бізнесмоделі та адаптувати на цій основі бізнес-стратегію банку до середовища реалізації стратегічних управлінських впливів.Item Інноваційний вимір системи сталого сільськогосподарського землекористування: досвід ЄС для України(Сумський державний університет, 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Школа, Вікторія Юріївна; Школа, Виктория Юрьевна; Shkola, Viktoriia YuriivnaПоширення пандемії COVID-19 стало викликом продовольчій безпеці на глобальному та національному рівнях. В умовах посилення кліматичних та екологічних викликів забезпечення стійкості продовольчої системи, яка є основою Європейського зеленого курсу, стратегій сталого та інклюзивного зростання ЄС, залежить від ефективності та дієвості системи сталого сільськогосподарського землекористування. Метою дослідження є вивчення досвіду ЄС щодо трансформації системи сталого сільськогосподарського землекористування на інноваційних засадах для забезпечення її стійкості та безпеки в умовах сучасних викликів та загроз (як фактичних, так і потенційних). Дослідження ґрунтується на змішаному підхід, включаючи факторіальний аналіз та описову статистику, використовуючи вибірку 27 економік Європейського Союзу та економіки України. Визначено місце України на земельній мапі ЄС, проаналізовано динаміку зміни структури земельного фонду України, визначено пріоритетні напрямки інноваційного розвитку сталого землекористування, окреслено перспективи спільної аграрної політики та інноваційної політики для забезпечення трансформації ЄС та України на сучасну, ефективну та конкурентоспроможну економіку. Для забезпечення сталості та стійкості використання сільськогосподарських угідь, а отже, і продовольчої системи в цілому, визначено необхідність активізації досліджень та впровадження інновацій. Інновації мають бути спрямовані на наступні цілі: 1) захист та відновлення природних екосистем; 2) збереження та поліпшення природного капіталу та здоров'я населення; 3) стале використання ресурсів, включаючи землю, енергію; 4) розробка стійкої системи харчування; 5) прискорення досягнення нульового забруднення; 6) розвиток стійкої та інтелектуальної мобільності. Формування системи сталого сільськогосподарського землекористування потребує, по-перше, формування нової системи знань на основі новітніх досліджень та розробок, запровадження яких дозволить діяти на випередження для подолання існуючих ризиків та загроз у галузі сільського господарства та сталого розвитку сільських територій, а по-друге, розвитку системи його інституційного забезпечення, яка розкривається через дію відповідного організаційно-економічного механізму. З огляду на це, у майбутніх дослідженнях вважається за доцільним перейти до розроблення інноваційної моделі розвитку національної системи сталого землекористування з урахуванням інституційного потенціалу системи управління землекористуванням.Item Стале аграрне землекористування в Україні: проблеми та перспективи розвитку(Сумський державний університет, 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Івахненко, О.М.Питання забезпечення сталого розвитку людства сьогодні визнається однією з найбільш актуальних проблем, яка стоїть перед суспільством. Метою дослідження є узагальнення особливостей розвитку сталого землекористування, визначення основних проблем сталого використання земель сільськогосподарського призначення в Україні та шляхів їх вирішення. В роботі узагальнено ключові етапи формування передумов сталого землекористування, систематизовано документи та події щодо створення моделі сталого розвитку, виділені основні принципи та цілі сталого аграрного землекористування, відповідно до концепції сталого розвитку. Автори підкреслюють, що практична реалізація концепції сталого аграрного землекористування потребує визначення пріоритетів використання сільськогосподарських земель, і перш за все екологічних, а також підвищення відповідальності суб’єктів аграрного бізнесу за порушення екологічної рівноваги та надмірного антропогенного навантаження на земельні ресурси. Зазначено, що в Україні склалася нераціональна структура землекористування, яка є екологічно небезпечною. Виділені основні проблеми розвитку сталого аграрного землекористування. Автори зазначають, що н останні десятиріччя в Україні спостерігається негативні тенденції розвитку процесів, які суттєво впливають на аграрне землекористування. Найгострішими з екологічних проблем є розвиток деградаційних процесів на орних землях України, які носять суцільний, регіональний або локальний характер. Автори доводять, що зниження природного потенціалу земель сільськогосподарського призначення в Україні стає для сталого розвитку землекористування навіть більш серйозною загрозою, ніж екологічні проблеми. Запропоновані пріоритетні напрямки розвитку сталого землекористування в Україні, які дозволить перейти до моделі сталого аграрного землекористування.Item Сценарне планування перспективного розвитку вітчизняного патерну менеджменту дуальної вищої освіти(Сумський державний університет, 2020) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Давліканова, О.Б.Оскільки в умовах ринкової економіки заклад вищої освіти (ЗВО) розглядається як надавач освітніх послуг в умовах конкуренції за фінансування, характер організації роботи ЗВО все більше нагадує бізнеспроцеси підприємства з надання послуг, зокрема й завдяки введенню показників ефективності у формулі розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту, та мотивує заклади освіти до впровадження інновацій, зокрема дуальної форми здобуття освіти (ДФЗО). Приватні ЗВО тим більше мають бути зацікавлені в підвищенні надходжень від продажу своїх послуг шляхом залучення більшої кількості як здобувачів, так й інвестицій від суб’єктів господарбвання. Однак, маємо зауважити, що лише один приватний заклад вищої освіти наразі бере участь в експерименті із запровадження дуальної форми здобуття освіти в Україні (Наказ Міністерства освіти і науки України №1296 від 15.10.2019), на противагу ситуації у Федеративній Республіці Німеччина, де значна частка дуальних ЗВО є приватними, а їх створення розглядається як бізнес-проєкт, відповідь на попит на ринку. В даній статті представлено оновлений прогноз поширення менеджменту дуальної вищої освіти (МДВО) в Україні на основі моделі дифузії інновацій Френка Басса, що враховує кілька факторів впливу. За умови відсутності державних фінансових чи податкових інструментів стимулювання соціально-орієнтованого партнерства в сфері освіти в умовах ринкової економіки країни, що розвивається, суб’єкти економічної діяльності з обережністю ставляться до інвестицій в освіту, що зменшує кількість партнерів закладів вищої освіти для впровадження дуальної форми здобуття освіти. Крім того, самі заклади вищої освіти, на відміну від здобувачів освіти, не готові масово впроваджувати таку інновацію, оскільки вона вимагає запровадження нової системи менеджменту. Згідно розрахунків за формулою Басса, можна очікувати три можливих сценарії, з яких найбільш ймовірним є песимістичний, котрий передбачає запровадження менеджменту дуальної освіти у 55 закладах вищої освіти в наступні 15 років, що разом із 17 ЗВО-"новаторами", складе 25% ємності ринку послуг закладів вищої освіти.Item Реінжиніринг бізнес-процесів підприємств: від традиційного до цифрового маркетингу(Сумський державний університет, 2020) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaЦя стаття присвячена аналізу впливу цифровізації бізнес-процесів на трансформацію маркетингу. Автори зазначили, що незважаючи на стрімку цифровізацію бізнес-процесів, суттєвим є застосування правильних інструментів цифрового маркетингу відповідно до цілей підприємства. У роботі розглянуто основні інструменти цифрового маркетингу та проаналізовано їх переваги для покращення бізнеспоказників. Основною метою проведеного дослідження є систематизація наукових напрацювань, присвячених дослідженню взаємозв’язку між цифровізацією бізнес-процесів та трансформаціями у маркетингу. Для досягнення поставленої мети, дослідження проведено у декілька етапів. На першому етапі здійснено пошук найбільш релевантних публікацій у наукометричній базі даних Scopus. Таким чином, вибірка дослідження складається із 1220 публікацій, які індексуються за ключовими словами "business process", "digital" та "marketing" у заголовках, ключових словах та анотаціях публікацій. Періодом дослідження обрано 2000-2020 роки. З метою покращення результатів пошуку релевантних публікацій, застосовано логічні оператори "and" та "or", а також символ "*", який дозволяє включити різні форми закінчення ключових слів. Результати пошуку було обмежено за тематичними галузями: Бізнес, менеджмент та облік; Соціальні науки; та Економіка, економетрика та фінанси. На другому етапі визначено найбільш цитовані публікації та здійснено їх описовий аналіз. З метою візуалізації тематичної спрямованості наукових напрацювань, на третьому етапі застосовано метод візуалізації подібностей за допомогою програмного забезпечення VOSviewer. За результатами візуалізації сполученості слів, сформаовано 8 кластерів, які свідчать про напрямки досліджуваних публікацій. На четвертому етапі аналізу дослідження проаналізовано мережу колаборації між авторами за їх приналежністю до певної країни та визначено їх вклад у дослідження означеної тематики. Результати проведеного дослідження можуть бути основою для проведення подальших досліджень присвячених розробці стратегії цифрового маркетингу.Item Пандемія COVID-19 як кризоформуючий фактор здорового розвитку регіонів(Сумський державний університет, 2020) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav AnatoliiovychУ статті досліджується поняття здорового розвитку регіонів як цілеспрямованого процесу розвитку всіх сфер життєдіяльності територіальної одиниці. Його автори розглядають як важливу складову успішного розвитку країни в ринковій економіці. Становище регіонів при цьому є макроекономічним індикатором. У сучасних ринкових умовах сталому розвитку регіонів перешкоджає такий кризоформуючий чинник як пандемія COVID-19. Забезпечення ефективної протидії її негативному впливу є детермінантою формування сильного стратегічного потенціалу країни. Пандемія коронавірусу розглядається авторами як фактор, що спочатку вплинувши на систему охорони здоров’я, за достатньо короткий період поширився на різні сфери соціально-економічного становища цілих країн і регіонів. У рамках дослідження виконаний бібліометричний аналіз ключових понять "економічна криза" та "пандемія" у їх взаємозв’язку. Розглянуті існуючі в науковій літературі основні підходи до виокремлення економічних циклів, пов’язаних з переломними моментами в історії розвитку суспільства, зокрема кризові явища, що змушують світ пристосовуватися, змінюватися та модернізувати різні сфери життєдіяльності. Виокремлені вихідні параметри ринкового становища деяких країн європейського регіону, що залучені в боротьбу з наслідками поширення COVID-19, разом із прогнозами можливостей подолання кризовищ явищ у їх економіках. Більшість країн відчувають негативний ефект від подій, пов’язаних із розповсюдженням коронавірусу, що впливає на результативність макроекономічної політики та на подальшу стратегію управління ключовими параметрами якості життя. Підсумовано, що масштабність впливу пандемії коронавірусу на країну залежить від заходів її уряду щодо протидії, локальних можливостей перегляду економічних режимів. Побудована карта економічного впливу COVID-19 на різних рівнях з виокремленими кризовими подіями на кожній аналізованій хвилі розповсюдження наслідків кризовоформуючого фактору. Зроблений висновок про те, що багато наслідків пандемії можуть бути помітні вже в короткостроковій перспективі, тоді як інші діагностуються в середньо- та довгостроковій.Item Управління фінансовими ризиками промислового підприємства(Сумський державний університет, 2020) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Антонюк, Наталія Анатоліївна; Антонюк, Наталия Анатольевна; Antoniuk, Nataliia AnatoliivnaСтаття присвячена актуальному в сучасних реаліях української економіки питанню управління фінансовими ризиками промислових підприємств. За допомогою web-додатку Google Trends проаналізовано популярність пошукових запитів в сфері бізнесу та промисловості таких словосполучень, як "фінансовий ризик" та "фінансовий ризик-менеджмент" в Україні та в світі в цілому за останні 12 місяців. На основі офіційних статистичних даних здійснений аналіз динаміки основних фінансових показників діяльності промислових підприємств Сумської області за 5 років, а саме фінансових результатів до оподаткування, фінансових результатів від операційної діяльності та операційної рентабельності. На основі коефіцієнта варіації визначено рівень фінансового ризику, що супроводжує діяльність промислових підприємств Сумської області. Розкрито сутність фінансових ризиків промислового підприємства та представлено його складові елементи. Подано основні існуючі на сьогодні підходи до кількісної оцінки фінансових ризиків, які в основному базуються на ймовірнісній оцінці. Запропоновано методичний підхід до управління фінансовими ризиками промислових підприємств, який передбачає постійний моніторинг відхилень інтегрального показника, що розраховується на основі даних фінансової звітності підприємства та включає показники ліквідності, фінансової стійкості, рентабельності, показники грошового потоку підприємства від фінансової діяльності. При цьому підприємству рекомендується встановити чіткі межі можливих відхилень інтегрованого фінансового показника. Також акцентується увага на необхідності формування та запровадження системи інтегрованого фінансового ризик-менеджменту на промислових підприємствах України в сучасних економічних реаліях України. Чітка система фінансового ризикменеджменту дозволить промисловим підприємствам своєчасно реагувати на потенційні загрози, нейтралізувати фінансові ризики та уникати можливих збитків.