Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
10 results
Search Results
Item Маркетингова стратегія в соціальних мережах: теоретико-прикладний базис(Сумський державний університет, 2023) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Здойма, Андрій Дмитрович; Zdoima, Andrii Dmytrovych; Пімоненко, Сергій Володимирович; Pimonenko, Serhii VolodymyrovychУ сучасних умовах функціонування ринкового середовища низка малих та середніх підприємств використовують платформи соціальних медіа (SMM) як ключові канали для просування бренду. Ця тенденція переважно обумовлена ефективністю цих платформ та їх здатністю охоплювати значну цільову аудиторію. Підприємці використовують цифрові маркетингові інструменти, адаптуючи свої пропозиції до цільової аудиторії. Метою статті є визначення та дослідження теоретико-прикладного базису побудови маркетингової стратегії в соціальних мережах. Результати аналізу засвідчили зростання наукових публікацій у період з 2006 по 2023 рік. Лідерами у публікаційної активності є науковці з США, Австралії, та Іспанії. На основі результатів узагальнення наукового доробку у статті систематизовано основні виклики, з якими стикаються компанії при імплементації SMMстратегій, а саме: відсутність чіткої стратегії, неправильне позиціонування, невизначеність цільової аудиторії, та нерелевантний контент. Авторами проаналізовано підходи до визначення маркетингової стратегії в соціальних мережах та описано приклади ефективної реалізації таких стратегій світовими брендами. У статті обґрунтовано, що одним із факторів-каталізаторів лавиноподібного характеру розвитку SMM є пандемія COVID-19. Визначено, що теоретична основа маркетингової стратегії в соціальних мережах базується на засадах цифрового маркетингу та враховує специфіку ведення діалогу з користувачами у віртуальному просторі. Ключовими компонентами такої стратегії є змістовий маркетинг (content marketing), взаємодія з інфлюенсерами (influencer marketing), управління спільнотами (community management) та аналіз даних (data analytics). Прикладний аспект маркетингової стратегії в соціальних мережах включає розроблення конкретних тактик та методів реалізації стратегічних цілей. Це охоплює створення контент-планів, розроблення та ведення SERM (Search Engine Reputation Management) кампаній. Авторами обґрунтовано необхідність розроблення інтегрованих та гнучких стратегій SMM, що враховують унікальність кожної соціальної мережі та потреби цільових аудиторій, тенденції та інновації в цифровому маркетингу.Item SMEs for inclusive growth: key financial drivers(Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Pavluchenko, M.Зростання нерівності, бідності, диференціація у розподілі доходів обумовлюють необхідність переходу від ресурс орієнтованого до інклюзивного економічного розвитку. Незважаючи на те, що ОЕСР вже представила ключові індикатори для вимірювання інклюзивного зростання, вчені так і не прийняли загальноприйнятого підходу до його визначення. Це тим самим пояснює розгалуженість підходів до визначення основних драйверів інклюзивного зростання. Таким чином, метою статті є аналіз теоретичних основ інклюзивного економічного зростання та визначення ролі малого та середнього бізнесу в інклюзивному економічному зростанні, узагальнення фінансових детермінант інклюзивного економічного зростання. У дослідженні використано бібліометричний аналіз та інструменти: Google Trends – для визначення тенденцій пошуку в Google; бенчмаркінг інструменти Scopus та Web of Science Analysis Tools – для аналізу динаміки публікацій у Scopus та Web of Science. VOSviewer використано для візуалізації результатів аналізу co-occurrence та еволюційно-часового аналізів. Порівняльний аналіз публікаційних тенденцій у Scopus, Web of Science та пошуків у Google показав, що інтерес до інклюзивного економічного зростання серед дослідників та користувачів Google почав зростати у 2009 році. Для проведення біліометричного аналізу сформовано вибірку публікацій враховуючі такі параметри: період – 2000 – червень 2021; мова – англійська; логічні оператори – or/and; ключові слова – економічний, інклюзивний, зростання; пошукові поля – заголовок, анотація та ключові слова. Результати co-occurrence аналізу дозволили виявити сім наукових патернів у дослідженнях інклюзивного економічного зростання, малого та середнього підприємництва. Крім того, результати еволюційно-часового аналізу дозволили виділити чотири етапи в еволюції теорії інклюзивного економічного зростання. Експерти ОЕСР запропонували використовувати змішані фінансові інструменти для забезпечення інклюзивного економічного зростання: кредитні позики; гранти; прямі державні субсидії для малих і середніх підприємств; прямі державні інвестиції; іноземні інвестиції; фандрайзинг тощо. Подальше дослідження має бути зосереджено на емпіричному обґрунтуванні фінансових інструментів підтримки малого та середнього підприємництва як основного драйвера інклюзивного економічного зростання.Item Управління трудовими ресурсами підприємства: гендерний фактор(Сумський державний університет, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Коробець, Олена Михайлівна; Коробец, Елена Михайловна; Korobets, Olena Mykhailivna; Овусу, Евелін Кума Осеі; Овусу, Едвард; Овусу, Эдвард; Ovusu, EdvardУ статті проаналізовано вплив гендерного фактору на ефективність управління трудовими ресурсами підприємства. Авторами проведено компаративний аналіз питомої ваги жіночої статі на керівних посадах. Розглянуто основні праці науковців щодо впливу гендерного фактору на прийняття рішень та ефективність функціонування підприємства. Систематизовано законодавчі акти на нормативно правове забезпечення стосовно рівності прав чоловіків і жінок, визначено хронологію їх прийняття. Проаналізовано розподіл країн за гендерною спадковістю. На національному рівні визначено, що зростання зайнятості жінок позитивно впливає на зростання ВВП країн. На основі глобального індексу гендерного розриву виявлено, що за останні десятиліття різниця у професійних компетенціях чоловіків і жінок зменшуються. Сучасна практика ведення бізнесу свідчить, що наявність жінок у радах директорів підвищує рівень лояльності та довіри до компанії. При цьому жінки демонструють зростаючий попит на професії в галузях, які пов’язані з аналізом даних, людськими ресурсами та продажем, і навпаки, зниження попиту на професії, які містять рутинні завдання, та які швидко витісняються технологічним прогресом. У ході дослідженні виявлено та проаналізовано причини та фактори, які перешкоджають або підтримують просування жінок по кар'єрних сходах. У результаті співставлення даних кількості чоловіків та жінок на керівних посадах підприємств у країнах Європи виявлено, що Україна займає друге місце за питомою вагою жінок серед керівників. Виявлено тенденцію до зростання кількості компаній, засновниками яким є жінки, а скорочення гендерного розриву спостерігається в найбільших містах України. За видами економічної діяльності сформовано перелік галузей, де жінкам вдалося досягти високих показників результативності ведення бізнесу. Виявлені у дослідженні позитивні тенденції зв’язку між показниками функціонування підприємства та гендерним балансом, обумовлюють необхідність його врахування при формуванні стратегії розвитку підприємства.Item Інноваційний розвиток та конкурентоспроможність економік України та Польщі: ретроспективний аналіз(Сумський державний університет, 2022) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Рудь, Марія Петрівна; Рудь, Мария Петровна; Rud, Mariia PetrivnaСтаття присвячена питанням аналізу інноваційного розвитку України та Польщі. Управління інноваційними процесами потребують знань специфіки інноваційної діяльності як в Україні, так і досвіду застосування інновацій в інших країнах, зокрема Польщі. Інноваційний розвиток вимагає залучення значних фінансових ресурсів незалежно від галузі економіки та країни. Науковою спільнотою використовується низка підходів вимірювання рівня інноваційності та інноваційних досягнень. При цьому відсутній єдиний та загальновизнаний метод оцінювання рівня інноваційного розвитку країн. Результати узагальнення наукового доробку з даної проблематики засвідчили, що найбільш поширенішим є методологія European Innovation Scoreboard, що, запропонована експертами відділі дослідження та інновації Європейської комісії. Метою статті є визначення ключових напрямів підвищення рівня іннова3ційного розвитку країни на основі результатів ретроспективного аналізу індикаторів інноваційного розвитку та конкурентоспроможності України та Польщі. Вихідної базою дослідження стали звіти з European Innovation Scoreboard та Global Competitiveness Index. Результати дослідження засвідчили, що головною перешкодою на шляху інноваційного розвитку в Україні, на відміну від Польщі, є значна втрата науковотехнічного потенціалу за роки незалежності. Визначено, що однією з сильних сторін української економіки яка формує потенціал підвищення рівня її інноваційного розвитку є людські ресурси. З іншої сторони ефективність економічних зв’язків, рівень сприятливості середовища для інновацій, а також фінансова та інституціональна підтримка інноваційних процесів є найслабшими вимірами інновацій. До низько оцінених індикаторів належать: новатори з інноваціями продуктів чи процесів, маркетингові та організаційні інновації тощо. Результати компаративного аналізу рівнів інноваційного розвитку Польщі та України засвідчили наявність великих інноваційних розривів між досліджуваними країнами. Встановлено, що Польща є лідером майже за всіма складовими інноваційного розвитку. З огляду на це, доцільним є вивчення досвіду Польщі у забезпеченні нарощування потенціалу інноваційного розвитку країни.Item Eco-economic decoupling under green deal policy(Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Vasylyna, T.У роботі узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо промоції зелених трансформацій в Україні в рамках розробки політики зеленої угоди. Автори зазначили, що проголошений Європейською комісією "Європейський зелений курс" відкриває вікно можливостей для економіяного розвитку в Україні. Актуальність цієї наукової проблеми полягає в тому, що підвищення енергоефективності та збільшення частки відновлюваної енергії сприятиме розвитку економічної діяльності та соціального добробуту. Таким чином, розробка політики зеленої угоди сприятиме економічному зростанню при одночасному зменшенні додаткового навантаження на навколишнє природне середовище. Варто зазначити, що досягнення екоекономічного декамплінгу підвищить конкурентні переваги українського бізнесу на ринку ЄС. Основною метою дослідження є аналіз потенціалу економічного зростання при зменшенні викидів CO2 в сучасних реаліях України. У рамках роботи, автори здійснили бібліометричний аналіз наукових напрацювань, опублікованих після презентації Європейською комісією комюніке "Європейська зелена угода". Таким чином, періодом публікацій є 2019-2021 роки. Вибірка дослідження складається із 284 статей, опублікованих у наукових журналах, які індексуються наукометричною базою даних Scopus. Пошук релевантних публікацій здійснено за ключовим словом "green deal" в полях заголовків, анотацій та ключових слів. За отриманими результатами встановлено, що науковці приділяли особливу увагу дослідженню питань екологічної політики, енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та декарбонізації економіки, зменшення забруднення, розробки низьковуглецевих технологій тощо. За результатами проведеного дослідження встановлено, що зелена трансформація в Україні сприятиме економічному зростанню та експансії на нові ринки ЄС. Крім того, це підвищить можливості працевлаштування, сприятиме впровадженню енергоефективних технологій, стимулюватиме науково-дослідні та дослідницькі розробки та забезпечить зростання економічної ефективності внаслідок раціонального використання енергії, ресурсів, скорочення викидів СО2 тощо. Отримані результати можуть бути основою для подальших досліджень особливостей політики зеленої угоди.Item Суспільна довіра до бренду території: гендерні, вікові та освітні детермінанти(Сумський державний університет, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Решетняк, Ярослав Вячеславович; Reshetniak, Yaroslav Viacheslavovych; Овусу, Е.К.О.; Овусу, Е.Запорукою забезпечення сталого економічного розвитку регіонів виступає не тільки ефективність функціонування підприємств та організацій, що фізично розташовані та юридично зареєтсровані на її території, а й ефективне використання наявних та прихованих бізнесових та туристичних можливостей територій. Розкриття такого потенціалу території є однією з ключових задач органів місцевого самоврядування, відповідальність за благополуччя яких значно посилилось разом з початком процесу децентралізації. Фінансова децентралізація та перерозподіл податкових надходжень неминуче призвели до зростання місцевих бюджетів, що свою чергою сформувало необхідність правильного перерозподілу видатків, в тому числі й на розвиток привабливості території як для власного населення, з метою зменшення відтоку працездатного населення, так і для приваблення стейкхолдерів з інших регіонів. З цією метою більшість міст та регіонів України почали формувати власні бренди. На сьогодні, в Україні свої бренди мають такі міста як: Київ, Львів, Вінниця, Івано-Франківськ, Суми та ін. Проте, рівень довіри суспільства до економічної ефективності та необхідності фінансування заходів щодо формування бренду території є низьким, оскільки до успішних кейсів реалізації бренду території експертами віднесено бренд міста Львів. Тоді, як створений у 2019 році бренд міста Суми був сприйнятий досить неоднозначно як громадою, так і медіаспільнотою. Тож постає питання виявлення детермінантів, що мають безпосередній вплив на формування сприйняття та довіри до бренду. Так, ряд існуючих методологій оцінювання ефективності бренду містить у структурі елементи пов’язані з його сприйняттям. Але в свої більшості рейтинги локальних та національних брендів орієнтуються на сприйняття зовнішніми стейкхолдерами, тоді як питання врахування задоволеності внутрішніми стейкхолдерами є майже недослідженим. З огляду на це метою статті є аналіз взаємозв’язку між сприйняттям, довірою до локального бренду та його суб’єктивним оцінюванням на основі гендерного, вікового та освітнього розподілу внутрішніх стейкхолдерів громади. В основу дослідження було покладено результати компаративного аналізу динаміки розвитку міст Лондона та Парижу в Індексі брендів міст Анхольт-Іпсос за 2017-2020 роках.Item Розвиток сонячної енергетики в Україні у контексті переходу до вуглецево-нейтральної економіки(Сумський державний університет, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Литвиненко, О.І.; Назаренко, А.П.Метою статті є дослідження сучасних тенденцій з використання сонячної енергії в Україні та світі як одного з головних напрямів декарбонізації національної економіки. Авторами систематизовано перспективи, переваги та недоліки розвитку відновлюваних джерел енергії. Проведено порівняльний аналіз "ефективності" роботи сонячної енергетики в окремих країнах світу та Україні. Визначено, що лідируючу позицію за питомою вагою спожитої енергії з відновних джерел займають країни з розвиненою економікою, що обумовлено наявністю ефективних мотиваційних механізмів. З досвіду країн ЄС автори зробили висновок про те, що відновлювальні джерела енергії формують передумову до одержання додаткових соцаільно-економічних та екологічних ефектів. За наявності сприятливих ринкових умов відновлювальні джерела енергії спроможні забезпечити зростання рівня енергетичної безпеки в країні, а також її енергетичну незалежність. У статті проаналізовано законодавство України щодо стимулювання розвитку альтернативної енергетики. Зроблено висновки та запропоновано два діаметрально протилежні шляхи подальшого розвитку сонячної енергетики в Україні, зокрема країна може впроваджувати методи використання альтернативної енергетики, що успішно реалізовані розвиненими країнами. Інший напрямок передбачає збільшення наукових досліджень та інновацій у сфері імплементації, використання, обслуговування та утилізації пристроїв генерації енергії з альтернативних джерел енергії. Не дивлячись на полярність запропонованих напрямків подальшого розвитку відновлюваної енергетики, в обох випадках вирішальною є державна політика щодо залучення інвестицій та популяризації використання енергетики з альтернативних джерел енергії. Крім того, авторам зазначені переваги для суспільства від розвитку та впровадження альтернативних джерел енергії. Масштабування та популяризація технологій виробництва енергії з альтернативних джерел спроможні вплинути на скорочення викидів вуглецю, що становить нагальну проблему в світі останніми роками.Item Реінжиніринг бізнес-процесів підприємств: від традиційного до цифрового маркетингу(Сумський державний університет, 2020) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaЦя стаття присвячена аналізу впливу цифровізації бізнес-процесів на трансформацію маркетингу. Автори зазначили, що незважаючи на стрімку цифровізацію бізнес-процесів, суттєвим є застосування правильних інструментів цифрового маркетингу відповідно до цілей підприємства. У роботі розглянуто основні інструменти цифрового маркетингу та проаналізовано їх переваги для покращення бізнеспоказників. Основною метою проведеного дослідження є систематизація наукових напрацювань, присвячених дослідженню взаємозв’язку між цифровізацією бізнес-процесів та трансформаціями у маркетингу. Для досягнення поставленої мети, дослідження проведено у декілька етапів. На першому етапі здійснено пошук найбільш релевантних публікацій у наукометричній базі даних Scopus. Таким чином, вибірка дослідження складається із 1220 публікацій, які індексуються за ключовими словами "business process", "digital" та "marketing" у заголовках, ключових словах та анотаціях публікацій. Періодом дослідження обрано 2000-2020 роки. З метою покращення результатів пошуку релевантних публікацій, застосовано логічні оператори "and" та "or", а також символ "*", який дозволяє включити різні форми закінчення ключових слів. Результати пошуку було обмежено за тематичними галузями: Бізнес, менеджмент та облік; Соціальні науки; та Економіка, економетрика та фінанси. На другому етапі визначено найбільш цитовані публікації та здійснено їх описовий аналіз. З метою візуалізації тематичної спрямованості наукових напрацювань, на третьому етапі застосовано метод візуалізації подібностей за допомогою програмного забезпечення VOSviewer. За результатами візуалізації сполученості слів, сформаовано 8 кластерів, які свідчать про напрямки досліджуваних публікацій. На четвертому етапі аналізу дослідження проаналізовано мережу колаборації між авторами за їх приналежністю до певної країни та визначено їх вклад у дослідження означеної тематики. Результати проведеного дослідження можуть бути основою для проведення подальших досліджень присвячених розробці стратегії цифрового маркетингу.Item Управління бізнес-процесами в туристичній галузі: вплив пандемії COVID-19(Сумський державний університет, 2020) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Хаба, А.П.; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Гусейнадзе, К.Р. оглиТуристична діяльність являється однією із найбільш прибуткових та динамічних галузей економіки. Однак, спалах пандемії COVID-19 та введення карантинних обмежень спричинили масштабні збитки та критичне зниження попиту та пропозиції у туристичному секторі. При цьому спад туристичної діяльності провокує подальшу рецесію в умовах економічного, соціального та політичного напруження. Таким чином, актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в необхідності розробки нової стратегії щодо якісної зміни та удосконалення бізнес-процесів у туристичній галузі для інтенсифікації зусиль у відновленні туристичного сектору України. Основною метою проведеного дослідження є побудова прогнозу розвитку туристичної галузі України під час пандемії COVID-19 на основі даних про переміщення транспортними засобами користувачів Apple продукції в межах України. У дослідженні побудовано прогноз за двома сценаріями розвитку туристичної діяльності, а саме: 1) без введення карантинних обмежень; 2) враховуючи набуття чинності карантинних обмежень на пересування. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стала інтегрована модель авторегресії ковзаючого середнього (ARIMA). Об’єктом дослідження обрано запити жителів України у прокладені маршрутів транспортними засобами з 13 січня 2020 року по 09 травня 2020 року. Програмне забезпечення Eviews 11 SV стало інструментарієм для практичної реалізації усіх етапів даного дослідження. За отриманими результатами емпіричного аналізу встановлено, що за умови введених карантинних обмежень, відновлення туристичного сектору матиме незначну позитивну тенденцію. Таким чином, у роботі автори наголосили на необхідності підвищення конкурентоспроможності ринку туризму за рахунок формування нових пропозицій, забезпечення високого рівня гігієни та безпеки, залучення інноваційних методів управління, активного використання сучасних інформаційних технологій, тощо. Результати проведеного дослідження можуть бути основою для проведення подальших досліджень, присвячених побудові стратегії розвитку туристичного сектору України.Item Гендерні аспекти та зелений маркетинг: кейс для України(Сумський державний університет, 2020) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Топтун, Ю.М.; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana OleksandrivnaУ статті визначено специфіку врахування гендерного фактору при формуванні маркетингової програми промоції екологічних товарів. З метою визначення наукових шкіл з дослідження даної проблематики авторами було проведено бібліометричний аналіз. Так, у 2013 р. та 2019 р. відбулось з суттєве зростання кількості публікацій присвячених питанням зеленого маркетингу. Цю тенденцію можна пояснити зростанням рівня зацікавленості світової спільноти до проблем навколишнього природного середовища. Визначено, що зелений маркетинг розглядається вченими у зв’язку з такими науковими напрямами як: економіка здоров’я, суспільний розвиток, економічний розвиток. При цьому встановлено, що гендерні та вікові аспекти досліджуються науковою спільнотою як ключові фактори ефективної реалізації завдань зеленого маркетингу. З метою визначення ролі гендерного та вікового факторів на прийняття рішень щодо придбання екологічних товарів було проведено анкетування 176 студентів Сумського державного університету. За результатами опитування встановлено, що жінки є більш обізнаними про екологічні товари, аніж чоловіки, а також 84,1% жінок віддають перевагу придбанню екологічних товарів. При цьому визначено, що найбільшою популярністю користуються сумки-шопери – 54,5% серед опитаних, на другому місці – сортування сміття (49.4%), на третьому – відмова від пластику (48.3%). Виявлено, що 77.8% респондентів шукають еко-товари саме у категорії продукти харчування. Респонденти чоловічої статті у всіх вікових категоріях найбільше шукають еко-товари в категорії побутові товари (55 осіб). Респонденти чоловічої стаseті не слідкують за сучасними еко-трендами та не приділяють значної уваги екологічному маркуванню. Жінки, навпаки, більш усвідомлені щодо екологічних проблем та часто підтримують еко-тренди. Узагальнені результати свідчать, що одним із факторів, що знижує ефективність зеленого маркетингу є низький рівень обізнаності студентів про сутність та значення екопродукції. При цьому встановлено, що гендерний фактор необхідно враховувати при виборі каналу комунікації зі студентами та набору інструментів зеленого маркетингу при промоції екологічних товарів.