Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
12 results
Search Results
Item Маркетингова стратегія в соціальних мережах: теоретико-прикладний базис(Сумський державний університет, 2023) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Здойма, Андрій Дмитрович; Zdoima, Andrii Dmytrovych; Пімоненко, Сергій Володимирович; Pimonenko, Serhii VolodymyrovychУ сучасних умовах функціонування ринкового середовища низка малих та середніх підприємств використовують платформи соціальних медіа (SMM) як ключові канали для просування бренду. Ця тенденція переважно обумовлена ефективністю цих платформ та їх здатністю охоплювати значну цільову аудиторію. Підприємці використовують цифрові маркетингові інструменти, адаптуючи свої пропозиції до цільової аудиторії. Метою статті є визначення та дослідження теоретико-прикладного базису побудови маркетингової стратегії в соціальних мережах. Результати аналізу засвідчили зростання наукових публікацій у період з 2006 по 2023 рік. Лідерами у публікаційної активності є науковці з США, Австралії, та Іспанії. На основі результатів узагальнення наукового доробку у статті систематизовано основні виклики, з якими стикаються компанії при імплементації SMMстратегій, а саме: відсутність чіткої стратегії, неправильне позиціонування, невизначеність цільової аудиторії, та нерелевантний контент. Авторами проаналізовано підходи до визначення маркетингової стратегії в соціальних мережах та описано приклади ефективної реалізації таких стратегій світовими брендами. У статті обґрунтовано, що одним із факторів-каталізаторів лавиноподібного характеру розвитку SMM є пандемія COVID-19. Визначено, що теоретична основа маркетингової стратегії в соціальних мережах базується на засадах цифрового маркетингу та враховує специфіку ведення діалогу з користувачами у віртуальному просторі. Ключовими компонентами такої стратегії є змістовий маркетинг (content marketing), взаємодія з інфлюенсерами (influencer marketing), управління спільнотами (community management) та аналіз даних (data analytics). Прикладний аспект маркетингової стратегії в соціальних мережах включає розроблення конкретних тактик та методів реалізації стратегічних цілей. Це охоплює створення контент-планів, розроблення та ведення SERM (Search Engine Reputation Management) кампаній. Авторами обґрунтовано необхідність розроблення інтегрованих та гнучких стратегій SMM, що враховують унікальність кожної соціальної мережі та потреби цільових аудиторій, тенденції та інновації в цифровому маркетингу.Item SMEs for inclusive growth: key financial drivers(Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Pavluchenko, M.Зростання нерівності, бідності, диференціація у розподілі доходів обумовлюють необхідність переходу від ресурс орієнтованого до інклюзивного економічного розвитку. Незважаючи на те, що ОЕСР вже представила ключові індикатори для вимірювання інклюзивного зростання, вчені так і не прийняли загальноприйнятого підходу до його визначення. Це тим самим пояснює розгалуженість підходів до визначення основних драйверів інклюзивного зростання. Таким чином, метою статті є аналіз теоретичних основ інклюзивного економічного зростання та визначення ролі малого та середнього бізнесу в інклюзивному економічному зростанні, узагальнення фінансових детермінант інклюзивного економічного зростання. У дослідженні використано бібліометричний аналіз та інструменти: Google Trends – для визначення тенденцій пошуку в Google; бенчмаркінг інструменти Scopus та Web of Science Analysis Tools – для аналізу динаміки публікацій у Scopus та Web of Science. VOSviewer використано для візуалізації результатів аналізу co-occurrence та еволюційно-часового аналізів. Порівняльний аналіз публікаційних тенденцій у Scopus, Web of Science та пошуків у Google показав, що інтерес до інклюзивного економічного зростання серед дослідників та користувачів Google почав зростати у 2009 році. Для проведення біліометричного аналізу сформовано вибірку публікацій враховуючі такі параметри: період – 2000 – червень 2021; мова – англійська; логічні оператори – or/and; ключові слова – економічний, інклюзивний, зростання; пошукові поля – заголовок, анотація та ключові слова. Результати co-occurrence аналізу дозволили виявити сім наукових патернів у дослідженнях інклюзивного економічного зростання, малого та середнього підприємництва. Крім того, результати еволюційно-часового аналізу дозволили виділити чотири етапи в еволюції теорії інклюзивного економічного зростання. Експерти ОЕСР запропонували використовувати змішані фінансові інструменти для забезпечення інклюзивного економічного зростання: кредитні позики; гранти; прямі державні субсидії для малих і середніх підприємств; прямі державні інвестиції; іноземні інвестиції; фандрайзинг тощо. Подальше дослідження має бути зосереджено на емпіричному обґрунтуванні фінансових інструментів підтримки малого та середнього підприємництва як основного драйвера інклюзивного економічного зростання.Item Управління трудовими ресурсами підприємства: гендерний фактор(Сумський державний університет, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Коробець, Олена Михайлівна; Коробец, Елена Михайловна; Korobets, Olena Mykhailivna; Овусу, Евелін Кума Осеі; Овусу, Едвард; Овусу, Эдвард; Ovusu, EdvardУ статті проаналізовано вплив гендерного фактору на ефективність управління трудовими ресурсами підприємства. Авторами проведено компаративний аналіз питомої ваги жіночої статі на керівних посадах. Розглянуто основні праці науковців щодо впливу гендерного фактору на прийняття рішень та ефективність функціонування підприємства. Систематизовано законодавчі акти на нормативно правове забезпечення стосовно рівності прав чоловіків і жінок, визначено хронологію їх прийняття. Проаналізовано розподіл країн за гендерною спадковістю. На національному рівні визначено, що зростання зайнятості жінок позитивно впливає на зростання ВВП країн. На основі глобального індексу гендерного розриву виявлено, що за останні десятиліття різниця у професійних компетенціях чоловіків і жінок зменшуються. Сучасна практика ведення бізнесу свідчить, що наявність жінок у радах директорів підвищує рівень лояльності та довіри до компанії. При цьому жінки демонструють зростаючий попит на професії в галузях, які пов’язані з аналізом даних, людськими ресурсами та продажем, і навпаки, зниження попиту на професії, які містять рутинні завдання, та які швидко витісняються технологічним прогресом. У ході дослідженні виявлено та проаналізовано причини та фактори, які перешкоджають або підтримують просування жінок по кар'єрних сходах. У результаті співставлення даних кількості чоловіків та жінок на керівних посадах підприємств у країнах Європи виявлено, що Україна займає друге місце за питомою вагою жінок серед керівників. Виявлено тенденцію до зростання кількості компаній, засновниками яким є жінки, а скорочення гендерного розриву спостерігається в найбільших містах України. За видами економічної діяльності сформовано перелік галузей, де жінкам вдалося досягти високих показників результативності ведення бізнесу. Виявлені у дослідженні позитивні тенденції зв’язку між показниками функціонування підприємства та гендерним балансом, обумовлюють необхідність його врахування при формуванні стратегії розвитку підприємства.Item Eco-economic decoupling under green deal policy(Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Vasylyna, T.У роботі узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо промоції зелених трансформацій в Україні в рамках розробки політики зеленої угоди. Автори зазначили, що проголошений Європейською комісією "Європейський зелений курс" відкриває вікно можливостей для економіяного розвитку в Україні. Актуальність цієї наукової проблеми полягає в тому, що підвищення енергоефективності та збільшення частки відновлюваної енергії сприятиме розвитку економічної діяльності та соціального добробуту. Таким чином, розробка політики зеленої угоди сприятиме економічному зростанню при одночасному зменшенні додаткового навантаження на навколишнє природне середовище. Варто зазначити, що досягнення екоекономічного декамплінгу підвищить конкурентні переваги українського бізнесу на ринку ЄС. Основною метою дослідження є аналіз потенціалу економічного зростання при зменшенні викидів CO2 в сучасних реаліях України. У рамках роботи, автори здійснили бібліометричний аналіз наукових напрацювань, опублікованих після презентації Європейською комісією комюніке "Європейська зелена угода". Таким чином, періодом публікацій є 2019-2021 роки. Вибірка дослідження складається із 284 статей, опублікованих у наукових журналах, які індексуються наукометричною базою даних Scopus. Пошук релевантних публікацій здійснено за ключовим словом "green deal" в полях заголовків, анотацій та ключових слів. За отриманими результатами встановлено, що науковці приділяли особливу увагу дослідженню питань екологічної політики, енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та декарбонізації економіки, зменшення забруднення, розробки низьковуглецевих технологій тощо. За результатами проведеного дослідження встановлено, що зелена трансформація в Україні сприятиме економічному зростанню та експансії на нові ринки ЄС. Крім того, це підвищить можливості працевлаштування, сприятиме впровадженню енергоефективних технологій, стимулюватиме науково-дослідні та дослідницькі розробки та забезпечить зростання економічної ефективності внаслідок раціонального використання енергії, ресурсів, скорочення викидів СО2 тощо. Отримані результати можуть бути основою для подальших досліджень особливостей політики зеленої угоди.Item Суспільна довіра до бренду території: гендерні, вікові та освітні детермінанти(Сумський державний університет, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Решетняк, Ярослав Вячеславович; Reshetniak, Yaroslav Viacheslavovych; Овусу, Е.К.О.; Овусу, Е.Запорукою забезпечення сталого економічного розвитку регіонів виступає не тільки ефективність функціонування підприємств та організацій, що фізично розташовані та юридично зареєтсровані на її території, а й ефективне використання наявних та прихованих бізнесових та туристичних можливостей територій. Розкриття такого потенціалу території є однією з ключових задач органів місцевого самоврядування, відповідальність за благополуччя яких значно посилилось разом з початком процесу децентралізації. Фінансова децентралізація та перерозподіл податкових надходжень неминуче призвели до зростання місцевих бюджетів, що свою чергою сформувало необхідність правильного перерозподілу видатків, в тому числі й на розвиток привабливості території як для власного населення, з метою зменшення відтоку працездатного населення, так і для приваблення стейкхолдерів з інших регіонів. З цією метою більшість міст та регіонів України почали формувати власні бренди. На сьогодні, в Україні свої бренди мають такі міста як: Київ, Львів, Вінниця, Івано-Франківськ, Суми та ін. Проте, рівень довіри суспільства до економічної ефективності та необхідності фінансування заходів щодо формування бренду території є низьким, оскільки до успішних кейсів реалізації бренду території експертами віднесено бренд міста Львів. Тоді, як створений у 2019 році бренд міста Суми був сприйнятий досить неоднозначно як громадою, так і медіаспільнотою. Тож постає питання виявлення детермінантів, що мають безпосередній вплив на формування сприйняття та довіри до бренду. Так, ряд існуючих методологій оцінювання ефективності бренду містить у структурі елементи пов’язані з його сприйняттям. Але в свої більшості рейтинги локальних та національних брендів орієнтуються на сприйняття зовнішніми стейкхолдерами, тоді як питання врахування задоволеності внутрішніми стейкхолдерами є майже недослідженим. З огляду на це метою статті є аналіз взаємозв’язку між сприйняттям, довірою до локального бренду та його суб’єктивним оцінюванням на основі гендерного, вікового та освітнього розподілу внутрішніх стейкхолдерів громади. В основу дослідження було покладено результати компаративного аналізу динаміки розвитку міст Лондона та Парижу в Індексі брендів міст Анхольт-Іпсос за 2017-2020 роках.Item Розвиток сонячної енергетики в Україні у контексті переходу до вуглецево-нейтральної економіки(Сумський державний університет, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Литвиненко, О.І.; Назаренко, А.П.Метою статті є дослідження сучасних тенденцій з використання сонячної енергії в Україні та світі як одного з головних напрямів декарбонізації національної економіки. Авторами систематизовано перспективи, переваги та недоліки розвитку відновлюваних джерел енергії. Проведено порівняльний аналіз "ефективності" роботи сонячної енергетики в окремих країнах світу та Україні. Визначено, що лідируючу позицію за питомою вагою спожитої енергії з відновних джерел займають країни з розвиненою економікою, що обумовлено наявністю ефективних мотиваційних механізмів. З досвіду країн ЄС автори зробили висновок про те, що відновлювальні джерела енергії формують передумову до одержання додаткових соцаільно-економічних та екологічних ефектів. За наявності сприятливих ринкових умов відновлювальні джерела енергії спроможні забезпечити зростання рівня енергетичної безпеки в країні, а також її енергетичну незалежність. У статті проаналізовано законодавство України щодо стимулювання розвитку альтернативної енергетики. Зроблено висновки та запропоновано два діаметрально протилежні шляхи подальшого розвитку сонячної енергетики в Україні, зокрема країна може впроваджувати методи використання альтернативної енергетики, що успішно реалізовані розвиненими країнами. Інший напрямок передбачає збільшення наукових досліджень та інновацій у сфері імплементації, використання, обслуговування та утилізації пристроїв генерації енергії з альтернативних джерел енергії. Не дивлячись на полярність запропонованих напрямків подальшого розвитку відновлюваної енергетики, в обох випадках вирішальною є державна політика щодо залучення інвестицій та популяризації використання енергетики з альтернативних джерел енергії. Крім того, авторам зазначені переваги для суспільства від розвитку та впровадження альтернативних джерел енергії. Масштабування та популяризація технологій виробництва енергії з альтернативних джерел спроможні вплинути на скорочення викидів вуглецю, що становить нагальну проблему в світі останніми роками.Item Вплив соціальної безпеки на економічне зростання країни: аналіз панельних даних(Сумський державний університет, 2020) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Решетняк, Ярослав Вячеславович; Reshetniak, Yaroslav ViacheslavovychРеалізація євроінтеграційних прагнень України та інтеграція в світові глобалізаційні процеси обумовлюють загострення викликів та загроз для національної економіки у сегменті захисту соціальних інтересів та особливо в умовах пандемії викликаної SARS-CoV-2. Це актуалізує ряд питань, спрямованих на дослідження теоретико-методологічних та прикладних аспектів формування та розвитку соціальної безпеки як на рівні держави та суспільства, так і на рівні особистості. Зокрема у статті аналізується сутність та зміст поняття «соціальна безпека», її види та форми прояву. Окрема увага в досліджені приділяється визначенню чинників впливу на рівень соціальної безпеки держави, в тому числі через призму взаємовпливу на показники соціально-економічного розвитку. Було визначено систему принципів на які має спиратись концепція забезпечення сталого економічного зростання через призму соціальної безпеки, а саме: рівень соціально-економічного розвитку держави, територіальна цілісність та недоторканності кордонів, підвищення рівня добробуту населення, дотримання державних стандартів та соціальних гарантії у сфері фінансів, формування умов для національно-патріотичного виховання, завершення фінансової та адміністративно-територіальної децентралізації, реалізація гендерно орієнтованої політики на всіх рівнях управління, створення належних умов для праці, тощо. Виходячи з цього, було проаналізовано основні показники, які визначають стан соціальної безпеки: рівень освіти, рівень добробуту населення, частка працездатного населення, рівень смертності населення, рівень приросту населення, темпи зростання реального ВВП та ВВП на душу населення, та ін. За результатами проведеного аналізу було визначено проблеми забезпечення соціальної безпеки в умовах пандемії та розроблено комплекс рекомендації, спрямованих на формування безпечного та прогресивного розвитку країни, підвищення рівня її конкурентоспроможності на світовій економічній арені, що у загальному підсумку сприятиме підвищенню соціальних гарантій та добробуту як окремого індивіда, так і соціуму в цілому.Item Проблеми оцінки та управління інвестиційною привабливістю на макроекономічному рівні(Сумський державний університет, 2020) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Москаленко, Б.А.У статті було досліджено фактори, що впливають на притік ПІІ та їх взаємодія з державними органами влади. На основі даних якості політичних інститутів (WGI), розроблених за участі представників Світового Банку, було сформовано базу для оцінки інвестиційної привабливості України. У рамках дослідження міжнародного досвіду щодо оцінки інвестиційної привабливості авторами було проаналізовано сучасні підходи до оцінки впливу політичних інституцій на динаміку руху ПІІ та зроблено висновок про якісні характеристики політичних інституцій. У зв’язку з обмеженою пропозицією якісних інвестиційних ресурсів, дослідження оцінки інвестиційного потенціалу національної економіки є важливим моментом здійснення внутрішньої соціально-економічної політики країни. Дослідження охоплює 2000-2018 роки. Аналіз динаміки макроекономічних показників економіки України дозволило сформувати набір індексів, що мають вагомий вплив на прийняття рішення потенційним інвестором. Авторами було запропоновано підхід до визначення інвестиційної привабливості на основі аналізу динаміки кількісних показників стану економіки та показників якості державного управління. Запропонована модель дозволяє оцінити вплив кожного з факторів на динаміку ПІІ, визначити проблеми, що демотивують надходження інвестиційних ресурсів та розробити рекомендації до управління інвестиційною політикою на рівні держави. Аналіз динаміки руху та структури інвестиційних ресурсів дозволяє визначити на скільки конкурентним є той чи інший сектор національної економіки у залученні іноземних інвестицій та виявити проблеми до того, як вони вплинули на пов’язані макроекономічні показники. Запропонований авторами підхід до оцінки інвестиційної привабливості враховує більшість основних детермінантів ПІІ. У ході аналізу літератури було прийнято рішення враховувати не тільки кількісні статистичні показники, а й результати опитування експертів, що мало на маті уникнути упередженості, пов'язаної з проблемою неврахування змінних. Подальшого розвитку набуває удосконалення оцінки інвестиційної привабливості країни шляхом актуалізації переліку визначальних факторів та показників, що впливають на рух ПІІ, та ранжування показників оцінки інвестиційної привабливості за допомогою методів експертних оцінок.Item Реінжиніринг бізнес-процесів підприємств: від традиційного до цифрового маркетингу(Сумський державний університет, 2020) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaЦя стаття присвячена аналізу впливу цифровізації бізнес-процесів на трансформацію маркетингу. Автори зазначили, що незважаючи на стрімку цифровізацію бізнес-процесів, суттєвим є застосування правильних інструментів цифрового маркетингу відповідно до цілей підприємства. У роботі розглянуто основні інструменти цифрового маркетингу та проаналізовано їх переваги для покращення бізнеспоказників. Основною метою проведеного дослідження є систематизація наукових напрацювань, присвячених дослідженню взаємозв’язку між цифровізацією бізнес-процесів та трансформаціями у маркетингу. Для досягнення поставленої мети, дослідження проведено у декілька етапів. На першому етапі здійснено пошук найбільш релевантних публікацій у наукометричній базі даних Scopus. Таким чином, вибірка дослідження складається із 1220 публікацій, які індексуються за ключовими словами "business process", "digital" та "marketing" у заголовках, ключових словах та анотаціях публікацій. Періодом дослідження обрано 2000-2020 роки. З метою покращення результатів пошуку релевантних публікацій, застосовано логічні оператори "and" та "or", а також символ "*", який дозволяє включити різні форми закінчення ключових слів. Результати пошуку було обмежено за тематичними галузями: Бізнес, менеджмент та облік; Соціальні науки; та Економіка, економетрика та фінанси. На другому етапі визначено найбільш цитовані публікації та здійснено їх описовий аналіз. З метою візуалізації тематичної спрямованості наукових напрацювань, на третьому етапі застосовано метод візуалізації подібностей за допомогою програмного забезпечення VOSviewer. За результатами візуалізації сполученості слів, сформаовано 8 кластерів, які свідчать про напрямки досліджуваних публікацій. На четвертому етапі аналізу дослідження проаналізовано мережу колаборації між авторами за їх приналежністю до певної країни та визначено їх вклад у дослідження означеної тематики. Результати проведеного дослідження можуть бути основою для проведення подальших досліджень присвячених розробці стратегії цифрового маркетингу.Item Управління бізнес-процесами в туристичній галузі: вплив пандемії COVID-19(Сумський державний університет, 2020) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Хаба, А.П.; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Гусейнадзе, К.Р. оглиТуристична діяльність являється однією із найбільш прибуткових та динамічних галузей економіки. Однак, спалах пандемії COVID-19 та введення карантинних обмежень спричинили масштабні збитки та критичне зниження попиту та пропозиції у туристичному секторі. При цьому спад туристичної діяльності провокує подальшу рецесію в умовах економічного, соціального та політичного напруження. Таким чином, актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в необхідності розробки нової стратегії щодо якісної зміни та удосконалення бізнес-процесів у туристичній галузі для інтенсифікації зусиль у відновленні туристичного сектору України. Основною метою проведеного дослідження є побудова прогнозу розвитку туристичної галузі України під час пандемії COVID-19 на основі даних про переміщення транспортними засобами користувачів Apple продукції в межах України. У дослідженні побудовано прогноз за двома сценаріями розвитку туристичної діяльності, а саме: 1) без введення карантинних обмежень; 2) враховуючи набуття чинності карантинних обмежень на пересування. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стала інтегрована модель авторегресії ковзаючого середнього (ARIMA). Об’єктом дослідження обрано запити жителів України у прокладені маршрутів транспортними засобами з 13 січня 2020 року по 09 травня 2020 року. Програмне забезпечення Eviews 11 SV стало інструментарієм для практичної реалізації усіх етапів даного дослідження. За отриманими результатами емпіричного аналізу встановлено, що за умови введених карантинних обмежень, відновлення туристичного сектору матиме незначну позитивну тенденцію. Таким чином, у роботі автори наголосили на необхідності підвищення конкурентоспроможності ринку туризму за рахунок формування нових пропозицій, забезпечення високого рівня гігієни та безпеки, залучення інноваційних методів управління, активного використання сучасних інформаційних технологій, тощо. Результати проведеного дослідження можуть бути основою для проведення подальших досліджень, присвячених побудові стратегії розвитку туристичного сектору України.