Вісник Сумського державного університету. Економіка (2009-2024)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/193
Browse
11 results
Search Results
Item Впровадження енергоефективних технологій в діяльності підприємства(Сумський державний університет, 2023) Ткаченко, Павло Ілліч; Tkachenko, Pavlo Illich; Євдокимова, Альона Вікторівна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Євдокимов, Андрій Валерійович; Yevdokymov, Andrii ValeriiovychПроблематика підвищення енергоефективності на підприємствах об'єднує наукові, економічні, соціальні та екологічні аспекти. Зростання споживання енергії призводить до збільшення викидів парникових газів та екологічного забруднення. Підвищення енергоефективності дозволяє зменшити негативний вплив на навколишнє середовище та зменшити витрати на енергію. Це сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємств та стимулює інноваційний розвиток. Аналіз наукових публікацій з енергоефективності на підприємствах різних галузей показує значний інтерес дослідників до цієї теми. Основні напрямки досліджень включають: еко-інновації та сталий розвиток: Дослідники акцентують увагу на значенні енергоефективних технологій у контексті сталого розвитку та збереження природних ресурсів. Галузеві особливості: кожна галузь має свої особливості та виклики, і дослідження спрямовані на розробку оптимальних рішень для кожного сектору. Технологічні аспекти: дослідники вивчають різні енергоефективні технології, які дозволяють зменшити споживання енергії та покращити ефективність процесів на підприємствах. Вивчаються технології великих даних, штучного інтелекту, хмарних технологій та інші IT-рішення, спрямовані на підвищення енергоефективності. Головною метою даної наукової статті є розгляд різних енергоефективних технологій, які можуть бути використані на підприємствах для зменшення споживання енергії та оптимізації ресурсів. Проводиться аналіз різних систем освітлення, систем опалення та кондиціонування, енергоефективних технологій системи виробництва, енергоефективних систем транспорту, інформаційних технологій управління енергоефективністю, енергоефективних будівельних матеріалів та конструкцій та технологій генерації та зберігання енергії. Впровадження цих енергоефективних технологій на підприємствах може мати багато позитивних наслідків, таких як зниження витрат на енергію, підвищення конкурентоспроможності, збільшення прибутковості, створення нових робочих місць та розвиток інноваційного потенціалу. За результатами дослідження сформовано висновки.Item Формування ефективного механізму інноваційного менеджменту на підприємствах енергетики(Сумський державний університет, 2022) Бондар, Тетяна Вікторівна; Бондарь, Татьяна Викторовна; Bondar, Tetiana Viktorivna; Тимощенко, В.Ю.; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor AnatoliiovychІнновації завжди відігравали вирішальну роль у суспільному прогресі. Успішне керування інноваційним процесом дозволяє забезпечити розвиток соціально-економічних систем у довгостроковому періоді. Для досягнення цієї мети постає важливе завдання впровадження інноваційного менеджменту на підприємствах. Інформація та енергія є ключовими ресурсами суспільного прогресу на сучасному етапі. Саме тому важливим завданням постає впровадження інноваційного менеджменту на підприємствах енергетичної галузі. Ефективне впровадження системи інноваційного менеджменту на підприємствах потребує розроблення та розвитку відповідних організаційних форм, методів та інструментів управління. Відтак постає завдання впровадження ефективного механіку інноваційного менеджменту на енергетичних підприємствах. Метою статті є розроблення ефективного механізму інноваційного менеджменту на підприємствах енергетики. У процесі дослідження були використані системний та процесний підходи, загальнонаукові методи дослідження, а також ретроспективний аналіз, метод теоретичного узагальнення, порівняльний аналіз. Результатами дослідження є наступні положення: досліджено сучасні концепції та підходи до інноваційного менеджменту підприємств; виявлено ключові аспекти інноваційного менеджменту підприємств, а також розроблено основні напрями впровадження механізму інноваційного менеджменту підприємств енергетики (напрями охоплюють основні сфери діяльності енергетичного підприємств); обґрунтовано необхідність впровадження інформаційної системи як системоутворюючого фактора механізму інноваційного менеджменту підприємства; визначено збалансовану систему цілей впровадження інноваційного менеджменту за ключовими функціональними напрямами діяльності енергетичного підприємства. Подальшими напрямами дослідження є розроблення деталізованих організаційних форм, а також методів та інструментів управління у системі інноваційного менеджменту підприємства для забезпечення інноваційної ефективності та ефективності організаційно-економічних відносин. Результати дослідження можуть бути впровадження у практику роботи підприємств енергетичної сфери. Результати дослідження мають і соціальний та екологічний ефекти (розвиток енергетичної сфери забезпечує додаткові робочі місця, вирішення завдань енергозбереження та охорони навколишнього природного середовища).Item Комерціалізація інновацій в Україні: сучасний стан(Сумський державний університет, 2022) Шевченко, К.В.; Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Шимошенко, А.О.Комерціалізація інновацій є фундаментальною умовою для розвитку як мікро-, так і макроекономічних аспектів у контексті їх впливу на створення конкурентних переваг та економічний розвиток. Більше того комерціалізація інновацій є, мабуть, найважливішим викликом, з яким стикаються всі компанії. інновації виходять за рамки науки або технології; це те, що здатне створити цінність за допомогою процесу комерціалізації. Комерціалізація виступає важливим «посередником» між науковотехнічною розробкою й об‘єктом купівлі продажу та являється дієвим важелем, завдяки якому новостворена інноваційна розробка приносить прибуток. Тема комерціалізації інновацій очевидно приділяла підвищену увагу останнім часом, однак цей предмет дослідження доволі фрагментований та розподілений між різними галузями дослідження та дисциплінами. Як наслідок, необхідно дослідити, упорядкувати та агрегувати різноманітні теоретичні та емпіричні висновки. Метою статті є дослідження рівня комерціалізації інновацій в Україні порівняно зі світовими тенденціями та визначення проблем зменшення кількості новаторів-підприємств. Комерціалізація являється базовою умовою успішного впровадження результатів інноваційної діяльності високотехнологічних підприємств в будь-якій країні, тому у статті досліджено рейтинг України за Глобальним інноваційним індексом та визначено світових лідерів. Було сформовано динаміку впровадження інновацій на промислових підприємствах України 2014-2020 рр. Проаналізовано рейтинг Топ5 найбільш інноваційних компаній України 2021 року. Результатом дослідження стало визначення проблем, які значно послаблюють місце новаторів-компаній України серед світових лідерів. Стаття буде корисною для фахівців та науковців у галузі інноваційного маркетингу, менеджменту, логістики, викладачів та студентів вищих навчальних закладів. Для тих, кому цікаво поглиблювати свої знання у сфері інноваційного розвитку підприємств України у контексті комерціалізації продукції.Item Моніторинг ефектиності існуючих рішень промислового Інтернету речей(Сумський державний університет, 2022) Охрімчук, Євгеній Ігорович; Охримчук, Евгений Игоревич; Okhrimchuk, Yevhenii IhorovychУ цій статті розглядаються питання, як нові технологічні варіанти для промислових підприємств забезпечують простий підхід до вирішення проблем виробництва і досягнення економічного росту. Основною метою даного дослідження є аналіз ефективності існуючих рішень промислового Інтернету речей, визначення сучасного стану технологій та її актуальності у нинішній кризовий період. У найзагальнішому вигляді реалізація стратегії IIoT передбачає підключення датчиків і автоматизованих систем, розташованих у складних виробничих і технологічних місцях, для створення єдиної мережі даних. У дослідженні представлено загальні архітектурні елементи екосистеми промислового Інтернету речей та розглянуто систему конвергенції системи IIoT та IT-OT у вигляді багаторівневої схеми, пояснена принципова різниця між технологіями IoT та IIoT. На прикладі країн Європи проаналізовано рівень інтеграції технологій на підприємствах, залежно від розміру та цілями впровадження. Залежно від розміру підприємства можуть бути значні відмінності у використанні IIoT, так на великих підприємствах досліджувані технології використовують майже вдвічі більше. Визначено що найбільша частка інвестицій припадає на сферу забезпечення і підтримки безпеки – 72% в середньому. Зазначено що Covid-19 мав найбільший позитивний вплив на прискорене впровадження технологій IIoT. Описано основні переваги, отримані шляхом обробки та аналізу даних з розумних датчиків і сенсорів, і досліджено їхнє застосування для вирішення конкретних цілей. У той же час перераховано основні проблеми, що постають перед бізнесом та урядом. Проаналізовано вплив українсько-російського конфлікту на технологічний сектор, що призвів до проблем з логістикою важливих елементів для виробництва напівпровідникових мікросхем та розширив список можливих ризиків від впровадження цифрових технологій у виробництво. Загалом зростання кількості підключених пристроїв сповільнилося у 2021 році, але очікується, що воно знову прискориться у 2022 році та наступних роках. Незважаючи на те, що на ринку IoT з’явилися нові перепони, загальні настрої в індустрії залишаються відносно позитивними.Item Впровадження ефективної інноваційної політики в діяльності компанії ТОВ "Нова Пошта"(Сумський державний університет, 2020) Бондаренко, Алла Федорівна; Бондаренко, Алла Федоровна; Bondarenko, Alla Fedorivna; Гордієнко, Віта Павлівна; Гордиенко, Вита Павловна; Hordiienko, Vita Pavlivna; Мінченко, Марія Геннадіївна; Минченко, Мария Геннадьевна; Minchenko, Mariia Hennadiivna; Броннікова, Л.О.На сучасному етапі розвитку для забезпечення постійного оновлення продукції і вдосконалення виробничих процесів слід постійно виявляти поточні та майбутні проблеми, пов'язані із зміною життєвого циклу продукції й технології. Це – пошук інноваційної діяльності в різних напрямах з виділенням окремих сучасних проектів, пріоритетних на час їх актуалізації. Управління сукупністю інноваційних процесів визначає таку політику підприємства, яка формується на основі певних принципів і встановлює зв'язок між розвитком компанії і напрямами її інноваційної діяльності. У статті розглянуто методичний підхід до визначення ефективності інноваційної політики ТОВ "Нова Пошта", проаналізовано основні економічні показники досліджуваної компанії та здійснено оцінку ефективності її інноваційної політики і визначено напрямки її вдосконалення.Item Analysis of obstacles and success factors of innovation commercialization(Sumy State University, 2022) Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Kotenko, S.I.У статті наведено результати дослідження перспектив комерціалізації інновацій та факторів, що гальмують їх розвиток. Метою дослідження є виявлення факторів, що сприяють ринковому успіху інноваційної діяльності, а також дослідження бар’єрів, що перешкоджають інноваційній діяльності підприємств і не дозволяють досягти бажаного ефекту. Для досягнення поставленої мети було поставлено такі завдання: провести бібліометричний аналіз взаємозв’язку факторів комерціалізації інновацій, дослідити негативні фактори, що сприяють провалу інновацій, виявити перешкоди інноваційній діяльності на різних етапах та визначити фактори успішної комерціалізації інновацій. Основними методами дослідження, які були використані при написанні статті, є порівняльний аналіз наукових публікацій та дослідження роботи з комерціалізації інновацій, синтез, узагальнення та карти візуалізації за допомогою програмного забезпеченням VOSviewer. За допомогою програмного продукту VOSviewer створено карту візуалізації у зв’язку з концепцією «комерціалізація інновацій» та пов’язаними з нею ідеями на основі інформації з бази даних Scopus. У процесі роботи над статтею було проаналізовано літературні джерела, близькі до теми дослідження. Результати аналізу підтвердили теорію впливу факторів на ефективність комерціалізації інновацій. Визначено як внутрішні, так і зовнішні фактори, що прямо та опосередковано впливають на результати інноваційної діяльності та можливості підвищення її рентабельності. Групи кластерів, що утворилися в результаті побудови карт візуалізації, відображають додаткові фактори, які недостатньо вивчені в тематичній науковій літературі. Такі фактори при подальшому аналізі можуть стати предметом нових досліджень і можуть допомогти визначити їх конкретний вплив (позитивний чи негативний) на кінцевий результат комерціалізації інновацій. Крім того, ми визначили, що процес комерціалізації інновацій має ряд практичних переваг: економічні, соціальні, конкурентні, ринкові переваги для компаній, споживачів, суспільства в цілому.Item Інтелектуалізація господарських процесів у напрямі досягнень цілей сталого розвитку(Сумський державний університет, 2021) Денисенко, Павло Анатолійович; Денисенко, Павел Анатольевич; Denysenko, Pavlo Anatoliiovych; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Яременко, А.ГСтаття присвячена теоретико-процесуальним особливостям інтелектуалізації господарських процесів. Надані визначення дефініції "інновація". З’ясовано, що більшість дефініцій розглядають інновацію як новий (або значно вдосконалений чи модифікований) продукт. Виокремлено найбільш оптимальне формулювання даної дефініції, а саме: "інновація" - це нововведення, що полягає в створенні та реалізації нових (або значно змінених) ідей, принципів чи продукті Визначено, що на рівні підприємства особливо важливим є інтелектуалізація господарських процесів. Установлено різницю між схожими термінами "економіка знань" та "людський капітал". У табличній формі наведено особливості майбутнього людини на ринку праці, організацій та HR. З’ясовано, що працедавці розуміють вимоги нового часу (наявність штучного інтелекту, загальної автоматизації та розвитку робототехніки) та впроваджують робочі місця, які є більш мультидисциплінарними та діджиталізованими. Визначено, що у ХХІ столітті роль освіти стає дедалі вагомішою. З’ясовано, що інноваційний розвиток є ключовим для успішного сестейнового та інтелектуального розвитку вітчизняної економіки. Визначено, що Україна має значний потенціал інноваційного розвитку, попри низькі поточні витрати на R&D. Досліджено, що вплив людських ресурсів та зайнятості на Україну є найсильнішими інноваційними вимірами, тоді як зв'язки та інноваційне середовище є найслабшими. Досліджено проблемні умови для розвитку інноваційної сфери: складність ведення бізнесу (Україна в рейтингу Doing Business посідає 64 місце); бюрократична процедура отримання патентної документації; нерозвинене інтелектуальне право власності; недостатньо комфортний бізнес-клімат; низька частка зовнішніх іноземних інвестицій; неврегульовані питання діяльності ІТ-підприємств. З’ясовано, що країни можуть покращити свою інноваційну спроможність шляхом порівняльного аналізу їх ефективності, використання сильних сторін та усунення слабких місць в інноваціях, а також шляхом вивчення передового досвіду в країнах, які стають лідерами інновацій на всіх рівнях доходу.Item Урахування територіальних та інноваційних аспектів при формуванні промислового кластеру(Сумський державний університет, 2021) Максименко, І.О.; Шкуліпа, О.І.; Павленко, Олена Олексіївна; Павленко, Елена Алексеевна; Pavlenko, Olena Oleksiivna; Древаль, Ольга Юріївна; Древаль, Ольга Юрьевна; Dreval, Olha YuriivnaУ статті проведений аналіз впливу територіальних та інноваційних аспектів на формування промислового кластеру, оскільки підвищення ефективності розвитку території – це одна з найбільших проблем сучасної економіки та менеджменту. В статті розглянута система урахування територіального та інноваційного аспектів формування промислового кластеру. Визначено, що важливою складовою є інституційні зміни, використання відповідних методів та інструментів державного впливу, спрямованих на процес кластеризації на досліджуваних територіях. Особливого значення надається дослідженню впровадження поетапного процесу утворення кластерів. Розкрита потреба в ефективному функціонуванні державного механізму. Представлено статистичні показники розвитку України, на основі яких проаналізовано складові для оцінки потенціалу розвитку території. Зокрема запропонована модель залежності потенціалу території від ряду показників. Досліджено вплив розвитку інноваційного аспекту на формування привабливості регіону. Доведено, що оцінка потенціалу регіону корелює з витратами на інновації в цьому регіоні. Результати дослідження показали, що кластерний підхід дозволяє розглянути та дати опис галузей промисловості, що застосовуються до певної території, та її особливостей. Найчастіше кластери підприємств класифікують за такими параметрами, як географічне розташування, наявність капіталу, близькість постачальників, стан конкурентоспроможності, доступ до спеціалізованих послуг, розвиток трудового потенціалу, наявність спеціалізованих навчальних закладів та дослідницьких організацій, галузева приналежність. Застосування інтегральної оцінки в даному дослідженні дало змогу визначити високоперспективні, середньо перспективні і малоперспективні райони, тобто визначити етапність формування промислових кластерів. Також в статті був проведений аналіз статистичних показників, таких як інноваційна активність промислових підприємств, робоча сила, витрати на наукові дослідження та розробки. Зокрема була визначена наявність співпадіння динаміки змін цих показників. Це є основою для урахування територіальних та інноваційних аспектів при формуванні промислових кластерів.Item Аналіз стану європейського ринку Інтернету речей(Сумський державний університет, 2021) Захаркіна, Людмила Сергіївна; Захаркина, Людмила Сергеевна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Охрімчук, Є.І.У статті проаналізовано ступінь впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема, технології інтернету речей (IoT) в Європі – на всіх рівнях, від окремих осіб та домогосподарств до великих підприємств. Проведена оцінка регіонального розподілу користування Інтернетом по країнам Європи для виявлення залежності з темпами розвитку та рівнем освоєння технологій Інтернету речей. Метою даного дослідження є аналіз рівня освоєння громадянами та підприємствами Європи інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема, стану розвитку та рівень застосування інтернету речей. У процесі дослідження використовувались методи системного та порівняльного аналізу, статистичного дослідження та логічного узагальнення. На основі опрацювання європейської статистичної звітності виявлені розбіжності між ступенем освоєння технологій інтернету речей, так північні та західні регіони мають більш розвинену технологічну базу, ніж південні чи східні регіони. Серед приватних користувачів IoT технологій найбільшою популярністю користуються технологічні рішення для управління електроспоживанням розумного будинку, а серед смарт-приладів для з’єднання з мережею найчастіше обирають користуватись інтернетом на телевізорі. Аналіз користувачів мережі Інтернет вказує на існування цифрового розриву, та його ймовірне збільшення у найближчі кілька років через поступове впровадження послуг 5G Інтернету. За результатами аналізу IT-інфраструктури підприємств Європи виділено найбільш популярні інструменти застосування технології інтернету речей. Аналіз показав, що підприємства Європи найчастіше серед пристроїв та систем, якими можна контролювати або віддалено керувати через Інтернет частіше за все обирають використання розумних лічильників, розумних ламп, розумних термостатів для оптимізації споживання енергії в приміщеннях підприємства. Встановлено, що великі підприємства у більшості використовували пристрої або системи для оптимізації споживання енергії в приміщеннях підприємства, а серед середніх та малих підприємств найчастіше використовувалися інструменти для оптимізації логістики.Item Сценарне планування перспективного розвитку вітчизняного патерну менеджменту дуальної вищої освіти(Сумський державний університет, 2020) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Давліканова, О.Б.Оскільки в умовах ринкової економіки заклад вищої освіти (ЗВО) розглядається як надавач освітніх послуг в умовах конкуренції за фінансування, характер організації роботи ЗВО все більше нагадує бізнеспроцеси підприємства з надання послуг, зокрема й завдяки введенню показників ефективності у формулі розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту, та мотивує заклади освіти до впровадження інновацій, зокрема дуальної форми здобуття освіти (ДФЗО). Приватні ЗВО тим більше мають бути зацікавлені в підвищенні надходжень від продажу своїх послуг шляхом залучення більшої кількості як здобувачів, так й інвестицій від суб’єктів господарбвання. Однак, маємо зауважити, що лише один приватний заклад вищої освіти наразі бере участь в експерименті із запровадження дуальної форми здобуття освіти в Україні (Наказ Міністерства освіти і науки України №1296 від 15.10.2019), на противагу ситуації у Федеративній Республіці Німеччина, де значна частка дуальних ЗВО є приватними, а їх створення розглядається як бізнес-проєкт, відповідь на попит на ринку. В даній статті представлено оновлений прогноз поширення менеджменту дуальної вищої освіти (МДВО) в Україні на основі моделі дифузії інновацій Френка Басса, що враховує кілька факторів впливу. За умови відсутності державних фінансових чи податкових інструментів стимулювання соціально-орієнтованого партнерства в сфері освіти в умовах ринкової економіки країни, що розвивається, суб’єкти економічної діяльності з обережністю ставляться до інвестицій в освіту, що зменшує кількість партнерів закладів вищої освіти для впровадження дуальної форми здобуття освіти. Крім того, самі заклади вищої освіти, на відміну від здобувачів освіти, не готові масово впроваджувати таку інновацію, оскільки вона вимагає запровадження нової системи менеджменту. Згідно розрахунків за формулою Басса, можна очікувати три можливих сценарії, з яких найбільш ймовірним є песимістичний, котрий передбачає запровадження менеджменту дуальної освіти у 55 закладах вищої освіти в наступні 15 років, що разом із 17 ЗВО-"новаторами", складе 25% ємності ринку послуг закладів вищої освіти.