Факультет іноземної філології та соціальних комунікацій (ІФСК)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2
Browse
54 results
Search Results
Item Дискримінація та недискримінація: міжнародне право та законодавство україни на захисті міжетнічної та міжрелігійної толерантності(Сумський державний університет, 2025) Опанасюк, Валентина Володимирівна; Opanasiuk, Valentyna VolodymyrivnaВ сучасній Україні значимим для збереження національної єдності є підтримання суспільних відносин, вільних від упереджень і ворожнечі за етнічними та релігійними ознаками. Міжнародні правові норми, зафіксовані в документах ООН та Ради Європи, а також національне законодавство України створюють нормативну базу для запобігання дискримінації та захисту прав національних меншин і релігійних спільнот. У сучасних умовах війни інтеграція принципів толерантності, рівності та поваги до культурного різноманіття є необхідною умовою для зміцнення демократичного ладу, громадянської єдності та сталого розвитку держави. Захист прав і свобод громадян в Україні передбачає розуміння основних понять, які закріплені в законодавстві. Основними з них є поняття дискримінації та недискримінації. Визначення цих понять для міжетнічних і міжрелігійних відносин, їх правове закріплення в Україні є завданнями даної публікації.Item Social resilience management of Ukrainian territorial communities during the Covid-19 pandemic(LLC “CPC “Business Perspectives”, 2022) Костенко, Андріана Миколаївна; Kostenko, Andriana Mykolaivna; Козинцева, Тетяна Олександрівна; Kozyntseva, Tetiana Oleksandrivna; Опанасюк, Валентина Володимирівна; Opanasiuk, Valentyna Volodymyrivna; Кубатко, Олександр Васильович; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Купенко, Олена Володимирівна; Kupenko, Olena VolodymyrivnaThe Covid-19 pandemic changes people’s behavior, determines the interpersonal distance of communication, and deepens the digitalization processes of public life. This paper aims to establish the social trust impact on the social sustainability of Ukrainian territorial communities in the Covid-19 pandemic. For an empirical study, four territorial communities of Ukraine were taken, which geographically represent the whole of Ukraine. It used the online survey method based on Google forms. A randomly selected 1530 respondents aged 18+ were interviewed in 2021, where the quota sampling by gender, age, and territorial community has been preserved. The study proves that the family remains the basis of social stability for Ukrainians. In difficult situations, the population expects help from their relatives and is ready to help themselves. However, institutional social trust is highly deficient, with only 5.8% of citizens wishing for help from local authorities in the face of the pandemic. The survey shows that the poorest part of the population is prone to atomization and demonstrates the lowest interpersonal and institutional trust level, weakening social stability due to the risks of numerous divorces, labor migration, and the problems of family members’ isolation during the Covid-19 pandemic. The pandemic has widened the gap between the poorest and wealthiest groups. Therefore, social resilience management should aim to improve institutional and interpersonal social trust. Furthermore, public authorities should unite the community using economic, social, cultural, and religious instruments since atomized individuals cannot withstand local and global challenges efficiently.Item Забезпечення доступності державних соціальних послуг онлайн в Україні(Сумський державний університет, 2024) Опанасюк, Валентина Володимирівна; Opanasiuk, Valentyna Volodymyrivna; Сімакова, А.Забезпечення доступності державних соціальних послуг онлайн в Україні в сучасних умовах є значимою проблемою з огляду на кілька ключових факторів. По-перше, зростання проникнення Інтернету в Україні, яке досягло 83% у 2023 році, виявило доступність онлайн-послуг для широкого загалу населення. Відтак, перехід до цифрового середовища стає все більш необхідним. По-друге, в контексті постійно зростаючої потреби в підвищенні ефективності та доступності, традиційні методи надання соціальних послуг виявляють недостатню ефективність. Онлайн-системи можуть значно спростити цей процес, зменшити час і зусилля, які необхідно витратити на отримання допомоги. По-третє, в контексті необхідності соціальної інклюзії, доступність онлайн-послуг є особливо значимою. Онлайн-послуги забезпечують доступність соціальних послуг для людей з обмеженими можливостями, людей похилого віку, мешканців сільської місцевості та інших груп населення, які мають труднощі з особистим зверненням до установ соціального захисту та органів влади, які надають сервісні послуги. Нарешті, пандемія COVID-19 та воєнний стан в Україні зміцнили уявлення про необхідність забезпечення онлайн-послуг. У період карантину виникли обмеження особистого звернення за допомогою, тому цифрові сервіси в цих умовах забезпечили вирішення потреб значного числа громадян. В умовах воєнного стану такі сервіси сприяють швидкому вирішенню поточних проблем громадян України, які опинилися в складних умовах або перебувають за кордоном. Усі ці фактори демонструють, що забезпечення доступності державних соціальних послуг онлайн в Україні є актуальним і важливим завданням, спрямованим на поліпшення якості життя громадян та забезпечення їхнього зручного доступу до необхідних ресурсів. Метою даної публікації є виявлення бар’єрів надання державних соціальних послуг для з’ясування напрямів їх подальшого вдосконалення.Item Динаміка змісту соціальної реклами в умовах воєнного стану в Україні(Сумський державний університет, 2024) Опанасюк, Валентина Володимирівна; Opanasiuk, Valentyna Volodymyrivna; Завадська, К.Соціальна реклама забезпечує розповсюдження актуальної суспільно значимої інформації та ідей, що привертають увагу населення до соціальних потреб. Соціальна реклама спонукає до конкретних дій, підвищує загальну обізнаність населення. Зміст соціальної реклами відображає процеси, що відбуваються в державі та суспільстві. Запровадження правового режиму воєнного стану в Україні накладає відбиток на соціальну рекламу. Воєнний стан є умовою, внутрішнім середовищем, у якому відбуваються динамічні процеси творення змістів рекламних повідомлень. Метою даної публікації є виявлення змін у змісті соціальної реклами в умовах воєнного стану в Україні.Item Соціально-психологічні особливості безробітних як виклик для профорієнтаційної роботи кар’єрного радника(Сумський державний університет, 2023) Опанасюк, Валентина Володимирівна; Опанасюк, Валентина Владимировна; Opanasiuk, Valentyna Volodymyrivna; Скринник, Я.Безробіття є актуальним соціально-економічним явищем, яке вимагає достатньої уваги для формування та розвитку стратегій зменшення його рівня. Експерти Національного інституту стратегічних досліджень у своїх висновках про стан безробіття в період повномасштабної війни в Україні опираються на результати підрахунків Міністерства економіки та Національного банку України. Так, станом на січень 2023 р. чисельність офіційно зареєстрованих безробітних в Україні становила 2,6 млн осіб – за статистикою Міністерства економіки. Оцінки НБУ значно вищі – 4,2 млн осіб. Ці показники обґрунтовують пріоритетність проблеми безробіття для України [1]. В умовах війни для зменшення рівня тривалого безробіття та посилення мотивації до офіційного працевлаштування значимим є дослідження соціально психологічного стану безробітних і його впливу на роботу кар’єрних радників центрів зайнятості. Метою даної статті є з’ясувати роль соціально-психологічних особливостей безробітних у профорієнтаційній роботі кар’єрного радника.Item Соціальна стійкість територіальних громад в умовах пандемії COVID-19(Сумський державний університет, 2021) Костенко, Андріана Миколаївна; Костенко, Андриана Николаевна; Kostenko, Andriana Mykolaivna; Світайло, Ніна Дмитрівна; Свитайло, Нина Дмитриевна; Svitailo, Nina Dmytrivna; Лебідь, Андрій Євгенійович; Лебедь, Андрей Евгеньевич; Lebid, Andrii Yevheniiovych; Назаров, Микола Сергiйович; Назаров, Николай Сергеевич; Nazarov, Mykola Serhiiovych; Купенко, Олена Володимирівна; Купенко, Елена Владимировна; Kupenko, Olena Volodymyrivna; Опанасюк, Валентина Володимирівна; Опанасюк, Валентина Владимировна; Opanasiuk, Valentyna Volodymyrivna; Павленко, Володимир Петрович; Павленко, Владимир Петрович; Pavlenko, Volodymyr Petrovych; Панченко, Юлія Валеріївна; Панченко, Юлия Валериевна; Panchenko, Yuliia Valeriivna; Сахно, Крістіна Сергіївна; Сахно, Кристина Сергеевна; Sakhno, Kristina Sergeevna; Євсєєва, Ганна Володимирівна; Евсеева, Анна Владимировна; Yevsieieva, Hanna Volodymyrivna; Приступа, М.; Таран, Н.Соціальна стійкість громади будується на відчутті згуртованості, яка полягає, в свою чергу, на відчутті приналежності до громади та тісного зв’язку з іншими членами громади. Такий зв'язок неможливо побудувати примусово. Навпаки лише добровільний внутрішньодержавний діалог та діалог на місцевому рівні здатні склеїти суспільство. При чому зазначене єднання (діалог) має відбуватися як на горизонтальному рівні між різними суспільними групами, так і на вертикальному – між громадянами та владою. Також згуртованість можлива за умови довіри в середині суспільства та довіри до влади; за готовності співпрацювати та взаємно допомагати. Зовнішня агресія та пандемія COVID-19 стали певним випробуванням для України на міцність соціальної стійкості. Наразі актуальним є оцінка стану соціальної стійкості на рівні територіальних громад. Важливо зрозуміти яким чином зовнішня агресія та пандемія COVID-19 вплинули на відчуття згуртованості громадян, зокрема на вразливі групи населення. Ключовими питаннями аналізу стали також: як різні групи громадян протистоять загрозам; що їм допомагає справлятися із викликами; чи готові до співпраці; чи довіряють органами державної влади та місцевого самоврядування, інститутам громадянського суспільства; чи здатні впливати на суспільні зміни через інструменти участі. У фокусі представленого дослідження є територіальні громади, які об’єднані навколо обласного центру, але при цьому розташовані поруч із регіональними центрами, що створює для них додаткові виклики. Опитування проведено у Сумській, Черкаський, Миколаївській та Івано-Франківській територіальних громадах протягом березня-травня 2021 року. Всього опитано 1530 респондентів віком від 18 років і старше.Item Ключовий парадокс модернізації держави та шляхи його подолання(Сумський державний університет, 2017) Опанасюк, Валентина Володимирівна; Опанасюк, Валентина Владимировна; Opanasiuk, Valentyna VolodymyrivnaТрансформації суспільства, зумовлені розвитком капіталістичних відносин, привели до змін у розумінні суті, функцій, змісту та значення держави. Сучасна (модерна – у західній традиції) держава почала формуватися саме у зв’язку з переходом до капіталізму.Item Фріланс у структурі зайнятості глобального інформаційного суспільства(Сумський державний університет, 2017) Опанасюк, Валентина Володимирівна; Опанасюк, Валентина Владимировна; Opanasiuk, Valentyna Volodymyrivna; Кисіль, А.Фріланс – це такий спосіб трудової зайнятості в мережі Інтернет, при якому незалежний від роботодавця працівник виконує його замовлення на виготовлення товару чи виконання послуги віддалено. Фріланс, є новим для України способом забезпечення трудової зайнятості, на відміну від тенденцій світового ринку.Item Символи та обереги в українській вишивці: історична тяглість від язичницької культури(Сумський державний університет, 2017) Опанасюк, Валентина Володимирівна; Опанасюк, Валентина Владимировна; Opanasiuk, Valentyna Volodymyrivna; Шевченко, Т.У побуті українців вишивка зі стародавніх часів і до сьогодення залишається своєрідним атрибутом усіх народних свят, символом української культури.Item Теорія людського капіталу в обгрунтуванні причин трудової міграції(Cумський державний університет, 2016) Опанасюк, Валентина Володимирівна; Опанасюк, Валентина Владимировна; Opanasiuk, Valentyna Volodymyrivna; Забродіна, К.О.Людський капітал – це головний фактор формування практичних навичок та запасів мотивацій і здібностей, отриманих у процесі утворення і практичної діяльності людини. Відповідно до неокласичної економічної теорії накопичений людський потенціал є найважливішою передумовою економічного розвитку країн, тому міжнародне переміщення робочої сили з однієї країни в іншу впливає на темпи економічного зростання. При цьому основною причиною міжнародної трудової міграції є міждержавні розбіжності в оплаті праці.