Факультет іноземної філології та соціальних комунікацій (ІФСК)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2
Browse
4 results
Search Results
Item Wordplay in wartime Twitter communication: a case study of Ukrainian politicians’ humorous Tweets(ДВНЗ "Ужгородський національний університет", 2022) Єгорова, Олеся Іванівна; Yehorova, Olesia Ivanivna; Прокопенко, Антоніна Вадимівна; Prokopenko, Antonina Vadymivna; Мартиненко, Сергій Сергійович; Martynenko, Serhii SerhiiovychТвіттер як потужний інструмент кризової комунікації заохочує взаємодію між різними сторонами та створює простір для продукування, функціонування та обміну гумором. Це дослідження є частиною більшого проекту про воєнний гумор у Твіттері та розглядає використання гри слів у гумористичних твітах певних українських політиків. Зокрема, дослідження спрямоване на виявлення мовних особливостей авторського гумору, який ґрунтується на використанні гри слів. Матеріалом дослідження слугують твіти, опубліковані протягом перших 100 днів російського вторгнення в Україну у 2022 році. Вилучені твіти були уточнені за певними критеріями та структуровані у якості прикладів гумористичних твітів для подальшої класифікації та інтерпретації. Аналіз твітів українських політиків дозволив виявити випадки реалізації гри слів на фонетичному, лексичному та синтаксичному рівнях, включно з підрівнями. Так, повні та часткові омофони ефективно використовуються на рівні фонем; паронімія та полісемія виявилися типовими інструментами гри слів на лексичному рівні, тоді як модифікація слогану виявилася найпродуктивнішим інструментом гри слів на синтаксичному рівні. Залучення гри слів до твіттер-комунікації політиків має на меті не лише привернути увагу до звукової форми, семантики чи етимології слів, але й пов’язати висловлювання з певним контекстом і справити емоційний вплив на реципієнта. Ця ідея знаходить подальше підтвердження з точки зору мультимодального характеру гумористичного вираження. Результати, отримані під час інтерпретації гумористичних твітів, доводять, що використання українськими політиками як позитивних, так і негативних емоцій у своїх публікаціях сприяло виробленню трансляції самозміцнюючого, агресивного, афіліативного та надихаючого гумору.Item Strategies of Introducing the Individual Learning Style in the Development of the English Language Lexical Competence of Pupils(ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”, 2018) Єгорова, Олеся Іванівна; Егорова, Олеся Ивановна; Yehorova, Olesia Ivanivna; Bila, O.Стаття фокусує увагу на особливостях стилю навчання ВАК як однієї з моделей індивідуально-орієнтованої освіти. Враховуючи потребу застосування нового інноваційного підходу в освітній сфері України, стаття висвітлює переваги втілення індивідуальної моделі ВАК під час аудиторної роботи та надає детальний аналіз трьох типів учнів, що виокремлюються у межах запропонованої моделі - аудіалів, візуалів та кінестетів.Item Linguistic Deviations of the Professional Language Eurolect in the English Discourse(Херсонський державний унiверситет, 2017) Єгорова, Олеся Іванівна; Егорова, Олеся Ивановна; Yehorova, Olesia Ivanivna; Bila, O.Y.Стаття присвячена аналізу мовного явища правничого дискурсу ЄС - євролекту. Фокусується увага на проблемі обґрунтування наукового титулування явища. Розглядаючи евролект як окрему мовну систему в процесі становлення, автори аналізують її лексико-семантичні та морфологічні особливості шляхом компаративного зіставлення з мовою-донором (англійською).Item Analyzing the Frame Model of MAIDAN-concept (Case Study of British Internet-Media Corpus)(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2015) Єгорова, Олеся Іванівна; Егорова, Олеся Ивановна; Yehorova, Olesia Ivanivna; Степанов, Віталій Валерійович; Степанов, Виталий Валерьевич; Stepanov, Vitalii ValeriovychУ пропонованій статті здійснюється спроба моделювання фреймової репрезентації концепту МАЙДАН, який вивчається з позицій його каузативної та контактної взаємодії з супутнім концептом ВЛАДА. Пропоноване моделювання базується на матеріалі дискурсу британських інтернет-ЗМІ та розгортається у ракурсі чотирьох базових фреймів (предметного, акціонального, компаративного та ідентифікаційного). Поряд з широким поняттям «фрейм» уводяться поняття «фрейм-сценарій» та «фрейм-план», аналізуються їх відмінності та обґрунтовується статус досліджуваного концепту МАЙДАН.