Факультет іноземної філології та соціальних комунікацій (ІФСК)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2
Browse
15 results
Search Results
Item Бренд чаю «Teamotion». Концепція рекламної кампанії в соціальній мережі Instagram(Сумський державний університет, 2025) Білошапка, С.Г.Метою роботи є розробка рекламної кампанії для бренду чаю «Teamotion» в Instagram, яка приверне увагу цільової аудиторії та завдяки оригінальній концепції підвищить інтерес до продукту. Тому, використання теоретичних джерел інформації про маркетинг, рекламу, психологію емоцій, проведення порівняльного аналізу головних конкурентів та аналізу цільової аудиторії, дало змогу комплексно підійти до створення оригінального рекламного продукту, що відповідає сучасним потребам споживачів. Основна ідея полягає у створенні емоційного бренду, де кожен вид чаю асоціюється з конкретним настроєм: радістю, бадьорістю, закоханістю, спокоєм чи ностальгією, що відображається у візуальному стилі, текстах та упаковці продукту. У результаті роботи було створено назву бренду, логотип, фірмовий знак, слоган, відео- та фотомакети, текстові матеріали для профілю в Instagram. Визначення цільової аудиторії бренду: жінок та чоловіків 18-30 років, які навчаються, працюють вдома та проводять багато часу в соцмережах, дало розуміння, що актуальним каналом поширення продукту стане Instagram. У майбутньому для залучення більшої кількості аудиторії, проводитимуться співпраці з блогерами та налаштування таргетованої реклами.Item У пошуках витоків постправди: чому сучасні люди люблять брехню(Сумський державний університет, 2024) Борисенко, Є.У тезах розглядається історія виникнення поняття «постправда», що має на меті розкрити суть цього явища та головні причини його виникнення. Акцентується на тому, що постправда є не епохою, а ситуацією. До того ж, це кризова ситуація, у якій факти програють фейкам. Причиною цього є постмодерне нівелювання істини, що почалося з філософії та науки і з часом перейшло до сфери повсякденного життя та стало також проблемою етики. Відтак, постправда постає як кризова ситуація не лише у медіасфері, але й у всіх сферах суспільного життя, руйнуючи підвалини демократичного устрою.Item Психологічні особливості емоційного стану особистості в умовах воєнного стану(Сумський державний університет, 2024) Козій, А.Д.Кваліфікаційна робота бакалавра присвячена дослідженню особливостей емоційного стану особистості та психологічних наслідків стресу в умовах воєнного стану. У теоретичній частині проаналізовано вплив стресу на емоційну сферу людини, взаємозв’язок стресу та емоцій. Розглянуто психологічні наслідки стресових станів в умовах воєнного стану та збройного протистояння як чинника виникнення тривожних станів. Емпірична частина присвячена дослідженню особливостей емоційного стану різних категорій населення (постійні мешканці, внутрішньо переміщені особи, мігранти) під час воєнного стану. Для діагностики використовувалися психодіагностичні методики вимірювання тривоги, депресії тощо. Отримані результати опрацьовані методами математичної статистики та проінтерпретовані. У роботі обґрунтовано застосування психологічного тренінгу, тілесно-орієнтованої терапії та гештальт-терапії для корекції стресових станів. Розроблено комплексну програму корекції стресових станів особистості із використанням зазначених підходів. Наведено результати апробації розробленої програми.Item Вербальний та невербальний компонент емотивності в політичному дискурсі: перекладацький аспект(Сумський державний університет, 2018) Нємцева, Я.М.Мета: визначення та обґрунтування вербальних та невербальних засобів вираження емотивності в політичному дискурсі та методи актуалізації їх лінгвальних та ектралінгвальних особливостей. Теоретичне значення: дослідження полягає в тому, що його результати можуть використовуватись у подальшому вивченні реалізації категорії емотивності, її вербального та невербального вираження в політичному дискурсі. У статті розглянуто питання актуалізації емотивності в політичному повідомленні за допомогою кореляції вербальних та невербальних компонентів. Увага фокусується на реалізації емотивного ефекту на всіх мовних рівнях із залученням лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів, що впливають на підвищену емотивність реакції комунікантів. Задля досягнення мети дослідження було проведено детальний аналіз передачі лінгвістичних та екстралінгвістичних засобів емотивності в українських перекладах. У результаті було виявлено особливості передачі емоцій на вербальних та невербальних рівнях, було визначено їх функцій у формуванні емоційного ефекту політичного повідомлення та були визначені шляхи їх відтворення за допомогою корелюючих мов.Item Погляд на емоції з позицій психодинамічного напрямку(Сумський державний університет, 2017) Колісник, Людмила Олексіївна; Колесник, Людмила Алексеевна; Kolisnyk, Liudmyla OleksiivnaМайже всі сучасні психологічні напрями (всіх трьох гілок сучасної психотерапії – психодинамічної, когнітивно-поведінкової та гуманістичної) визнають цінність і значимість емоцій та емоційного досвіду в житті кожної людини. Розуміння сутності емоцій, процесу і методів роботи з ними та їх порушеннями в рамках окремого методу дозволяє визначити можливість ефективного проведення комплексу психокорекційних заходів, зокрема, індивідуальної (психологічне консультування) та групової (психологічний тренінг) роботи.Item Емоції у соціальному контексті(Сумський державний університет, 2017) Коробкова, Т.Як правило, емоції у психології вивчаються на рівні окремого індивіда та малих соціальних груп. В той же час представляється досить перспективним вивчення емоцій у якості структурного елемента суспільних відносин, тому що емоції дійсно є не тільки похідними від індивідуально-психологічних відносин, але й відображаючи суспільно-економічні, культурні, політичні та інші макропроцеси, впливають на стан та самопочуття окремого індивіда.Item Проблема емоційного інтелекту на сучасному етапі розвитку психологічної думки(Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, 2013) Колісник, Людмила Олексіївна; Колиснык, Людмила Алексеевна; Kolisnyk, Lyudmyla Oleksiivna; Темрук, О.В.Статтю присвячено висвітленню основних підходів до розуміння феномену емоційного інтелекту на сучасному етапі розвитку психологічної думки. Відображено погляди провідних у цій сфері вчених на сутність явища емоційного інтелекту. Розглянуто розроблені науковцями моделі емоційного інтелекту, здійснено аналіз його складових. Існуючі теорії систематизовано відповідно до особливостей тлумачення феномену емоційного інтелекту. Всі відомі моделі емоційного інтелекту об'єднано у три групи: моделі здібностей, моделі характеристик та змішані моделі. Окрему увагу приділено синтетичній теорії, що поєднує всі існуючі концептуальні підходи до розуміння емоційного інтелекту. У рамках моделей здібностей емоційний інтелект трактується як перетин емоцій та пізнання, тобто як когнітивна здібність. Представники змішаних моделей інтерпретують його як складне психологічне утворення, яке має і когнітивну, і особистісну природу. У моделі характеристик емоційний інтелект виступає як сукупність рис особистості і поведінки, пов'язаних із емоціями. Емоційний інтелект у синтетичній теорії постає одночасно і як здібність, і як емоційна компетентність, і як риса особистості. У результаті аналізу основних підходів до розуміння емоційного інтелекту авторами визначено його як особистісну компетентність людини, що пов'язана з внутрішнім світом особистості, її переживаннями; здатність до ідентифікації, розуміння й управління емоціями, як власними, так і інших людей, а також вміння використовувати це для досягнення благополуччя. Відповідно, здібності, що стосуються власних емоцій визначають внутрішньоособистісний інтелект; а ті, що відповідають за емоції інших – міжособистісний. Авторами представлено спектр сучасних досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, що присвячені доповненню та уточненню змісту емоційного інтелекту; описанню засобів його розвитку; встановленню взаємозв'язку з іншими особистісними характеристиками, когнітивними стилями та гендерною ідентичністю особистості; розробці та адаптації діагностичного інструментарію; з’ясуванню його значущості у різних сферах життєдіяльності особистості. Значну увагу приділено внеску українських та російських вчених. Визначено існуючі проблеми та окреслено перспективи подальших досліджень в означеній сфері. Наголошено на значущій ролі емоційного інтелекту у вирішенні завдань розвитку у межах окремих психологічних періодів, зокрема, в юнацькому віці.Item Лексичні засоби вираження емоції страх у творі англомовного письменника Стівена Кінга «Цикл перевертня»(Сумський державний університет, 2016) Ковальова, Є.М.; Reva, Nataliia Serhiivna; Рева, Наталия Сергеевна; Рева, Наталія СергіївнаВзаємодія мови, емоцій та свідомості залишається пріоритетною темою різних міждисциплінарних досліджень, оскільки емоції певною мірою супроводжують людину в усіх сферах її життєдіяльності, у поступовому освоєнні нею світу, у когнітивно-мовній діяльності людини. Емоційність розглядається як важлива якість процесу мовленнєвої діяльності та комунікації, що регулює основні процеси народження значення та формування прагматики висловлювань [1, 57].Item Тревога и страхи украинцев(Сумский государственный университет, 2014) Деревянченко, М.; Іванова, Тетяна Володимирівна; Иванова, Татьяна Владимировна; Ivanova, Tetiana VolodymyrivnaВ обществе сейчас абсолютно разные переживания: страх, тревога. Люди волнуются за дальнейшую судьбу страны, переживают, что будет дальше, будет ли война, что будет с ними и их родственниками, обсуждают мобилизацию в армию (у кого-то призвали мужа или брата, кому-то пришла повестка). При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34789Item Лексико-стилістичні засоби вираження емоцій в англомовних та україномовних рекламних текстах-відгуках (на матеріалі книжкових інтернет-магазинів amazon.com та bookclub.ua)(Сумський державний університет, 2013) Чуланова, Галина Валеріївна; Чуланова, Галина Валериевна; Chulanova, Halyna Valeriivna; Лук'яненко, А.О.Емоції становлять невід’ємну частину людського існування та відіграють значну роль у житті людей. Емоції (фр. émotion від лат. emovere “збуджувати, хвилювати”) – одна з форм відображення світу, що означає душевні переживання, хвилювання, почуття. У психологічному плані емоції розуміють як комплексний феномен на позначення групи психічних процесів: емоційних реакцій (поведінки), емоційних станів (переживань), емоційних ситуацій (емоційний вплив), які викликаються соціальними або психологічними подіями і виникають унаслідок інтеграції когнітивних і фізіологічних процесів, що впливають на поведінку людини. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30777