Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
43 results
Search Results
Item Роль кольороназви „Blau“ в німецькій літературі доби романтизму(Сумський державний університет, 2019) Лазуткіна, Ю.; Дегтярьова, Лариса Іванівна; Дегтярева, Лариса Ивановна; Dehtiarova, Larysa IvanivnaУ даних тезах досліджено особливості вживання колоративу blau у німецькій літературі доби романтизму. Актуальність обумовлена тим, що у художніх текстах кольороназви частіше передають не пряму ознаку предмета, а лише дають вказівку на подібність з іншим явищем чи предметом, колоративам характерна полісемія, несподівана сполучуваність з іншими лексемами, метафоричний зміст, таким чином актуалізуються несловникові значення. Крім того, колоративи німецької поезії на даний момент є недостатньо дослідженими, отже напрямок роботи є перспективним. Мета роботи полягає у з’ясуванні семантики кольороназви blau у німецькій літературі зазначеного періоду, виявленні випадків, коли вона має несловникові значення у контексті. Для досягнення вказаної мети, необхідно виконати такі завдання: з’ясувати значення терміну «колоризація»; дослідити лінгвокультурні значення колоративу blau; вивчити функцію колоративів у метафоризації німецької літератури доби романтизму.Item Фонетичні та лексичні особливості діалекту у Шлезвіг–Гольштейні(Сумський державний університет, 2019) Вернидуб, Г.; Кащенко, П.; Дегтярьова, Лариса Іванівна; Дегтярева, Лариса Ивановна; Dehtiarova, Larysa IvanivnaЗ плином часу німецька мова зазнала фонетичних та лексичних змін. На ці перетворення вплинули історико-політичні, географічні, кліматичні та культурні процеси розвитку Німеччини. Діалекти землі Шлезвіг-Гольштейн є яскравим прикладом таких змін. Актуальність даної теми полягає в важливості використання доречної говірки відповідно до розташованої території. Справжній спеціаліст в галузі філології повинен чітко розрізняти територіальні діалекти та розуміти причини їх виникнення.Item Типологічні та прагматичні аспекти германських неологізмів(Сумський державний університет, 2017) Рудецька, К.; Дегтярьова, Лариса Іванівна; Дегтярева, Лариса Ивановна; Dehtiarova, Larysa IvanivnaНеологія, як наука про неологізми, займається вивченням засобів утворення неологізмів, аналізом факторів появи, виявленням нових значень та слів, розробкою принципів відношення до них та їх лексикографічної обробки.Item Odor qualia of Dagmar Trodler’s individual style(East European Science Journal, 2017) Дегтярьова, Лариса Іванівна; Дегтярева, Лариса Ивановна; Dehtiarova, Larysa Ivanivna; Приходько, Наталія Анатоліївна; Приходько, Наталия Анатольевна; Prykhodko, Nataliia Anatoliivna; Гарцунова, Лариса Іванівна; Гарцунова, Лариса Ивановна; Hartsunova, Larysa IvanivnaУ статті досліджується сфера художньої деталізації творів Дагмар Тродлер, а саме, вплив одоративних лексем на загальне сприйняття творчості авторки. Ідиостиль Дагмар Тродлер можна назвати когнітивним, оскільки сенсорні дані подій трансформуються і відображаються у вигляді ментальних репрезентацій – квалій. У романі виділяються тексти, між якими встановлюються відносини семантичної еквівалентності через квалію ЗАПАХ, що є сукупністю глибинних домінант і констант письменниці. Суб'єктивна інтертекстуальність в романі дозволяє залучити в єдине ціле як денотативні мовні одиниці, так і граматичні засоби, лексико-семантичне поле концепту ЗАПАХ, які визначають смислове розгортання тексту.Item Епідигматичні девіації номінативних та комунікативних одиниць(Сумський державний університет, 2017) Кобякова, Ірина Карпівна; Кобякова, Ирина Карповна; Kobiakova, Iryna Karpivna; Швачко, Світлана Олексіївна; Швачко, Светлана Алексеевна; Shvachko, Svitlana Oleksiivna; Медвідь, Олена Миколаївна; Медведь, Елена Николаевна; Medvid, Olena Mykolaivna; Ємельянова, Олена Валеріанівна; Емельянова, Елена Валериановна; Yemelianova, Olena Valerianivna; Чуланова, Галина Валеріївна; Чуланова, Галина Валериевна; Chulanova, Halyna Valeriivna; Щигло, Лариса Володимирівна; Щигло, Лариса Владимировна; Shchyglo, Larysa Volodymyrivna; Шуменко, Ольга Анатоліївна; Шуменко, Ольга Анатольевна; Shumenko, Olha Anatoliivna; Кобяков, Олександр Миколайович; Кобяков, Александр Николаевич; Kobiakov, Oleksandr Mykolaiovych; Овсянко, Олена Леонідівна; Овсянко, Елена Леонидовна; Ovsianko, Olena Leonidivna; Куліш, Владислава Сергіївна; Кулиш, Владислава Сергеевна; Kulish, Vladyslava Serhiivna; Дегтярьова, Лариса Іванівна; Дегтярева, Лариса Ивановна; Dehtiarova, Larysa Ivanivna; Чепелюк, Антоніна Дмитрівна; Чепелюк, Антонина Дмитриевна; Chepeliuk, Antonina Dmytrivna; Єрмоленко, Світлана Василівна; Ермоленко, Светлана Васильевна; Yermolenko, Svitlana Vasylivna; Прокопенко, Антоніна Вадимівна; Прокопенко, Антонина Вадимовна; Prokopenko, Antonina VadymivnaУ роботі розглядаються структурно-семантичні особливості модифікованих англомовних прислів'їв (комунікативна епідигматика), а також розкриваються семантичні девіації денумеральних конструювань (номінативна епідигматика). Репрезентується сучасний статус прислів'їв та квантитативних утворень як черговий етап еволюції комунікативних та номінативних одиниць у руслі епідигматики із залученням інструментарію лінгвосинергетики.Item Переклад кольористичних гештальт-образів української та німецької поезії(2017) Лазуткіна, Ю.А.; Дегтярьова, Лариса Іванівна; Дегтярева, Лариса Ивановна; Dehtiarova, Larysa IvanivnaУ роботі досліджено колоративи як особливий семантико-стилістичний шар лексики, особливості їх вживання, експліцитні та імпліцитні значення, їх роль у поезії та сталих виразах. З’ясовано особливості перекладу кольороназв. Розглянуто нові для лінгвістики поняття кваліа та гештальт.Item Переклад ономастичних англiцизмів та фразеологiзмiв з ономастичним компонентом на українську мову(Cумський державний університет, 2016) Дегтярьова, Лариса Іванівна; Дегтярева, Лариса Ивановна; Dehtiarova, Larysa Ivanivna; Єрак, П.Питання передачi англійських aнтропонімiв засобами української мови приводять перекладача до більш глибокого вивчення проблем aдаптації влaсних назв. Основним матерiалом для висновкiв про фонографічну aдаптацiю запозичених власних назв є грaфiчнa передача звуків мови-джерела в укрaїнських текстах.Item Лексико-семантична репрезентація концепту потворність на матеріалах німецької, англійської та української мов(Cумський державний університет, 2016) Дегтярьова, Лариса Іванівна; Дегтярева, Лариса Ивановна; Dehtiarova, Larysa Ivanivna; Бондарєвa, О.М.Концепт, як результат когнітивної діяльності людини, є абстрактним семантичним утворенням, саме тому необхідно співвідносити його зі словом, яке, як елемент мови, може бути частиною синонімічного ряду. Концепт ПОТВОРНІСТЬ є ментальним утворенням з лінгвокультурною экспресивно маркованою лексикою. Завдяки конотації з’являються додаткові семантичні та стилістичні елементи, які пов’язані з основним значенням у свідомості носіїв мови.Item Естетика символіки кольору у художній літературі (на матеріалі англійської та німецької літератур)(Сумський державний університет, 2016) Черепова, К.Р.; Дегтярьова, Лариса Іванівна; Дегтярева, Лариса Ивановна; Dehtiarova, Larysa IvanivnaДля створення яскравого художнього образу в художніх творах використовується експресивно-стилістичний засіб символізм кольору, тому що він є психологічно-культурним явищем, за допомогою якого передається емоційний та ментальний стан людини, її риси характеру, соціальні та культурні аспекти життя народу. Колірний символ у літературі ґрунтується на асоціації між денотатним позначенням кольору та символічними поняттями зі спільністю його емоційнооцінного змісту, що обумовлюється суб'єктивним авторським баченням світу, його власним психоемоційним станом, і визначає цілісність зовнішнього і внутрішнього, реального та ідеального, зображуваного, співвідносить опис емпіричної дійсності зі світом людських переживань і умовиводів.Item Густативная реверберация в хлебных антропонимах(Warszawa, Polska, 2016) Дегтярьова, Лариса Іванівна; Дегтярева, Лариса Ивановна; Dehtiarova, Larysa IvanivnaВ статье исследуется этнолингвистическая таксономия славянских хлебных антропонимов. Автором введен термин «густативная реверберация», с помощью которого он пытается выявить фоновую информацию и ряд ассоциаций, связанных с концептосферой ХЛЕБ. В статье автор опирается на данные телефонных справочников стран Украины, России, Польши, Германии, толковых и этимологических словарей. Анализируя славянский ономастикон, автор приходит к выводу, что прагматонимы и антропонимы лексической группы хлеб являются неотъемлемой частью концептосферы славянской лингвокультуры, отражают национальный менталитет, связаны с представлениями о профессии, зажиточности и мечтах народа. Понятие хлеб является универсальным и объединяющим звеном между разными лингвокультурами.