Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
24 results
Search Results
Item Ethical Standards for Artificial Intelligence Implementation as a Guarantee of Sustainable Enterprise Development(Економіка розвитку систем, 2025) Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika Kostiantynivna; Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn YuriiovychТехнології штучного інтелекту (ШІ) відкривають широкі можливості для оптимізації бізнес-процесів і підвищення конкурентоспроможності компаній. Водночас їх упровадження породжує етичні проблеми, що потребують системного аналізу та вирішення для забезпечення сталого розвитку підприємств. Основними етичними викликами є питання справедливості, відповідальності, прозорості алгоритмів і захисту даних. Крім того, важливим аспектом є регулювання взаємодії між ШІ та працівниками, щоб уникнути негативних соціальних наслідків, таких як масові скорочення робочих місць та втрата кваліфікацій персоналу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю інтеграції етичних стандартів у бізнес-стратегію підприємств, що використовують ШІ, з метою забезпечення довгострокової стійкості та мінімізації ризиків, пов’язаних із порушенням прав людини, а також негативного впливу на суспільство й довкілля. Попри зростаючий інтерес наукової спільноти до етичних аспектів використання ШІ, кількість досліджень, що враховують вплив цих технологій на сталий розвиток компаній, залишається недостатньою. У статті здійснено систематичний огляд наукової літератури на основі даних із бази Scopus із використанням бібліометричних інструментів, зокрема програмного забезпечення VOSviewer. Дослідження показало, що компанії, які дотримуються етичних принципів, таких як справедливість, прозорість і соціальна відповідальність, сприяють не лише власному сталому розвитку, але й роблять позитивний внесок у збереження довкілля та підвищення суспільного добробуту. Результати дослідження вказують на необхідність розроблення чітких етичних стандартів і регуляторних механізмів для забезпечення етичного, безпечного та справедливого використання ШІ у бізнесі. Це сприятиме формуванню довгострокових стратегій сталого розвитку, підвищенню суспільної довіри до технологій та зменшенню ризиків юридичних і репутаційних втрат для бізнесу.Item Conceptual model for managing enterprise digital transformation as a tool for sustainable regional development(Sumy State University, 2025) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika KostiantynivnaПредставлено концептуальну модель управління цифровою трансформацією підприємств як інструмент сталого розвитку регіонів. Підкреслено, що цифрова трансформація має забезпечувати не лише підвищення ефективності та конкурентоспроможності, а й сприяти екологічній відповідальності, соціальній інклюзії та регіональній стійкості. Модель об’єднує п’ять взаємопов’язаних компонентів – стратегію, структуру, процеси, ресурси та культуру, які формують цілісний механізм управління цифровими змінами. Особлива увага приділяється узгодженню цифрових ініціатив із цілями сталого розвитку, зокрема оптимізації споживання ресурсів, скороченню викидів парникових газів, стимулюванню інновацій та адаптивності. Результати дослідження засвідчують, що цифрова трансформація може виступати каталізатором довгострокового розвитку регіонів за умови подолання таких бар’єрів, як недостатні цифрові компетентності, нерозвинена інфраструктура та обмежені інвестиції. Отримані висновки розширюють наукову дискусію, пропонуючи структуровану рамку, яка поєднує цифрові бізнес-моделі з імперативами сталого розвитку, що особливо актуально для країн із перехідною економікою, зокрема України.Item Conceptual model of enterprise digital transformation management for ensuring sustainable regional development(Економіка та суспільство, 2025) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika KostiantynivnaУ статті досліджено потенціал цифрової трансформації підприємств як основи для інклюзивного та сталого регіонального розвитку України в умовах множинних криз, спричинених війною, соціально-економічною нерівністю, екологічними викликами та технологічними розривами. Вихідною позицією дослідження є критичний аналіз існуючих підходів до цифровізації, які, орієнтуючись переважно на великі корпорації, залишають поза увагою екологічні, соціальні та регіональні аспекти, а також не враховують потреб малих та середніх підприємств як ключових агентів місцевих економік. Метою роботи є концептуалізація цифрової трансформації в контексті потреб регіональних МСП та розробка інтегрованої моделі управління нею, що на відміну від існуючих відповідає викликам повоєнного відновлення та поєднує принципи сталого розвитку з управлінською логікою діджиталізації. Обґрунтовано необхідність переходу від фрагментарних цифрових рішень до застосування комплексного підходу, який поєднує стратегічне бачення, організаційну гнучкість, ресурсну забезпеченість, адаптивні процеси та інноваційну культуру, інтегруючи екологічні та соціальні пріоритети у цифрову рамку трансформації, та враховує особливості посткризової економіки. Особливу увагу при формуванні моделі приділено аналізу бар’єрів, що стримують сталу цифрову трансформацію у регіональних МСП. На основі емпіричних та вторинних даних ідентифіковано ключові проблеми, такі як обмежений доступ до фінансування, дефіцит цифрових та «зелених» навичок, опір змінам, нестача інституційної підтримки та слабка цифрова інфраструктура в окремих регіонах. Підкреслюється значущість цифрового розриву, який поглиблює регіональні диспропорції та ставить під загрозу реалізацію принципів інклюзивності у відновленні. У статті наголошується, що ці бар’єри є взаємопов’язаними та вимагають міжсекторального реагування з боку держави, бізнесу, наукової спільноти та міжнародних партнерів. Практична цінність розробленої моделі полягає в її здатності виконувати функцію дорожньої карти для МСП, що прагнуть реалізувати сталу цифрову трансформацію, а також слугувати основою для розробки політик державної підтримки та орієнтиром для міжнародних донорських програм. Успішна реалізація потенціалу цифрової трансформації вимагає скоординованих дій від усіх стейкхолдерів: держави, бізнесу, академічної спільноти та громадянського суспільства. Розвиток цифрової інфраструктури, підвищення рівня цифрових компетентностей, подолання інституційних прогалин і створення стимулюючого регуляторного середовища визначені основними напрямами, без яких повноцінна реалізація моделі є неможливою. Дане дослідження забезпечує цілісне бачення сталої цифрової трансформації як мультидисциплінарного й багаторівневого процесу, що поєднує інноваційність із принципами справедливості, стійкості та рівного доступу. Запропоновані підходи та висновки мають практичну цінність як засіб досягнення стійкого, інклюзивного та регіонально збалансованого розвитку.Item Artificial intelligence as a tool for the digital transformation of Ukraine’s economy in the process of European integration(Національний університет імені Юрія Кондратюка, 2025) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika KostiantynivnaДосліджено європейський досвід інтеграції штучного інтелекту (ШІ) в економічну діяльність та обґрунтовано можливості його адаптації в умовах цифрової трансформації економіки України. Зазначено, що впровадження ШІ розглядається не лише як інструмент підвищення ефективності, а й як стратегічний чинник забезпечення національної конкурентоспроможності. Проаналізовано ключові положення Регламенту (ЄС) 2024/1689 щодо класифікації систем ШІ за рівнями ризику та формування правових засад їх використання. Визначено, що для України, яка перебуває на етапі післявоєнного відновлення, європейські практики мають особливу цінність у контексті розбудови інноваційної цифрової економіки. Запропоновано інституційно-функціональну модель підтримки цифрової трансформації підприємництва, яка включає п’ять взаємопов’язаних компонентів: регуляторний, фінансовий, інфраструктурний, екосистемно-адаптивний та освітньо-науковий. Обґрунтовано доцільність створення українських аналогів програм і структур ЄС, таких як SmartAI-фонд, AI-фабрики, регуляторні "пісочниці" та цифрові інноваційні хаби. Зазначено, що впровадження даної моделі сприятиме прискоренню цифрової трансформації, ефективному використанню ШІ та посиленню конкурентоспроможності національної економіки.Item Цифрові валюти: виклики та можливості для фінансової системи(Сумський державний університет, 2023) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika Kostiantynivna; Соколов, Максим Анатолійович; Sokolov, Maksym AnatoliiovychРозглянуто ключові виклики та можливості, пов’язані з впровадженням цифрових валют у фінансову систему в умовах цифрової трансформації. Особливу увагу приділено ролі криптовалют як інноваційного інструменту, їх впливу на традиційні моделі власності, цінності та обігу платіжних засобів. Автори аналізують еволюцію грошей — від матеріальних форм до цифрових активів, що функціонують на основі блокчейн-технологій. Підкреслюється значення юридичних і соціальних аспектів власності у контексті криптовалют, а також унікальність і взаємозамінність цифрових активів як чинників, що впливають на їх цінність. Висвітлюються перспективи токенізації активів, впровадження смартконтрактів, зростаюча роль банків у прийнятті цифрових валют і трансформації фінансових послуг. У роботі підкреслюється необхідність подальших досліджень у сфері взаємодії криптовалют із традиційними фінансовими установами, регуляторними структурами та глобальною економікою.Item Методологічні засади застосування штучного інтелекту для підвищення стійкості інформаційних систем до кібератак(2025) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika Kostiantynivna; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Tarasenko, Svitlana ViktorivnaВ умовах стрімкої цифрової трансформації бізнес-середовища питання забезпечення стійкості інформаційних систем до кібератак набуває критичної важливості. Зростання кількості та складності кіберзагроз вимагає нових підходів до кіберзахисту, які виходять за рамки традиційних методів. Технології штучного інтелекту (ШІ) демонструють значний потенціал у підвищенні рівня кібербезпеки підприємств. Метою роботи є розроблення методологічних засад застосування штучного інтелекту для підвищення стійкості інформаційних систем підприємств до кібератак. У дослідженні проаналізовано сучасний ландшафт кіберзагроз, виклики, пов'язані з цифровою трансформацією та вразливістю підприємств. Розглянуто роль ШІ в системах кібербезпеки, включаючи автоматизацію процесів моніторингу, виявлення аномалій, прогнозування загроз та автоматизоване реагування. Розроблено методологічні підходи до забезпечення стійкості інформаційної системи, що базуються на інтеграції положень ключових наукових теорій (теорії систем, інформаційної асиметрії, ігор, адаптивного управління та ризиків). Запропоновано структуру системи кібербезпеки підприємства та план заходів захисту даних та інформаційної системи. Розроблено методологію оцінки та зниження кіберризиків з використанням модифікованого методу GRS. Результати дослідження демонструють, що застосування штучного інтелекту дозволяє суттєво підвищити ефективність і точність виявлення кіберзагроз, забезпечити адаптивність системи захисту та автоматизувати процеси реагування порівняно з традиційними підходами. Запропоновані методологічні засади та підходи до оцінки ризиків створюють основу для формування комплексних та стійких систем кібербезпеки на підприємствах в умовах зростаючих кіберзагроз. Практична цінність роботи полягає у можливості використання запропонованих методологічних підходів, плану заходів та методики оцінки ризиків для практичного впровадження ШІ-рішень з метою посилення кіберзахисту та підвищення стійкості інформаційних систем підприємств.Item Науковий твір «Формування механізмів цифрової трансформації підприємств з використанням штучного інтелекту»(2025) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika KostiantynivnaЦифрова трансформація є визначальним чинником підвищення конкурентоспроможності сучасних підприємств. Впровадження штучного інтелекту (ШІ) відіграє ключову роль у цьому процесі, відкриваючи нові можливості для автоматизації, оптимізації та підвищення ефективності бізнес-процесів. Формування ефективних механізмів такої трансформації потребує систематизації методів використання ШІ та оцінки результатів їх впровадження. Метою даної роботи є формування науково-методичних засад та практичних рекомендацій щодо механізмів цифрової трансформації підприємств із застосуванням штучного інтелекту. У ході дослідження здійснено систематизацію ключових методів та типових моделей застосування штучного інтелекту в управлінні бізнес-процесами підприємств. Проаналізовано специфіку використання окремих методів ШІ для вирішення прикладних завдань, таких як прогнозне технічне обслуговування, автоматизоване виявлення дефектів, оптимізація сортування відходів та виявлення шахрайства. Розроблено підхід та модель для економічного оцінювання ефективності впровадження ШІ-рішень на підприємствах, враховуючи ключові показники операційної діяльності. Результати дослідження демонструють, що інтеграція штучного інтелекту дозволяє досягти суттєвого підвищення економічної ефективності, оптимізації використання ресурсів, зниження екологічного сліду та підвищення соціальної відповідальності. Показано, що штучний інтелект не лише сприяє цифровій трансформації, але й створює умови для довготривалого сталого розвитку підприємств, забезпечуючи економічну, екологічну та соціальну ефективність. Практична цінність роботи полягає у можливості використання запропонованих механізмів та підходів для обґрунтування інвестицій у ШІ-рішення, планування їх впровадження та моніторингу досягнутих результатів на підприємствах.Item Потенціал ERP- систем в цифровій трансформації освіти(Спілка автоматизаторів бізнесу, 2025) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika KostiantynivnaАвтори розглядають потенціал ERP-систем у цифровій трансформації освіти. Проаналізовано їхню роль у централізованому управлінні ресурсами, автоматизації навчальних, фінансових та адміністративних процесів. Визначено основні переваги впровадження ERP-рішень, включаючи підвищення ефективності прийняття рішень, покращення комунікації та оптимізацію ресурсів. Окреслено ключові виклики, пов’язані з інтеграцією ERP-систем, зокрема високу вартість, необхідність навчання персоналу та стратегічне планування. Запропоновано можливі шляхи подолання бар’єрів, зокрема використання хмарних технологій та міжнародних грантів. Висвітлено перспективи розвитку цифрових освітніх платформ, інтеграції штучного інтелекту та аналітичних інструментів для персоналізації навчального процесу.Item Methodological principles of assessing the impact of artificial intelligence on the information security of management systems of enterprises(ВД «Гельветика», 2024) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika KostiantynivnaДослідження присвячене актуальній проблемі забезпечення кібербезпеки сучасних підприємств у контексті широкого впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ). З огляду на зростання кількості та складності кіберзагроз, автори детально аналізують, як ШІ може бути ефективним інструментом для виявлення та протидії таким загрозам, а також виклики, пов'язані з його використанням. У статті розглядаються змагальні атаки, атаки з отруєнням даних та використання deepfake-технологій як інструменти маніпуляцій в кіберпросторі. Автори пропонують сучасний підхід до оцінки кіберризиків, заснований на модифікації методу GRS, що дозволяє класифікувати інформаційні активи підприємств за рівнем вразливості та розробляти ефективні стратегії захисту на основі визначення пріоритетів у сфері кібербезпеки. Практичне застосування запропонованого підходу продемонстровано у кейс-стаді на прикладі платформи Google Drive. У дослідженні використано генеративну модель штучного інтелекту Gemini, яка дозволяє виявляти слабкі місця у системах безпеки, аналізувати потенційні ризики та надавати рекомендації щодо усунення вразливостей. Разом із перевагами впровадження ШІ, такими як автоматизація процесів моніторингу, аналіз великих обсягів даних у реальному часі та прогнозування потенційних загроз, дослідження виявило ряд викликів. Зокрема, складність налаштування та обслуговування систем, необхідність спеціальних знань для їх підтримки, проблема прозорості алгоритмів та ризики маніпуляцій і атак з боку зловмисників. Автори підкреслюють важливість підвищення кваліфікації персоналу для роботи з ШІ-системами, що включає як технічні знання, так і розуміння ризиків кіберпростору. Окремо наголошено на необхідності розробки чітких політик використання цих технологій. Результати дослідження підтверджують, що штучний інтелект може суттєво підвищити рівень кібербезпеки багатопрофільних підприємств, однак вимагає комплексного підходу. Для ефективного використання технології автори рекомендують вдосконалити алгоритми виявлення атак, інтегрувати етичні принципи в роботу систем і розробку стратегій довготривалого розвитку кіберстійкості підприємств.Item A сomprehensive approach to enterprise cybersecurity using artificial intelligence(Національний університет «Одеська політехніка», 2024) Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika Kostiantynivna; Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn YuriiovychАвторами представлено комплексний підхід до забезпечення кібербезпеки підприємств із використанням штучного інтелекту. Визначено, що сучасні цифрові технології сприяють підвищенню конкурентоспроможності підприємств, але водночас посилюють їхню вразливість до кібератак. Запропонована модель моніторингу інформаційних систем підприємств базується на методах машинного навчання та аналізу великих даних, що дозволяє виявляти аномалії та загрози в реальному часі, прогнозувати нові види атак і автоматизувати реагування на інциденти. Впровадження таких систем сприяє зниженню ризиків витоку даних, фінансових втрат та простоїв бізнес-процесів. Основними викликами є точність визначення контексту загроз, складність налаштування систем і потреба в навчанні персоналу. Рекомендовано розширення аналізованих даних, створення надійних протоколів безпеки, а також формування етичних принципів використання ШІ для уникнення негативних наслідків. У подальших дослідженнях пропонується зосередитися на етичних аспектах застосування ШІ, прозорості алгоритмів та збереженні конфіденційності даних.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »