Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
68 results
Search Results
Item Вплив пандемії COVID-19 на фінансові очікування суб’єктів підприємництва(Сумський державний університет, 2020) Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia OleksiivnaСтаном на 11.11.2020 року у всіх регіонах України зафіксовано 500865 підтверджених випадків захворювання на коронавірус (COVID-19) та 9145 підтверджених випадків смертей [19]. Одним із дієвих інструментів зниження рівня поширення та проникнення вірусу серед суспільства є введення локдауну. З іншого боку подібні заходи призводять до поширення дивергентних процесів у всіх секторах економіки. Так, за результатами проведеного опитування 100 представників із 94 компаній-членів Американської торгівельної палати в Україні більша частина респондентів вказала на зменшення доходів компаній внаслідок запровадження карантинного режиму, що обумовило відповідну зміну заробітної плати співробітників, а відтак і рівня доходів населення.Item Medical and Economic Analysis of the Choice of Therapeutic Plasmapheresis Method to Optimize the Transfusion Care Quality(ALUNA Publishing, 2021) Любчак, Владислав Вiкторович; Любчак, Владислав Викторович; Liubchak, Vladyslav Viktorovych; Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Ковалішин, Михайло Петрович; Ковалишин, Михаил Петрович; Kovalishyn, Mykhailo Petrovych; Ільїна, Вікторія Валеріївна; Ильина, Виктория Валерьевна; Ilina, Viktoriia Valeriivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Сікора, Володимир Віталійович; Сикора, Владимир Витальевич; Sikora, Volodymyr Vitaliiovych; Бабар, Тетяна Володимирівна; Бабарь, Татьяна Владимировна; Babar, Tetiana VolodymyrivnaМета: Аналіз медико-економічних аспектів ручного та різних видів автоматичного плазмаферезу (ручного, автоматичного центрифужного, автоматичного мембранного, плазмаферезу з плазмотерапією та змішаного), що використовуються в лікувальних цілях. Матеріали та методи: Використовували Baxter Auto-C, Haemonetics PCS2, Haemophenics, антикоагулянт і фізіологічний розчин Baxter CPDA, голки Baxter 16GA. Загальний білок досліджували біуретовим методом, гемоглобін — методом Саллі, загальний білірубін — колориметричним фотометричним методом, фрагменти клітин — методом мікроскопії камери Горяєва; комфорт пацієнта – за 10-бальною шкалою. У дослідженні брали участь здорові донори крові. Ручний плазмаферез виконано 31 особі, автоматичний плазмаферез з відцентровою технологією – 36 особам, за мембранною технологією – 21 особа, змішана технологія – 36 особам. Результати: Проведено аналіз впливу різних технологій на гематологічні, психологічні та медико-економічні показники. Нативний гемоглобін був відсутній у крові та в кінцевій плазмі за всіма технологіями. Індекс білірубіну був у межах норми. Фрагментів клітин не було. Доведено відсутність суттєвих відмінностей у різних технологіях за гематологічними показниками. Встановлено нижчий рівень комфорту пацієнта за допомогою ручного плазмаферезу. Висновок: Всі технології лікувального плазмаферезу однаково впливають на гематологічні показники крові пацієнта і не мають негативного впливу на організм за такими показниками: гемоліз, наявність уламків клітин, дискомфорт пацієнта та цитратні реакції під час стандартної процедури забору проб 800. мл плазми. Найбільш ефективними за медико-економічними параметрами є плазмаферезні апарати з відцентровою технологією.Item Дорожня карта з профілактики онкологічних гінекологічних захворювань в Сумській області(Сумський державний університет, 2021) Світайло, Ніна Дмитрівна; Свитайло, Нина Дмитриевна; Svitailo, Nina Dmytrivna; Савельєва, Юлія Михайлівна; Савельева, Юлия Михайловна; Savelieva, Yuliia Mykhailivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Сумцов, Дмитро Георгійович; Сумцов, Дмитрий Георгиевич; Sumtsov, Dmytro Heorhiiovych; Костенко, Андріана Миколаївна; Костенко, Андриана Николаевна; Kostenko, Andriana Mykolaivna; Півень, Світлана Миколаївна; Пивень, Светлана Николаевна; Piven, Svitlana Mykolaivna; Євсєєва, Ганна Володимирівна; Евсеева, Анна Владимировна; Yevsieieva, Hanna Volodymyrivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav AnatoliiovychДослідження бар’єрів у користуванні міськими і сільськими жінками послугами щодо профілактики та раннього виявлення онкогінекологічних захворювань у Сумській області здійснювалося Центром соціальних досліджень Сумського державного університету впродовж липня–жовтня 2021 року в межах «Ініціативи з розвитку університетських аналітичних центрів», яку впроваджує Міжнародний фонд "Відродження" в партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) та за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Динаміка показників онкогінекологічних захворювань за останні 5 років свідчить про зменшення профілактичних оглядів жінок, що негативно впливає на зростання випадків як дорічної летальності, так і занедбаності випадків. Спостерігається зростання темпів приросту випадків дорічної летальності та занедбаності щодо раку шийки матки, а також занедбаності щодо захворюваності на рак яєчників. Показники захворюваності, смертності від онкогінекологічних захворювань у м. Суми нижчі порівняно із районами області, що свідчить про нижчий рівень доступності медичних послуг у сільській місцевості. Лише 60% опитаних жінок регулярно проходять профілактичні гінекологічні огляди. Більшість опитаних бувають на прийомах у гінеколога один раз на рік (46,8%). Чим старша жінка, тим рідше вона звертається до спеціалістів або ж взагалі не відвідує консультацій. Рідше бувають на профоглядах або взагалі їх не проходять жінки з сіл та селищ. Професійність та уважність є головними чинниками при виборі гінеколога, проте майже кожна п’ята жінка вимушена вибирати гінеколога, керуючись близькістю до місця проживання. Жінки, які проживають у селі, частіше звертаються за усною консультацією і не проходять огляд на гінекологічному кріслі. Також рівень доходу жінок прямо пов’язаний з кількістю процедур, які вони проходять під час гінекологічних оглядів.Item Socio-economic patterns of labor market functioning in the public health: challenges connected with COVID-19(Wiadomości Lekarskie, 2020) Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Рубанов, Павло Миколайович; Рубанов, Павел Николаевич; Rubanov, Pavlo Mykolaiovych; Майборода, Тетяна Миколаївна; Майборода, Татьяна Николаевна; Mayboroda, TetyanaМета: Сформувати методологічну основу для оцінки соціально-економічних тенденцій функціонування ринку праці в галузі охорони здоров'я. Матеріали та методи: У статті проаналізовано наукові методи дослідження ринку праці, визначено їх основні переваги та недоліки. Запропонована модель базується на оцінці попиту та пропозиції для професійних медичних працівників. Для обох показників дослідження спочатку встановлювало базу розрахунку, а потім цей параметр помножували на ряд детермінант корекції. Висновки: На ринок професійних медичних працівників найбільший вплив мали пандемічні тенденції. Перелік та обсяг освітніх послуг, що надаються регіональними професійно-технічними навчальними закладами, повинні чітко відповідати потребам регіонального рівня в умовах пандемії COVID-19.Item Регіональний контекст пандемії COVID-19 в Україні(Науковий погляд: економіка та управління, 2020) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Діденко, Ірина Вікторівна; Диденко, Ирина Викторовна; Didenko, Iryna ViktorivnaУ зв’язку з початком світової пандемії COVID-19 починаючи з 12 жовтня 2020 р. Україна увійшла у стадію карантинного існування. Усі галузі державного і приватного секторів країни зазнали структурних змін, і, як показав досвід цього періоду, дані зміни носять більшою мірою негативний характер для соціально-економічного становища. Ураховуючи значну диференціацію між регіонами України за рівнем уразливості населення до COVID-19, можемо спостерігати і різний ступінь «ураженості» областей її економічних, соціальних, екологічних, медичних та інших детермінант розвитку. Проведений аналіз соціально-економічного стану України показав, що пандемія COVID-19 значною мірою відобразилася на економіці країни у цілому, спричинивши скорочення виробництва, зростання рівня безробіття, ускладнення транспортного сполучення. Водночас обмеження, введені для боротьби з пандемією COVID-19, сприяли розвитку роздрібної торгівлі. В Україні дві третини населення хворіють на те чи інше захворювання, майже третина населення має хворобу, пов’язану з органами дихання, туберкульозом. Така ситуація є небезпечною з позиції захворюваності на COVID-19, оскільки цей вірус переважно вражає дихальну систему людини.Item Вплив пандемії COVID-19 на фінансові очікування суб’єктів підприємництва(Сумський державний університет, 2020) Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii ValentynovychItem Звіт за результатами соціологічного опитування "Мотивація дотримання/недотримання населенням України карантинних обмежень"(Сумський державний університет, 2021) Костенко, Андріана Миколаївна; Костенко, Андриана Николаевна; Kostenko, Andriana Mykolaivna; Світайло, Ніна Дмитрівна; Свитайло, Нина Дмитриевна; Svitailo, Nina Dmytrivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Назаров, Микола Сергiйович; Назаров, Николай Сергеевич; Nazarov, Mykola Serhiiovych; Купенко, Олена Володимирівна; Купенко, Елена Владимировна; Kupenko, Olena Volodymyrivna; Ясенок, Вікторія Олександрівна; Ясенок, Виктория Александровна; Yasenok, Viktoriia Oleksandrivna; Павленко, Володимир Петрович; Павленко, Владимир Петрович; Pavlenko, Volodymyr Petrovych; Сахно, Крістіна; Сахно, Кристина; Sakhno, Kristina; Євсєєва, Ганна Володимирівна; Евсеева, Анна Владимировна; Yevsieieva, Hanna Volodymyrivna; Таран, Н.Актуальність вивчення чинників формування мотивів дотримання/недотримання карантину диктується і визнаною фахівцями необхідністю тривалого застосування таких обмежень. Сьогодні вже є очевидним, що навіть розробка вакцини та масові щеплення навряд чи будуть здатні швидко й остаточно подолати пандемію та вивести ситуацію на «доковідний» рівень. В таких умовах особливої уваги потребують процеси формування мотивів поведінки населення у їх співвіднесенні до визнання масштабів загрози як для себе, так і для свого найближчого оточення, що суттєво впливає на готовність виконувати вимоги карантину. Саме вивчення чинників формування та зміни таких мотивів дозволить зробити певні прогнози як стосовно потенційної готовності населення і надалі дотримуватись карантинних обмежень, так і стосовно визнання/невизнання окремих заборон, у тому числі серед представників окремих соціальних груп, як вікових, так і гендерних. Мета дослідження Проаналізувати чинники, які зумовлюють поведінку людей в період пандемії, зокрема у частині дотримання/недотримання карантинних обмежень та розробити рекомендації щодо формування комунікаційної політики для зміни поведінки людей в більш тривалій перспективі в умовах пандемії Covid-19. Завдання дослідження: 1. Виявити страхи та побоювання українців, пов’язані із Covid-19 шляхом оцінки ризиків для себе та своїх рідних захворіти на Covid-19, отримати ускладнення чи померти. 2. Встановити причини страхів та побоювань для себе та своїх рідних щодо можливості захворіти на Covid-19, отримати ускладнення чи померти. 3. Відстежити динаміку тривоги щодо пандемії з березня по грудень 2020 р. 4. Визначити рівень поінформованості населення про Covid-19 та існуючі потреби в інформації. 5. Визначити рівень довіри населення як до офіційної інформації про Covid-19 так і до медичної системи в цілому. 6. Оцінити ставлення українців до карантинних заходів та обмежень. 7. Виявити причини та мотиви дотримання/недотримання респондентами карантинних заходів. 8. Чинники впливу на зміну моделей поведінки щодо збереження власного здоров’я та здоров’я рідних.Item The impact of the pandemic lockdown on air pollution, health and economic growth: system dynamics analysis(Aluna Publishing, 2020) Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Andrushchenko, T.A.; Sova, S.; Grechkovskaya, N.V.The aim of the paper is checking the hypothesis on the linking between consequences of pandemic lockdown and air pollution, public health, and economic growth. For prediction and modelling of the pandemic lockdown’s impact on the air pollution, health, and economic growth with the system dynamics analysis and software Vensim; for the analysis, the authors used the methods as follows: bibliometric analysis with Scopus Tools Analysis and software VOSviewer. The findings confirmed that the current rate of infected from growing disease was 11%. If quarantine continues the rate of infected from the growing disease will be 15%. If the quarantine cancels the rate of infected from the growing disease will be 5%, and the declining of GDP increment will be higher, than in scenario with quarantine. The findings confirmed the hypothesis that lockdown has the negative impact on the economic, social, and ecological growth of the country. At the same time, in the case, if the government cancel the quarantine, the declining of GDP increment will be higher, and the rate of infected from the growing disease will be the highest – 15%. In this case, the government should provide the quarantine regime and strengthen the control of the compliance.Item Influencing the factors of community health into the differentiation of regions of ukraine for becoming ill on COVID-19(Sumy State University, 2020) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Діденко, Ірина Вікторівна; Диденко, Ирина Викторовна; Didenko, Iryna Viktorivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Soldatenko, D.The socio-economic development of the country directly depends on the development of its regions. Therefore, to maintain a healthy socio-economic climate in the country, it is necessary to carefully and thoughtfully approach the development and implementation of effective regional policy based on assessing the current socioeconomic situation of the regions.Item Медико-соціологічне дослідження серед населення об’єднаних територіальних громад Сумської області щодо збереження власного здоров’я(ДУ "Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України", 2019) Дрига, Наталія Олександрівна; Дрыга, Наталия Александровна; Dryha, Nataliia Oleksandrivna; Поцелуєв, Володимир Іванович; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Костенко, Андріана Миколаївна; Костенко, Андриана Николаевна; Kostenko, Andriana Mykolaivna; Поцелуев, Владимир Иванович; Potseluiev, Volodymyr IvanovychДослідження показало, що лише половина опитаних жителів об’єднаних територіальних громад позитивно оцінюють свій стан здоров’я, а майже 57% населення зазначають, що в основному не піклуються про власне здоров’я. 78% опитаних відповідальність за своє здоров’я покладають на зовнішні, незалежні від них чинники і тільки 21,8% згодні, що їх здоров’я залежить від способу життя. Більш того, респонденти не відносять до пріорітетних такі проблеми охорони здоров’я як виховання та дотримання здорового способу життя, боротьбу зі шкідливими звичками і відмічають їх лише на рівні 6%. Кожен другий респондент вказав, що має хронічні захворювання, серед яких перше місце займають серцево-судинні. Проте тільки 31% відповіли, що контролюють свій артеріальний тиск.