Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 5 of 5
  • Item
    Правові засади формування та функціонування авторитарного режиму: антиномія лібералізму і тоталітаризму
    (ЮНЕСКО-СОЦІО, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Сухонос, Віктор Володимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych
    Стаття присвячена проблематиці правових засад формування та функціонування авторитарного режиму в його ліберальному та тоталітарному вимірах. При цьому, оскільки президентська трансформація української республіки таїть у собі небезпеку відновлення авторитарних тенденцій, які проявлялися у минулому нашої держави, дослідження авторитарного режиму має актуальний характер. Отже, метою цього дослідження є правові засади формування та функціонування авторитарного режиму у контексті його взаємодії з лібералізмом і тоталітаризмом. Реалізація зазначеної мети потребує виконання низки наукових завдань. У статті обґрунтовано, що якщо ідея запровадження в Україні президентської республіки викликана певними авторитарними сподіваннями, то слід мати на увазі, що, окрім певного позитивного досвіду запровадження авторитарного режиму, існує й негативний бік подібного кроку. З’ясовано, що, на відміну від демократії, де в основу функціонування держави покладена діяльність інституцій, в умовах авторитаризму істотним чином зростає суб’єктивний чинник. Доведено, що чилійська пінократія (влада А. Піночета) характеризується авторитаризмом у сфері політики і лібералізмом у сфері економіки. Стаття містить висновок про те, що якщо економічний розвиток авторитарної держави може мати успіх як в її ліберальному, так і тоталітарному вимірі, то авторитарний персоналізм може обернутися великими проблемами. Наголошується, що досвід тоталітарного авторитаризму в нацистській Німеччині свідчить, що остання зазнала поразки у II Світовій війні унаслідок помилок А. Гітлера, тоді як досвід ліберального авторитаризму пінократичної Чилі прямо вказує, що авторитарний режим, перш за все, збагатив родину А. Піночета та наближених до нього осіб. При цьому відзначається, що присутність в умовах авторитарного режиму потужного репресивного механізму обернулося порушеннями прав людини. З’ясовано, що в умовах III Рейху політика голокосту набула характеру геноциду, а в Чилі доби правління А. Піночета широкого поширення набули катування та довільне правосуддя. Практична цінність роботи полягає у необхідності створення запобіжників авторитаризму навіть в умовах запровадження на теренах України президентської республіки.
  • Item
    The content and essence of the anti-corruption strategy as a tool to combat corruption in Ukraine
    (EDITORIAL PRIMMATE SAS, 2023) Odnolko, I.; Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych; Bilokin, R.; Kobko, V.; Pohoretskyi, M.
    Метою статті є аналіз змісту і сутності антикорупційної стратегії як інструменту протидії корупційній злочинності в Україні. Результати дослідження. Установлено, що антикорупційна стратегія має передбачати низку основних заходів щодо протидії злочинності в сфері антикорупційної діяльності. Додатково обґрунтовано позицію про те, що підготовка й санкціонування відповідного документа здійснюється на підставі кількісно-якісних показників, що належить зібрати попередньо, за визначеними критеріями та враховуючи певний проміжок часу. Практичне значення. На думку авторів, найбільшу увагу слід приділити саме практичній методиці визначення основних пріоритетів у антикорупційній політиці України та використанню стратегічного планування як основного інструменту. Цінність/оригінальність. Обґрунтовано, що стратегічне планування в державній антикорупційній політиці та конкретна форма його прояву – затвердження державних антикорупційних стратегій – значною мірою позитивно впливає на забезпечення прав і свобод людини і громадянина, результативно й ефективно сприяє функціонуванню всіх органів державної влади та становленню й розвитку демократії та правової державності в Україні.
  • Item
    Кримінальне правопорушення як вид правопорушення: проблематика диференціації покарання
    (ЮНЕСКО Соціо, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych; Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna
    Стаття присвячена проблематиці диференціації покарання за кримінальне правопорушення як виду правопорушення. При цьому, питання диференціації покарань становить певний інтерес для вітчизняної юриспруденції, оскільки розглядає категорію «покарання» з більш високого синергетичного рівня. Отже, метою цього дослідження є аналіз диференціації покарань за кримінальне правопорушення, яке є одним з основних видів правопорушення. У статті обґрунтовано, що чинний Кримінальний кодекс України практично не має самостійної кримінально-правової норми, де були б зазначені спеціальні принципи призначення покарання, які відносяться до диференціації і індивідуалізації саме покарання, а не кримінальної відповідальності, яка має більш широке трактування. З’ясовано, що диференціація покарання – це встановлення в кримінальному законі меж конкретних видів покарання за конкретний вид кримінального правопорушення залежно від загально-прийнятих у кримінальному праві характеру і ступеня суспільної небезпеки діяння і особистості винуватого. Доведено, що в сучасному кримінальному праві диференціацію покарання за її видами можна класифікувати залежно від знаходження її підстав в Загальній і Особливій частинах КК України і способів її здійснення. Стаття містить висновок про те, що кваліфікуючі та привілейовані ознаки утворюють складний комплексний інститут кримінального права, основою якого є функціональна спрямованість, що проявляється у диференціації покарання. Наголошується, що метою диференціації покарання є забезпечення саме його співвідношення тяжкості обставинам кримінального правопорушення, що сприяли його вчиненню і, як уже зазначалося, особистим якостям, що характеризують суб’єкт кримінального правопорушення. При цьому, визначається, що серед науковців до цього часу нема єдиної думки щодо самостійності диференціації покарання. Її розглядають разом з індивідуалізацією, яка втілюється в індивідуалізації покарання в законі та в індивідуалізації покарання в суді. Практична цінність роботи полягає в обґрунтуванні необхідності змін уявлення про межі диференціації покарання, а також його індивідуалізація при відправленні правосуддя
  • Item
    Audit of banks as public interest entities: Segmentation and conjuncture of the bank audit market in Ukraine
    (LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2021) Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych; Серпенінова, Юлія Сергіївна; Серпенинова, Юлия Сергеевна; Serpeninova, Yuliia Serhiivna; Makarenko, S.; Levkulych, V.; Kolisnyk, G.M.
    Важливим фактором відновлення довіри фінансових споживачів до банків є надати аудиторам достовірну та детальну фінансову звітність та їх платоспроможність. Це дослідження є пілотним кроком у з'ясуванні ролі аудитора у забезпеченні надійності банків, як суб'єктів державного інтересу в Україні. Він спрямований на дослідження сегментації ринку банківських аудиторських послуг в Україні та його комплексні характеристики. Структурний та динамічний аналіз застосовувався для дослідження ринкового, регіонального та концентрації філій, а також основні тенденції розвитку ринку банківського аудиту всередині, дані та реєстри Аудиторської палати України (АСУ) та 75 річних звітів українських банків. Виділено ключові аспекти ринку банківського аудиту в Україні: потенціал ринку банківського аудиту, здатність аудиторів надавати аудиторські послуги та сучасні характеристики кон’юнктури ринку. Ринок банківського аудиту є дуже сегментованим: це дослідження диференціює сильні сегменти міжнародних аудиторських мереж, асоціацій та альянси, включаючи компанії Big 4 та сегмент слабких українських аудиторських компаній. Київ та Київська область є домінуючими економічно активними регіонами в умовах концентрації регіонального банківського ринку та наявність міжнародного аудиту мережі. Результати дослідження є основою для вдосконалення регулювання банківської діяльності ринку аудиторських послуг Національним банком України та АСУ.
  • Item
    Sustainability reporting assessment for quality and compliance: the case of Ukrainian banks’ management reports
    (Business Perspectives, 2020) Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych; Zhuravlyova, I.V.; Legenchuk, S.; Szołno, O.
    Звіт про управління - це нова форма звітування про сталий розвиток (СР) в Україні та її оцінка якості розкриття екологічних, соціальних та управлінських критеріїв (ESG) та відповідність між банками, що відіграє вирішальну роль для аудиторів у верифікації процесу. Індекс звіту про управління якістю та відповідністю (BM&R QB). Для цього була розроблена методологія. Методика включає формальне, змістовне, гарантування та розкриття інформації. За результатами суцільної оцінки цих звітів керівництва 75 державних, приватних та іноземних форм власності банків в Україні за фінансовий рік 2018 року, середній показник BMR Q&C становить 61,2%. Це вказує на досить високий рівень якості та відповідність нормативним вимогам до оприлюднення банками України у своїх ЕР. Диференціація досліджуваної сукупності банків за індексом Q&C BMR дозволила виділити наступні рейтингові групи: А - лідери, B - переслідувачі, C - стартери, D - аутсайдери. Існує чітка тенденція в галузі взаємозв'язку між власністю банку та його індексом Q&C BMR. Незважаючи на досить високе середнє значення індексу, є можливість покращити український СР банків у контексті його подальшої стандартизації та розкриття повного набору в ESG - критерій для всіх рейтингових груп (особливо C і D). Q&C BMR Index може використовуються як орієнтир банками, регуляторами та аудиторами при порівнянні рівня розкриття інформації про банки та їх прозорості.