Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
117 results
Search Results
Item Методологічні засади застосування штучного інтелекту для підвищення стійкості інформаційних систем до кібератак(2025) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika Kostiantynivna; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Tarasenko, Svitlana ViktorivnaВ умовах стрімкої цифрової трансформації бізнес-середовища питання забезпечення стійкості інформаційних систем до кібератак набуває критичної важливості. Зростання кількості та складності кіберзагроз вимагає нових підходів до кіберзахисту, які виходять за рамки традиційних методів. Технології штучного інтелекту (ШІ) демонструють значний потенціал у підвищенні рівня кібербезпеки підприємств. Метою роботи є розроблення методологічних засад застосування штучного інтелекту для підвищення стійкості інформаційних систем підприємств до кібератак. У дослідженні проаналізовано сучасний ландшафт кіберзагроз, виклики, пов'язані з цифровою трансформацією та вразливістю підприємств. Розглянуто роль ШІ в системах кібербезпеки, включаючи автоматизацію процесів моніторингу, виявлення аномалій, прогнозування загроз та автоматизоване реагування. Розроблено методологічні підходи до забезпечення стійкості інформаційної системи, що базуються на інтеграції положень ключових наукових теорій (теорії систем, інформаційної асиметрії, ігор, адаптивного управління та ризиків). Запропоновано структуру системи кібербезпеки підприємства та план заходів захисту даних та інформаційної системи. Розроблено методологію оцінки та зниження кіберризиків з використанням модифікованого методу GRS. Результати дослідження демонструють, що застосування штучного інтелекту дозволяє суттєво підвищити ефективність і точність виявлення кіберзагроз, забезпечити адаптивність системи захисту та автоматизувати процеси реагування порівняно з традиційними підходами. Запропоновані методологічні засади та підходи до оцінки ризиків створюють основу для формування комплексних та стійких систем кібербезпеки на підприємствах в умовах зростаючих кіберзагроз. Практична цінність роботи полягає у можливості використання запропонованих методологічних підходів, плану заходів та методики оцінки ризиків для практичного впровадження ШІ-рішень з метою посилення кіберзахисту та підвищення стійкості інформаційних систем підприємств.Item Енергоефективність як шлях забезпечення енергетичної безпеки України(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Кубатко, Олександр Васильович; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Коноваленко, І.С.; Міщенко Я.Ю.Стаття присвячена дослідженню енергетичної ефективності як ключового напрямку забезпечення енергетичної безпеки України в умовах війни. Актуальність теми обумовлена необхідністю зменшення залежності від імпорту енергоресурсів та підвищення стійкості енергосистеми. Методика дослідження включає аналіз законодавчих актів, оцінку впровадження енергоефективних технологій та систем управління енергоспоживанням. Отримані результати дослідження показують, що впровадження енергоефективних заходів сприяє зниженню витрат на енергію, покращенню екологічної ситуації та стимулюванню інновацій. Практична цінність статті полягає у визначенні конкретних заходів та рекомендацій для підвищення енергоефективності в умовах війни, що можуть бути використані у державній політиці та на підприємствах.Item A system of indicators for selecting innovation triggers to drive sustainable development(ВД «Гельветика», 2024) Тарасенко, Світлана Вікторівна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Біловол, Артем Валерійович; Bilovol, Artem Valeriiovych; Duranowski, W.; Dabrowski, Z.The foundation of sustainable development lies in innovation, technology, and entrepreneurship, which have significant positive impacts on socio-economic aspects of life. This study examines the indicators nec-essary for selecting innovation triggers that can lead country’s sustainable development. Innovation trigger system is mechanism that initiates and drives the development of new technologies and processes, essential for sustainable development by facilitating the transition to more sustainable practices. However, not all innovation triggers suc-ceed or offer long-term benefits for sustainable development. This study aims to identify the indicators necessary to select effective innovation trigger for sustainable country development. It has been described hype cycle phases of main technologies in the 21-st century, and defines that there is no one duration of hype cycle phases for AI, IoT, AR and VR, blockchain technologies. It has been proposed the innovation trigger system indicators to select benefi-cial innovation trigger that divided into two groups, set of lagging indicators and set of leading indicators. Lagging indicators assess the effectiveness of past strategies and investments, while leading indicators provide insights into future performance and potential outcomes. By utilizing both types of indicators, a more balanced and comprehen-sive analysis can be achieved when selecting the most beneficial innovation trigger for a country’s development. The final choice of innovation trigger in each country will ultimately depend on its prioritized development goals. Additionally, it has been applied and modified the Bass Model to forecast the diffusion of AI among industrial en-terprises in Ukraine. The basic Bass model has been extended to include a developer influence coefficient, which accounts for the role of AI developers in technology diffusion. Understanding the processes of diffusion and the effectiveness of innovation triggers, as well as the phases of the hype cycle, provides guidance for policymakers, business structures, and enterprises in technology implementation and the use of innovation for development, which determines the sustainability of national economic progress.Item Реструктуризація національного господарства до моделі цифрової економіки: доступ до Інтернету(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Любчак, Володимир Олександрович; Liubchak, Volodymyr Oleksandrovych; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Барченко, Наталія Леонідівна; Barchenko, Nataliia Leonidivna; Мартинова, Наталія Сергіївна; Martynova, Nataliia SerhiivnaСтаття присвячена дослідженню процесу реструктуризації української економіки в напрямку цифрової трансформації, особливо що стосується доступу та користування Інтернетом. Метою дослідження є іденти-фікація закономірностей розвитку та прогнозування можливих сценаріїв переходу до цифрової економіки, з акцентом на потенціал розвитку ІТ-сфери. На основі комплексного аналізу даних про доступ до Інтернету та його використання, автори визначають ключові виклики та можливості для розвитку цифрової економіки в Україні. Застосування широкого спектру методів дослідження включаючи моделювання дозволило розробити прогнозні сценарії розвитку цифрової інфраструктури та сформулювати рекомендації для поліпшення дер-жавної політики в цій сфері, особливо це стосується доступу та користування Інтернетом в Україні.Item Глосарій з цифровізації соціально-економічних систем і бізнес-процесів(Університетська книга, 2024) Мельник, Леонід Григорович; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Лукаш, Ольга Анатоліївна; Lukash, Olha Anatoliivna; Завдов'єва, Юлія Миколаївна; Zavdovieva, Yuliia Mykolaivna; Коноваленко, І.С.; Веклич, О.О.; Генс, Л.Ю.; Дериколенко, Олександр Миколайович; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Димченко, О.В.; Калініченко, Л.Л.; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Козьменко, Сергій Миколайович; Kozmenko, Serhii Mykolaiovych; Кубатко, Олександр Васильович; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Павленко, О.П.; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Псарьова, Валентина Григорівна; Psarova, Valentyna Hryhorivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Степура, Тетяна Михайлівна; Stepura, Tetiana Mykhailivna; Тамбовцева, Т.; Устинова, І.І.; Ходаківська, О.В.; Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Бурлакова, Ірина Михайлівна; Burlakova, Iryna Mykhailivna; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Гриценко, Павло Валерійович; Hrytsenko, Pavlo Valeriiovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Dehtyarova, Iryna Borysivna; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Дудченко, Вікторія Юріївна; Dudchenko, Viktoriia Yuriivna; Євдокимов, Андрій Валерійович; Yevdokymov, Andrii Valeriiovych; Коблянська, Інна Ігорівна; Koblianska, Inna Ihorivna; Коваленко, Євген Володимирович; Kovalenko, Yevhen Volodymyrovych; Кубатко, Олександрa Вікторівна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Маценко, Олександр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Рубан, Анатолій Іванович; Ruban, Anatolii Ivanovych; Харченко, Микола Олексійович; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Голуб, Артем Валерійович; Holub, Artem Valeriiovych; Збиранник, О.М.; Кириленко, Максим Вікторович; Kyrylenko, Maksym Viktorovych; Розгон, Ю.; Часник, Ольга Олександрівна; Chasnyk, Olha OleksandrivnaЦифрові трансформації стають реальністю нашого життя, проникаючи в усі сфери діяльності людини. Вони змінюють економічні, соціальні та політичні пріоритети й уклади самого життя. Інформаційні технології забезпечують підприємствам додаткові конкурентні переваги. Мета посібника – допомогти в розумінні нових понять термінів, що з’являються в основній та науковій літературі й пов’язані з цифровими трансформаціями. Словник призначений для студентів спеціальностей 051 «Економіка», 061 «Журналістика», 072 «Фінанси, банківська справа та страхування», 073 «Менеджмент», 075 «Маркетинг», 076 «Підприємництво та торгівля», 122 «Комп’ютерні науки», 125 «Кібербезпека та захист інформації», 281 «Публічне управління та адміністрування» усіх форм навчання.Item Awareness and readiness to use artificial intelligence by the adult population of Ukraine: Survey results(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2024) Тарасенко, Світлана Вікторівна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Duranowski, W.H.; Bilovol, Artem Valeriiovych; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav IhorovychПолітики, освітяни та бізнес мають розробляти ініціативи та стратегії, пов'язані зі штучним інтелектом, щоб ефективно залучати та приносити користь населенню. Метою дослідження є оцінка обізнаності та готовності дорослого населення України до використання штучного інтелекту у 2022 році. У дослідженні використовувалася анкета, що складалася з двох блоків питань: 1) обізнаність про штучний інтелект і 2) готовність до використання штучного інтелекту. В ондайн-опитуванні взяли участь 806 респондентів, похибка не перевищує 5%. Результати дослідження свідчать, що, загалом українці позитивно ставляться до штучного інтелекту, але вони залишаються скептично налаштованими щодо перспектив співпраці з роботами як партнерами на робочому місці (лише 36,9% українців готові працювати з роботом). Опитування показало, що основні переваги продуктів та послуг штучного інтелекту, які цінують українці, включають економію часу, підвищений комфорт та доступність сервісів. Українські чоловіки демонструють більшу обізнаність і зацікавленість у продуктах та послугах на основі штучного інтелекту, ніж жінки. Молодь є найобізнанішою віковою групою щодо продуктів/послуг на основі штучного інтелекту. Жителі західних регіонів більше відчувають вплив штучного інтелекту на дійсність, ніж респонденти зі східних регіонів України.Item Dynamic capabilities as a success-factor of the long-term business alliance: the case of Siemens and Atos(Гельветика, 2024) Tuliakova, A.O.; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Tarasenko, Svitlana ViktorivnaСтратегічні альянси формують переваги для компаній-партнерів, зокрема вони сприяють доступу до нових ринків, мінімізації витрат на основі реалізації спільних проєктів та синергії від поєднання спеціалізації компаній. Водночас розвиток таких партнерств є викликом у часі через динамічний характер співпраці. Стаття при-свячена аналізу динамічних можливостей партнерства та їх ролі у довгостроковому розвитку бізнес-альянсу Siemens та Atos. Визначено три стадії розвитку динамічних можливостей бізнес-альянсу Siemens та Atos: стадія заснування (2011-2014), стадія розширення (2015-2020) і поточна стадія (2021-2025). Ідентифіковано специфіку динамічних можливостей, а саме характеристики спроможностей «виявлення», «використання» та «трансформації» на етапах розвитку партнерства Siemens та Atos. На стадії заснування відбувалися взаємні інвестиції та впровадження програм підвищення ефективності діяльності компаній. На стадії розширення альянс зосередився на ініціативах Industry 4.0, кібербезпеці та цифровій стратегії на основі збільшення обсягів фінансування та розширення сфер діяльності партнерства. Поточна стадія співпраці Siemens та Atos перед-бачає діяльність, направлену на реалізацію ініціатив щодо досягнення сталого розвитку та впровадження пере-дових технологіях, таких як квантові обчислення, блокчейн, а також на організацію спільних науково-дослід-них програм. Виявлено, що впродовж десятирічної співпраці альянс продемонстрував здатність адаптуватися та розвиватися відповідно до ринкових та технологічних змін, базуючись на здатності компаній виявляти нові можливості, аналізувати ринкові тенденції і відповідно трансформувати бізнес-модель альянсу. Таким чином, безперервна адаптація, інвестиції в динамічні можливості та організація спільних ініціатив з партнерами є необхідними умовами розвитку альянсу в довгостроковій перспективі.Item The impact of democracy on sustainable development: a case of the EU(Sumy State University, 2024) Piven, V.S.; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra IvanivnaDemocracy provides opportunities for citizens to participate in decision-making processes related to sustainable development. Through voting, public consultations, and participation in civil society organizations, citizens can voice their concerns, advocate for environmental protection, and influence policy decisions that promote sustainability.Item Інноваційний вектор реструктуризації міжнародного бізнесу у світлі Індустрії 4.0(Міжнародний гуманітарний університет, ВД «Гельветика», 2024) Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Розгон, Ю.В.Підвищення ефективності впровадження технологій Індустрії 4.0 в діяльність компаній є важливим етапом промислової трансформації країн. Це процес пов’язаний з реструктуризацією бізнесу, оскільки передбачає зміну основних функцій компаній, включаючи технологічні процеси виробництва та управління. Стаття присвячена детермінації інноваційного вектору реструктуризації міжнародного бізнесу на основі аналізу міжнародних ініціатив з просування Індустрії 4.0. Обґрунтовано необхідність залучення підприємств різного розміру до тестування та впровадження технологій Індустрії 4.0 з метою їх глибокої дифузії та зміни промислових технологічних процесів. Виявлено відсутність стандартної моделі ініціатив просування Індустрії 4.0 для бізнесу в країнах світу. Основною метою зазначених національних ініціатив є підвищення ефективності та конкурентоспроможності промисловості через інтеграцію передових технологій. Країни реалізують власний підхід до впровадження технологій Індустрії 4.0, що враховує специфіку національної економіки та промислового потенціалу. Комплексний підхід до стимулювання впровадження технологій Індустрії 4.0 передбачає фінансову підтримку бізнесу і розвиток інституціональних, освітніх ініціатив для створення сприятливого середовища щодо здійснення інноваційної діяльності. Для досягнення оптимальних результатів у впровадженні технологій Індустрії 4.0 важливим є міжнародне співробітництво та обмін досвідом між країнами. Співпраця між країнами та міжнародні ініціативи дозволяє обмежити дублювання зусиль та виявити найефективніші моделі застосування технологій Індустрії 4.0. Проаналізовано інноваційні рішення в Україні в рамках Індустрії 4.0 за 2016–2023 рр., які стосуються різних сфер економіки та розвитку суспільства в цілому. Виявлено, що ініціативи з просування Індустрії 4.0 в Україні у більшості випадків є результатом активності як приватних українських підприємств, так і міжнародних компаній. Запропоновано спрямувати розроблення програм ініціатив з просування Індустрії 4.0 у фокус завдань з децентралізації промислового виробництва та підвищення економічної ефективності технологічних рішень.Item Analysis of ai policy in Ukraine: normative impact on the restructuring of the economy(ВД «Гельветика», 2024) Тарасенко, Світлана Вікторівна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Slabko, T.Цифрові трансформації, особливо в сфері штучного інтелекту (ШІ), змушують економіки адаптуватися до нових конкурентних умов і вимог ринку. Україна досягла певних успіхів у розвитку ШІ завдяки реалізації національних ініціатив та імплементації міжнародних норм. Дослідження спрямоване на оцінку політики у ШІ в Україні з 2020 по 2022 роки та її нормативного впливу на реструктуризацію економіки. Використано методологію, розроблену Center for AI and Digital Policy, що включає показники підтримки та впровадження OECD AI Principles, а також створення механізму для значної участі громадськості у розробленні політики ШІ. Також застосовано матричний метод для моделювання нормативного впливу політики ШІ в Україні. Аналіз зосереджений на кількох ключових аспектах політики ШІ в Україні, включаючи розвиток Національної стратегії з ШІ, ініціативи громадської участі та значні досягнення у сфері ШІ. Загальна оцінка політики ШІ в Україні з 2020 по 2022 рр. становить 6,5, що свідчить про її початковий етап формування та спрямованість на узгодження з міжнародними стандартами, практиками. Запропоновано матрицю для оцінки нормативного впливу політики ШІ на реструктуризацію національної економіки України. Проведено оцінку нормативного впливу політики ШІ на реструктуризацію національної економіки України. Визначено, що вплив політики ШІ на реструктуризацію національної економіки України є незначним. Запропоновано посилити нормативно-правову та інфраструктурну складові впливу політики ШІ на реструктуризацію національної економіки України через досягнення відповідності з міжнародними нормами у сфері ШІ та розвиток інфраструктурних об'єктів. Для розвитку мотиваційної складової впливу політики ШІ на реструктуризацію національної економіки України необхідним є розроблення програм стимулювання економічних суб'єктів до впровадження технологій ШІ.