Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 10
  • Item
    Smart-енергетика і маркетинг: інновації для сталого та екологічно відповідального розвитку
    (Олді+, 2024) Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna
    У навчальному посібнику розкрито взаємозв’язок між інноваційними енергетичними технологіями, їхнім впливом на сталий розвиток та ефективним маркетингом у цій сфері. Авторами проаналізовано основи smart-енергетики, зокрема поняття, характеристики та технологічний вплив на сталий розвиток. Висвітлено, як перехід від традиційних джерел енергії до відновлюваних сприяє екологічній відповідальності, а також підкреслено роль smart-технологій у досягненні цілей сталого розвитку. В книзі зроблено акцент на маркетингових аспектах енергетичних інновацій, описано сучасні тренди, дослідження ринку, а також стратегічні підходи до створення цінності через екологічну відповідальність, розкрито способи популяризації smart-енергетики через маркетингові інструменти. Авторами приділено увагу інноваційним рішенням для просування екологічних продуктів, розглянуто вплив smart-технологій на формування маркетингових комунікацій, інтерактивні методи залучення аудиторії та цифровий маркетинг у контексті енергетики, проведено аналіз поведінки споживачів у сфері екоенергетики, досліджено особливості формуванні екологічно свідомої аудиторії та створення бренду, що асоціюється з відповідальністю перед довкіллям. Навчальний посібник призначений для студентів, та дослідників всіх спеціальностей, фахівців, представників влади та бізнесу зацікавлених у створенні енергетичної системи майбутнього, яка відповідатиме потребам людства та зберігатиме екологічний баланс.
  • Item
    Систематизація бізнес-процесів у ланцюгу комерціалізації інновацій
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna
    У роботі виокремлено та описано основні бізнес-процеси у ланцюгу комерціалізації інновацій (вивчення ринку і споживачів, розроблення продукції чи послуг, пробний маркетинг, НДДКР, планування, виробництво, маркетинг та управління комунікаціями, управління людськими ресурсами). Проведено систематизацію бізнес-процесів в розрізі класифікаційних ознак: за формуванням результату, за характером продукту, за причетністю до підприємства, залежно від напряму діяльності, за ступенем впливу на успіх організації, за ступенем зв’язаності окремих частин, за часом, за сутністю, за основними складовими збалансованої системи показників.
  • Item
    Trends in healthy food: EU experience for marketers
    (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2024) Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Belinska, D.O.
    За даними ВООЗ, 58% населення Східної Європи має надлишкову вагу. З цим погоджуються 50% жителів Східної Європи, що свідчить про високий рівень обізнаності споживачів. Для порівняння, в азіатських країнах лише 29% населення мають надлишкову вагу, 46% згодні з цим, а 54% намагаються схуднути. 58% українців стикаються з проблемою зайвої ваги. З 1990 року цей «нездоровий» показник зріс на 6%. Можна виділити наступні сучасні тенденції здорового харчування: плантарне харчування; функціональне харчування; стійке пакування та місцеве виробництво; інноваційні технології в харчовій промисловості; персоналізоване харчування; зручна та здорова їжа; екоорієнтованість та соціальна відповідальність бізнесу, час для ready-to-cook та ready-to-eat; влаштування сімейних обідів; більше бобових; перехід на інтуїтивне харчування; створення культурного різноманіття в харчуванні; безвідходна кулінарія; читання етикеток; домашнє домогосподарство; вода; корисні жири; адаптогени та їжа, що впливає на гормони і нейромедіатори; зменшення споживання алкоголю; видалення обробленої та рафінованої їжі з технічних карт ресторанів; орієнтир на локальну їжу та продукти за сезоном; продукція дрібних фермерських господарств; перегляд порцій: від кількості – до поживної цінності; помітне виділення вегетаріанських та веган-позицій тощо. Таким чином, ці тенденції безпосередньо впливають на продажі товарних категорій, як на українському ринку, так і на ринках Східної Європи. Це призводить до того, що частка продажів здорових категорій (вода, фрукти, чай, овочі, йогурти та молочні продукти) у Східній Європі зростає швидше, ніж частка продажів нездорових категорій (солодкі газовані напої, чіпси, шоколад, печиво): зі збільшеннмя на 15% для здорових і 11% для нездорових.
  • Item
    Еnhancement of market entity management: Healthy approach using EU experience
    (Publishing Group “Vědecká perspektiva”, 2024) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Деміхов, Олексій Ігорович; Demikhov, Oleksii Ihorovych; Кривич, Яна Миколаївна; Kryvych, Yana Mykolaivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Shevchenko, Ya.Yu.
    У розділі монографії здійснена комплексна оцінка проблемних аспектів забезпечення та управління медичними кадрами системи охорони здоров'я медичного закладу Сумського регіону України «Липоводолинська лікарня». Авторами розроблено пропозиції щодо нівелювання негативних тенденцій у питаннях кадрового забезпечення закладу та підвищення якості надання послуг даного ринкового суб'єкту.
  • Item
    Види відходів і способи поводження з ними
    (Сумський державний університет, 2023) Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna
    В Україні щорічно утворюється більше ніж 400 млн т відходів, що є суттєвою проблемою для екології. З них лише 100 млн т утилізується та 1 млн т спалюється. Розрізняють такі групи відходів. За походженням: побутові, промислові, сільськогосподарські. За сферою виробництва: виробництва і споживання; побутові. За властивостями: небезпечні (токсичні, легкозаймисті); безпечні. Відходи за рівнем небезпеки та характером впливу на навколишнє середовище та людину: токсичні; вибухонебезпечні; вогненебезпечні; радіоактивні. Відходи сфери виробництва і споживання залежно від фізичних, хімічних і біологічних характеристик маси поділяються на чотири класи небезпеки: I клас – надзвичайно небезпечні; II клас – високонебезпечні; III клас – помірно небезпечні; IV клас – малонебезпечні. Залежно від стану, у якому перебувають: газоподібні; рідкі; тверді; змішані. Основні етапи щодо поводження з відходами: запобігання утворенню відходів; сортування; повторне використання; перероблення; утилізація для енергетичного відновлення; видалення / захоронення. Для забезпечення роботи системи поводження з відходами відповідно до європейського законодавства мають функціонувати відповідні підприємства. Вони спрямовані на різні етапи поводження з відходами.
  • Item
    Promotion of Blood Service Facilities of Ukraine in Social Networks
    (Sumy State University, 2023) Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna
    Соціальні мережі стали частиною життя майже кожного. Більшість компаній використовують їх для просування своїх товарів і послуг. Не є винятком і служба крові України, роль якої особливо зросла з початком повномасштабного вторгнення. Мета роботи – дослідити особливості використання соціальних мереж для популяризації ідей донорства. За п'ять років було запущено лише 30 рекламних кампаній із середньою тривалістю 2–3 дні. Це лише шість рекламних кампаній на рік на всю Україну. Рекламу показали 1,3–1,5 мільйона разів. Потенційною цільовою аудиторією є населення віком від 18 до 60 років, а це 23,5 млн осіб (за даними на початок 2022 року), що приблизно в 16 разів більше, ніж було показів реклами за п’ять років. А враховуючи те, що для виконання необхідної дії рекламне повідомлення потрібно переглянути кілька разів, то потрібно значно більше. Таким чином, можна зробити висновок про необхідність більшої маркетингової активності закладів служби крові в соціальних мережах.
  • Item
    Waste Management in European Countries: Indicators, Clustering, and Socioeconomic Implications
    (E3S Web of Conferences, 2023) Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Росохата, Анна Сергіївна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Нестеренко, Володимир Іванович; Nesterenko, Volodymyr Ivanovych
    Робота спрямована на аналіз підходів до управління відходами та розподіл їх на кластери. Цілі дослідження полягали у визначенні показників, пов’язаних з управлінням відходами, та дослідженні їх взаємозв’язку; аналізі основних груп рішень щодо поводження з відходами, які використовують європейські країни, та визначені кластерів управління відходами за найважливішими параметрами. У роботі висунуто гіпотезу про те, що існує кілька загальних груп рішень щодо поводження з відходами (переробка, спалювання або утилізація). Було проведено кореляційний, дисперсійний та кластерний аналіз (ієрархічний та k-середній). Було доведено, що існує сильний прямий зв’язок між спалюванням і поточними витратами на охорону здоров’я на душу населення, відходами, термічно обробленими на сміттєспалювальних заводах, відходами, термічно обробленими на сміттєспалювальних заводах та ВВП, кількістю сміттєспалювальних заводів та ВВП. Існує сильний зворотний зв’язок між переробкою та захороненням, спалюванням і захороненням, захороненням і поточними витратами на охорону здоров’я на душу населення. Водночас слабкі прямі зв’язки між даними показниками та очікуваною тривалістю життя при народженні, державними витратами на освіту. Було визначено три кластери щодо управління відходами. Кластер 1 (Чехія, Угорщина, Литва, Польща, Португалія, Словаччина, Іспанія, Естонія): переробка та захоронення є основними способами поводження з відходами, з їх допомогою знищується близько 80%, працює в середньому чотири сміттєспалювальних заводи і переробляється до однієї т відходів. Нині витрати на охорону здоров'я на душу населення перевищують ВВП у 4,5 рази. Кластер 2 (Франція, Німеччина, Італія, Великобританія): переробляють приблизно половину відходів, а решту спалюють або захоронюють у певних пропорціях. В середньому в країнах працює 76 сміттєспалювальних заводів і переробляється близько 15 тонн відходів. Сучасні витрати на охорону здоров'я на душу населення перевищують ВВП у 1,5 рази. Кластер 3 (Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Швейцарія): за допомогою переробки та спалювання майже всі відходи вивозяться, а до 2% залишається на звалищах (крім Ірландії – 23%). В середньому в країнах працює 16 сміттєспалювальних заводів і переробляється 3 тонни відходів. Сучасні витрати на охорону здоров'я на душу населення є найбільшими і перевищують ВВП у 13,5 разів. Результати цього дослідження можуть бути використані урядовцями для розробки рекомендацій щодо покращення системи поводження з відходами в країнні, а вченими – для подальших досліджень.
  • Item
    Комерціалізація нового продукту на ринку: система факторів впливу
    (Національна академія управління, 2023) Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Небаба, Н.О.; Куценко, В.І.
    Комерціалізація інновацій сприяє розвитку ринкових відносин та відображає їх реальний стан. Не дивлячись на велику кількість публікацій щодо комерціалізації інновацій, майже відсутні роботи щодо факторів, що позитивно впливають на комерціалізації інновацій. Метою роботи є систематизація факторів, що сприяють комерціалізації інновацій. Систематизовано фактори, що впливають на інтенсифікацію комерціалізації інновацій та виділено декілька груп: культурні (традиційні та місцеві знання, відношення до інновацій, існуючі тенденції в суспільстві); ринкові (низький рівень конкуренції в галузі, готовність ринку до сприйняття інновації, наявність аналогів / схожих розробок тощо); соціально-економічні (дохідність, висока рентабельність інноваційної діяльності тощо); політичні (державні стимули, сприяння держави науково-технічному та інноваційному розвитку компаній, низький рівень корупції тощо); нормативно-правові (зміни в законодавстві, у податковій чи бюджетній системах, патентування новоствореного продукту, сертифікація, відкритість інновацій тощо); фактори екосистеми (наявність та доступність ресурсів тощо); партнерські (зв'язки з існуючими зовнішніми партнерами; придбання нових бізнес-моделей, академічні стартапи, наявність кластерів та «технологічних переливів» тощо); внутрішні (наявність фінансових та матеріальних ресурсів для комерціалізації інновації, рівень автоматизації та розвиненості бізнеспроцесів тощо); маркетингові (маркетингові можливості, ефективна маркетингова діяльність при просуванні на ринок тощо). Результати дослідження можуть бути використані при формуванні технологічної політики в розвинутих країнах, а також у країнах, що розвиваються, де необхідність заохочення співпраці між державними та приватними технологічними підприємствами є основою для зростання та процвітання.
  • Item
    Smart grid in Ukrainian energy system
    (Centre of Sociological Research, 2023) Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna
    The need for electricity and the energy system's capacity is growing every year. At the same time, the energy system of Ukraine has some problems. The drivers of smart grid implementation in the energy sector are: Internet of energy (IoE); decentralized energy; industrial Internet of things (IIot); a single information platform; risk orientation; customer services; supply and demand aggregators. Directions of technologies of smart energy systems: integrated communications; sensors and meters; high-tech components; intelligent control; improved interfaces and decision support.Thus, the experience of using smart grid technology in different countries of the world shows that it allows for overcoming several technological, environmental, and economic problems in energy; is beneficial for the state, the energy sector, business, and the population and meets the demands of the innovative economy of the 21st century and the requirements of sustainable development.
  • Item
    The Level of Supplying Ukraine with Donor Blood and Blood Components: Statistical Analysis
    (Львівський торговельно-економічний університет, 2022) Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna
    Метою роботи є аналіз рівня забезпечення України кров’ю та її компонентами за стабільних умов. Протягом 2012–2020 років кількість донорів зменшилася вдвічі, заготівля плазми скоротилася на 30%, цільної крові – на 56,8%, кількість станцій переливання крові – на 42,6%, відділень трансфузіології лікувальних закладів – на 43,7%, лікарень, що заготовляють кров – на 15,1%. Згідно вітчизняної звітності у 2020 році потреби закладів охорони здоров’я України були забезпечені донорською кров’ю на 91,1%, плазмою – на 94,6%, еритроцитною масою – на 88,9%, а тромбоцитами на 124,1%. Кількість донацій на 1000 населення в середньому по Україні становила 11 у 2020 році, що втричі менше за рекомендовану ВООЗ. Забезпечували більше 33 донацій на 1000 населення лише Сумська область з 2015 року (40,46–61,68), а в 2012–2013 роках АР Крим та Луганська область. В усіх інших регіонах показник менше норми. Нехватка крові у 2020 році склала 952546 донацій або 66,2% від рекомендованих ВООЗ. Кількість заготовленої крові на одного мешканця протягом 2012–2020 років скоротилася майже вдвічі і у 2020 році склала 5,3 мл (ВООЗ рекомендує 12-15 мл). Нестача крові у 2020 році становила 276990,5 л або 55,7% від рекомендованих ВООЗ. Є значні розбіжності в підходах до формування потреб в крові та її компонентах на рівні держави та світу. Результати дослідження показують, що є необхідність в створенні та впровадженні системи показників, як б відображали об’єктивну потребу галузі та окремих регіонів. Для покращення забезпечення України кров’ю та її компонентами за стабільних умов потрібно впроваджувати на загальнодержавному рівні маркетингові програми. Для цього доцільно проаналізувати існуючий досвід центрів крові, що займають лідерські позиції в Україні, та світовий досвід країн, які повністю забезпечують свої потреби та впровадити їх в діяльність центрів крові. Також слід проаналізувати організацію маркетингової діяльності та систему управління маркетингом в центрах крові. Це може бути темою подальших досліджень у даному напрямку. Результати даного дослідження можуть бути корисними маркетологам, які займаються просуванням в службі крові.