Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
53 results
Search Results
Item Профілактика місцевих ускладнень герніопластики у пацієнтів із вентральними грижами великих розмірів на тлі ожиріння(Державна установа «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМН України», 2024) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Кравець, Олександр Валерійович; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; Даниленко, Ігор Анатолійович; Danylenko, Ihor Anatoliiovych; Пак, Василь Якович; Pak, Vasyl YakovychМета. Вивчення ефективності профілактичних за-ходів щодо розвитку ранових ускладнень герніопластики у хворих на вентральні грижі великих розмірів у осіб, які страждають на ожиріння. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів лікування 365 хворих з вентральними грижами у осіб, що мали ожиріння різного ступеня. Залежно від стану грижових воріт, алопластику проводили за одним із трьох варіантів: «Onlay», «Inlay» або «Sublay» з активним дренуванням. Комплекс заходів з метою профілактики розвитку місцевих ускладнень включав зниження індексу маси тіла, антибіотикопрофілактику, інтраопераційне промивання ран розчинами антисептиків, промивання ран через дренажі розчинами антисептиків, застосування еластичного бандажу. Результати. Застосування профілактичних заходів дозволило знизити кількість ускладнень на 9,3%. Найбільша їх кіль-кість спостерігалась у хворих із ІІІ та ІV ступенем ожиріння і у хворих, яким виконувалася пластика за методом «Onlay». Висновки. Ожиріння є фактором ризику розвитку після-операційних ускладнень у хворих, оперованих з приводу вен-тральних гриж великих розмірів. Методом вибору при їхньому оперативному лікуванні доцільно використовувати техніку «Sublay». Використання комплексу профілактичних заходів до-зволяє знизити частоту місцевих ускладнень та зменшити тривалість перебування хворих у стаціонарі.Item Ефективність раннього застосування лімфотропної антибактеріальної терапії у хворих на гострий панкреаит(ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України», 2024) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Ситнік, Олександр Леонідович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; Хахалєв, Максим Андрійович; Khakhaliev, Maksym Andriiovych; Симоненко, Ірина Андріївна; Symonenko, Iryna AndriivnaГострий панкреатит (ГП) відноситься до ургентних хірургічних захворювань. В етіології і патогенезі гострого панкреатиту приймає ряд факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, що сприяє контамінації мікро- і макронекрозів гостроінтестинальною мікрофлорою та формуванню інфікованого гострого панкреатиту (ІГП) і системної поліорганної недостатності (СПОН). Летальність знаходиться в межах 7–15 – 40–70 %. Одним із шляхів оптимізації лікування є антибіотикотерапія і удосконалення шляхів введення препаратів. Мета роботи. Порівняти ефективність антибіотикотерапії при різних способах введення препаратів, вивчивши при цьому рівні інтоксикації на тлі динаміки змін протеолітичної системи. Матеріали і методи. Вивчено вплив стандартної і лімфотропної антибіотикотерапії на клінічний перебіг та динаміку інтоксикаційних синдромів на тлі зміни показників протеолітичної системи. Результати та їх обговорення. При ранній госпіталізації (до 24 год) рівень нейтрофільної еластази (НЕ) зменшився на 5 добу під впливом лімфотропної терапії на 154,2 нмоль/хв, а при пізній госпіталізації (після 24 год) при цій же терапії – на 126,2 нмоль/хв, у той час як при стандартній антибактеріальній терапії у першій підгрупі зменшення відбулося на 85,8 нмоль/хв, а у другій підгрупі – на 89,8 нмоль/хв. Відповідно до змін НЕ мали місце синхронні зменшення показників інтоксикації. Висновки. Від тривалості процесу залежать інтенсивність запальних змін у підшлунковій залозі. Під впливом лімфотропної терапії покращання динаміки показників НЕ перевершує таку при стандартній антибактеріальній терапії.Item Клінічні результати застосування лімфотропної антибіотикотерапії у хворих із гострим панкреатитом(ГО «Асоціація хірургів України», ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України, 2023) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Ситнік, Олександр Леонідович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Piatykop, Hennadii IvanovychМета. Порівняти клінічні результати застосування при гострому панкреатиті лімфотропної терапії і стандартної методики парентерального введення препаратів. Матеріали і методи. Вивчено клінічні дані, рівні нейтрофільної еластази сироватки крові на тлі лімфотропної і стандартної медикаментозної терапії. З огляду на це хворі розподілені на дві групи. Результати. Під впливом лімфотропної терапії у хворих спостерігали істотне зменшення рівня нейтрофільної еластази сироватки крові та частоти виявлення великовогнищевого панкреонекрозу, зниження летальності майже вдвічі. Висновки. Лімфотропне введення антибіотиків і протизапальних засобів сприяє швидкому гальмуванню запального процесу в підшлунковій залозі та попереджає поглиблення панкреонекрозу завдяки інгібуванню активності нейтрофільної еластази, що знижує летальність.Item Науковий твір «Лімфотропна антибактеріальна терапія при бойовій травмі органів черевної порожнини»(Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності", 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Пятикоп, Геннадий Иванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych; Даниленко, Ігор Анатолійович; Даниленко, Игорь Анатольевич; Danylenko, Ihor AnatoliiovychОсновна проблема гнійної хірургії – у тому, що після внутрішньовенного і внутрішньом’язевого введення антибіотики не досягають більшості вражених органів. Після лімфотропного введення препарати досягають «адресантів» у достатній кількості для гальмування росту мікрофлори, що забезпечує їхню альтернативність.Item Науковий твір «Можливості профілактичного і лікувального застосування антибіотиків при гострому панкреатиті»(Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності", 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Пятикоп, Геннадий Иванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; Аль Ямані, Наврас Джамал Алі; Аль Ямани, Наврас Джамал Али; Al Yamani, Navras Dzhamal Ali; Кобилецький, Сергій Миколайович; Кобылецкий, Сергей Николаевич; Kobyletskyi, Serhii MykolaiovychГострий панкреатит – одне з найбільш поширених хірургічних захворювань, частота яких має тенденцію до збільшення. Ускладнений панкреатит веде до летальних наслідків у 36,6–85,7% випадків. Лікування захворювання ускладнюється відсутністю однозначного погляду на застосування антибіотиків. Автори пропонують лімфотропний спосіб введення антибіотиків, вважаючи його адресним, тоді як стандартні методи не є цільовимиItem Lymphotropic administration of antibacterial drugs – a method of rational antibiotic therapy(ALUNA Publishing House, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Пятикоп, Геннадий Иванович; Piatykop, Hennadii IvanovychThe aim: To explore the possibilities of rationalizing antibacterial therapy by comparative analysis of the accumulation of ceftriaxone administered lymphotropically and intramuscularly. Materials and methods: The research used a method of studying the sensitivity of microorganisms to antibacterial drugs, which is based on the diffusion of antibacterial drugs from the carrier (homogenate of the test organ) in a dense nutrient medium, which, depending on the sensitivity of microorganisms, inhibits the growth of the studied culture and is accompanied by the formation of a growth inhibition zone (GIZ) in the nutrient medium. For control purposes, a commercial disk with ceftriaxone was used, which caused GIZ of microorganisms at the level of 27.05 ± 0.9 mm. Results: The homogenate of organ samples obtained from rabbits administered with the antibiotic lymphotropically, inhibited the growth of test cultures around the discs in all cases. The inhibition was slightly less than the control inoculation, but the result clearly indicated the presence of antibiotics in the test material in the quantity sufficient to inhibit the growth of the pathogen. Concurrently, after intramuscular administration of the antibiotic, biopsy specimens from various growth inhibition organs of test cultures were either not induced at all or were induced in small amounts, which was certainly insufficient for the inhibitory action of the drug administered by this method. Conclusions: The administration of the antibiotic lymphotropically promotes its accumulation in all organs in the quantity sufficient for antibacterial action, which allows us to recommend lymphotropic therapy as a rational method of antibiotic therapy.Item Особливості лімфотропної антибіотикотерапії при бойовій травмі органів черевної порожнини (клініко-експериментальне дослідження)(ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Пятикоп, Геннадий Иванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Аль Ямані, Наврас Джамал Алі; Al Yamani, Navras Dzhamal Ali; Аль Ямани, Наврас Джамал АлиМета. Вивчення впливу регіональної лімфотропної антибактеріальної терапії на різні органи черевної порожнини та застосування результатів при бойовій травмі живота. Матеріали і методи. В експерименті досліджено накопичення цефтріаксону в різних органах черевної порожнини, яке визначали за розмірами затримки зони росту лабораторної культури E. coli через 1 – 2 год після регіонального лім- фотропного введення препарату в добовій дозі. Тварин (кролів) виводили з експерименту передозуванням кетаміну. Після забору зразків відповідних органів із них робили гомогенат і вносили його в агар–агар, на якому вирощували E. coli. У зону росту бактерій окремо вносили і чистий антибіотик (контроль). Через добу вираховували розміри зони за- тримки росту тест–культури, за якими судили про рівень накопичення антибіотика. Результати. Найбільші розміри зони затримки росту E.coli реєстрували після введення антибіотика в паравертебраль- них і здухвинних зонах, що свідчило про його максимальне накопичення відповідно у зразках шлунка і підшлункової залози та у зразках тонкої, сліпої, сигмоподібної ободової кишок і малого сальника та очеревини. Після внутрішньом’я- зового введення антибіотика розміри зони затримки росту E.coli були мінімальними і свідчили про те, що практично препарат не накопичувався у зразках усіх досліджуваних органів. Висновки. Накопичення цефтріаксону в різних органах у різній гальмівній дозі щодо росту E. coli вказує на необхід- ність використовувати регіональні шляхи лімфотропного введення антибіотиків відповідно до зони гнійно–запально- го процесу в черевній ділянці. Внутрішньом’язове введення антибіотиків недоцільне при таких запальних процесах.Item Нові можливості антибіотикотерапії при лікуванні і профілактиці інфікованого гострого панкреатиту(ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМН України», 2021) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; Аль Ямані, Наврас Джамал Алі; Пятикоп, Геннадий Иванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Аль Ямани, Наврас Джамал Али; Al Yamani, Navras Dzhamal AliВступ. Однією із найбільш складних проблем хірургії сьогодення є лікування гострого панкреатиту, який залишається третім за частотою гострим хірургічним захворюванням. Частота останнього з кожним роком зростає. Незважаючи на здобутки фармакотерапії та інфузійної терапії летальність при гострому панкреатиті залишається на рівні15-45%, а при розвитку гнійних ускладнень сягає 70-80%. Актуальність проблеми. Застосування антибіотиків при ускладненому панкреанекрозі здається очевидним, проте й антибіотикотерапія далеко не завжди призводить до бажаного результату. З огляду на це відношення хірургів до застосування антибіотиків не співпадають, особливо ж, коли мова йде про профілактичне їх застосування. Перелічене визначає актуальність проблеми. Мета роботи. Вивчити можливості нових шляхів підведення антибіотиків до підшлункової залози при гострому її запаленні. Матеріали і методи. Нами вивчені безпосередні наслідки застосування антибіотиків при гострому панкреатиті за умови введення їх лімфотропним шляхом. Обстеження хворих проводили за загальноприйнятими методами, включаючи УЗД при госпіталізації і на 4 добу лікування. Результати та їх обговорення. Протягом перших 4 діб лікування стан хворих практично нормалізувався: біль у першу добу локалізувався в епігастрії, змінившись з ріжучого й «рвучого» на тупий, зникла слабкість, сухість у ротовій порожнині, нормалізувалася температура. Кількість лейкоцитів зменшувалася з (10,5±3,8) × 109/л до (6,6±2,4) × 109/л. Лейкоцитарний індекс інтоксикації за Кальф-Каліфом зменшувався на (2,63±0,7) ум. од., ШОЕ – нормалізувалася, кількість амілази крові зменшувалася у середньому з 500 до 50 ум. од. Перелічене було зумовлено зменшенням об’єму підшлункової залози в ділянці голівки, тіла, хвоста на 6,4-3,9-7,0 мм відповідно. Висновки. Лімфотропний шлях підведення антибіотиків до запаленої підшлункової залози сприяв її зменшенню, що супроводжувалося покращенням показників запального процесу за Кальф-Каліфом, зменшенню кількості лейкоцитів і ШОЕ, зменшенню об’єму залози й ліквідації больового синдрому та інших ознак захворювання вже до 4 доби.Item Comparison of antibiotic accumulation in appendix with various methods of its injection(Bangladesh Academy of Sciences, 2021) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; Pustovoy, I.A.; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Пятикоп, Геннадий Иванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; Kuprienko, V.V.; Kulahina, U.E.Relevance of the problem: In respect that, lack dynamic of morbidity incidence of acute appendicitis and frequency of postoperative complications, against the backdrop of increasing the number of antibiotics. The problem of prevention of purulent-inflammatory complications during its surgical treatment remains relevant. Materials and methods: The authors compared the intensity of accumulation of ceftriaxone in the appendix tissues depending on the method of injection. Results: It turned out that with the intramuscular injection of ceftriaxone in 1–2 hours before the operation, its accumulation in appendix in an amount sufficient to delay the growth of the laboratory culture of Escherichia coli is not observed. After intravenous injection of the drug, accumulation occurs slowly, significantly far behind to the lymphotropic technique. With the lymphotropic injection of ceftriaxone, 1 hour before the operation, a dose of growth retardant culture test is already fixed, and with the intjection of 2 hours before the operation – the dose of ceftriaxone practically corresponds to the maximum possible, that is, the action of a “pure” antibacterial drug. Conclusions: The method of selecting antibiotic therapy for acute appendicitis is the introduction of ceftriaxone by lymphotropic route.Item Нові можливості лікування хворих на апендикулярний інфільтрат(ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМН України», 2019) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Пятикоп, Геннадий Иванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovychПроаналізовано результати лікування хворих на апендикулярний інфільтрат двох досліджених груп. В основній групі (35 хворих) проводилося лімфотропне введення антибактеріальних препаратів. У групі порівняння (35 осіб) проводилася стандартна антибактеріальна терапія. Запропонована методика антибіотикотерапії покращує результати лікування, дозволяє заощадити фінансові витрати на лікування та забезпечує своєчасне повернення оперованого до суспільно-корисної праці.