Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
8 results
Search Results
Item Методологічні засади застосування штучного інтелекту для підвищення стійкості інформаційних систем до кібератак(2025) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika Kostiantynivna; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Tarasenko, Svitlana ViktorivnaВ умовах стрімкої цифрової трансформації бізнес-середовища питання забезпечення стійкості інформаційних систем до кібератак набуває критичної важливості. Зростання кількості та складності кіберзагроз вимагає нових підходів до кіберзахисту, які виходять за рамки традиційних методів. Технології штучного інтелекту (ШІ) демонструють значний потенціал у підвищенні рівня кібербезпеки підприємств. Метою роботи є розроблення методологічних засад застосування штучного інтелекту для підвищення стійкості інформаційних систем підприємств до кібератак. У дослідженні проаналізовано сучасний ландшафт кіберзагроз, виклики, пов'язані з цифровою трансформацією та вразливістю підприємств. Розглянуто роль ШІ в системах кібербезпеки, включаючи автоматизацію процесів моніторингу, виявлення аномалій, прогнозування загроз та автоматизоване реагування. Розроблено методологічні підходи до забезпечення стійкості інформаційної системи, що базуються на інтеграції положень ключових наукових теорій (теорії систем, інформаційної асиметрії, ігор, адаптивного управління та ризиків). Запропоновано структуру системи кібербезпеки підприємства та план заходів захисту даних та інформаційної системи. Розроблено методологію оцінки та зниження кіберризиків з використанням модифікованого методу GRS. Результати дослідження демонструють, що застосування штучного інтелекту дозволяє суттєво підвищити ефективність і точність виявлення кіберзагроз, забезпечити адаптивність системи захисту та автоматизувати процеси реагування порівняно з традиційними підходами. Запропоновані методологічні засади та підходи до оцінки ризиків створюють основу для формування комплексних та стійких систем кібербезпеки на підприємствах в умовах зростаючих кіберзагроз. Практична цінність роботи полягає у можливості використання запропонованих методологічних підходів, плану заходів та методики оцінки ризиків для практичного впровадження ШІ-рішень з метою посилення кіберзахисту та підвищення стійкості інформаційних систем підприємств.Item Awareness and readiness to use artificial intelligence by the adult population of Ukraine: Survey results(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2024) Тарасенко, Світлана Вікторівна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Duranowski, W.H.; Bilovol, Artem Valeriiovych; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav IhorovychПолітики, освітяни та бізнес мають розробляти ініціативи та стратегії, пов'язані зі штучним інтелектом, щоб ефективно залучати та приносити користь населенню. Метою дослідження є оцінка обізнаності та готовності дорослого населення України до використання штучного інтелекту у 2022 році. У дослідженні використовувалася анкета, що складалася з двох блоків питань: 1) обізнаність про штучний інтелект і 2) готовність до використання штучного інтелекту. В ондайн-опитуванні взяли участь 806 респондентів, похибка не перевищує 5%. Результати дослідження свідчать, що, загалом українці позитивно ставляться до штучного інтелекту, але вони залишаються скептично налаштованими щодо перспектив співпраці з роботами як партнерами на робочому місці (лише 36,9% українців готові працювати з роботом). Опитування показало, що основні переваги продуктів та послуг штучного інтелекту, які цінують українці, включають економію часу, підвищений комфорт та доступність сервісів. Українські чоловіки демонструють більшу обізнаність і зацікавленість у продуктах та послугах на основі штучного інтелекту, ніж жінки. Молодь є найобізнанішою віковою групою щодо продуктів/послуг на основі штучного інтелекту. Жителі західних регіонів більше відчувають вплив штучного інтелекту на дійсність, ніж респонденти зі східних регіонів України.Item Directions of artificial intelligence implementation at economy of Ukraine and Poland(Гельветика, 2024) Тарасенко, Світлана Вікторівна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Duranowski, W.H.; Біловол, Артем Валерійович; Bilovol, Artem Valeriiovych; Dabrowski, Z.Актуальність дослідження пов’язана з посиленою увагою науковців, урядів країн до можливостей трансформації національних економік, в тому числі окремих галузей на основі технологій штучного інтелекту. Уряди держав та міжнародні компанії активно вивчають, як штучний інтелект може підви-щити ефективність виробництва, поліпшити обслуговування клієнтів та сприяти економічному зростанню. Метою дослідження є формування напрямків впровадження технологій штучного інтелекту в економіці України та Польщі, зокрема, на основі аналізу наукових джерел та оцінки національних ініціатив у цій сфері. Застосовано SWOT-аналіз для визначення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, пов'язаних із впровадженням штучного інтелекту в національні господарства країн, що уможливило ідентифікацію виклики та сформувати перспективи імплементації технологій. Визначено основні ніші наукових досліджень, пов'язаних із впровадженням технологій штучного інтелекту, що дозволило систематизувати підходи до їх впровадження. Науковці першої ніші присвячують дослідження питанням використання штучного інтелекту в процесах формування державної політики. Друга ніша наукових досліджень включає питання політики щодо штучного інтелекту, що охоплює аналіз поточного стану ініціатив у сфері штучного інтелекту та перспективи його розвитку в різних країнах. Третій напрямок наукових досліджень щодо впровадження штучного інтелекту фокусується на взаємозв’язках штучного інтелекту і економічного зростання національних економік. Обґрунтовано, що середовище штучного інтелекту в Польщі активно розвивається завдяки чіткому законодавчому регулюванню і значному фінансуванню стартапів, тоді як в Україні сфера розробок штучного інтелекту функціонує на основі замовлень іноземних компаній та проєктній діяльності в університетах. Визначено напрямки впровадження технологій штучного інтелекту в економіці України та Польщі, що можуть бути використані для розроблення програм імплементації штучного інтелекту в розрізі регіонів України та Польщі, в цілому національного господарства.Item Інноваційний вектор реструктуризації міжнародного бізнесу у світлі Індустрії 4.0(Міжнародний гуманітарний університет, ВД «Гельветика», 2024) Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Розгон, Ю.В.Підвищення ефективності впровадження технологій Індустрії 4.0 в діяльність компаній є важливим етапом промислової трансформації країн. Це процес пов’язаний з реструктуризацією бізнесу, оскільки передбачає зміну основних функцій компаній, включаючи технологічні процеси виробництва та управління. Стаття присвячена детермінації інноваційного вектору реструктуризації міжнародного бізнесу на основі аналізу міжнародних ініціатив з просування Індустрії 4.0. Обґрунтовано необхідність залучення підприємств різного розміру до тестування та впровадження технологій Індустрії 4.0 з метою їх глибокої дифузії та зміни промислових технологічних процесів. Виявлено відсутність стандартної моделі ініціатив просування Індустрії 4.0 для бізнесу в країнах світу. Основною метою зазначених національних ініціатив є підвищення ефективності та конкурентоспроможності промисловості через інтеграцію передових технологій. Країни реалізують власний підхід до впровадження технологій Індустрії 4.0, що враховує специфіку національної економіки та промислового потенціалу. Комплексний підхід до стимулювання впровадження технологій Індустрії 4.0 передбачає фінансову підтримку бізнесу і розвиток інституціональних, освітніх ініціатив для створення сприятливого середовища щодо здійснення інноваційної діяльності. Для досягнення оптимальних результатів у впровадженні технологій Індустрії 4.0 важливим є міжнародне співробітництво та обмін досвідом між країнами. Співпраця між країнами та міжнародні ініціативи дозволяє обмежити дублювання зусиль та виявити найефективніші моделі застосування технологій Індустрії 4.0. Проаналізовано інноваційні рішення в Україні в рамках Індустрії 4.0 за 2016–2023 рр., які стосуються різних сфер економіки та розвитку суспільства в цілому. Виявлено, що ініціативи з просування Індустрії 4.0 в Україні у більшості випадків є результатом активності як приватних українських підприємств, так і міжнародних компаній. Запропоновано спрямувати розроблення програм ініціатив з просування Індустрії 4.0 у фокус завдань з децентралізації промислового виробництва та підвищення економічної ефективності технологічних рішень.Item Analysis of ai policy in Ukraine: normative impact on the restructuring of the economy(ВД «Гельветика», 2024) Тарасенко, Світлана Вікторівна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Slabko, T.Цифрові трансформації, особливо в сфері штучного інтелекту (ШІ), змушують економіки адаптуватися до нових конкурентних умов і вимог ринку. Україна досягла певних успіхів у розвитку ШІ завдяки реалізації національних ініціатив та імплементації міжнародних норм. Дослідження спрямоване на оцінку політики у ШІ в Україні з 2020 по 2022 роки та її нормативного впливу на реструктуризацію економіки. Використано методологію, розроблену Center for AI and Digital Policy, що включає показники підтримки та впровадження OECD AI Principles, а також створення механізму для значної участі громадськості у розробленні політики ШІ. Також застосовано матричний метод для моделювання нормативного впливу політики ШІ в Україні. Аналіз зосереджений на кількох ключових аспектах політики ШІ в Україні, включаючи розвиток Національної стратегії з ШІ, ініціативи громадської участі та значні досягнення у сфері ШІ. Загальна оцінка політики ШІ в Україні з 2020 по 2022 рр. становить 6,5, що свідчить про її початковий етап формування та спрямованість на узгодження з міжнародними стандартами, практиками. Запропоновано матрицю для оцінки нормативного впливу політики ШІ на реструктуризацію національної економіки України. Проведено оцінку нормативного впливу політики ШІ на реструктуризацію національної економіки України. Визначено, що вплив політики ШІ на реструктуризацію національної економіки України є незначним. Запропоновано посилити нормативно-правову та інфраструктурну складові впливу політики ШІ на реструктуризацію національної економіки України через досягнення відповідності з міжнародними нормами у сфері ШІ та розвиток інфраструктурних об'єктів. Для розвитку мотиваційної складової впливу політики ШІ на реструктуризацію національної економіки України необхідним є розроблення програм стимулювання економічних суб'єктів до впровадження технологій ШІ.Item Analysis of AI Policy in Ukraine (2020-2023)(Teadmus OÜ, 2023) Тарасенко, Світлана Вікторівна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Slabko, T.; Duranowski, W.Проведено оцінку політики щодо штучного інтелекту (ШІ) в Україні за методологією Center for AI and Digital Policy (CAIDP) впродовж 2020-2023 рр. Загальна оцінка політики ШІ в Україні становить 6,5 балів. Політика України в галузі штучного інтелекту сьогодні лише формує підґрунтя для стандартизації та спільних практик з міжнародними партнерами у сфері штучного інтелекту, вона є частково структурованою. Запропоновано рекомендації щодо розвитку політики ШІ в Україні.Item SWOT-analysis of Poland’s and Ukraine’s artificial intelligence technologies implementation(Сумський державний університет, 2023) Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Duranowski, W.A.Визначені сильні та слабкі сторони, можливості та загрози впровадження технологій штучного інтелекту в Україні та Польщі.Item Artificial intelligence technologies marketing as element of public policy(Bielsko-Biala: WSEH, 2022) Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Duranowski, W.H.Існує багато стереотипів щодо використання штучного інтелекту. Маркетинг на різних рівнях може допомогти досягти кращих ефектів реалізації політики в сфері штучного інтелекту .