Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
16 results
Search Results
Item Conceptual model for managing enterprise digital transformation as a tool for sustainable regional development(Sumy State University, 2025) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika KostiantynivnaПредставлено концептуальну модель управління цифровою трансформацією підприємств як інструмент сталого розвитку регіонів. Підкреслено, що цифрова трансформація має забезпечувати не лише підвищення ефективності та конкурентоспроможності, а й сприяти екологічній відповідальності, соціальній інклюзії та регіональній стійкості. Модель об’єднує п’ять взаємопов’язаних компонентів – стратегію, структуру, процеси, ресурси та культуру, які формують цілісний механізм управління цифровими змінами. Особлива увага приділяється узгодженню цифрових ініціатив із цілями сталого розвитку, зокрема оптимізації споживання ресурсів, скороченню викидів парникових газів, стимулюванню інновацій та адаптивності. Результати дослідження засвідчують, що цифрова трансформація може виступати каталізатором довгострокового розвитку регіонів за умови подолання таких бар’єрів, як недостатні цифрові компетентності, нерозвинена інфраструктура та обмежені інвестиції. Отримані висновки розширюють наукову дискусію, пропонуючи структуровану рамку, яка поєднує цифрові бізнес-моделі з імперативами сталого розвитку, що особливо актуально для країн із перехідною економікою, зокрема України.Item Conceptual model of enterprise digital transformation management for ensuring sustainable regional development(Економіка та суспільство, 2025) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika KostiantynivnaУ статті досліджено потенціал цифрової трансформації підприємств як основи для інклюзивного та сталого регіонального розвитку України в умовах множинних криз, спричинених війною, соціально-економічною нерівністю, екологічними викликами та технологічними розривами. Вихідною позицією дослідження є критичний аналіз існуючих підходів до цифровізації, які, орієнтуючись переважно на великі корпорації, залишають поза увагою екологічні, соціальні та регіональні аспекти, а також не враховують потреб малих та середніх підприємств як ключових агентів місцевих економік. Метою роботи є концептуалізація цифрової трансформації в контексті потреб регіональних МСП та розробка інтегрованої моделі управління нею, що на відміну від існуючих відповідає викликам повоєнного відновлення та поєднує принципи сталого розвитку з управлінською логікою діджиталізації. Обґрунтовано необхідність переходу від фрагментарних цифрових рішень до застосування комплексного підходу, який поєднує стратегічне бачення, організаційну гнучкість, ресурсну забезпеченість, адаптивні процеси та інноваційну культуру, інтегруючи екологічні та соціальні пріоритети у цифрову рамку трансформації, та враховує особливості посткризової економіки. Особливу увагу при формуванні моделі приділено аналізу бар’єрів, що стримують сталу цифрову трансформацію у регіональних МСП. На основі емпіричних та вторинних даних ідентифіковано ключові проблеми, такі як обмежений доступ до фінансування, дефіцит цифрових та «зелених» навичок, опір змінам, нестача інституційної підтримки та слабка цифрова інфраструктура в окремих регіонах. Підкреслюється значущість цифрового розриву, який поглиблює регіональні диспропорції та ставить під загрозу реалізацію принципів інклюзивності у відновленні. У статті наголошується, що ці бар’єри є взаємопов’язаними та вимагають міжсекторального реагування з боку держави, бізнесу, наукової спільноти та міжнародних партнерів. Практична цінність розробленої моделі полягає в її здатності виконувати функцію дорожньої карти для МСП, що прагнуть реалізувати сталу цифрову трансформацію, а також слугувати основою для розробки політик державної підтримки та орієнтиром для міжнародних донорських програм. Успішна реалізація потенціалу цифрової трансформації вимагає скоординованих дій від усіх стейкхолдерів: держави, бізнесу, академічної спільноти та громадянського суспільства. Розвиток цифрової інфраструктури, підвищення рівня цифрових компетентностей, подолання інституційних прогалин і створення стимулюючого регуляторного середовища визначені основними напрямами, без яких повноцінна реалізація моделі є неможливою. Дане дослідження забезпечує цілісне бачення сталої цифрової трансформації як мультидисциплінарного й багаторівневого процесу, що поєднує інноваційність із принципами справедливості, стійкості та рівного доступу. Запропоновані підходи та висновки мають практичну цінність як засіб досягнення стійкого, інклюзивного та регіонально збалансованого розвитку.Item Economic assessment of resource allocation strategies in Ukraine(Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II, 2024) Рекуненко, Ігор Іванович; Rekunenko, Ihor Ivanovych; Cherednichenko, D.S.Дане дослідження має на меті провести комплексну економічну оцінку стратегій розподілу ресурсів в Україні, оцінюючи їх ефективність, продуктивність і справедливість. Аналіз розпочинається з огляду економічного середовища України та важливості розподілу ресурсів для сприяння національному розвитку. Дослідження висвітлює поточні політики та механізми, що використовуються урядом України для розподілу ресурсів між різними секторами та регіонами, оцінюючи їх відповідність національним економічним цілям і планам розвитку. Методологічно дослідження застосовує змішаний підхід, використовуючи вторинні дані з урядових звітів, економічних баз даних та академічних публікацій. Статистичний аналіз, економічне моделювання та порівняльний аналіз використовуються для оцінки впливу існуючих стратегій розподілу ресурсів на економічне зростання, продуктивність та регіональний розвиток. Аналіз також включає оцінку справедливості та рівномірності розподілу ресурсів серед різних регіонів та груп населення. Результати показують, що хоча поточні стратегії розподілу ресурсів в Україні сприяли зростанню в деяких сферах економіки, значні диспропорції залишаються в регіональному розвитку та галузевій продуктивності. Дослідження виявляє неефективності та структурні виклики, які перешкоджають оптимальному використанню ресурсів, та підкреслює соціальні наслідки нерівномірного розподілу ресурсів. Порівняльний аналіз з іншими країнами розкриває кращі практики, які можна адаптувати для покращення структури розподілу ресурсів в Україні. Дослідження заглиблюється в політичні, економічні та соціальні фактори, що впливають на розподіл ресурсів в Україні. Воно визначає ключові обмеження, такі як політична нестабільність, економічний тиск та соціальні виклики, що перешкоджають ефективному управлінню ресурсами. Дослідження підкреслює необхідність комплексних реформ політики та адаптивних стратегій для подолання цих обмежень. Висновок містить практичні рекомендації політики, спрямовані на покращення ефективності та справедливості розподілу ресурсів в Україні. Ці рекомендації включають галузеві стратегії та рамки впровадження, призначені для підтримки стійкого економічного розвитку. Досягнення цілей дослідження сприяє глибшому розумінню динаміки розподілу ресурсів в Україні та забезпечує основу для більш ефективної та справедливої економічної політики.Item Healthy economy: European values for Ukraine(Publ. «PhPB Panov А. N.», 2024) Сагер, Людмила Юріївна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Росохата, Анна Сергіївна; Rosokhata, Anna SerhiivnaУ навчальному посібнику розглядаються теоретичні питання здорового регіонального розвитку, особливості формування стійких громад, роль підприємств і промисловості у створенні здорового економічного середовища, реалізація політики згуртованості, маркетингові інструменти, які використовуються для поширення концепції здорового регіонального розвитку. політика розвитку та згуртованості, здорова поведінка та мотивація споживачів. Навчальний посібник буде корисним викладачам, аспірантам, студентам різних спеціальностей вищих навчальних закладів, широкому колу читачів, які цікавляться питаннями регіонального розвитку. Посібник містить багато прикладів і фактичних матеріалів, що ілюструють теоретичні основи.Item Розвиток місцевих бюджетів у сучасних умовах(Cумський державний університет, 2024) Салов, Д.О.Розглянута роль місцевих бюджетів в розвитку регіонів. Здійснено аналіз місцевих бюджетів в умовах воєнного стану. Визначені інструменти підвищення доходної бази місцевих бюджетів.Item Стратегічні програми громадського здоров’я у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на регіональному рівні в Україні (на прикладі Сумської області)(Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2022) Деміхов, Олексій Ігорович; Demikhov, Oleksii Ihorovych; Панасенко, Л.; Мотречко, В.; Деміхова, Надія Володимирівна; Demikhova, Nadiia VolodymyrivnaНа сьогодні, згідно з оцінкам ВООЗ та ЮНЕЙДС, серед країн Східної Європи та Центральної Азії Україна досі залишається регіоном із високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції та посідає одне з перших місць за кількістю ВІЛ-позитивних осіб. За даними державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України» тільки за період 1987–2020 роки серед громадян України зареєстровано понад 350 тис. випадків ВІЛ-інфекції, зокрема офіційно виявлено майже 120 тис. випадків захворювання на СНІД та зафіксовано понад 50 тисяч випадків смерті від захворювань, зумовлених СНІДом. На сьогодні під медичним наглядом у країні перебуває майже 240 тис. ВІЛ-позитивних осіб. Аналіз джерел висвітлив той факт, що епідемія продовжує поширювати масштаб серед загального населення, перш за все, за рахунок збільшення епідемічної значимості статевого шляху передачі ВІЛ (саме статевий шлях на сьогодні становить 65,6 % тих, хто вперше захворів на ВІЛ) і відповідно за рахунок представників ключових груп ризику (люди, які вживають наркотики ін’єкційно, особи, які надають сексуальні послуги за винагороду, чоловіки, які мають статеві зносини із чоловіками, та їхні партнери) та їхньої провідної ролі у поширенні збудника ВІЛ-інфекції. У сучасних умовах реформування системи охорони здоров’я України вкрай важливим залишається питання щодо досягнення глобальної мети боротьби з ВІЛ/СНІДом «95–95–95», яка полягає в тому, щоб до 2030 року 95 % ВІЛ-інфікованих знали про свій діагноз, 95 % з них — отримали лікування, а 95 % цих людей мали невизначальний рівень вірусного навантаження. Також пріоритетним напрямом діяльності є забезпечення рівного доступу населення до лікувальних та профілактичних послуг з ВІЛ, у тому числі представників ключових груп ризику. Метою дослідження є розроблення стратегічних програм громадського здоров’я у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та визначення пріоритетних напрямків діяльності щодо подальшого запобігання поширенню ВІЛ/СНІДу на регіональному рівні. Проаналізовано наукові джерела, вивчені різні підходи до стратегічного управління громадським здоров’ям, обрані напрями подальшого дослідження. Для розв’язання окреслених завдань та досягнення мети дослідження використано загальнонаукові теоретичні методи: вивчення й аналіз наукових джерел з проблеми охорони здоров’я, ВІЛ-інфекції/СНІДу, дані статистичної та облікової документації, дані наукових досліджень та припущень. Результати дослідження дозволили науково обґрунтувати пріоритетні напрямки державної політики у сфері протидії поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу та визначити фінансовий складник заходів з протидії поширенню ВІЛ/СНІДу. Надалі науковцям доцільно зосередитись на вивченні стратегічних напрямів у сфері боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом та їх фінансового складника задля ефективної реалізації управлінських задумів у цій сфері.Item The importance of smes in terms of sustainable development goals(Sumy State University, 2022) Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Yaremenko, A.Малі та середні підприємства (МСП) вважаються ключовими гравцями національного та регіонального розвитку в багатьох країнах і відіграють життєво важливу роль в економіці ЄС. Крім того, країни ЄС бачать МСП як важливий фактор у досягненні цілей сталого розвитку, таких як скорочення бідності. МСП складають у середньому 95% приватних підприємств, забезпечуючи 60-70% робочих місць у більшості країн ОЕСР (2018 р.), що є надзвичайно важливим фактором в економіці. Крім того, МСП є не лише важливим джерелом зайнятості, вони також можуть бути джерелом інновацій та продуктивності, оскільки МСП найлегше впроваджувати інновації.Item Видатки державного фонду регіонального розвитку як фінансовий інструмент сталого регіонального розвитку(Сумський державний університет, 2020) Лободіна, З.М.Важливим фінансовим інструментом, спрямованим на стимулювання регіонального розвитку, є видатки Державного фонду регіонального розвитку, створеного у складі загального фонду Державного бюджету України, які щорічно визначаються законами України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» і фактично є видатками зазначеного бюджету.Item Проектний підхід до підвищення рівня інвестиційної привабливості м. Суми на прикладі створення бізнес-інкубатора(Сумський державний університет, 2021) Третяк, Т.В.У роботі розглянуто теоретичні та методичні підходи до визначення поняття «інвестиційна привабливість», досліджено динаміку зміни стану показника інвестиційної привабливості України та м. Сум. У ході аналізу, за допомогою ряду статистичних даних та SWOT аналізу виокремлено головні перешкоди у процесі залучення іноземних інвестицій. В наслідок проведеного дослідження причин інвестиційної привабливості успішних зарубіжних країн, було запропоновано ряд заходів задля вирішення недоліків інвестиційної політики України. Одним із інструментів підвищення рівня інвестиційної привабливості регіонів зазначено створення бізнес-інкубатора.Item Стратегія регіонального розвитку громадського здоров’я в Україні: інноваційні аспекти(Одеський регіональний інститут державного управління НАДУ, 2021) Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IhorovychНа фоні поширення коронавірусу COVID-19 питання розвитку системи громадського здоров’я в регіонах набуло додаткової актуальності. Особливо гостро в сучасних умовах стає питання активної промоції вакцинації від коронавірусної інфекції з боку представників центрів громадського здоров’я. Також вказані центри потребують матеріально-технічного дооснащення і посилення власного кадрового складу. В публікації пропонуються інноваційні кроки покращення публічного управління в сфері регіонального громадського здоров’я, зокрема, такі як ініціювання наукових досліджень у сфері громадського здоров’я, активізація з боку відповідних співробітників інформаційно-роз’яснювальної та комунікаційної діяльності з місцевим населенням щодо популяризації вакцинації і взагалі тренду культури здоров’я, запровадження моніторингу, оціювання та прогнозування ситуацій в сфері громадського здоров’я, комплексна розробка регіональної політики з обов’язковим урахуванням специфіки питань громадського здоров’я і відповідного кращого світового досвіду.