Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
297 results
Search Results
Item Peculiarities of thyroid status of preschool children with acute bronchitis(ALUNA Publishing House, 2022) Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Попов, Сергій Віталійович; Popov, Serhii Vitaliiovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Алексахіна, Тетяна Олексіївна; Aleksakhina, Tetiana OleksiivnaThe aim: The aim of this study was to determine the characteristics of thyroid status (thyroid hormone, total and free fractions of triiodothyronine and thyroxine, reversible triiodothyronine, antibodies to thyroperoxidase) of preschool children with acute bronchitis. Materials and methods: We examined 135 preschool children (from 3 to 6 years old) with acute bronchitis (main group) and 28 apparently healthy subjects who were in the control group. It used clinical-anamnestic, laboratory and instrumental research methods. Evaluation of the course of acute bronchitis was carried out in the acute period of the disease. All results were statistically processed using the SPSS 26 package. Results: In 33 % of patients with acute bronchitis there are subclinical abnormalities of thyroid hormones, which manifest themselves in the form of euthyroid sick syndrome. Namely, we found an increased concentration of reversible triiodothyronine in the serum, as well as a decrease in total triiodothyronine and its free fraction. Conclusions: In patients with acute bronchitis in almost every third case there are functional shifts in hormonal status, which are manifested in the form of the first variant of the euthyroid sick syndrome.Item A case of hidden myocardial infarction by atrial fibrillation against the background of diabetes mellitus and arterial hyper- tension(Elm, Azerbaijan, 2023) Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Романюк, Софія Анатоліївна; Romaniuk, Sofiia Anatoliivna; Приступа, Людмила Никодимівна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Avuax, E.V.; Abdul-Rahman, T.; Boyagina, O.D.; Кузенко, Євген Вікторович; Kuzenko, Yevhen Viktorovych; Denisenko, B.S.; Романюк, Анатолій Миколайович; Romaniuk, Anatolii MykolaiovychThis article presents information about acute subendocardial myocardial infarction of the posterior wall of the left ventricle, which developed against the background of type 2 diabetes mellitus and arterial hyper- tension. The only clinical symptom of critical heart disease was a tachysystolic form of permanent atrial fi- brillation. Despite a complex of therapeutic manipulations, the patient died. The final diagnosis of acute subendocardial myocardial infarction of the posterior wall of the left ventricle was established only after autopsy. The presented clinical case demonstrates an atypical course of myocardial infarction manifested by latent atrial fibrillation. This case focuses on the need for a comprehensive examination of patients with atrial fi- brillation and the exclusion, first of all, of irreversible myocardial damage.Item Chronic tonsillitis in adolescents: clinical features and the role of ultrasound diagnostics in the northern region of Ukraine(Видавничий дім «Заславський», 2023) Манько, Юлія Анатоліївна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Попов, Сергій Віталійович; Popov, Serhii Vitaliiovych; Січненко, Петро Іванович; Sichnenko, Petro Ivanovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Висоцький, Ігор Юрійович; Vysotskyi, Ihor Yuriiovych; Алексахіна, Тетяна Олексіївна; Aleksakhina, Tetiana OleksiivnaChronic tonsillitis is the most common disease among children and adolescents in the structure of pathology of the ENT organs. Untimely diagnosis and irrational treatment lead to decompensation of chronic tonsillitis and the development of lesions of many organs and systems of the child's body of tonsillogenic origin. The aim of the work was to study the clinical features and ultrasound changes of the palatine tonsils in adolescents with chronic tonsillitis. Materials and methods: it was examined 47 children at the age from13 to 17 years suffering from chronic tonsillitis. Group I - 27 children with compensated chronic tonsillitis, Group II - 20 patients suffering from decompensated chronic tonsillitis. The control group consisted of 16 practically healthy children, representative in terms of age and gender. We used clinical methods, ultrasonography of the palatine tonsils, and statistical methods. The study was approved by the Institutional Bioethics Committee and it conforms to the principles outlined in the Declaration of Helsinki. Results: according to the results of an ultrasound examination of the palatine tonsils, in children with chronic tonsillitis, the main changes were an increase in their transverse dimensions by more than 15 mm, deepening of lacunae, thickening of the capsule, fibrous changes. In addition, in children with tonsillogenic lesions of the cardiovascular system and a decompensated form of chronic tonsillitis, the pathological signs of the disease according to ultrasound were more significant and were manifested by unclear contours, increased echogenicity, heterogeneous hyperechoic structure, diffuse fibrous and cystic changes of the palatine tonsils. Conclusions: ultrasonography of the palatine tonsils is a non-invasive, painless, accessible and informative method of studying the structure of the tonsils in normal and pathological conditions. It allows for a more thorough assessment of their changes in compensated and decompensated forms of chronic tonsillitis.Item Clinical features and nature of acute bronchitis in preschool children in combination with and without euthyroid sick syndrome(МедЕксперт, 2021) Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Moschich, O.P.; Reznychenko, Yu.G.; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Syadrista, Yu.O.Acute bronchitis is a common disease in children. During inflammation, including the respiratory tract, the pituitary gland and thyroid gland are involved in the process, on the response of which the body's protective and adaptive stability depends. Therefore, the adequacy of the functioning of these organs depends on the nature of the course of acute infectious diseases, including acute bronchitis. Thus, children with this disease often develop a euthyroid sick syndrome, which manifests itself most often in the form of «low T3 syndrome». Purpose — to study the clinical features of acute bronchitis in preschool children in combination with euthyroid sick syndrome and without it. Materials and methods. 135 children of preschool age (from 3 to 6 years), patients with acute bronchitis (main group) and 28 healthy children (control group) were examined. All patients in the main group were divided into two. The first group consisted of children with acute bronchitis (92 children), and the second group — patients with acute bronchitis in combination with euthyroid sick syndrome (43 children). Clinical and anamnestic (collection of complaints, anamnesis of disease and life, physical examination) research methods were used. Results. It was found that in patients with acute bronchitis with signs of euthyroid sick syndrome, a greater number of cases of prolonged neonatal jaundice, perinatal CNS lesions and births weighing less than 2800 g were found. The leading clinical syndromes in patients with acute bronchitis were intoxication, catarrhal and hyperthermic. General weakness was the main symptom of intoxication syndrome in children with acute bronchitis without signs of euthyroid syndrome, while anxiety was more common in children of group II. The main symptom of catarrhal syndrome was a daytime dry cough. Hyperthermic syndrome was significantly more common with fever. Hectic body temperature was found in most children with acute bronchitis in combination with euthyroid sick syndrome than without it. Children who showed signs of euthyroid sick syndrome were ill for longer. Conclusions. Patients with acute bronchitis combined with euthyroid sick syndrome generally have a more severe history of life and disease, more severe acute bronchitis than patients without abnormalities in hormonal status. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The study protocol was approved by the Local ethics committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies.Item Болезни крови и кроветворных органов у детей Украины: постчернобыльская ретроспектива изменений заболеваемости, распространенности и инвалидности(Профессиональные издания, 2021) Волосовец, А.П.; Бекетова, Г.В.; Кривопустов, С.П.; Банадыга, Н.В.; Колоскова, Е.К.; Волосянко, А.Б.; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Волосовец, А.А.; Карулина, Ю.В.Введение. Предметом исследования является анализ роста заболеваемости, распространенности и инвалидности вследствие болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма у детей Украины в постчернобыльском периоде. Цель. Ретроспективный 24-летний анализ заболеваемости и распространенности болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма у детей Украины для определения возможности влияния на их развитие радиационного фактора. Материалы и методы. Были использованы методы системного подхода, эпидемиологического, корреляционного, кластерного анализа данных медицинской статистики Министерства здравоохранения Украины. Результаты. Проведенное ретроспективное исследование с 1994 г. по 1997 г. позволило выявить, что у детей Украины 0–17 лет включительно наблюдается увеличение на 48,1% показателя распространенности болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма, а также на 15,2% – заболеваемости с преобладанием выявления данной патологии у детей, пострадавших от последствий аварии на Чернобыльской АЭС, и детей из областей с территориями радиологического контроля. Самые высокие уровни заболеваемости детей с патологией крови наблюдались в Ивано-Франковской, Черкасской и Ровенской областях, характеризующихся наличием территорий радиологического контроля после чернобыльской катастрофы. С 1994 по 1997 г. показатель инвалидности вследствие данной патологии увеличился на 29,5%. Установлена прямая и статистически значимая связь между распространенностью болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма у детей в возрасте 0–14 лет включительно в 2011 г. и популяционно-взвешенной эффективной дозой суммарного облучения всего тела жителей разных регионов Украины за период 1997–2011 гг. (p<0,05). Заключение. Вышеизложенное может свидетельствовать о влиянии последствий аварии на Чернобыльской АЭС в комплексе с другими факторами на возникновение и течение болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма у детей.Item State of immunity in preschoolers with acute respiratory viral infections associated with adenoid vegetations(Shevchenko Scientific Society, Lviv, Ukraine, 2021) Дмітрова, Євгенія Василівна; Дмитрова, Евгения Васильевна; Dmitrova, Yevheniia Vasylivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Голубнича, Вікторія Миколаївна; Голубничая, Виктория Николаевна; Holubnycha, Viktoriia Mykolaivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Reznichenko, Y.H.; Висоцький, Ігор Юрійович; Высоцкий, Игорь Юрьевич; Vysotskyi, Ihor Yuriiovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Плахута, Валентина Анатоліївна; Плахута, Валентина Анатольевна; Plakhuta, Valentyna Anatoliivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Syadrista, Y.O.Вступ. Гострі респіраторні інфекції є найпоширенішими інфекційними захворюваннями у всьому світі серед дітей різних вікових груп. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 59 дітей віком від 3 до 7 років. До першої групи увійшли 22 пацієнти з гострою респіраторною вірусною інфекцією, до другої – 23 пацієнти з гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією, а в контрольну групу – 14 практично здорових дітей. Імунологічне дослідження проводили в гострий період захворювання. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою стандартного статистичного програмного забезпечення EZR 1.41. Результати. Після проведеного дослідження у більшості пацієнтів з ГРВІ було виявлено фактичне збільшення CD3+, CD4+, CD8+, CD22+- клітин та IgA, IgM у сироватці крові. Водночас у пацієнтів із гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією в гострий період, було виявлено збільшення загальної кількості лімфоцитів за рахунок CD4+, CD8+, CD22+ клітин та IgG. Порівняльний аналіз результатів дослідження обох груп пацієнтів показав, що у дітей другої групи було суттєво вищий рівень CD3+-клітин, тоді як CD22+- лімфоцити, IgA, IgM та IgG були достовірно нижчими від подібних показників вперша група. Висновки. Гострий період захворювання у дітей з гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією, мав дисбаланс як клітинного, так і гуморального компонента імунної системи.Item Клінічні особливості та характер перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку у поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього(Група компаній «МедЕксперт», 2021) Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Мощич, О.П.; Резніченко, Ю.Г.; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Сядриста, Ю.О.Гострий бронхіт є надзвичайно поширеним захворюванням у дітей. Під час запалення, у тому числі респіраторного тракту, до процесу залучаються гіпофіз та щитоподібна залоза, від відповіді яких залежить захисна та адаптаційна стійкість організму. Тому від адекватності функціонування цих органів залежить характер перебігу гострих інфекційних хвороб, зокрема гострого бронхіту. Так. у дітей з цим захворюванням нерідко розвивається синдром еутиреоїдної патології, що проявляється найчастіше у формі «синдрому низького ТЗ». Мета — вивчити клінічні особливості перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку в поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього. Матеріали та методи. Обстежено 135 дітей дошкільного віку (від 3 до 6 років), хворих на гострий бронхіт (основна група), і 28 здорових дітей (контрольна група). Усіх пацієнтів основної групи поділено на дві: І групу становили хворі на гострий бронхіт (92 дитини), а II групу — хворі на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології (43 дитини). Застосовано клініко-анамнестичні (збір скарг, анамнезу захворювання та життя, фізикальне обстеження) методи дослідження. Результати. З'ясовано, що в пацієнтів із гострим бронхітом з ознаками синдрому еутиреоїдної патології виявлено більшу кількість випадків пролонгованої неонатальної жовтяниці, перинатального ураження центральної нервової системи та народження з масою тіла менше 2800 г. Установлено, що для захворюваності дітей дошкільного віку на гострий бронхіт характерний зимово-весняний підйом. Провідними клінічними синдромами у хворих на гострий бронхіт були інтоксикаційний, катаральний та гіпертермічний. Загальна слабкість була основним симптомом інтоксикаційного синдрому у хворих на гострий бронхіт без ознак синдрому еутиреоїдної патології, тоді як занепокоєння частіше відзначалися в дітей II групи. Основним симптомом катарального синдрому був денний сухий кашель. Гіпертермічний синдром достовірно частіше проявлявся фебрильною температурою. Гектична температура тіла виявлялася в більшості хворих на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології, ніж без нього. Діти з ознаками синдрому еутиреоїдної патології хворіли довше. Висновки. Пацієнти з гострим бронхітом, поєднаним із синдромом еутиреоїдної патології, загалом мають більш обтяжений анамнез життя та захворювання, тяжчий перебіг гострого бронхіту, ніж пацієнти без відхилень у гормональному статусі. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.Item Використання методу ультрасонографії в оцінці структурних особливостей піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на хронічний тонзиліт(European Scientific Platform, 2021) Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena HennadiivnaМатеріали та методи дослідження: було обстежено 23 дитини віком від 13 до 18 років, хворих на хронічний тонзиліт, компенсовану форму. Контрольну групу склали 15 практично здорових дітей, які відповідають за віком та статтю. Ультразвукове дослідження піднебінних мигдаликів проводили на апараті Tosiba nemio 5500. Для статистичної обробки результатів була використана стандартна статистична комп’ютерна система «Microsoft Excel» (2007), адаптована для медико-біологічних досліджень. Дослідження було схвалено Інституціональним комітетом з біоетики та відповідає принципам, що зазначені в Гельсінкській декларації. Результати дослідження: за даними ультрасонографії мигдаликів у хворих на компенсовану форму хронічниго тонзиліту мало місце збільшення розмірів піднебінних мигдаликів, з чіткими контурами, однорідної структури та середньої ехогенності, поряд з цим реєструвались фіброзні зміни мигдаликів, потовщення капсули, поглиблення лакун. На відміну від хворих на хронічний тонзиліт, у практично здорових дітей мигдалики реєструвалися у вигляді овальних структур з чіткими краями, розмірами не більше 15 мм, однорідної структури та середньої ехогенності, лакуни були не змінені, не містили патологічного вмісту. Висновки: таким чином, за даними ультрасонографії піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на хронічний тонзиліт, встановлені зміни структури мигдаликівів, що можна використовувати для доповнення візуального огляду отоларигологів. Крім того, ретельне вивчення ультразвукових змін піднебінних мигдаликів допоможе встановити критерії компенсованої та некомпенсованої форми хронічного тонзиліту, що дозволить вчасно обрати адекватну тактику лікування хворих та попередити розвиток токсичних тонзилогенних ускладнень.Item Особливості динаміки рівня ІЛ-10 у дітей з ротавірусною інфекцією(Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2021) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Січненко, Петро Іванович; Сичненко, Петр Иванович; Sichnenko, Petro IvanovychМетою нашого дослідження було вивчити особливості динаміки рівня ІЛ-10 у дітей, хворих на ротавірусну інфекцію. Матеріали та методи. Дослідження проводилось на базі КУ Дитяча клінічна лікарня "Святої Зінаїди" СМР. Нами було обстежено 46 дітей віком від 1 до 5 років. Контрольну групу склали 21 практично здорова дитина, до основної групи увійшло 25 дітей, хворих на ротавірусну інфекцію. Визначення рівня ІЛ-10 проводилось на початку захворювання та у періоді реконвалесценції, на основі твердофазного "сендвіч'-варіанта імуноферментного аналізу з використанням моноклональних антитіл за допомогою тест-систем "Вектор Бест". Статистична обробка отриманих результатів проводилась за допомогою стандартної статистичної комп'ютерної системи "Micro soft Excel" (2007), адаптованої для медико-біологічних досліджень. Результати. У пацієнтів основної групи в гострому періоді захворювання рівень ІЛ-10 в сироватці крові становив (17,12 0,32) пг/м л, тоді як у дітей контрольної групи даний показник був (5,87 0,27) пг/м л, (р < 0,001). При обстеженні хворих на ротавірусний гастро ентерит у періоді реконвалесценції у сироватці крові визначалось достовірне зниження ІЛ-10 (15,32 0,27) пг/м л при порівнянні з ана логічним показником пацієнтів у періоді розпалу захворювання, (р < 0,01). Висновки. Отже, гострий період захворювання у пацієнтів з ротавірусною інфекцією характеризувався достовірним зростанням рівня ІЛ-10 у сироватці крові. Дослідження показника у хворих після проведеного лікування показало достовірне зниження даного цитокіну в сироватці крові, проте він не досягав значень здорових дітей. Отримані результати свідчать про необхідність продовження лікувальних заходів у дітей, хворих на ротавірусну інфекцію після виписки зі стаціонару.Item Спосіб прогнозування розвитку гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у новонароджених(Український інститут інтелектуальної власності, 2021) Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Плахута, Валентина Анатоліївна; Плахута, Валентина Анатольевна; Plakhuta, Valentyna Anatoliivna; Редько, Олена Костянтинівна; Редько, Елена Константиновна; Redko, Olena KostiantynivnaСпосіб прогнозування розвитку гипоксічно – ішемічної енцефалопатії у новонароджених включає оцінку наявності ішемії мозку за допомогою допплерехокардіографічного дослідження кровотоку аорти з отриманням показника середньої швидкості (Vav Aо), кровотоку базілярної, передньої, среднемозкових артерії з отриманням показників максимальної (Vmax), середньої (Vav) і мінімальної (Vmin) швидкостей кровотоку, при цьому проводять оцінку резистентності кровотоку мозку за індексом резистентності базілярної, передньої, среднемозкових артерії, який розраховують за формулою: ІР = (Vmax - Vmin)/Vmin. Після чого проводиться розрахунок індексу мозкової перфузії (ІМП) згідно формули: ІМП=0.34*((Vav ПМА+0.71*Vav СМА+Vav БА)/(Vav Ao)+1/(IР ПМА+ІР СМА+ІР БА)); де: Vаv Aо - середня швидкість кровотоку аорти, см/сек.; Vav ПМА - середня швидкість кровотоку передньої мозкової артерії, см/сек.; Vav СМА - середня швидкість кровотоку середньої мозкової артерії, см/сек.; Vav БА - середня швидкість кровотоку базілярної артерії, см/сек.; ІР ПМА – індекс резистентності передньої мозкової артерії, ум. од.; ІР СМА – індекс резистентності середньої мозкової артерії, ум. од.; ІР БА – індекс резистентності базілярної артерії, ум. од., і при зниженні показника ІВП нижче 0,6 констатують порушення кровотоку у артеріях кишечника з розвитком його ішемії, та роблять висновок про наявність ризику розвитку гипоксічно – ішемічної енцефалопатії. 4.Технічний результат: забезпечується покращання діагностики гипоксічно – ішемічної енцефалопатії за рахунок виявлення зниження кровотоку не тільки у мозку, а і оцінки співвідношення кровообігу мозку і системного кровотоку, оцінки резистентності кровотоку на рівні церебральних судин, що дозволяє своєчасно призначити відповідну терапію та покращити ефективність лікування.