Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 42
  • Item
    Види відходів і способи поводження з ними
    (Сумський державний університет, 2023) Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna
    В Україні щорічно утворюється більше ніж 400 млн т відходів, що є суттєвою проблемою для екології. З них лише 100 млн т утилізується та 1 млн т спалюється. Розрізняють такі групи відходів. За походженням: побутові, промислові, сільськогосподарські. За сферою виробництва: виробництва і споживання; побутові. За властивостями: небезпечні (токсичні, легкозаймисті); безпечні. Відходи за рівнем небезпеки та характером впливу на навколишнє середовище та людину: токсичні; вибухонебезпечні; вогненебезпечні; радіоактивні. Відходи сфери виробництва і споживання залежно від фізичних, хімічних і біологічних характеристик маси поділяються на чотири класи небезпеки: I клас – надзвичайно небезпечні; II клас – високонебезпечні; III клас – помірно небезпечні; IV клас – малонебезпечні. Залежно від стану, у якому перебувають: газоподібні; рідкі; тверді; змішані. Основні етапи щодо поводження з відходами: запобігання утворенню відходів; сортування; повторне використання; перероблення; утилізація для енергетичного відновлення; видалення / захоронення. Для забезпечення роботи системи поводження з відходами відповідно до європейського законодавства мають функціонувати відповідні підприємства. Вони спрямовані на різні етапи поводження з відходами.
  • Item
    Promotion of Blood Service Facilities of Ukraine in Social Networks
    (Sumy State University, 2023) Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna
    Соціальні мережі стали частиною життя майже кожного. Більшість компаній використовують їх для просування своїх товарів і послуг. Не є винятком і служба крові України, роль якої особливо зросла з початком повномасштабного вторгнення. Мета роботи – дослідити особливості використання соціальних мереж для популяризації ідей донорства. За п'ять років було запущено лише 30 рекламних кампаній із середньою тривалістю 2–3 дні. Це лише шість рекламних кампаній на рік на всю Україну. Рекламу показали 1,3–1,5 мільйона разів. Потенційною цільовою аудиторією є населення віком від 18 до 60 років, а це 23,5 млн осіб (за даними на початок 2022 року), що приблизно в 16 разів більше, ніж було показів реклами за п’ять років. А враховуючи те, що для виконання необхідної дії рекламне повідомлення потрібно переглянути кілька разів, то потрібно значно більше. Таким чином, можна зробити висновок про необхідність більшої маркетингової активності закладів служби крові в соціальних мережах.
  • Item
    Resilience in Healthcare Organizations: Bibliometric Analysis
    (ISTE Editions Ltd, Wiley Online Library, 2024) Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna
    Основним напрямком цієї роботи є бібліометричний аналіз наукової літератури про стійкість організацій і, зокрема, про те, що можна впровадити в організаціях охорони здоров’я. Основна мета цього дослідження — отримати огляд відповідних досліджень стійкості в організаціях охорони здоров’я, визначити сучасні теми і спрогнозувати теми майбутніх досліджень. Досягнення поставленої мети передбачає виконання наступних завдань: аналіз тенденцій публікацій, масштабів, країн, які найбільше займаються дослідженнями стійкості в організаціях та організаціях, які фінансують ці дослідження; аналіз впливу публікацій, авторів і статей; аналіз напрямів (кластерів) сучасних досліджень стійкості організацій; прогноз майбутніх напрямків досліджень. Крім того, це дослідження дозволило визначити місце публікацій щодо колективного інтелекту, інновацій, співпраці та підходу участі в охороні здоров’я на основі різноманітних даних з існуючих публікацій.
  • Item
    Ecosystem transformation of the energy sector: Climate neutrality and inclusive balance
    (AIP Publishing, 2024) Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna
    Метою роботи є проведення бібліометричного аналізу наукових праць з питань екосистемної трансформації енергетичного сектору. Всього в базі даних Web of Science знайдено 646 публікацій на дану тематику.60% із них були опубліковані починаючи з 2018 року. Більшість публікацій було знайдено у сферах наук про навколишнє середовище, екологію, техніку, хімію, інші наукові технології та енергетичне паливо. Більшість робіт опубліковано дослідниками з Китаю, США, Індії, Англії, Німеччини. Більшість досліджень профінансовано Національним фондом природничих наук Китаю, Європейською комісією, Фондами фундаментальних досліджень центральних університетів, Національним науковим фондом, Інноваційними дослідженнями Великобританії та іншими. Більшість досліджень присвячено трансформації, продуктивності, енергетиці, відновлюваним джерелам енергії, стійкості, впливу, енергоефективності та зеленій економіці. У результаті кластерного аналізу було виділено п'ять основних кластерів досліджень. Лише один з них присвячений кліматичній нейтральності. У вибірку не було включено жодного дослідження щодо принципів інклюзивного балансу, тому необхідні подальші дослідження. Найбільший прорив у дослідженнях екосистемної трансформації енергетичного сектору стався у 2016–2020 роках. У 2016–2017 роках в основному вивчалися зелене будівництво, трансформація, екологічна хімія, газ, біопаливо, вуглекислий газ, модель, окислення, залізо, оксид, стабільність та ідентифікація. Починаючи з 2020 року почали вивчатися енергетичний перехід, електроенергія, водень, генерація, економіка, перехід, інновації, сектор, викиди вуглецю, вплив, міста, економічне зростання, екологічне регулювання, емпіричні дані, екологічне регулювання та торгівля. Швидше за все, ці напрямки будуть розвиватися в найближчі роки. Результати цього дослідження можуть бути використані дослідниками, які вивчають трансформацію екосистеми в енергетичному секторі, і науковцями, які шукають організації для фінансування, журнали для публікації та учасників для співпраці в дослідженні.
  • Item
    Waste Management in European Countries: Indicators, Clustering, and Socioeconomic Implications
    (E3S Web of Conferences, 2023) Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Росохата, Анна Сергіївна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Нестеренко, Володимир Іванович; Nesterenko, Volodymyr Ivanovych
    Робота спрямована на аналіз підходів до управління відходами та розподіл їх на кластери. Цілі дослідження полягали у визначенні показників, пов’язаних з управлінням відходами, та дослідженні їх взаємозв’язку; аналізі основних груп рішень щодо поводження з відходами, які використовують європейські країни, та визначені кластерів управління відходами за найважливішими параметрами. У роботі висунуто гіпотезу про те, що існує кілька загальних груп рішень щодо поводження з відходами (переробка, спалювання або утилізація). Було проведено кореляційний, дисперсійний та кластерний аналіз (ієрархічний та k-середній). Було доведено, що існує сильний прямий зв’язок між спалюванням і поточними витратами на охорону здоров’я на душу населення, відходами, термічно обробленими на сміттєспалювальних заводах, відходами, термічно обробленими на сміттєспалювальних заводах та ВВП, кількістю сміттєспалювальних заводів та ВВП. Існує сильний зворотний зв’язок між переробкою та захороненням, спалюванням і захороненням, захороненням і поточними витратами на охорону здоров’я на душу населення. Водночас слабкі прямі зв’язки між даними показниками та очікуваною тривалістю життя при народженні, державними витратами на освіту. Було визначено три кластери щодо управління відходами. Кластер 1 (Чехія, Угорщина, Литва, Польща, Португалія, Словаччина, Іспанія, Естонія): переробка та захоронення є основними способами поводження з відходами, з їх допомогою знищується близько 80%, працює в середньому чотири сміттєспалювальних заводи і переробляється до однієї т відходів. Нині витрати на охорону здоров'я на душу населення перевищують ВВП у 4,5 рази. Кластер 2 (Франція, Німеччина, Італія, Великобританія): переробляють приблизно половину відходів, а решту спалюють або захоронюють у певних пропорціях. В середньому в країнах працює 76 сміттєспалювальних заводів і переробляється близько 15 тонн відходів. Сучасні витрати на охорону здоров'я на душу населення перевищують ВВП у 1,5 рази. Кластер 3 (Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Швейцарія): за допомогою переробки та спалювання майже всі відходи вивозяться, а до 2% залишається на звалищах (крім Ірландії – 23%). В середньому в країнах працює 16 сміттєспалювальних заводів і переробляється 3 тонни відходів. Сучасні витрати на охорону здоров'я на душу населення є найбільшими і перевищують ВВП у 13,5 разів. Результати цього дослідження можуть бути використані урядовцями для розробки рекомендацій щодо покращення системи поводження з відходами в країнні, а вченими – для подальших досліджень.
  • Item
    Комерціалізація нового продукту на ринку: система факторів впливу
    (Національна академія управління, 2023) Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Небаба, Н.О.; Куценко, В.І.
    Комерціалізація інновацій сприяє розвитку ринкових відносин та відображає їх реальний стан. Не дивлячись на велику кількість публікацій щодо комерціалізації інновацій, майже відсутні роботи щодо факторів, що позитивно впливають на комерціалізації інновацій. Метою роботи є систематизація факторів, що сприяють комерціалізації інновацій. Систематизовано фактори, що впливають на інтенсифікацію комерціалізації інновацій та виділено декілька груп: культурні (традиційні та місцеві знання, відношення до інновацій, існуючі тенденції в суспільстві); ринкові (низький рівень конкуренції в галузі, готовність ринку до сприйняття інновації, наявність аналогів / схожих розробок тощо); соціально-економічні (дохідність, висока рентабельність інноваційної діяльності тощо); політичні (державні стимули, сприяння держави науково-технічному та інноваційному розвитку компаній, низький рівень корупції тощо); нормативно-правові (зміни в законодавстві, у податковій чи бюджетній системах, патентування новоствореного продукту, сертифікація, відкритість інновацій тощо); фактори екосистеми (наявність та доступність ресурсів тощо); партнерські (зв'язки з існуючими зовнішніми партнерами; придбання нових бізнес-моделей, академічні стартапи, наявність кластерів та «технологічних переливів» тощо); внутрішні (наявність фінансових та матеріальних ресурсів для комерціалізації інновації, рівень автоматизації та розвиненості бізнеспроцесів тощо); маркетингові (маркетингові можливості, ефективна маркетингова діяльність при просуванні на ринок тощо). Результати дослідження можуть бути використані при формуванні технологічної політики в розвинутих країнах, а також у країнах, що розвиваються, де необхідність заохочення співпраці між державними та приватними технологічними підприємствами є основою для зростання та процвітання.
  • Item
    Smart grid in Ukrainian energy system
    (Centre of Sociological Research, 2023) Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna
    The need for electricity and the energy system's capacity is growing every year. At the same time, the energy system of Ukraine has some problems. The drivers of smart grid implementation in the energy sector are: Internet of energy (IoE); decentralized energy; industrial Internet of things (IIot); a single information platform; risk orientation; customer services; supply and demand aggregators. Directions of technologies of smart energy systems: integrated communications; sensors and meters; high-tech components; intelligent control; improved interfaces and decision support.Thus, the experience of using smart grid technology in different countries of the world shows that it allows for overcoming several technological, environmental, and economic problems in energy; is beneficial for the state, the energy sector, business, and the population and meets the demands of the innovative economy of the 21st century and the requirements of sustainable development.
  • Item
    Досвід управління службою крові повоєнного часу
    (Одеський національний економчний університет, 2023) Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Любчак, Владислав Вiкторович; Любчак, Владислав Викторович; Liubchak, Vladyslav Viktorovych
    В перший день повномасштабного вторгнення Президент України закликав ставати донорами крові. Українці настільки активізувалися, що створився надлишок крові. Однак через декілька місяців запаси крові та компонентів повернулися на довоєнний рівень – втричі менше, ніж рекомендує ВООЗ (33 донації на 1000 населення). Однією із країн, яка існує в умовах воєнного стану багато років, є Ізраїль. При цьому служба крові є однією з потужніших у світі, де потреба в крові та її компонентах забезпечується в повній мірі. Тому виникає необхідність в аналізі складових управління службою крові Ізраїлю, щоб перейняти цей досвід Україні. Метою роботи є виділити складові управління, що забезпечують високий рівень роботи служби крові країни в умовах повоєнного часу. Отже, складовими успішності управління службою крові Ізраїлю є: переважання виїзних зборів крові; програма страхування крові; потужна робота Асоціація добровільних донорів; підготовка молоді до майбутнього донорства; підземний центр крові. Досвід, набутий службою крові Ізраїлю, підтвердив себе у війнах і масштабних подіях, що відбуваються в країні та її околицях. Ефективність служб крові призвела до того, що Ізраїль повністю забезпечує потребу в донорах та переливанні крові. Більше того, Ізраїль надає допомогу та відправляє до зарубіжних країн і районів лиха велику кількість крові та продуктів у рамках гуманітарної діяльності MDA. Таким чином, досвід Ізраїлю свідчить про ефективність безоплатного добровільного донорства крові для забезпечення населення країни безпечною кров’ю в достаній кількості та високої якості.
  • Item
    Carbon Neutrality of Ukraine as aDeterminant of Green Development
    (Державний вищий навчальний заклад "Український державний хіміко-технологічний університет", 2023) Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Bektas, C.; Іскаков, Андрій Андрійович; Искаков, Андрей Андреевич; Iskakov, Andrii Andriiovych
    У роботі наведено результати дослідження окремих аспектів досягнення вуглецевого нейтралітету в Україні. Вуглецевий нейтралітет є викликом для всього світу. У 2020 році концентрація парникових газів в атмосфері досягла історичного максимуму. Робота спрямована на дослідження особливостей досягнення вуглецевого нейтралітету в Україні. Завданнями роботи є аналіз складових переходу до низьковуглецевого розвитку, споживання викопного палива та заходи, пов’язані зі збереженням лісів, природних степових і лучних екосистем. Інтерес до питань вуглецевого нейтралітету зростає щороку, особливо в 2021–2022 роках. Найбільше статей про вуглецевий нейтралітет опублікували вчені з Китаю, США, Великої Британії, Туреччини та Пакистану. В основному їх роботи присвячені викидам вуглекислого газу, економічному зростанню, відновлюваній енергетиці, енергоспоживанню, фінансовому розвитку, коінтеграції, викидам діоксиду тощо. Виявлено позитивні тенденції щодо досягнення вуглецевого нейтралітету: постачання природного газу, вугілля, і торфу зменшилося, а відновлюваних джерел енергії – зросло; частка вугілля та торфу зменшилася на 26,4%, а енергії, виробленої з відновлюваних джерел – зросла до 6,6%; використання вугілля та торфу зменшилось на 8,5%, природного газу – на 5%, біопалива зросло на 16%; а частка використання біопалива зросла до 5,8%. Витрати на охорону навколишнього середовища зросли на 88,5%, на збереження біорізноманіття та середовища існування – у 3,6 рази, а витрати на охорону повітря та проблеми зміни клімату – у 2,5 рази. Частка видатків на охорону біорізноманіття та середовища проживання зросла до 3,2%, а витрат на охорону атмосферного повітря та проблеми зміни клімату – до 19,3%. Виявлено також негативні тенденції, які стримують розвиток вуглецево-нейтральної економіки: низька частка відновлюваних джерел у структурі пропозиції та використання. Таким чином, частка біопалива в сукупному використанні залишається низькою – лише 5,8% у 2020 році. Площа загибелі лісових насаджень зростає, а площа відтворення лісів зменшилася на 36%; площа лісовідновлення залишилася на тому ж рівні, а площа лісорозведення скоротилася протягом 2010-2020 років в 10 разів. Наукова новизна полягає в розробці теоретичних засад для виявлення закономірностей формування теорії перетворення енергії, що відрізняється від існуючих, за допомогою бібліометричного (VOSviewer v. 1.6.13) аналізу.
  • Item
    La résilience dans les organisations de santé : analyse bibliométrique
    (ISTE Editions Ltd, 2023) Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Хоменко, Лилия Николаевна; Khomenko, Liliia Mykolaivna
    Основним напрямком цієї роботи є бібліометричний аналіз наукової літератури про стійкість організацій і, зокрема, про те, що можна впровадити в організаціях охорони здоров’я. Основна мета цього дослідження — отримати огляд відповідних досліджень стійкості в організаціях охорони здоров’я, визначити сучасні теми і спрогнозувати теми майбутніх досліджень. Досягнення поставленої мети передбачає виконання наступних завдань: аналіз тенденцій публікацій, масштабів, країн, які найбільше займаються дослідженнями стійкості в організаціях та організаціях, які фінансують ці дослідження; аналіз впливу публікацій, авторів і статей; аналіз напрямів (кластерів) сучасних досліджень стійкості організацій; прогноз майбутніх напрямків досліджень. Крім того, це дослідження дозволило визначити місце публікацій щодо колективного інтелекту, інновацій, співпраці та підходу участі в охороні здоров’я на основі різноманітних даних з існуючих публікацій.