Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
59 results
Search Results
Item Вплив показників ефективності передачі енергетичних інновацій на показники декабронізації економіки(Хмельницький національний університет, 2023) Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Росохата, Анна Сергіївна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Коваленко, Євген Володимирович; Kovalenko, Yevhen Volodymyrovych; Шевченко, В.Стаття присвячена оцінці ефективності передачі енергетичних інновацій у контексті декарбонізації, що є основною ціллю зменшення вуглецевого сліду в світі. Стаття виявляє взаємозв'язокміж показниками, які відображають вплив енергетичних інновацій на зменшення викидів парникових газів та сприяють переходу до сталого, менш вуглецевого енергетичного майбутнього.Автори розглядають основні показники декарбонізації економіки та виявляють вплив розвитку енергетичних інновацій на ці показники. За допомогоюрегресійногоаналізу виявлено взаємозв'язок між показниками енергетичних інновацій та декарбонізацією.Стаття також розглядає можливості методів декарбонізації для різних галузейекономікита наводить аналіз основних показників, що застосуються для оцінки рівня декарбонізації, таких як Індекс екологічної ефективності (EPI), Глобальний інноваційний індекс (GII), Патентний індекс (GPI) та Індекс привабливості відновлюваної енергетики (RECAI).На основі аналізу цих показників по країнах G7, були доведені кореляційні зв’язки між наведеними показникамиItem Waste Management in European Countries: Indicators, Clustering, and Socioeconomic Implications(E3S Web of Conferences, 2023) Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Росохата, Анна Сергіївна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Нестеренко, Володимир Іванович; Nesterenko, Volodymyr IvanovychРобота спрямована на аналіз підходів до управління відходами та розподіл їх на кластери. Цілі дослідження полягали у визначенні показників, пов’язаних з управлінням відходами, та дослідженні їх взаємозв’язку; аналізі основних груп рішень щодо поводження з відходами, які використовують європейські країни, та визначені кластерів управління відходами за найважливішими параметрами. У роботі висунуто гіпотезу про те, що існує кілька загальних груп рішень щодо поводження з відходами (переробка, спалювання або утилізація). Було проведено кореляційний, дисперсійний та кластерний аналіз (ієрархічний та k-середній). Було доведено, що існує сильний прямий зв’язок між спалюванням і поточними витратами на охорону здоров’я на душу населення, відходами, термічно обробленими на сміттєспалювальних заводах, відходами, термічно обробленими на сміттєспалювальних заводах та ВВП, кількістю сміттєспалювальних заводів та ВВП. Існує сильний зворотний зв’язок між переробкою та захороненням, спалюванням і захороненням, захороненням і поточними витратами на охорону здоров’я на душу населення. Водночас слабкі прямі зв’язки між даними показниками та очікуваною тривалістю життя при народженні, державними витратами на освіту. Було визначено три кластери щодо управління відходами. Кластер 1 (Чехія, Угорщина, Литва, Польща, Португалія, Словаччина, Іспанія, Естонія): переробка та захоронення є основними способами поводження з відходами, з їх допомогою знищується близько 80%, працює в середньому чотири сміттєспалювальних заводи і переробляється до однієї т відходів. Нині витрати на охорону здоров'я на душу населення перевищують ВВП у 4,5 рази. Кластер 2 (Франція, Німеччина, Італія, Великобританія): переробляють приблизно половину відходів, а решту спалюють або захоронюють у певних пропорціях. В середньому в країнах працює 76 сміттєспалювальних заводів і переробляється близько 15 тонн відходів. Сучасні витрати на охорону здоров'я на душу населення перевищують ВВП у 1,5 рази. Кластер 3 (Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Швейцарія): за допомогою переробки та спалювання майже всі відходи вивозяться, а до 2% залишається на звалищах (крім Ірландії – 23%). В середньому в країнах працює 16 сміттєспалювальних заводів і переробляється 3 тонни відходів. Сучасні витрати на охорону здоров'я на душу населення є найбільшими і перевищують ВВП у 13,5 разів. Результати цього дослідження можуть бути використані урядовцями для розробки рекомендацій щодо покращення системи поводження з відходами в країнні, а вченими – для подальших досліджень.Item Waste recycling system: European experience and its implementation in Ukraine(Centre of Sociological Research, 2023) Росохата, Анна Сергіївна; Росохатая, Анна Сергеевна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Sidelnyk, I.O.Recycling is an effective method in the fight against waste and its secondary processing, which is beneficial from the point of view of economic and ecological components. According to available statistical data, more than 40% of waste is recycled in most European countries. Whereas in Ukraine – about 7%. The article analyzes the main types of sorted waste that can be used as raw materials for secondary processing, and based on the research data of the Yale University, the main European countries that are currently leaders in secondary processing are identified. The analysis schedule of the waste processing system in Europe is given. Analysis of European countries showed that Switzerland, which is the "greenest" country according to most data and indicators, can be considered a model. Based on these statements, several key components of the waste management system in Switzerland were analyzed, the participation and influence of state and regional authorities on the activities of communities for waste collection and disposal were analyzed, and examples of the control system for the implementation of these processes were also studied. The work highlights the most important components of the successful implementation of recycling in the country and developed recommendations for transferring experience to the current situation in Ukraine in order to solve problems with raw materials and increase responsibility for waste. These recommendations are focused not only on aspects of improving the overall waste management system, but also on the principles of customer-oriented marketing, where waste is a raw material for businesses engaged in entrepreneurial activities in the field of secondary processing. It is also proposed, based on the experience of the studied countries, to implement in Ukraine effective components of the waste management system proven by practice. The data obtained in the work can be useful both for scientists and for those who work in fields related to recycling, waste management or waste management, community development or enterprises that benefit them.Item The EU Cohesion policy and healthy national development: Management and Promotion in Ukraine(Centre of Sociological Research, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Росохата, Анна Сергіївна; Росохатая, Анна Сергеевна; Rosokhata, Anna SerhiivnaМонографія присвячена дослідженню сутності принципів реалізації політики згуртованості Європейського Союзу. Авторами проведено аналіз економічних, екологічних та соціальних аспектів інтеграції досвіду ЄС у державну політику України. У монографії узагальнено підходи до відновлення країни та здорового розвитку. Окрему увагу приділено питанням управління системою охорони здоров’я, тенденціям та перспективам досягнення стану стійкості системи медико-соціального забезпечення населення в умовах впливу COVID-19 на національну економіку. Узагальнено досвід використання маркетингових та інноваційних технологій у контексті здорового національного розвитку.Item Population Health as a Determinant of the Level of Regional Development: Examples of Marketing Programs to Support a Healthy Lifestyle(The School of Economics and Management in Public Administration in Bratislava, 2021) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Росохата, Анна Сергіївна; Росохатая, Анна Сергеевна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla YuriivnaДослідження авторів зосереджено на аналізі поняття громадського здоров’я та показників регіонального здоров’я. Вони використовують семантичний аналіз для дослідження ключових понять регіонального здоров’я. Автори описують архетипи шляхів здорового регіонального розвитку. Вони продовжують із ключовими учасниками системи управління здоровим розвитком регіону. Наведено класифікацію суб’єктів господарювання за впливом на регіон. Узагальнено приклади реалізованих маркетингових програм популяризації здорового способу життя в регіонах України.Item Поведінка споживачів у цифровому середовищі під впливом пандемії COVID-19: важливість фактору здоров’я та транспарентності бізнесу(Західноукраїнський національний університет, 2021) Росохата, Анна Сергіївна; Росохатая, Анна Сергеевна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Макерська, Вікторія Олегівна; Макерская, Виктория Олеговна; Makerska, Viktoriia Olehivna; Кропива, Вячеслав Вікторович; Кропива, Вячеслав Викторович; Kropyva, Viacheslav ViktorovychАктуальність роботи. З початком карантину можемо спостерігати зміни поведінки споживачів в умовах пандемії, яка полягала у зростанні паніки або свідомої поведінки. Відповідно вивчення поведінки споживачів в умовах COVID19 є актуальною і своєчасною. Метою даної роботи виступає дослідження зміни поведінки споживачів у цифровому середовищі під впливом подій, викликаних COVID19. Завдання роботи. Для досягнення мети у даній роботі повинні бути виконані такі завдання: - дослідження основних тенденцій споживчої поведінки; - вивчення етапів переходу та орієнтації на цифрове середовище; - аналіз статистики з цих питань у світі; - визначення основних трендів 2020 року в інтернет-маркетингу; - формування рекомендацій для розробки майбутніх маркетингових стратегій у цифровому середовищі. При написанні роботи використовувалися такі методи дослідження: фундаментальні положення економічної теорії, сучасні концепції маркетингу, наукові праці вітчизняних та зарубіжних фахівців. Теоретико - методологічною основою даного дослідження стали загальнонаукові методи наукового пізнання: теоретичного узагальнення, систематизації, аналізу та синтезу. Загальна характеристика роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновку і переліку використаних джерел. Загальний її обсяг становить 20 сторінок, у тому числі 2 таблиці, 6 рисунків, список літератури з 20 джерел.Item Impact of highly qualified personnels migration on economic and innovative development(2020) Росохата, Анна Сергіївна; Росохатая, Анна Сергеевна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Stoyanets, N.; Butrym, O.Лібералізація та раціоналізація є основними факторами, що сприяють модифікації міграційних процесів та зростанню відповідних міграційних показників. До факторів, що визначають глобальний міграційний рух, також можна віднести розширення та придбання маси технологій, спрямованих на зменшення відчуття дистанції, які дозволяють швидко та оперативно змінювати місця перебування, не змінюючи умов та принципів роботи. , контактні аудиторії тощо. Саме в цьому контексті актуальним стає фокус досліджень міграційних процесів загалом і тих сфер, де невеликі зміни в яких потенційно можуть мати значний вплив на економічну ситуацію та подальший розвиток, у тому числі інноваційний. . Гіпотеза дослідження полягає в тому, що міграція висококваліфікованих кадрів здійснює комплекс впливів на економічний та інноваційний розвиток країни-реципієнта та країни-донора. Досягти поставленої мети дозволяють застосовані аналітичні методи, порівняльний аналіз, класифікація. Автори згрупували основні показники впливу міграційних процесів на країни виїзду (країни-донори) та виїзди (країни-реципієнти) за економічною та інноваційною складовою. Аналіз представляє результати в якісному та кількісному вираженні. Проаналізовано ІТ-ринок, наведено показники його розвитку та визначено основні тенденції, у тому числі у порівнянні зі світовими. Описано особливості міграційних процесів фахівців даної галузі. Як наслідки, пропонується включити міграцію висококваліфікованої робочої сили до показників оцінки Country Innovation Index.Item Propaganda and PR in social networs as an element of anti-crisis marketing or certain territories(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Ясніковські, Адам Маріан; Ясниковски, Адам Мариан; Yasnikovski, Adam Marian; Росохата, Анна Сергіївна; Росохатая, Анна Сергеевна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Reva, A.S.У цій статті розглядається роль соціальних мереж у житті людей під час війни. Важливу роль в інформу- ванні та поширенні інформації відіграють соціальні мережі. Середній користувач проводить в мережі близько 6 годин 43 хвилини на день. Це більше 100 днів на одного користувача на рік. Одна людина проводить в Інтернеті 2,7 року з 10 років. Соціальні мережі стали інструментом впливу на людей різної статі, національності та достатку. Якщо близькі друзі вважають ваш пост важливим, вони його перепублікують. Таким чином, маючи 100 друзів, вашу публікацію зможуть побачити мільйони людей. Начебто фантастика, але в українському світі зараз це норма. У лютому 2022 року почалася війна в Україні. Після вторгнення агресора в Україну люди потребували негайної допомоги. Саме соціальні мережі допомогли поширити інформацію. Потрібна була допомога транспортом, бензином, продуктами харчування, медикаментами, медичною допомогою, грошима. Люди похилого віку 65+ отримують інформацію з телебачення та сім’ї, а люди віком від 18 до 65 років – у соціальних мережах. У президента України Володимира Зеленського 17 мільйонів підписників в Instagram. Президент або його команда щоденно публікують новини, важливі пости та відеозвернення. Населення України становить близько 44 млн осіб. Використання офіційних сайтів для отримання інформації не є зручним способом. Люди вирішують, що знайти важливу інформацію в соціальних мережах легше і швидше. Це сталося раптово і незаплановано. Це перша війна, в якій соціальні мережі відіграють таку важливу роль. Важливо розуміти, що там, де багато добра, є багато зла. У соцмережах почали з’являтися сторінки, які збирали гроші на потреби військових чи біженців, а потім разом із грошима зникали. Щоб цього не сталося, завжди знайдуться добрі і злі люди, погані і добрі вчинки. Соціальні мережі можуть як допомогти, так і нашкодити. До будь-якого майданчика потрібно ставитися обережно і дотримуватися правил поведінки в Інтернеті. Кожен повинен вміти користуватися інструментами соціальних мереж. Метою статті є дослідження соціальних мереж як елемента антикризового маркетингу на конкретних територіях з моменту настання війни в Україні. Стаття несе науково-практичні знання про вплив соціальних мереж на суспільство у цих кризових умовах. Підсумком статті є важливість підтримки та використання соціальних мереж не лише в хороші часи як «місця для розваг», але й як рупора правди та «острівця безпеки».Item Comparative Analysis of Marketing Communications Changes under the Influence of Covid-19(Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2021) Нестеренко, Володимир Іванович; Нестеренко, Владимир Иванович; Nesterenko, Volodymyr Ivanovych; Сигида, Любов Олексіївна; Сигида, Любовь Алексеевна; Syhyda, Liubov Oleksiivna; Росохата, Анна Сергіївна; Росохатая, Анна Сергеевна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Moskalenko, A.O.В роботі проаналізовано основні особливості періоду пандемії. Була виявлена аудиторія цифрового середовища по всьому світу. Було визначено роль цифрових технологій у допомозі людям під час пандемії COVID-19. Було проаналізовано використання соціальних медіа для дослідження бренду. Було проведено порівняння рекламної аудиторії Instagram, LinkedIn і Tik-Tok в період пандемії. Також було визначено використання WhatsApp в різних регіонах. Було виявлено очікування споживачів щодо покупок в Інтернеті серед споживачів різних вікових груп. Згідно з рекламними інструментами Facebook, бренди можуть охопити понад 1 мільярд людей через рекламу в Instagram. Рекламне охоплення Instagram зросло на 111 мільйонів нових користувачів за периший квартал із настанням пандемії COVID19, що є квартальним збільшенням більш ніж на 10%. Це означає, що рекламна аудиторія Instagram на початку липня 2020 року становила 1,08 мільярда. Ці цифри говорять про швидку зміну вектору уваги споживачів, а тим самим і необхідність швидкої переорієнтації маркетингових комунікацій задля привернення уваги до пропозицій брендів. У той самий час деякі цифрові інструменти, що раніше активно використовувались у маркетингових комунікаціях втрачають свою ефективність. Клієнти стали рідше використовувати Facebook Messenger та особисті повідомлення Twitter. Та в цілому, зростання обсягів продажів бізнесу через маркетингові інструменти соціальних медіа становило 132% для малого бізнесу, 122% для корпорацій і 88% для середнього бізнесу, що говорить про масову переорієнтацію та значні подальші перспективиItem Поведінка споживачів у цифровому середовищі під впливом пандемії COVID-19: важливість фактору здоров’я та транспарентності бізнесу(Західноукраїнський національний університет, 2021) Росохата, Анна Сергіївна; Росохатая, Анна Сергеевна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Макерська, В.; Кропива, Вячеслав Вікторович; Кропива, Вячеслав Викторович; Kropyva, Viacheslav ViktorovychЗ початком карантину, спричиненого пандемією COVID-19, очевидними є зміни в поведінці споживачів, що полягають у зростанні паніки та більш свідомої поведінки з акцентуванням уваги на власному здоров’ї та уникненні можливих загроз. Тому дослідження поведінки споживачів у таких умовах є актуальним та своєчасним завданням. Мета дослідження полягає в аналізі змін поведінки споживачів у цифровому середовищі під впливом подій, спричинених пандемією COVID-19. Теоретико-методологічною основою дослідження стали загальнонаукові методи наукового пізнання: теоретичного узагальнення, систематизації, аналізу та синтезу. Автори дослідили тенденції споживчої поведінки в умовах пандемії COVID-19. Проаналізовані основні стадії зміни споживчої поведінки. Виокремлені етапи переходу компаній до комунікацій зі споживачами в цифровому середовищі. Визначено, що піклування про здоров’я та відкритість компанії (транспарентність бізнесу) є визначальними чинниками, що формують ступінь довіри до суб’єктів господарювання у посткризові часи. Наведена коротка статистика щодо світового споживання продуктів різних сфер, зокрема виявлена позитивна динаміка в зростанні кількості пошукових запитів користувачів Інтернету щодо покупки продукції в сфері здоров’я. Зроблено порівняння кількості пошукових запитів у сервісі Google Trends для термінів «доставка продуктів» та «здоров’я» у межах ринку України та в цілому в світі. Визначено, що популярності набуває новий напрямок просування «маркетинг з уст в уста», що є ефективним інструментом комунікацій зі споживачами в цифровому середовищі за допомогою соціальних мереж та різних майданчиків кіберпростору. Авторами визначені основні тренди інтернет-маркетингу останніх років та сформовані рекомендації щодо наповненості маркетинговими інструментами майбутніх стратегій компаній у цифровому середовищі. Висновки роботи можуть бути корисними спеціалістам сфери просування продуктів у мережі Інтернет, а також практикуючим маркетологам у сфері інноваційних сервісів, що набувають популярності на хвилі світових тенденцій зміни споживчої поведінки. У подальших наукових розробках авторам доцільно зосередити увагу на кількісних маркетингових дослідженнях ставлення споживачів до продуктових пропозицій компаній та їх готовності до співпраці, підкріплених розробленими маркетинговими програмами.