Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
3 results
Search Results
Item Net investment position and the stock market: The case of traditional and ESG indices(Business Perspectives, 2022) Slepecký, J.; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Пластун, Олексій Леонідович; Пластун, Алексей Леонидович; Plastun, Oleksii Leonidovych; Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Zhyhlei, I.У цій статті досліджується вплив традиційних індексів фондового ринку та індексів ESG на чисту міжнародну інвестиційну позицію країни. Для цього різні методи, включаючи аналіз ANOVA, множинно-регресійний аналіз, кореляційний аналіз, VAR-аналіз та R/S-аналіз, а також тест причинно-наслідкового зв’язку Ґрейнджера, застосовуються до щоквартальних даних про чисту міжнародну інвестиційну позицію, традиційні та Індекси ESG з Фінляндії, Швеції, Франції, Іспанії та України за період 2005–2021 рр. Результати описової статистики показують, що індекси ESG є більш мінливими, ніж традиційні, але ці відмінності є статистично незначними згідно з аналізом ANOVA. Кореляційний аналіз дає прямі докази того, що індекси ESG мають високу кореляцію зі своїми традиційними аналогами (рівень кореляції коливається від 0,88 до 0,96). Результати регресійного аналізу показують, що традиційні та ESG фондові індекси не мають істотного впливу на чисту міжнародну інвестиційну позицію. Індекси фондового ринку ESG та дані про чисту міжнародну інвестиційну позицію є постійними, і до цих наборів даних можна застосувати авторегресивні моделі. У середньому показник Херста вище 0,75 для індексів ESG і вище 0,85 для чистої інвестиційної позиції. Цей документ містить рекомендації щодо покращення системи відповідального інвестування.Item SDG 4 and SDG 8 in the knowledge economy: A meta-analysis in the context of post-COVID-19 recovery(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2021) Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Пластун, Олексій Леонідович; Пластун, Алексей Леонидович; Plastun, Oleksii Leonidovych; Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Alwasiak, S.Almost all human activity spheres, from the health care system to the education system, were unprepared for the pandemic. This, in turn, has slowed down the progress in achieving sustainable development goals. The Sustainable Development Goals 4 “Quality Education” and 8 “Decent Work and Economic Growth” were particularly vulnerable. In addition, the widespread concern was caused in the context of the transition to a “knowledge-based economy”. This paper analyzes the readiness of the scientific community to provide preconditions for the acceleration of these SDGs achievements. To do this, a meta-analysis of the academic literature on SDG 4, SDG 8, and the knowledge-based economy during 2015–2021 was conducted. Several special methods and instruments were used, including Scopus, WoS, VosViewer, Publish or Perish, Google Trends, and Google Books Ngram Viewer. The results show the inability of the modern academic community to provide a theoretical and empirical framework for a successful transition to a knowledge-based economy, taking into account the need to achieve sustainability. This is partly due to the relative subject novelty and the lack of academic attention. The challenges posed by the pandemic (lockdowns, unemployment, closing of educational institutions, financial flows reorientation, etc.) together with potential threats (new pandemic, climate change, population displacement, armed conflicts, etc.) necessitate a radical intensification of academic activity in economics to achieve SDGs.Item Роль державної інвестиційної політики та відповідального інвестування у фінансуванні сталого розвитку(Institute of Eastern European Research and Consulting, 2020) Пластун, Олексій Леонідович; Пластун, Алексей Леонидович; Plastun, Oleksii Leonidovych; Єльнікова, Юлія Василівна; Ельникова, Юлия Васильевна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Шелюк, Асіят Ашурбєківна; Шелюк, Асият Ашурбековна; Sheliuk, Asiiat Ashurbiekivna; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Артеменко, Аліна Сергіївна; Артеменко, Алина Сергеевна; Artemenko, Alina SerhiivnaМета. Метою статті є дослідження ролі державної інвестиційної політики у фінансуванні сталого розвитку та концепцій відповідального інвестування як прикладного інструментарію та механізму її реалізації. Методологія / методика / підхід. Роль державної інвестиційної політики у фінансуванні сталого розвитку досліджено за допомогою структурно-функціонального аналізу, який дозволив провести її деталізацію за секторами та напрямами фінансових потоків і стадіями інвестиційного ланцюга,напрямами інтервенцій державної інвестиційної політики, а також органами, щоїїреалізують. Результати. У статті досліджені концепції відповідального інвестування як прикладного інструментарію та механізму реалізації державної інвестиційної політики. Визначений зв’язок між: ESG –критерії оцінки (скринінгу) інвестиційних рішень та категоріями фінансів сталого розвитку. Визначено співвідношення інвестиційних ресурсів, напряму фінансових потоків істадій інвестиційного ланцюга, та роль державної інвестиційної політики в межах фінансової системи сталого розвитку за секторами економіки та її ключовими напрямами. Оригінальність / наукова новизна. Проаналізовані аспекти й заходи державної інвестиційної політики за Цілями сталого розвитку. На основі цього розроблено дворівневий теоретико-методичний підхід до визначення ролі державної інвестиційної політикита місця механізму відповідального інвестування у формуванні фінансової системи, зорієнтованої на досягнення цих Цілей. Визначені напрями державної політики передусім узгоджуються з пріоритетними напрямами реформування фінансових систем країн світу на засадах сталого розвитку та асоційовані з певними суб’єктами інвестиційного ланцюга з огляду на їх релевантність іпріоритетність, а також відсутність у межах національної фінансової інфраструктури та регуляторних норм у сфері інвестування. Практичнацінність / значущість. Запропоновано найбільш пріоритетні напрями державної інвестиційної політики в контексті відповідального механізму її реалізації з урахуванням найбільш релевантних для відповідальних інвесторів Цілей сталого розвитку та ESG –критеріїв. Ці заходи можуть бути використані для вдосконалення політики державних інвестицій її регуляторами.