Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 28
  • Item
    Survival Analysis Methods for Assessing the Anti-Money Laundering System Effectiveness
    (Sofia Technical University, Sofia, Bulgaria, 2023) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Крухмаль, Олена Валентинівна; Крухмаль, Елена Валентиновна; Krukhmal, Olena Valentynivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Гриценко, Костянтин Григорович; Гриценко, Константин Григорьевич; Hrytsenko, Kostiantyn Hryhorovych; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Кушнерёв, Александр Сергеевич; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych; Гордієнко, Віта Павлівна; Гордиенко, Вита Павловна; Hordiienko, Vita Pavlivna; Pasemko, G.; Taran, O.; Smigunova, O.V.
    У статті зібрано та систематизовано статистичну інформацію для оцінки ефективності системи протидії відмиванню доходів 25 банків з 12 країн. Ефективність системи протидії відмиванню доходів оцінювалася на основі застосування методу аналізу виживання шляхом побудови таблиць виживання для банків, які потрапили під санкції, визначення ймовірності прийняття рішення про необхідність застосування санкцій до банків, множинних оцінок Каплана-Мейєра, формалізації функція миттєвого ризику рівня небезпеки. Ефективність системи протидії відмиванню грошей порівнюється на основі аналізу виживання в групах банків по всьому світу. Відповідні фактори вплинули на оцінку ефективності системи протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, на основі застосування методу головних компонентів шляхом побудови осипної діаграми та визначення факторних навантажень показників бази статистичних вхідних даних у дослідженні. Побудовано пропорційну інтенсивність регресійної моделі Кокса залежності ефективності системи протидії відмиванню коштів від незалежних факторів.
  • Item
    Economic competitiveness of green energy business projects in Ukraine
    (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2022) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Коваленко, Євген Володимирович; Коваленко, Евгений Владимирович; Kovalenko, Yevhen Volodymyrovych; Martymianov, A.S.; Nikulina, M. P.
    Стаття визначає економічну конкурентоспроможність проєкту «зеленого» енергобізнесу за варіаціями його впровадження для оцінювання перспектив формування класу просьюмерів. Методами статистичного і порівняльного аналізу визначено, що розвиток «зеленої» енергетики сьогодні забезпечується за рахунок державної підтримки. Здебільшого вітчизняні проєкти відновлюваної енергетики є неконкурентоспроможними без такої допомоги. Пандемія коронавірусу у 2020-2021 роках виявила проблеми, обумовлені високою ціною «зеленої» енергії, пріоритетністю її закупівлі, переривчатістю відновлюваної електрогенерації, тощо. Повномасштабна війна Росії в Україні у 2022 році поставила галузь на межу фізичного та економічного знищення. Сьогодні критично важливим є максимальне збереження і державна підтримка «зелених» енергооб’єктів, а також стимулювання їх відбудови на деокупованих територіях. Поступове зближення «зелених» тарифів зі зростаючими цінами на енергоринку покращує конкурентоспроможність проєктів відновлюваної енергетики, створюючи базу для формування просьюмерів. Для обґрунтування доцільності трансформації вітчизняних енергоспоживачів та економічної конкурентоспроможності «зеленого» енергобізнесу нами проведено інвестиційний аналіз проєкту промислової фотоелектричної сонячної електростанції потужністю 100 кВт, розташованої у Сумській області. Розглядалися 3 варіанти використання виробленої «зеленої» електроенергії: 1) продаж електроенергії за «зеленим» тарифом; 2) часткове споживання виробленої електрики на власні потреби та продаж надлишку за «зеленим» тарифом; 3) споживання виробленої електрики на власні потреби. За чинних ринкових цін на електроенергію і «зеленого» тарифу найкращою опцією є 100%-ве споживання згенерованої електроенергії на власні потреби, тобто перетворення підприємства на просьюмера. Строки окупності за варіантом є довшими на майже 4 місяці, але рентабельність проєкту зростає до 75,8% порівняно з 62,7 та 71,7% за іншими опціями. Отже, існуючі умови енергоринку сприяють формуванню класу просьюмерів в Україні.
  • Item
    Ways to improve the efficiency of private hospital business administration
    (Sumy State University, 2021) Unawunwa, F.O.
    Однією з найважливіших галузей будь-якої економіки є охорона здоров’я. Повільне економічне зростання загрожує країні з поганими системами охорони здоров’я та політикою. Протягом останніх років приватна медична галузь швидко зросла і зараз є ключовим джерелом медичної допомоги для багатьох людей. Однак ефективність деяких із цих установ знижувалася через такі фактори, як неналежне медичне обслуговування, медична халатність, недбалість, зростання медичних витрат та найм некваліфікованих працівників. Ці занепокоєння призвели до поганого надання послуг, негативного суспільного іміджу та скорочення клієнтів, що призвело до падіння ефективності приватних лікарень. Основною метою цього дослідження є пошук шляхів підвищення ефективності бізнес-адміністрування приватних лікарень. Для цього дослідження були використані підручники, журнали, відповідна література та Інтернет. Дослідження зробило висновок, що недостатнє фінансування та недостатній внутрішній дохід пов’язані з неправильним веденням обліку, чітко визначеними цілями та ефективним керівництвом. Бюрократія та втручання уряду в управлінські рішення додають до проблем, які постають адміністратори лікарень. У більшості лікарень навчання та розвиток робочої сили неефективні. Крім того, у цьому дослідженні було рекомендовано, щоб прозорість, підзвітність та процес прийняття рішень вимагали оцінки ефективності для покращення за допомогою впровадження найкращих практик. Лікарні повинні бути оцінені на предмет їх ефективності та ефективності, щоб забезпечити довгострокову підтримку. Огляд цих двох характеристик сприяє оптимізації розподілу ресурсів у сфері охорони здоров’я, що покращує економічний та соціальний добробут.
  • Item
    Disruptive technologies for green economy formation in conditions of the Fourth industrial revolution: the EU experience
    (International Science Group, 2021) Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtyarova, Iryna Borysivna; Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych
    Аналізуються передумови, які створюють проривні технології для зменшення попиту на ресурс або заміни одного ресурсу іншим, більш ефективним з економічної чи екологічної точки зору. Визначаються шляхи для зростання економіки, а саме: підвищення ефективності виробництва або споживання без заміни критичних ресурсів (у цьому випадку підвищується ефективність виробничого процесу, зменшується використання сировини, зменшується потреба в енергії); заміна менш ефективних ресурсів більш ефективними; менш ефективні ресурси замінюються більш ефективним соціальним попитом
  • Item
    Comprehensive Assessment of Smart Grids: Is There a Universal Approach?
    (Energies, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Dzwigol, H.; Dzwigol-Barosz, M.
    A comprehensive assessment of smart grids is critical for their development. Existing scientific research testifies to the urgency and complexity of the problem of implementing smart grids effectively, both in terms of a single project performance and from the standpoint of creating a local, and later global, energy system. The multidimensionality of smart grids makes it challenging to assess the effectiveness of their implementation. Difficulties in evaluation arise because it is challenging to consider technical, technological, economic, and other relevant aspects of smart grids’ development within a single evaluation system. There are currently a significant number of smart grid assessment systems. However, it remains debatable how systematically and comprehensively they measure the efficiency of a smart grid. This, in turn, raises the question of whether there is a universal evaluation system that integrally considers all the crucial components of smart grids and is suitable for evaluating smart grid projects of different content. This article analyzes the most well-known approaches to comprehensive assessment of smart grids according to the completeness of their coverage of smart grids’ most critical components. This paper identifies the essential areas for assessing smart grids according to the most cited and authoritative research and regulatory documents of the European Union. As a result, seven groups of indicators were identified. These groups of indicators are the basis for comparative analysis of the comprehensive assessment approaches of smart grids. The results of the study should help determine the appropriateness of applying a particular evaluation system. In addition, the analysis of existing evaluation systems allows the shaping of a universal approach to evaluating smart grids comprehensively and systematically.
  • Item
    Do we need economic stimulation of solar energy development in households? Comparative analysis of Ukraine and Latvia
    (Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка", 2021) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna
    Обґрунтовано доцільність державної підтримки домогосподарств, що реалізують проєкти з відновлюваної енергетики. Проаналізовано досвід і результати застосування «зеленого» тарифу для розвитку сонячної енергетики у домогосподарствах України. Для порівняння оцінено результативність розбудови геліоенергетики у житловому секторі Латвії, яка має схожий потенціал галузі й застосовує систему чистого вимірювання як механізм економічного стимулювання. Виявлено, що використання високих ставок «зеленого» тарифу в Україні забезпечило стрімке зростання сонячних енергопотужностей у домогосподарствах. Так, за 2016–2020 роки виробництво «зеленої» електроенергії сонячними фотогальванічними електростанціями у житловому секторі зросло у 244,3 раза. Водночас, система чистого вимірювання не здійснює помітного впливу на розбудову геліоенергетики в латвійських домогосподарствах. У 2019 році частка електрики з енергії сонця в загальному електробалансі балтійської країни складала менше 0,05% та менше 0,1% серед інших «зелених» енергоджерел. Система чистого вимірювання в Латвії передбачає можливість збуту надлишково виробленої й не спожитої домогосподарством «зеленої» енергії в локальну електромережу за набагато нижчим тарифом, ніж середня ціна електроенергії для населення. Це збільшує строки окупності малих сонячних електростанцій до 20 років, демотивуючи домогосподарства до інвестування у відновлювану енергетику. Незважаючи на вражаючі результати зростання малих «зелених» енергопотужностей, щедрий «зелений» тариф в Україні створив непомірне фінансове навантаження на державний бюджет, загострив проблеми балансування енергопотужностей та збільшення пропускної здатності електромереж, диспропорції у розвитку різних видів відновлювальних енергоджерел. Натомість система чистого вимірювання, не забезпечуючи значного зростання потужностей геліоенергетики в домогосподарствах, дозволила уникнути проблем, характерних для України. На основі проведеного SWOT-аналізу двох розглянутих інструментів економічного стимулювання розроблено рекомендації для коригування механізмів державної підтримки з метою збалансованого розвитку малої сонячної енергетики у житловому секторі обох держав.
  • Item
    Comprehensive Assessment of Smart Grids: Is There a Universal Approach?
    (MDPI Publishing Services, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Dzwigol, Henryk; Dzwigol-Barosz, Mariola
    A comprehensive assessment of smart grids is critical for their development. Existing scientific research testifies to the urgency and complexity of the problem of implementing smart grids effectively, both in terms of a single project performance and from the standpoint of creating a local, and later global, energy system. The multidimensionality of smart grids makes it challenging to assess the effectiveness of their implementation. Difficulties in evaluation arise because it is challenging to consider technical, technological, economic, and other relevant aspects of smart grids’ development within a single evaluation system. There are currently a significant number of smart grid assessment systems. However, it remains debatable how systematically and comprehensively they measure the efficiency of a smart grid. This, in turn, raises the question of whether there is a universal evaluation system that integrally considers all the crucial components of smart grids and is suitable for evaluating smart grid projects of different content. This article analyzes the most well-known approaches to comprehensive assessment of smart grids according to the completeness of their coverage of smart grids’ most critical components. This paper identifies the essential areas for assessing smart grids according to the most cited and authoritative research and regulatory documents of the European Union. As a result, seven groups of indicators were identified. These groups of indicators are the basis for comparative analysis of the comprehensive assessment approaches of smart grids. The results of the study should help determine the appropriateness of applying a particular evaluation system. In addition, the analysis of existing evaluation systems allows the shaping of a universal approach to evaluating smart grids comprehensively and systematically.
  • Item
    Methodological approaches to assessment of the efficiency of business entities activity
    (Prague Development Center, 2018) Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Люта, Ольга Василівна; Лютая, Ольга Васильевна; Liuta, Olha Vasylivna; Пігуль, Наталія Георгіївна; Пигуль, Наталья Георгиевна; Pihul, Nataliia Heorhiivna
    У статті запропонована методика оцінювання ефективності діяльності суб’єктів господарювання із застосуванням інструментарію стохастичного фронтірного аналізу. Апробація підходу здійснена на основі даних фінансової звітності українських підприємств. Запропонована методика має важливе практичне значення, оскільки дозволяє провести аналіз ефективності діяльності кожного суб’єкта господарювання порівняно з еталонним підприємством з найвищими показниками ефективності, а також з іншими суб’єктами господарювання, на основі аналізу використання наявних обсягів матеріальних, фінансових та трудових ресурсів.
  • Item
    Mechanism of state regulation of the environmental taxation effectiveness in the context of national security
    (Boston : Primedia eLaunch, 2021) Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna
    Сучасний еколого-економічний та організаційно-технологічний рівень соціального виробництва, а також досягнення науково-технічного прогресу не дозволяють певною мірою забезпечити соціально-екологічну та економічну безпеку використання ресурсів на всіх ієрархічних рівнях просторового розвитку (національному, регіональному та місцевому). Тому витрати на запобігання забрудненню навколишнього середовища та компенсуючи негативні наслідки в територіальному та просторовому вимірі, а також у різних галузях економіки об'єктивно визначаються і набувають статус суспільно необхідних витрат, які необхідно враховувати та регулювати на різних ієрархічних рівнях. Конструктивний інструмент вирішення проблеми раціонального використання природних ресурсів і зниження рівня забруднення навколишнього середовища - це система екологічного оподаткування та платежі за природні ресурси, що повинно забезпечити і досягти параметрів національної соціальної, екологічної та економічної безпеки.
  • Item
    The impact of state regulation in a sphere of education on sustainable development of national economy.
    (Problems and Perspectives in Management, 2020) Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Майборода, Тетяна Миколаївна; Майборода, Татьяна Николаевна; Mayboroda, Tetyana; Мішеніна, Галина Анатоліївна; Мишенина, Галина Анатольевна; Mishenina, Halyna Anatoliivna; Геєць, І.О.
    Education is a core element of the Sustainable Development Concept. It is not only because of the declaration of SDG 4 within the 2030 Agenda but also its embeddedness in other goals, targets, and indicators. Thus, the study aims to generalize approaches to define the relationship between the efficiency of the strategy of sustainable devel opment of the national economy and state regulation of education. The research is accomplished for 14 Central and Eastern European countries (2006–2016) using the combination of principal components method and parametric method of stochastic frontier analysis in the software package STATA 11 and FRONTIER 4.1. As a result, the empirical proofs of the strong and adequate link between the efficiency of the sus tainable development strategy of the national economy and state regulation of educa tion are identified. The technical efficiency indexes were also calculated that allowed forming three clusters for Central and Eastern European countries distributed by the level of state regulation of education and efficiency of sustainable development strategy implementation. It helps to distinguish the main measures to reform the state regula tion of education in Ukraine considering the experience of Slovenia, Poland, the Czech Republic, countries that proved to be the leaders in a sphere of sustainable develop ment strategy implementation. The recommendations for further improvements in educational policies were defined. For instance, effective and sustainable state regula tion of education should focus on decentralizing education, developing private-public partnerships, stimulating adult education development, etc.