Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
9 results
Search Results
Item Conceptual model for managing enterprise digital transformation as a tool for sustainable regional development(Sumy State University, 2025) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika KostiantynivnaПредставлено концептуальну модель управління цифровою трансформацією підприємств як інструмент сталого розвитку регіонів. Підкреслено, що цифрова трансформація має забезпечувати не лише підвищення ефективності та конкурентоспроможності, а й сприяти екологічній відповідальності, соціальній інклюзії та регіональній стійкості. Модель об’єднує п’ять взаємопов’язаних компонентів – стратегію, структуру, процеси, ресурси та культуру, які формують цілісний механізм управління цифровими змінами. Особлива увага приділяється узгодженню цифрових ініціатив із цілями сталого розвитку, зокрема оптимізації споживання ресурсів, скороченню викидів парникових газів, стимулюванню інновацій та адаптивності. Результати дослідження засвідчують, що цифрова трансформація може виступати каталізатором довгострокового розвитку регіонів за умови подолання таких бар’єрів, як недостатні цифрові компетентності, нерозвинена інфраструктура та обмежені інвестиції. Отримані висновки розширюють наукову дискусію, пропонуючи структуровану рамку, яка поєднує цифрові бізнес-моделі з імперативами сталого розвитку, що особливо актуально для країн із перехідною економікою, зокрема України.Item Conceptual model of enterprise digital transformation management for ensuring sustainable regional development(Економіка та суспільство, 2025) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika KostiantynivnaУ статті досліджено потенціал цифрової трансформації підприємств як основи для інклюзивного та сталого регіонального розвитку України в умовах множинних криз, спричинених війною, соціально-економічною нерівністю, екологічними викликами та технологічними розривами. Вихідною позицією дослідження є критичний аналіз існуючих підходів до цифровізації, які, орієнтуючись переважно на великі корпорації, залишають поза увагою екологічні, соціальні та регіональні аспекти, а також не враховують потреб малих та середніх підприємств як ключових агентів місцевих економік. Метою роботи є концептуалізація цифрової трансформації в контексті потреб регіональних МСП та розробка інтегрованої моделі управління нею, що на відміну від існуючих відповідає викликам повоєнного відновлення та поєднує принципи сталого розвитку з управлінською логікою діджиталізації. Обґрунтовано необхідність переходу від фрагментарних цифрових рішень до застосування комплексного підходу, який поєднує стратегічне бачення, організаційну гнучкість, ресурсну забезпеченість, адаптивні процеси та інноваційну культуру, інтегруючи екологічні та соціальні пріоритети у цифрову рамку трансформації, та враховує особливості посткризової економіки. Особливу увагу при формуванні моделі приділено аналізу бар’єрів, що стримують сталу цифрову трансформацію у регіональних МСП. На основі емпіричних та вторинних даних ідентифіковано ключові проблеми, такі як обмежений доступ до фінансування, дефіцит цифрових та «зелених» навичок, опір змінам, нестача інституційної підтримки та слабка цифрова інфраструктура в окремих регіонах. Підкреслюється значущість цифрового розриву, який поглиблює регіональні диспропорції та ставить під загрозу реалізацію принципів інклюзивності у відновленні. У статті наголошується, що ці бар’єри є взаємопов’язаними та вимагають міжсекторального реагування з боку держави, бізнесу, наукової спільноти та міжнародних партнерів. Практична цінність розробленої моделі полягає в її здатності виконувати функцію дорожньої карти для МСП, що прагнуть реалізувати сталу цифрову трансформацію, а також слугувати основою для розробки політик державної підтримки та орієнтиром для міжнародних донорських програм. Успішна реалізація потенціалу цифрової трансформації вимагає скоординованих дій від усіх стейкхолдерів: держави, бізнесу, академічної спільноти та громадянського суспільства. Розвиток цифрової інфраструктури, підвищення рівня цифрових компетентностей, подолання інституційних прогалин і створення стимулюючого регуляторного середовища визначені основними напрямами, без яких повноцінна реалізація моделі є неможливою. Дане дослідження забезпечує цілісне бачення сталої цифрової трансформації як мультидисциплінарного й багаторівневого процесу, що поєднує інноваційність із принципами справедливості, стійкості та рівного доступу. Запропоновані підходи та висновки мають практичну цінність як засіб досягнення стійкого, інклюзивного та регіонально збалансованого розвитку.Item Economic assessment of resource allocation strategies in Ukraine(Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II, 2024) Рекуненко, Ігор Іванович; Rekunenko, Ihor Ivanovych; Cherednichenko, D.S.Дане дослідження має на меті провести комплексну економічну оцінку стратегій розподілу ресурсів в Україні, оцінюючи їх ефективність, продуктивність і справедливість. Аналіз розпочинається з огляду економічного середовища України та важливості розподілу ресурсів для сприяння національному розвитку. Дослідження висвітлює поточні політики та механізми, що використовуються урядом України для розподілу ресурсів між різними секторами та регіонами, оцінюючи їх відповідність національним економічним цілям і планам розвитку. Методологічно дослідження застосовує змішаний підхід, використовуючи вторинні дані з урядових звітів, економічних баз даних та академічних публікацій. Статистичний аналіз, економічне моделювання та порівняльний аналіз використовуються для оцінки впливу існуючих стратегій розподілу ресурсів на економічне зростання, продуктивність та регіональний розвиток. Аналіз також включає оцінку справедливості та рівномірності розподілу ресурсів серед різних регіонів та груп населення. Результати показують, що хоча поточні стратегії розподілу ресурсів в Україні сприяли зростанню в деяких сферах економіки, значні диспропорції залишаються в регіональному розвитку та галузевій продуктивності. Дослідження виявляє неефективності та структурні виклики, які перешкоджають оптимальному використанню ресурсів, та підкреслює соціальні наслідки нерівномірного розподілу ресурсів. Порівняльний аналіз з іншими країнами розкриває кращі практики, які можна адаптувати для покращення структури розподілу ресурсів в Україні. Дослідження заглиблюється в політичні, економічні та соціальні фактори, що впливають на розподіл ресурсів в Україні. Воно визначає ключові обмеження, такі як політична нестабільність, економічний тиск та соціальні виклики, що перешкоджають ефективному управлінню ресурсами. Дослідження підкреслює необхідність комплексних реформ політики та адаптивних стратегій для подолання цих обмежень. Висновок містить практичні рекомендації політики, спрямовані на покращення ефективності та справедливості розподілу ресурсів в Україні. Ці рекомендації включають галузеві стратегії та рамки впровадження, призначені для підтримки стійкого економічного розвитку. Досягнення цілей дослідження сприяє глибшому розумінню динаміки розподілу ресурсів в Україні та забезпечує основу для більш ефективної та справедливої економічної політики.Item Healthy economy: European values for Ukraine(Publ. «PhPB Panov А. N.», 2024) Сагер, Людмила Юріївна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Росохата, Анна Сергіївна; Rosokhata, Anna SerhiivnaУ навчальному посібнику розглядаються теоретичні питання здорового регіонального розвитку, особливості формування стійких громад, роль підприємств і промисловості у створенні здорового економічного середовища, реалізація політики згуртованості, маркетингові інструменти, які використовуються для поширення концепції здорового регіонального розвитку. політика розвитку та згуртованості, здорова поведінка та мотивація споживачів. Навчальний посібник буде корисним викладачам, аспірантам, студентам різних спеціальностей вищих навчальних закладів, широкому колу читачів, які цікавляться питаннями регіонального розвитку. Посібник містить багато прикладів і фактичних матеріалів, що ілюструють теоретичні основи.Item The importance of smes in terms of sustainable development goals(Sumy State University, 2022) Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Yaremenko, A.Малі та середні підприємства (МСП) вважаються ключовими гравцями національного та регіонального розвитку в багатьох країнах і відіграють життєво важливу роль в економіці ЄС. Крім того, країни ЄС бачать МСП як важливий фактор у досягненні цілей сталого розвитку, таких як скорочення бідності. МСП складають у середньому 95% приватних підприємств, забезпечуючи 60-70% робочих місць у більшості країн ОЕСР (2018 р.), що є надзвичайно важливим фактором в економіці. Крім того, МСП є не лише важливим джерелом зайнятості, вони також можуть бути джерелом інновацій та продуктивності, оскільки МСП найлегше впроваджувати інновації.Item Economic and environmental convergence of transformation economy: the case of China(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Rui, LiШвидкі економічні реформи та належне зростання ВВП у Китаї вплинули на регіональний розвиток китайських провінцій. Це дослідження має на меті оцінити ступінь економічних та екологічних диспропорцій у китайських провінціях для розробки рекомендацій щодо політики щодо регіональної трансформації. Скорочена лінійно-лінійна специфікація моделі ендогенного зростання використовується для оцінки коефіцієнтів конвергенції в китайських провінціях. Емпіричні результати доводять, що збільшення ВВП на 1% базового року на 1% зменшує темпи економічного зростання на 0,1% у звітному році. Таким чином, відношення середнього доходу на душу населення в найбагатшій групі до найбідніших провінцій склало 9,6 у 1995 році та 4,1 у 2015 році, що означає зменшення непропорційного розвитку. Також були виявлені тенденції зближення навколишнього середовища, і менш забруднені провінції з часом збільшують викиди вищими темпами, ніж спочатку забруднені. З плином часу всі провінції переходять у однаковий стабільний стан за параметрами навколишнього середовища. Швидкість зближення економіки та навколишнього середовища в провінціях Китаю є досить повільною, і економічне зростання було досягнуто великими жертвами навколишнього середовища, оскільки всі провінції прагнуть до однакового стабільного стану з точки зору збільшення забруднення. Промислово розвинені регіони через наявність значних фінансових ресурсів повинні приділяти більше уваги захисту навколишнього середовища, використовуючи весь наявний економічний потенціал. У той же час, як спочатку бідні провінції, так і багаті повинні глибше розвивати сільське господарство, туризм, рекреацію та інші екологічно чисті галузі для покращення економічних показників.Item Marketing of social tourism(2020) Rahmanov, F.; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii ValentynovychАвтори досліджують проблеми маркетингу соціального туризму як рушійного інструменту забезпечення регіонального соціально-економічного розвитку. У рамках концепції соціального туризму взаємодіє велика кількість суб’єктів місцевого ринку, тому доцільно звернути увагу на його дослідження. У рамках дослідження висувається гіпотеза про те, що та ж сама регіональна структура, що розвивається у сфері соціального туризму, сприймається суб'єктами, які з нею взаємодіють. Зокрема, сприймана якість послуг та рівень доступної інформації будуть різними для представників різних регіонів однієї національності. Було проведено опитування респондентів, які користувалися послугами типового регіонального суб’єкта господарювання, що надає медичні послуги для місцевих жителів, працівників містоутворюючого промислового підприємства та населення України. Відповіді проаналізовані з використанням програми Smart PLS. Було обрано цільову зовнішню та внутрішню змінні моделі. Автори отримали дискретні результати. В обох випадках однаковим результатом був коефіцієнт рішучості, який визначав лояльність споживачів. У той самий час для респондентів з інших регіонів змінні, що визначали їхні очікування від майбутнього споживання послуг, були більш важливими. Для працівників підприємства фактично сприймана якість послуг була вирішальною. У першому випадку переважає емоційна та інформаційна підтримка надання послуг, а у другому - раціональні мотиви споживання. Така психологічна особливість сприйняття послуг повинна враховуватися регіональним бізнесом у сфері соціального туризму при формуванні маркетингових програм розвитку.Item Four-vector efficiency of infrastructure in the system of providing regional socially significant needs taking into account the concept of marketing of changes(Society for Science and Nature (SSN), 2019) Тєлєтов, Олександр Сергійович; Телетов, Александр Сергеевич; Tielietov, Oleksandr Serhiiovych; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Мельник, Юлія Миколаївна; Мельник, Юлия Николаевна; Melnyk, Yuliia MykolaivnaПоточний економічний та соціальний розвиток регіонів, особливо територій країн колишнього СРСР, потребує використання сучасних технологій, таких як маркетинг змін, інноваційні підходи до розвитку регіональної інфраструктури. Успішне поєднання різних інструментів разом з адекватною оцінкою їх ефективності є поштовхом до впровадження позитивних змін у регіонах. Автори дослідження розробили метод оцінки потенціалу регіональної інфраструктури з формуванням інтегрального показника з чотирма напрямками. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні пропозицій щодо формування підходу до оцінки ефективності регіональної інфраструктури. Методологічна узгодженість оцінювання показників, на відміну від їх окремого аналізу, значно розширює можливість об’єктивного обчислення синергетичного ефекту від функціонування різних інфраструктурних заходів як складових системи. Сукупність оцінок в рамках методології авторів дає можливість якісного всебічного оцінювання, дотримання принципів ієрархії, складності та універсальності оцінюваних критеріїв. Пропозиції авторів будуть корисними регіональній владі при розробленні заходів щодо розвитку місцевої інфраструктури, а також в управлінні приватними соціальними установами.Item Were Ukrainian regions too different to start interregional confrontation: economic, social and ecological convergence aspects?(Informa UK Limited, trading as Taylor & Francis Group, 2016) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra ViktorivnaЦя стаття присвячена аналізу економічних, соціальних та екологічних диспропорцій регіонів України. Регіональні економічні диспропорції вимірюються за допомогою концепції конвергенції, і в статті використовується аналіз групової інформації з фіксованими та випадковими ефектами. Наші емпіричні результати свідчать про наявність економічної конвергенції в регіонах України. Спочатку було встановлено, що бідні регіони ростуть відносно швидше, ніж багаті. Більше того, різниця між бідними та багатими регіонами протягом 1999 та 2010 років зменшилась в 1,8 рази. Крім того, було встановлено, що наявність екологічної конвергенції в Україні та спочатку "чистих" регіонах збільшує забруднення швидше, ніж спочатку "брудні" регіони . Тобто, українські регіони сходяться до сталого стану довкілля через процес посилення забруднення. Українські регіони також переживають конвергенцію здоров'я з негативними наслідками політики, оскільки всі регіони зближуються до деяких рівнів здоров'я через збільшення захворюваності. Економічне зростання регіонів України було досягнуто завдяки жертвам екологічних ситуацій та збільшенню захворюваності. Отже, чітких економічних причин для налагодження міжрегіонального протистояння, що мали місце в Україні, не було, оскільки всі регіони були на одному шляху розвитку.