Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
14 results
Search Results
Item Галектин-9 при вірусних захворюваннях: його регуляторна роль при хронічному вірусному гепатиті С(Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, 2019) Лішневська, Анастасія Геннадіївна; Лишневская, Анастасия Геннадьевна; Lishnevska, Anastasiia Hennadiivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola DmytrovychУ статті проаналізовані дані щодо патогенетичної ролі галектину-9 у хворих з вірусними інфекційними захворюваннями, зокрема з хронічним вірусним гепатитом С. Галектин-9 – це білок, який складається з 355 амінокислот, локалізований у ядрі, цитоплазмі та секретується назовні клітини. Він приймає участь у регуляції імунних процесів, посилюючи міграцію імунних клітин, стимулюючи диференціацію натуральних кіллерів, пришвидшуючи апоптоз уражених вірусами клітин. Галектин-9 сповільнює диференціацію деяких класів Т-хелперів (Тhp-1, Thp-17), що призводить до зниження продукції цитокінів та гальмування імунної відповіді, але він посилює диференціацію регуляторних Т-клітин (Т-супресорів), що також пригнічує імунореактивність. У свою чергу, ці ефекти призводить до зниження активності автоімунних реакцій, але є сприяючим фактором переходу хвороби у латентний перебіг.Item Лейкоцитарний індекс інтоксикації та імунореактивність у хворих на хронічний вірусний гепатит С та їх зміни при лікуванні(Харківський національний медичний університет, 2018) Лішневська, Анастасія Геннадіївна; Лишневская, Анастасия Геннадьевна; Lishnevska, Anastasiia Hennadiivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola DmytrovychУ сучасних умовах практичні лікарі досить часто виявляють симптоми інтоксикації у хворих на хронічний вірусний гепатит С (ХВГС), що отримують противірусну терапію (ПВТ). Але не завжди з впевненістю можна стверджувати про об'єктивність встановленого ступеня інтоксикації лише на основі даних об'єктивного обстеження.Item Зміни рівнів антимітохондріальних антитіл у хворих на хронічний вірусний гепатит С у процесі лікування та їх взаємозв’язок з клініко-лабораторними та епідеміологічними даними(Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, 2017) Лішневська, Анастасія Геннадіївна; Лишневская, Анастасия Геннадьевна; Lishnevska, Anastasiia Hennadiivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola DmytrovychПри аналізі рівня автоантитіл у хворих на хронічний вірусний гепатит С (ХГС), які знаходились на противірусній терапії (ПВТ) з використанням препаратів інтерферону, на 12 тижні терапії встановлено збільшення кількості па- цієнтів з підвищенням антимітохондріальних антитіл (АМА). Також виявлено залежність між клінічними даними (особливо скаргами, які характерні для захворювань з автоімунними порушеннями – артралгії, міалгії) та супутньою патологією з автоімунним генезом із підвищенням АМА у крові хворих. У цих хворих під час ПВТ також була встановлена залежність від місця проживання (переважно у сільській місцевості), від ступеня активності (прямо пропорційна залежність), ступеня фіброзу (обернено пропорційна залежність), рівня вірусного навантаження (прямо пропорційна залежність) та алелів ІЛ-28В (переважно СТ/ТТ, СТ/ТG).Item Клініко-лабораторні та імунологічні особливості перебігу хронічного вірусного гепатиту С у хворих, які отримують противірусну терапію з використанням пегильованих інтерферонів(Національний медичний університет імені О.О. Богомольця; Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, 2017) Лішневська, Анастасія Геннадіївна; Лишневская, Анастасия Геннадьевна; Lishnevska, Anastasiia Hennadiivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola DmytrovychПри вивченні перебігу хронічного вірусного гепатиту С (ХВГС) встановлено поліморфізм клінічних ознак, відхилення у клінічному та біохімічному аналізах крові та специфічні зміни показників під час проведення противірусної терапії (ПВТ). Поглиблено дані про особливості автоімунних реакцій у хворих на тлі використання препаратів інтерфероногенної дії, за допомогою визначення рівня антитіл до: пероксидази щитоподібної залози (АТПО), тиреоглобуліну (АТТГ), антимітохондріальних антитіл (АМА), антинуклеарних антитіл (ANA) до початку ПВТ та після 12 тижнів лікування.Item Залежність ступеня активності, фіброзу та рівня вірусного навантаження від змін рівня АМА у хворих на хронічний вірусний гепатит С при лікуванні(Сумський державний університет, 2017) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Лішневська, А.Г.Актуальність. Вірус гепатиту С - одна з провідних причин хронічного ураження печінки у всьому світі. На даний час відомо, що HCV-інфекція та інтерфероновмісна терапія має кілька важливих асоціацій з автоімунними реакціями. Вивченим є вплив вірусу гепатиту С та специфічного лікування на автоімунний стан щитоподібної залози. Тому для удосконалення даних важливим є вивчення автоімунних реакцій та факторів від яких вони залежать, у хворих, які перебувають на противірусній терапії. Мета роботи – дослідити залежність ступеня активності, фіброзу та рівня вірусного навантаження від змін рівнів АМА у хворих на хронічний вірусний гепатит С (ХВГС) при проведенні лікування препаратами інтерферону з 1-го по 12 тиждень противірусної терапії (ПВТ).Item Аналіз порушень вуглеводного обміну у хворих на ко-інфекцію ВІЛ/ХГС(Сумський державний університет, 2015) Юрко, К.В.; Адейемі, А.Хронічний гепатит С (ХГС) і ВІЛ-інфекція/СНІД є суттєвими проблемами інфекційної патології як в Україні, так і у світі. Актуальність цих парентеральних захворювань пов’язана з їх поширенням, високою захворюваністю, несприятливими наслідками. Поєднана інфекція, викликана вірусом гепатиту С (HCV) і вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), складає від 24,3 % до 91,2 % залежно від шляху інфікування ВІЛ і від 41,0 % до 92,6 % залежно від регіону дослідження.Item Клініко-імунологічні особливості ураження щитоподібної залози на тлі хронічного вірусного гепатиту С(ТДМУ Укрмедкнига, 2014) Бороденко, Анастасія Олександрівна; Бороденко, Анастасия Александровна; Borodenko, Anastasiia Oleksandrivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola DmytrovychВивчено особливості ураження щитоподібної залози на тлі хронічного вірусного гепатиту С. Виявлено, що у північно-східному регіоні України на тлі ХВГС, спричиненого 1 та 3 генотипами, спостерігається часте ураження щитоподібної залози у пацієнтів переважно жіночої статі. Автоімунний тиреоїдит частіше діагностується у хворих з низьким вмістом HCV. Астенічний синдром та зниження апетиту спостерігаються у пацієнтів з гіпотиреозом на тлі ХВГС та з F4 ступенем фіброзу.Item Динаміка показників фагоцитарної активністі моноцитів у хворих на хронічний вірусний гепатит С з низьким ступенем активності(Сумський державний університет, 2014) Тєрьошин, В.О.; Соцька, Я.А.; Круглова, О.В.; Гуртова, С.С.Відомо, що „золотим стандартом” лікування хронічного вірусного гепатиту С (ХВГС) вважають тривале введення великих доз генно-інженерних рекомбінантних інтерферонів (ІФН), але монотерапія інтерферонами ефективна лише в 35 – 40 % випадків ХВГС. Метою дослідження було вивчення ефективності Субаліну (Subalin) та Лаферобіону (Laferobion) у комплексній терапії хворих на ХВГС з низьким ступенем активності (НСА) та їх вплив на фагоцитарну активність моноцитів (ФАМ) у пацієнтів.Item Вивчення цитокінового статусу у хворих на хронічний гепатит С із супутнім цукровим діабетом(Сумський державний університет, 2014) Пришляк, О.Я.; Маринчак, О.В.; Гутич, Н.В.; Семанів, М.В.За даними ВООЗ, у світі вірусом гепатиту С інфіковано більше 1 млрд. людей. Україна за результатами епідеміологічних досліджень відноситься до регіонів із високим рівнем інфікування вірусом гепатиту С. У більшості випадків вірусні гепатити (ВГ) реєструються у людей на фоні супровідних і тривалоіснуючих соматичних захворювань. Опубліковані результати досліджень із даної проблеми не багаточисельні і стосуються перебігу хронічного гепатиту С(ХГС) у ВІЛ-інфікованих, хворих із супутнім захворюваннями щитоподібної залози, хронічними захворюваннями травної та гепатобіліарної систем (виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, холециститом, панкреатитом та ін.), хронічною алкогольною хворобою печінки.Item Сучасна епідеміологія хронічного вірусного гепатиту С(Сумський державний університет, 2014) Луговська, Ю.В.Серед усіх захворювань печінки найбільш актуальним є вірусний гепатит С. Насамперед, це пов’язано із поширенням, прогресуючим зростанням захворюваності, вираженим поліморфізмом клінічних проявів, складністю структури епідеміологічного процесу, множинністю шляхів та факторів передавання збудника, частотою формування хронічних захворювань печінки – хронічного гепатиту, цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми.