Клініко-лабораторні та імунологічні особливості перебігу хронічного вірусного гепатиту С у хворих, які отримують противірусну терапію з використанням пегильованих інтерферонів

Abstract

При вивченні перебігу хронічного вірусного гепатиту С (ХВГС) встановлено поліморфізм клінічних ознак, відхилення у клінічному та біохімічному аналізах крові та специфічні зміни показників під час проведення противірусної терапії (ПВТ). Поглиблено дані про особливості автоімунних реакцій у хворих на тлі використання препаратів інтерфероногенної дії, за допомогою визначення рівня антитіл до: пероксидази щитоподібної залози (АТПО), тиреоглобуліну (АТТГ), антимітохондріальних антитіл (АМА), антинуклеарних антитіл (ANA) до початку ПВТ та після 12 тижнів лікування.При изучении течения хронического вирусного гепатита С (ХВГС) выявлен полиморфизм клинических проявлений, отклонения в клиническом и биохимическом анализах крови и специфические изменения показателей при проведении противовирусной терапии (ПВТ). Углублено данные об особенностях аутоиммунных реакций у больных на фоне использования препаратов интерфероногенного действия, с помощью определения уровня антител к: пероксидазе щитовидной железы (АТПО), тиреоглобулину (АТТГ), антимитохондриальным антителам (АМА), антинуклеарным антителам (ANA) до начала ПВТ и после 12 недель лечения.Studying the course of chronic viral hepatitis C, polymorphism of clinical signs, deviation in clinical and biochemical blood analyses and specifi c changes in indices during antiviral therapy have been established. Data on peculiarities of autoimmune reactions in patients during administration of medicines with interferon-like action have been extended by determining antibody levels to the thyroid peroxidase, thyroglobuline, antimitochondrial antibodies, and antinuclear antibodies before antiviral therapy and in 12 weeks of treatment.