Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
4 results
Search Results
Item Economic competitiveness of green energy business projects in Ukraine(Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2022) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Коваленко, Євген Володимирович; Коваленко, Евгений Владимирович; Kovalenko, Yevhen Volodymyrovych; Martymianov, A.S.; Nikulina, M. P.Стаття визначає економічну конкурентоспроможність проєкту «зеленого» енергобізнесу за варіаціями його впровадження для оцінювання перспектив формування класу просьюмерів. Методами статистичного і порівняльного аналізу визначено, що розвиток «зеленої» енергетики сьогодні забезпечується за рахунок державної підтримки. Здебільшого вітчизняні проєкти відновлюваної енергетики є неконкурентоспроможними без такої допомоги. Пандемія коронавірусу у 2020-2021 роках виявила проблеми, обумовлені високою ціною «зеленої» енергії, пріоритетністю її закупівлі, переривчатістю відновлюваної електрогенерації, тощо. Повномасштабна війна Росії в Україні у 2022 році поставила галузь на межу фізичного та економічного знищення. Сьогодні критично важливим є максимальне збереження і державна підтримка «зелених» енергооб’єктів, а також стимулювання їх відбудови на деокупованих територіях. Поступове зближення «зелених» тарифів зі зростаючими цінами на енергоринку покращує конкурентоспроможність проєктів відновлюваної енергетики, створюючи базу для формування просьюмерів. Для обґрунтування доцільності трансформації вітчизняних енергоспоживачів та економічної конкурентоспроможності «зеленого» енергобізнесу нами проведено інвестиційний аналіз проєкту промислової фотоелектричної сонячної електростанції потужністю 100 кВт, розташованої у Сумській області. Розглядалися 3 варіанти використання виробленої «зеленої» електроенергії: 1) продаж електроенергії за «зеленим» тарифом; 2) часткове споживання виробленої електрики на власні потреби та продаж надлишку за «зеленим» тарифом; 3) споживання виробленої електрики на власні потреби. За чинних ринкових цін на електроенергію і «зеленого» тарифу найкращою опцією є 100%-ве споживання згенерованої електроенергії на власні потреби, тобто перетворення підприємства на просьюмера. Строки окупності за варіантом є довшими на майже 4 місяці, але рентабельність проєкту зростає до 75,8% порівняно з 62,7 та 71,7% за іншими опціями. Отже, існуючі умови енергоринку сприяють формуванню класу просьюмерів в Україні.Item Border Battle: Fighting on the Ukrainian-Moscow Border in 1660–1661(Cherkas Global University, 2022) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Osadchij, E.M.; Gut, J.The article is devoted to the events that took place on the border between the Muscovy and the Zaporizhzhya Army in the autumn of 1660 – in the spring of 1661. In the autumn of 1660, an expeditionary corps under the command of the boyar Vasily Sheremetyev was surrounded and defeated on the Right-Bank Ukraine. At the same time, Hetman Yuri Khmelnitsky entered into an alliance with the Commonwealth against the Muscovy. This was the reason for the open action of several left-bank Cossack regiments. The most active anti-Moscow speeches were in the Poltava and Gadyach regiments. In the winter of 1660– 1661, the Cossack detachments of these regiments undertook several campaigns in order to attack the Moscow border fortresses. The cities of Kamenny, Aleshnya and Volny were taken under siege. The Moscow garrisons were able to repulse these attacks, however, their fortifications were badly damaged and their supplies depleted. Heavy losses led to the fact that the garrisons of the border fortresses went on the defensive and could not actively oppose the Cossack detachments. In the autumn of 1660, on the orders of the tsar, the Belgorod governor sent several detachments to "pacify" the Cossack cities. Under the cities of Gadyach and Zinkov, Moscow troops entered into battle with the Cossacks, but they could not take these fortresses. In the winter of 1660, hetman Petr Doroshenko arrives in Zinkov. At the disposal of the Moscow governor was no more than 3,000 infantry and cavalry, and the Ukrainian hetman had 6,000 Cossacks. In the spring of 1661, a detachment of Cossacks near the town of Grun in a decisive battle were defeated and fled. Shortly thereafter, the Poltava and Gadyach regiments stopped the fight against the Muscovite kingdom and confirmed the oath to the tsar. As a result of the analysis of published sources and their own research, the authors found that in the confrontation between the two armies – the Moscow and the Cossack at the first stage of the battle, the advantage was on the side of the latter. Flexible tactics and numerical superiority made the positions of the Cossacks stronger in defense and successful in attack. Subsequently, the change in command of the Cossack troops led to the fact that less numerous, but more organized detachments of the Moscow regular troops were able not only to repulse the attack, but also inflict a decisive defeat on the enemy.Item Impact of Politically Generated Shocks on Monetary Performance: a Cross-country Comparison(Business perspectimes, 2019) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo Illich; Журавка, Федір Олександрович; Журавка, Федор Александрович; Zhuravka, Fedir OleksandrovychУ період після Великої рецесії макроекономічна стабільність все частіше стала порушуватися потрясіннями соціально-економічного характеру, зумовленими зростанням невдоволення населення високим рівнем безробіття та бідності, активізацією радикальних партій і рухів та загостренням геополітичного протистояння у світі. Залежно від виду та глибини таких потрясінь вони набувають форми політично генерованих шоків і справляють своєрідну дію на монетарну сферу як складову макроекономічного середовища, яке, з одного боку, може абсорбувати виниклу турбулентність, а з іншого - навпаки, посилити її через збурення адаптивних очікувань господарських суб’єктів. У статті досліджено три види політично генерованих шоків та специфіка їх впливу на монетарну сферу. Встановлено, що шоки, породжені політичним популізмом, характеризуються фіскальним домінуванням в економіці, використанням монетарних заходів при фінансуванні бюджетного дефіциту на догоду політичній кон’юнктурі, а також тривалим періодом їх подолання через необхідність неухильної болісної зміни суспільних настроїв і очікувань. Шоки, що виникли з причини застосування міжнародних санкцій до певних країн, мають зовнішнє походження і виражаються насамперед у підвищенні волатильності національних валютних ринків. Макроекономічна і, зокрема, монетарна нестабільність через участь країни у військовому конфлікті є результатом найбільш важких для економіки шоків, глибина і тривалість яких зумовлюється характером кризових явищ. Зазначені види політично генерованих шоків проаналізовані на прикладах таких країн, як Аргентина, Туреччина та Україна, які свого часу запровадили режим інфляційного таргетування в грошово-кредитній політиці, але змушені були допустити його видозміну під впливом політико-економічної нестабільності.Item Assessment of financial monitoring efficiency in the banking system of Ukraine(Businness Perspectives, 2020) Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Семеног, Андрій Юрійович; Семеног, Андрей Юрьевич; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Razinkova, M.; Небаба, Наталія Олександрівна; Небаба, Наталья Александровна; Nebaba, Nataliia Oleksandrivna; Józef, Antoni HaberThe transformation processes taking place in the global economy and the expansion of global business ties increase the overall vulnerability of the international banking system. One of the problems related to money laundering is the process of evaluating the efficiency of financial monitoring measures. The article discusses the issues of assessing the effectiveness of financial monitoring in the banking system of the country. For Ukraine, this problem is especially relevant, because there is a bank-centric model of the financial market (about 90% of assets go through the banking system) in the country. According to official data, 50% of economic activity in Ukraine ends with money laundering. The article presents the improved method that quantifies the level of financial monitoring system effectiveness at commercial banks of Ukraine based on calculations of the integral index. The index indicates the dynamics of the financial system protection degree from the money laundering threat based on the expediency and efficiency of financial monitoring in the banking system. As a result, more comprehensive conclusions about the level of financial security of the country are made. According to assessments, in 2017–2018 the efficiency of financial monitoring of the banking system of Ukraine was at the middle level (about 64%). The proposed method can be applied to evaluate the effectiveness of the financial monitoring system in any country and become the basis for improving the anti-money laundering system through the banking system.