Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
Search Results
Item Моделювання впливу цифрових технологій на рівень кіберзлочинності в країні(Сумський державний університет, 2025) Горбачова, О.О.Сьогодні цифрові технології не просто змінюють реальність — вони тісно переплітаються з нею, формуючи нову екосистему, у якій усі сфери життя — від банківських послуг і державного управління до освіти й медицини — перебувають під постійним впливом цифровізації. Цей процес приносить численні переваги: швидке ухвалення рішень, автоматизацію рутинних завдань, доступ до інформації в один клік. Водночас разом із новими можливостями виникають і нові загрози — кіберзлочинність стрімко еволюціонує, набуваючи складних форм, поширеності й небезпеки. Хакерські атаки, витоки даних, цифрове шахрайство стали реальними викликами, що впливають не лише на окремих користувачів, а й на бізнес, державні інституції та національну безпеку. Цифровий світ надав людству неймовірну свободу, але водночас – нові форми вразливості. Актуальність теми, обраної для дослідження, визначається динамічним розвитком цифрових технологій, який супроводжується зростанням кіберзагроз у всьому світі. Хоча цифрові інновації відкривають нові перспективи, вони одночасно формують ризиковане середовище, вразливе до зловживань та злочинної діяльності в кіберпросторі. Мета кваліфікаційної роботи полягає у побудові економетричної моделі, яка дозволить кількісно оцінити вплив цифровізації на рівень кіберзлочинності з урахуванням соціально-економічних, технологічних та інституційних чинників у країнах. Об’єктом дослідження є країни з різним рівнем розвитку. Предметом дослідження є вивчення залежності між інтенсивністю технологічних інновацій та динамікою кіберінцидентів. Задачами дослідження є аналіз теоретичних підходів до взаємозв’язку цифровізації та кіберзлочинності; формування панельної бази даних по 20 країнах за період 2015 – 2024 років; проведення кореляційного аналізу та побудова регресійних моделей (OLS, Fixed Effects, Random Effects) для виявлення статистично значущих залежностей; інтерпретація отриманих результатів з урахуванням національних особливостей кожної країни; а також вироблення рекомендацій щодо того, як цифровий розвиток впливає на кібербезпеку та як ці зв’язки можна врахувати при формуванні державної політики. Окрему увагу в дослідженні приділено кейс-аналізу українського підприємства «ДЕЛОТА» (м. Суми), яке демонструє практичні підходи до кіберзахисту в умовах воєнного стану, забезпечуючи безпеку цифрової інфраструктури в реальному часі. Для досягнення поставленої мети та задач дослідження були використані такі методи дослідження: методи кореляційного аналізу, аналізу фіксованих та випадкових ефектів. Усі етапи обробки даних, побудови моделей та візуалізації результатів було реалізовано за допомогою мов програмування Python. Інформаційною базою кваліфікаційної роботи є данні міжнародних організацій (ITU, World Bank, World Integrated Trade Solution), національних звітах з кібербезпеки та сучасних наукових публікаціях у сфері цифрової економіки та кіберзлочинності. Основний науковий результат кваліфікаційної роботи полягає в побудові аналітичної моделі, яка підтверджує існування системних взаємозв'язків між інтенсивністю цифровізації та динамікою кіберзлочинності, що дозволяє визначити типові закономірності впливу цифровізації на кіберзлочинність. Одержані результати можуть бути використані для формування цифрової політики, вдосконалення стратегії кібербезпеки та прогнозування кіберризиків у країнах із трансформаційними економіками.Item Моделювання ресурсного потенціалу цифрових технологій у боротьбі з корупцією, кіберзлочинами та тіньовими операціями(Сумський державний університет, 2025) Біловодська, В. І.Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексної оцінки ефективності цифровізації в антикорупційній політиці, з урахуванням світових індексів, статистичних показників та просторових відмінностей розвитку. Метою роботи є дослідження сучасного стану цифровізації у сфері протидії корупції, кіберзлочинам та тіньовим операціям у країнах Європейського Союзу та Україні, виявлення географічних закономірностей розвитку в даній галузі за дванадцятьма індексами за період 2012-2024 роки та побудова регресійних моделей за цими даними. Завданням дослідження є аналіз сучасного стан цифрового розвитку в обраній галузі шляхом збору статистичної інформації та аналізу наявних наукових робіт за схожою тематикою, дослідження теоретичних аспектів світових індексів, які відображають стан розвитку галузі, та зібрати дані по ним для країн ЄС та України. У завдання роботи також включені наступні етапи: розробка концепції дослідження та моделювання впливу цифровізації на рівень протидії корупції, кіберзлочинам та тіньовим операціям, дослідження теоретичних основ моделей, що в подальшому будуть використані, а також первинний аналіз вхідних даних та дослідження географічних особливостей розвитку за графічним матеріалом. Важливими завданнями роботи є побудова регресійних моделей OLS, з фіксованими та випадковими ефектами та обрання найкращої серед них шляхом проведення ряду тестів. Інформаційною базою для виконання дослідження є зібрані індекси з сайтів міжнародних організацій, що відображають сучасний стан обсягів корупції, кіберзлочинів та тіньових операцій і рівня цифровізації у цьому секторі. Також до інформаційної бази можна віднести графічні матеріали, створені за цими показниками, наявні дослідження у даній сфері та релевантна статистична та теоретична інформація. Отримані результати мають як теоретичне, так і практичне значення, оскільки можуть бути використані при розробці рекомендацій для державної цифрової політики та удосконалення антикорупційних стратегій.