Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
22 results
Search Results
Item Дії німецької авіації в німецькій пропаганді 1941-1943 рр. (за матеріалами газети «Сумський вісник»)(Сумський державний університет, 2025) Галушка, А.М.У кваліфікаційній роботі досліджується специфіка відображення дій німецької авіації в нацистській пропаганді на окупованій території України в роки Другої світової війни (1941–1943 рр.) на прикладі матеріалів місцевої газети «Сумський вісник». Метою роботи є аналіз способів репрезентації авіаційних операцій Люфтваффе в контексті нацистського ідеологічного впливу на населення Північно-Східної України, зокрема Сумщини, в умовах воєнного часу. Дослідження ґрунтується на контент-аналізі публікацій газети за 1941–1943 роки, зокрема статей, заміток, повідомлень з фронту, звернень до населення, фотоматеріалів, що стосувалися участі німецької авіації у бойових діях. У роботі простежено, як пропагандистські меседжі формували уявлення про технічну перевагу, стратегічну ефективність і моральну правоту дій Люфтваффе. Показано, як німецька авіація подавалася як символ сили, порядку, рішучості та невідворотної перемоги Третього Рейху над більшовизмом. Окрему увагу приділено мовним і стилістичним особливостям пропагандистських текстів, риторичним прийомам, зокрема використанню метафор, емоційної лексики, контрастів «ворог – визволитель», героїзації пілотів та демонізації противника. У роботі розглянуто вплив окупаційної інформаційної політики на громадську думку, а також проаналізовано, як публікації про авіацію корелювали з ширшим контекстом військової та цивільної пропаганди. Праця є внеском у вивчення історії масової комунікації, окупаційної преси, а також психологічних механізмів впливу тоталітарних режимів. Матеріали газети «Сумський вісник» розглядаються як джерело з історії нацистської пропаганди в Україні, що дає змогу глибше зрозуміти засоби інформаційного контролю й маніпуляції у воєнний період. У першому розділі роботи розглянуто загальну структуру та цілі нацистської пропаганди, охарактеризовано основні канали її розповсюдження в Україні, а також обґрунтовано вибір «Сумського вісника» як джерела дослідження. Другий розділ присвячено аналізу участі Люфтваффе у військових кампаніях 1941–1943 рр. та вивченню формування іміджу німецької авіації в пропагандистських текстах. У третьому розділі досліджено тематичні напрями та стилістичні особливості публікацій у газеті, які стосувалися діяльності авіації, а також засоби створення образу авіації як переможної, технічно досконалої та нездоланної сили. Автор приходить до висновків, що німецька авіація використовувалася в окупаційній пресі не лише як військовий інструмент, а як потужний символ «нового порядку», покликаний викликати повагу, страх і переконання у непереможності рейху. Пропагандистські матеріали газети мали на меті деморалізувати населення та сформувати лояльність до окупаційної влади через підкреслення «успішності» німецької зброї, особливо в повітрі.Item Німецько-радянська політика щодо історико-культурної спадщини України під час Другої світової війни(Сумський державний університет, 2025) Яковенко, Ю.В.Актуальність дослідֺження полягаֺє у аналізі втрат культурних цінностей України під час німецької окупації та радянської евакуації 1941-1945 рр., що має на сьогодні важливе значення в питаннях захисті і збереженні державності, особливо в контексті триваючої російсько-української війни; нагромֺадженню фактолֺогічного матеріֺалу для подальֺших дослідֺжень обраноֺї теми. Мета роботи – на основі зібраних історичних джерел дослідити та проаналізувати процес культурного пограбування України під час Другої світової війни, встановити наслідки діяльності двох політичних режимів. Методологічну основу становлять історико-пошуковий метод для знаходження необхідної інформації, метод класифікації та типологізації для характеристики джерел, метод порівняння двох тоталітарних режимів, та інші загальнонаукові й спеціальні методи дослідження. Практичне значення роботи полягає у використані при підготовці узагальнюючих чи наукових праць з історії культури України, архівознавства, музеєзнавства, бібліотечної сфери, мистецтва, краєзнавчої роботи, тощо.Item Особливості музично-культурного процесу в Україні в другій половині ХХ століття(Сумський державний університет, 2025) Гудзь, М.Р.Актуальність теми дослідження. Українська пісня в другій половині ХХ століття відігравала не лише культурну, а й політичну та ідентифікаційну роль. В умовах тоталітарного контролю пісенне мистецтво стало засобом збереження національної пам’яті, засобом духовного спротиву та утвердження української ідентичності. Дослідження цього явища дозволяє краще зрозуміти механізми взаємодії культури й ідеології в радянський період, а також переосмислити роль музики у формуванні національної свідомості. Мета дослідження з'ясувати особливості розвитку українського пісенного мистецтва в другій половині ХХ століття. Об’єкт дослідження - українське пісенне мистецтво другої половини ХХ ст. Предмет дослідження особливості та головні тенденцій розвитку українського пісенного мистецтва в другій половині ХХ століття. Методика дослідження. Методологічною основою роботи є принципи історизму, об'єктивності та системного підходу до вивчення проблеми. При її написанні були використані такі методи – метод ретроспективного аналізу, історичний, персоналістично-біографічний, хронологічно-системний.Item "Сумський вісник" як джерело досліджень соціокультурних процесів на Сумщині в період німецької окупації 1941-1943 рр.(Сумський державний університет, 2025) Шуть, Т.І.Метою кваліфікаційної роботи є комплексний аналіз газети «Сумський вісник» як історичного джерела для реконструкції соціального та культурного життя на Сумщині в період німецької окупації 1941-1943 років. Попри значну кількість опублікованих досліджень, присвячених тематиці Другої світової війни, інтерес до окремих її аспектів зберігає актуальність, особливо в контексті регіональних досліджень. Сучасні політичні та соціокультурні події актуалізують тему Другої світової війни в плані формування історичної пам’яті та соціокультурної динаміки Української держави на сучасному етапі її розвитку. У роботі досліджено комплексну систему заходів, впроваджуваних окупаційною адміністрацією Сумщини в період 1941-1943 років, спрямованих на встановлення всеосяжного контролю над регіоном. Проаналізовано ключові аспекти окупаційної політики, включаючи ідеологічний вплив через освіту та культуру, жорстке регулювання економіки, трудових ресурсів та житлово-побутових умов. Особливу увагу приділено використанню пропагандистського інструменту газети «Сумський вісник» для нав’язування власної ідеології та контролю над інформаційним простором. Підкреслено, що окупаційний режим характеризувався не лише експлуатацією ресурсів та обмеженням прав місцевого населення, але й активними спробами перебудувати соціально-культурне життя. Наголошено на глибоких трансформаціях, що відбулися в усіх сферах життя регіону внаслідок окупації. Перспективним напрямом подальших досліджень визначено детальне вивчення газети «Сумський вісник», зокрема складання покажчика авторського колективу видання.Item Австро-Угорська імперія, 1867–1918 рр.(Сумський державний університет, 2025) Карнаушенко, В.М.Проблеми міжнаціональних конфліктів та криза колективної ідентичності в сучасних країнах змушують звернутися до історичного досвіду поліетнічних держав минулого, в тому числі Австро-Угорської імперії – складного та вкрай неоднорідного державного об'єднання, що являло собою останній варіант політичної організації багатонаціональної, мультиконфесійної та мультикультурної держави Габсбургів. Австро-Угорщина була однією з найбільших територіально та найбільш впливових держав у Центральній Європі протягом шести століть, тобто вона проіснувала втричі довше, ніж Сполучені Штати Америки, і вдесятеро довше, ніж Європейський Союз. Під час Першої світової війни внаслідок контрпропаганди країн Антанти сформувалося негативне ставлення до «приреченої на розпад» Австро-Угорської імперії. Національні історіографії XX ст. розтиражовали негативний, часто карикатурний образ цієї держави. Проте після кривавих національних конфліктів XX ст. та краху ідеї національної держави інтерес до практики австро-угорської політики мультикультуралізму зріс, а її оцінки були переглянуті. Критика державного устрою Австро-Угорщини поступово змінилася прагненням використати в сучасній ситуації досвід однієї з найбільших європейських імперій. Об’єктом бакалаврської роботи є Австро-Угорська імперія в 1867–1918 рр. Предметом дослідження є внутрішня та зовнішня політика Австро-Угорщини в 1867–1918 рр. Мета роботи – дослідити еволюцію внутрішньої та зовнішньої політики Австро-Угорщини в 1867–1918 рр. Методи дослідження. Під час написання роботи використовувалися основні принципи наукового пізнання (історизму, всебічності, системності, цілісності). Зазначені принципи реалізовувалися застосуванням методів узагальнення, поєднання історичного та логічного аналізу, традиційних методів емпіричних досліджень: аналізу змісту документів (контент-аналіз), проблемно-хронологічного, структурно-порівняльного й системно-аналітичного методів тощо. Відповідно до поставлених мети та завдань дослідження зроблено висновки та отримано результати: 1) охарактеризовано внутрішню політику Австро-Угорської імперії в 1867–1918 рр.; 2) з’ясовано особливості державного устрою Австро-Угорщини; 3) висвітлено національні проблеми в Австро-Угорській імперії наприкінці 60-х рр. ХІХ – на початку ХХ ст.; 4) проаналізовано зовнішню політику Австро-Угорщини в 1867–1918 рр.; 5) окреслено вплив економічного фактору на зовнішню політику Австро-Угорської імперії наприкінці 60-х рр. ХІХ – на початку ХХ ст.; 6) досліджено політику Австро-Угорщини на Балканах та Близькому Сході наприкінці 60-х рр. ХІХ – на початку ХХ ст.Item Пилип Чорний - провідний громадсько-політичний і культурний діяч української політичної еміграції в Югославії(Сумський державний університет, 2025) Кулєшова, А.В.Актуальність теми полягає, по-перше, у вивченні громадсько-політичної та культурно-просвітницької діяльності П. Чорного на еміграції в Югославії у міжвоєнний період, по-друге, визначена тема не була досліджена комплексно раніше. Об’єкт дослідження – постать провідного діяча міжвоєнної української політичної еміграції в Югославії Пилипа Яковича Чорного, предмет – його громадсько-політична та культурно-просвітницька діяльність на еміграції. Мета дослідження - на основі аналізу архівно-слідчої справи П. Чорного висвітлити основні віхи його громадсько-політичної та культурно-просвітницької діяльності в еміграції у міжвоєнний період. Відповідні завдання: проаналізувати наявну історіографічну, джерельну та методологічну базу для проведення даного дослідження; висвітлити процес формування та еволюції міжвоєнної української політичної еміграції в Югославії; охарактеризувати основні напрямки громадсько-політичної діяльності П. Чорного в еміграції; з’ясувати його культурно-просвітницьку діяльність. Використано методологічні принципи історизму, науковості, системності, об’єктивності, загальнонаукові та спеціальні методи дослідження (проблемно-хронологічний, персоніфікації). Введено до наукового обігу невідомі архівні документи щодо біографії П. Чорного.Item Політика українізації у добу Української Держави 1918 року(Сумський державний університет, 2025) Павлущенко, П.Г.Актуальність теми зумовлена необхідністю глибшого осмислення історії формування української державності, ролі мови та культури як фундаментальних чинників державотворення. Звернення до політики українізації в умовах Гетьманату дозволяє виявити і досягнення, і складнощі реалізації культурно-національної політики в умовах короткочасного, але інтенсивного періоду державного будівництва. У світлі сучасних суспільно-політичних процесів, що знову загострюють питання мови, ідентичності та історичної спадкоємності, дослідження має теоретичне і практичне значення. Метою роботи є аналіз політики українізації в державних установах, війську та освітніх закладах періоду Української Держави 1918 р. Предметом дослідження є конкретні заходи, здійснені урядом з метою впровадження української мови та культури в означених сферах, а також чинники, які сприяли чи перешкоджали реалізації цієї політики. Об'єктом дослідження є процес українізації в контексті державних установ, армії та освіти в Україні за часів гетьманату Павла Скоропадського. Методи дослідження: об’єктивності, аналізу, класифікації, узагальнення. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема виконана в рамках умов Договору № БФ/23-2021 від 04 серпня 2021 р. на виконання завдань перспективного плану розвитку наукового напрямку «Гуманітарні науки і мистецтво» Сумського державного університету (номер державної реєстрації 0121U112686).Item Культурна памʼять про Голодомор у Донецькій області: відображення в місцевій історії та літературі(Сумський державний університет, 2025) Самикіна, Е.О.Актуальність теми зумовлена необхідністю осмислення регіонального виміру національної трагедії. Попри значну кількість праць, присвячених загальноукраїнському контексту Голодомору, літературно-історична пам’ять Донеччини залишається менш дослідженою. Аналіз того, як відображалася ця катастрофа в локальній історії, меморіальних практиках і художньому слові, сприяє формуванню повнішого уявлення про масштаби трагедії та її вплив на свідомість жителів регіону. В умовах російської агресії тема збереження культурної памʼяті стає не лише науковою, а й моральною потребою. Метою роботи є комплексне вивчення механізмів формування культурної памʼяті про Голодомор у Донецькій області через аналіз історичних джерел, літературних творів та регіональних практик меморіалізації. Предметом дослідження особливості формування та збереження пам’яті про Голодомор у Донецькій області, зокрема в історичних джерелах, меморіальних практиках, художній літературі та усній народній творчості. Об'єктом дослідження є культурна пам’ять про Голодомор 1932–1933 років як соціально-гуманітарне явище. Методи дослідження: аналізу, синтезу, класифікації, узагальнення. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема виконана в рамках умов Договору № БФ/23-2021 від 04 серпня 2021 р. на виконання завдань перспективного плану розвитку наукового напрямку «Гуманітарні науки і мистецтво» Сумського державного університету (номер державної реєстрації 0121U112686).Item Василь Андрієвський: походження, громадсько-політична, літературно-журналістська та культурна діяльність(Сумський державний університет, 2024) Курінной, О.С.Актуальність теми полягає, по-перше, у вивченні громадсько-політичної та літературно-журналістської діяльності В. Андрієвського в період українського державотворення 1917-1919 рр. та еміграції, по-друге, вона ще не була об’єктом дослідження. Об’єкт дослідження – постать провідного діяча української політичної еміграції в Югославії В. Андрієвського, предмет – його походження, громадсько-політична, культурна, журналістська та літературна діяльність. Мета дослідження - на основі аналізу архівних джерел розкрити оснівні віхи біографії та громадсько-політичної, культурної й літературно-журналістської діяльності В. Андрієвського. Відповідні завдання: проаналізувати наявну літературу та джерельну базу життєвого шляху, громадсько-політичної та творчої діяльності В. Андрієвського, окреслити використані методи дослідження теми; з’ясувати його походження, родинне коло та соціальне оточення; охарактеризувати участь в Українській революції 1917–1921 рр. та перипетій виходу на еміграцію; визначити головні напрямки його громадсько-політичної діяльності емігрантського періоду; відзначити здобутки на ниві культурної, літературної та журналістської діяльності. Використано методологічні принципи історизму, науковості, системності, об’єктивності, загальнонаукові та спеціальні методи дослідження (проблемно-хронологічний, просопографії, персоніфікації). Введено до наукового обігу невідомі архівні документи щодо біографії В. Андрієвського.Item Військові поселення в Україні(Сумський державний університет, 2024) Пономарьова, К.О.Тематика військових поселень досі має доволі високий рівень дослідженості науковців. Але, незважаючи на це, тема досі залишається актуальною, оскільки не повністю розкриті такі моменти, як соціальне життя поселенців, їх залучення до військових дій та загальний вплив на регіони в яких вони знаходились. Подальшого переосмислення також потребують факти, пов’язані з політикою Російської імперії по відношенню до українських земель, які у досліджуваний період перебували у складі цієї держави. Самі військові поселення на українських землях були проявом колоніальної політики, спрямованої проти українського населення. Метою роботи є дослідження особливостей формування та впровадження військових поселень першої половини ХІХ ст. на території українських губерній. Предметом дослідження організація та особливості впровадження військових поселень в українських губерніях. Об'єктом дослідження є військові поселення першої половини ХІХ ст. на території Російської імперії. Методи дослідження: аналізу, синтезу, класифікації, метод періодизації та метод узагальнення.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »