Австро-Угорська імперія, 1867–1918 рр.

Abstract

Проблеми міжнаціональних конфліктів та криза колективної ідентичності в сучасних країнах змушують звернутися до історичного досвіду поліетнічних держав минулого, в тому числі Австро-Угорської імперії – складного та вкрай неоднорідного державного об'єднання, що являло собою останній варіант політичної організації багатонаціональної, мультиконфесійної та мультикультурної держави Габсбургів. Австро-Угорщина була однією з найбільших територіально та найбільш впливових держав у Центральній Європі протягом шести століть, тобто вона проіснувала втричі довше, ніж Сполучені Штати Америки, і вдесятеро довше, ніж Європейський Союз. Під час Першої світової війни внаслідок контрпропаганди країн Антанти сформувалося негативне ставлення до «приреченої на розпад» Австро-Угорської імперії. Національні історіографії XX ст. розтиражовали негативний, часто карикатурний образ цієї держави. Проте після кривавих національних конфліктів XX ст. та краху ідеї національної держави інтерес до практики австро-угорської політики мультикультуралізму зріс, а її оцінки були переглянуті. Критика державного устрою Австро-Угорщини поступово змінилася прагненням використати в сучасній ситуації досвід однієї з найбільших європейських імперій. Об’єктом бакалаврської роботи є Австро-Угорська імперія в 1867–1918 рр. Предметом дослідження є внутрішня та зовнішня політика Австро-Угорщини в 1867–1918 рр. Мета роботи – дослідити еволюцію внутрішньої та зовнішньої політики Австро-Угорщини в 1867–1918 рр. Методи дослідження. Під час написання роботи використовувалися основні принципи наукового пізнання (історизму, всебічності, системності, цілісності). Зазначені принципи реалізовувалися застосуванням методів узагальнення, поєднання історичного та логічного аналізу, традиційних методів емпіричних досліджень: аналізу змісту документів (контент-аналіз), проблемно-хронологічного, структурно-порівняльного й системно-аналітичного методів тощо. Відповідно до поставлених мети та завдань дослідження зроблено висновки та отримано результати: 1) охарактеризовано внутрішню політику Австро-Угорської імперії в 1867–1918 рр.; 2) з’ясовано особливості державного устрою Австро-Угорщини; 3) висвітлено національні проблеми в Австро-Угорській імперії наприкінці 60-х рр. ХІХ – на початку ХХ ст.; 4) проаналізовано зовнішню політику Австро-Угорщини в 1867–1918 рр.; 5) окреслено вплив економічного фактору на зовнішню політику Австро-Угорської імперії наприкінці 60-х рр. ХІХ – на початку ХХ ст.; 6) досліджено політику Австро-Угорщини на Балканах та Близькому Сході наприкінці 60-х рр. ХІХ – на початку ХХ ст.