Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
11 results
Search Results
Item Trends in the development of open government data in European countries in 2022-2024(LLC "FINTECHALLIANCE", 2025) Mohylna, K.O.; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Bhola, K.У роботі досліджено тенденції розвитку відкритості урядових даних у країнах Європи у 2022-2024 роках на основі даних звіту Open Data Maturity Report. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі відкритих даних у забезпеченні прозорості державного управління, підтримці цифрової трансформації та формуванні інноваційних екосистем. Метою дослідження є класифікація європейських країн за динамікою розвитку відкритості урядових даних, а також виявлення ключових розбіжностей у цифровій зрілості. У дослідженні застосовано метод кластеризації часових рядів (Time Series K-Means) до нормалізованих індикаторів цифрової зрілості країн за період 2022–2024 років. У результаті сформовано три типові траєкторії розвитку відкритості урядових даних: країни з посереднім стартовим рівнем, але динамічним зростанням; держави-лідери з високими та стабільними показниками відкритості й країни з найнижчим рівнем цифрової відкритості та нестабільною динамікою змін. Аналіз середніх значень показників за кластерами показав, що ключовими відмінностями між групами є вплив відкритих даних на соціально-економічні процеси та відповідність технічним стандартам, водночас спостерігається тенденція до зменшення розриву між країнами в царині політичного управління відкритими даними. Основні висновки дослідження полягають у виявленні структурних нерівностей між країнами Європи щодо розвитку політик відкритих даних, а також у підтвердженні спільних векторів цифрової трансформації. Отримані результати можуть бути використані для порівняльного аналізу цифрової політики країн, удосконалення національних стратегій відкритих даних і оцінки ефективності цифрових реформ. Перспективними напрямами подальших досліджень є глибший аналіз впливу відкритих даних на публічне управління, розвиток економіки та соціальну довіру, а також міжрегіональне порівняння досвіду реалізації політик відкритості.Item A digital transformation into occupational health and safety systems: a review of the best practices in Europe(Estonian University of Life Sciences, 2023) Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii Ihorovych; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Деміхова, Надія Володимирівна; Демихова, Надежда Владимировна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna; Merisalu, Е.Цифровізація активно поширюється і широко впроваджується в системах охорони праці (OHS). Прогресивні технології дозволяють ефективно впроваджувати цифрові системи у всіх елементах циклу управління – від планування до моніторингу, оцінки та рішень у різних секторах економіки. Цілься. Мета статті – дати огляд поточного стану цифрової трансформації в політиці гігієни праці європейських країн та України та визначити позитивні та негативні аспекти цифровізації в системах управління охороною праці. метод. Огляд базується на повних дослідницьких статтях, звітах і матеріалах конференцій у Scopus, Web of Science і базі даних Google Scholar, де ключові слова «оцифрування», «гігієна праці», «безпека», «роботи» та «системи управління» для літератури пошук використовували. Результати. Загалом було проаналізовано 51 джерело, включаючи 23 повні дослідницькі статті та 28 публікацій від EU-OSHA, МОП та ОЕСР. Формування бази даних і використання систем великих даних та інструментів контролю для моніторингу та оцінки робочого середовища, цифрових інструкцій, законодавства та платформ електронного навчання є основними цифровими інструментами в системах управління охороною праці. Використання програм навігатора на робочому місці допомагає зібрати необхідну інформацію та внести правильні норми в закон. Застосування нових цифрових технологій дозволяє ефективніше виконувати функції інспекції охорони праці, обслуговування та запобігання ризикам, а також зменшити виробничі травми та захворювання. Висновки. Нова ідеологія державної політики щодо розробки цифрових систем управління охороною праці (DOHSS) зробить ефективними рішення, засновані на фактичних даних, і досягне високих стандартів безпеки, а також стимулюватиме зростання бізнесу окремих галузей на національному та європейському рівнях. Кращий європейський досвід цифрової трансформації в системи управління охороною праці може бути впроваджений і в Україні.Item Публічна політика у сфері громадського харчування під час пандемії Covid-19(Сумський державний університет, 2021) Левченко, І.В.У роботі здійснено аналіз управління та публічної політики в сфері ресторанного господарства в період пандемії Covid-19. Узагальнено та порівняно законодавче регулювання державної підтримки суб’єктів господарювання в умовах пандемії COVID-19 у Польщі, Нідерландах, США, запропоновано реалізацію їх досвіду в Україні. Проаналізовано цінність та важливість процесу державного управління, як одного із фундаментів у процесі якісних змін, а саме в площині законодавчої та правової підтримки. Виявлено альтернативні фінансові механізми, запроваджені урядами європейських країн, щоб допомогти суб’єктам господарювання України усунути короткострокові наслідки пандемії. Запропоновано «антикризове» публічне управління, як комплекс заходів, що проводяться у всіх сферах, а саме в сфері ресторанного бізнесу. Визначено аспекти законодавства щодо підтримки сфери закладів ресторанного господарства в нинішніх кризових умовах.Item Нормативно-правове забезпечення компонентів структурно-функціональної моделі публічного управління в сфері охорони здоров’я(Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2021) Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IhorovychАктуальність дослідження: надання медичної допомоги при бронхолегеневій дисплазії є актуальною проблемою сучасної меди-цини. Нині є необхідність розробити модель медичної допомоги ді-тям з бронхолегеневою дисплазією з високим ризиком диспласти-козалежної патології бронхолегеневої системи. Актуальність такої моделі зумовлена існуючою соціально-медичною значимі-стю проблеми збереження здоров’я. Мета дослідження: розро-бити комплекс нормативно-правового забезпечення структурно-функціональної моделі медичної допомоги дітям з бронхолегене-вою дисплазією. Матеріали та методи дослідження: проведений аналіз наукових джерел і практичних управлінських питань, об-рані напрями подальшого дослідження. Застосовані наступні ме-тоди: системного підходу, бібліосемантичний, епідеміологічний і статистичний. Результати та їхнє обговорення: вивчені різні наукові джерела і розглянуті результати управлінських рішень в медичних закладах. Проаналізовано проєкти законів України, які пропонують інструменти формування та реалізації публічної політики в сфері охорони здоров’я. Вказана модель системи медичної допомоги дітям з бронхолегеневою дисплазією має такі відмінні риси як системність та персоніфікований підхід з інте-грацією зусиль спеціалістів суміжних профілів, а також економі-чність, оскільки ефективно використовується ресурсна база в ме-дичній системі. Висновки: уточнено повноваження суб’єктів пуб-лічної політики охорони здоров’я, деталізовано вимоги до моніто-рингу реалізації публічної політики охорони здоров’я, порядку про-ведення та оцінки результативності. Задля покращення право-вого забезпечення, в статті приведені напрями реалізації проєк-тів законів, підготовлених протягом 2013–2016 років. Доповне-ний термінологічний апарат, який гармонізований з міжнарод-ними стандартами. Перспективи подальших досліджень: увагу варто зосередити на питаннях соціально-медичної ефективності законодавчого і нормативного забезпечення компонентів струк-турно-функціональної моделі, які пов’язані з оцінкою їх впливу на впровадження здоров’язберігаючих технологій на рівні регіону, територіальної громади і родини.Item Інституціональний механізм забезпечення публічної політики громадського здоров’я в умовах подолання бідності(Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2020) Демихов Алексей Игоревич; Demikhov Oleksii Ihorovych; Деміхов Олексій ІгоревичГромадське здоров’я — це нова сфера знань та діяльності лю-дини, що розвивається сьогодні в Україні. В усьому світі система охорони здоров’я і напрям громадського здоров’я як один з ключо-вих елементів є однією з найбільш пріоритетних галузей людсько-го розвитку. Однак поширення бідності (депривації) серед насе-лення створює нерівний доступ до всього спектру послуг цієї си-стеми. Є й зворотній зв’язок — нерівність доступу до соціальних і економічних благ, освіти, медицини теж посилює рівень бідно-сті у частини населення. Тому напрям громадського здоров’я є соціально важливим. Основними об’єктами вивчення для дослід-ників у цьому контексті є такі міждисциплінарні поняття, як: майновий стан населення, рівень його здоров’я, екологія, освіта, урбанізація та якість житла. На цих базових рівнях вже акти-вно проводиться наукова дискусія щодо існування та зростання бідності, яка впливає на погіршення стану надання медичних послуг і послаблення заходів громадського здоров’я. Перш за все, бідність породжує нерівність у доступі до якісної медицини і профілактики захворюваності; продуктів харчування; можливості вести здоровий спосіб життя, особливо в міських районах, які є найбільш вразливими. Визнаючи наслідки такої нерівності у доступі до системи охорони здоров’я, національні та регіональ-ні органи державної влади ЄС та України почали розробляти та впроваджувати концепції та програми охорони здоров’я на різних рівнях. Мета дослідження — вивчити напрям громадського здоров’я в ЄС та порівняти його з Україною для формулювання пропозицій щодо зменшення впливу бідності на якість послуг в охороні здо-ров’я, на рівень доступу до медичних послуг, а також розробити нові підходи до розробки ефективної публічної політики громад-ського здоров’я. Актуальним аспектом є обробка та узагальнен-ня інформації інструментів публічної політики в контексті збереження та зміцнення здоров’я населення, збільшення трива-лості та якості життя, попередження захворювань, промоція здорового способу життя. Використовувався мультидисциплінарний та системний пі-дхід у дослідженні як базовий рівень, методи аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння та економіко-статистичний метод. Використані матеріали досліджень українських та зарубіжних вчених, національних статистичних агентств ЄС та України, асоціацій міст провідних країн світу.Item Current trends in the introduction of e-government elements of public health in a global pandemic(Сумський державний університет, 2020) Деміхов Олексій Ігорович; Демихов Алексей Игоревич; Demikhov Oleksii IhorovychПоширення COVID-19 у всьому світі призвело до появи низки корисних електронних інструментів у сфері охорони здоров’я. Цей аспект актуальний для вивчення. Естонські експерти першими переосмислили стратегії електронного урядування в умовах пандемії. Вони пропонують зберігати дані охорони здоров’я на віддалених корпоративних серверах і збирати особисту інформацію пацієнтів за допомогою технології Blockchain. Сучасні технології використовують дрони, записи відеокамер вуличного спостереження, підключення до Wi-Fi мереж для відстеження громадян в умовах карантину. Одним з найефективніших інструментів моніторингу у сфері охорони здоров’я стали електронні додатки для смартфонів. Електронні засоби актуальні у сфері охорони здоров’я як на регіональному рівні, так і на урбанізованих територіях. Країни Азії систематично впроваджують такі інструменти за підтримки та згоди місцевого населення. А в Європі уряди намагаються захистити демократичні свободи громадян і використовують знеособлені дані мобільних операторів для запису масових скупчень людей на електронні карти. Міністерство цифрової трансформації України з початку квітня 2020 року запустило мобільний додаток «Дій вдома» для моніторингу карантинного режиму спостереження та самоізоляції. Отже, використання електронних засобів у сфері охорони здоров’я, особливо під час глобальної пандемії, дає державним та регіональним органам влади можливість контролювати ситуацію. Проте залишається питання балансу між дотриманням громадської санітарно-епідеміологічної безпеки та збереженням демократичних прав і свобод людини. Практика використання інструментів електронного урядування відкриває для дослідників додатковий аспект для вивчення Є додатковий аспект для вивчення, тобто достовірна та своєчасна інформація про надзвичайні ситуації, розміщена на державних платформах в Інтернеті, дозволяє громадським та правозахисним організаціям контролювати діяльність органів державної влади у кризових ситуаціях ефективно та запобігати порушенням прав і свобод особи, контролювати використання бюджетних коштів під час пандемії та оцінювати якість їх функцій державою.Item Current aspects of digitalization in the area of public health in Ukraine in conditions of epidemiological threats(Сумський державний уніветситет, 2021) Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IhorovychНаразі в Україні та в усьому світі актуальним стає питання розвитку громадського здоров’я з огляду на поширення коронавірусної інфекції COVID-19. У цьому контексті варто розглянути процес оцифровки охорони здоров’я та пов’язані з цим питання захисту персональних даних, обмеження особистих свобод заради суспільного добробуту, ефективні. Мета – проаналізувати сучасний стан цифровізації у сфері охорони здоров’я в Україні та світі та визначити подальші сфери застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій у цій сфері. Суть BIG-DATA та LONG-DATA для глобальних управлінські рішення щодо подолання майбутніх епідемій. Напрям політики громадського здоров’я особливо актуальний в умовах глобального карантину, протиепідеміологічних заходів та посилення цифрового контролю, коли людство стикається з вимушеною соціальною атомізацією та запровадженням covid-паспортів.Item Стан забезпечення благоустрою територій в Україні в контексті впливу на громадського здоровя: оновлення публічної політики(Харківський інститут державного управління, 2021) Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IhorovychНа фоні зміни клімату, епідемії COVID-19 і трансформації економічних моделей цілих дер- жав, роль населених пунктів і крупних міст у прогресі суспільства постійно зростає, і благоустрій виконує в цій системі важливу функцію – формує в населеному пункті середовище, придатне для життя, стимулює збереження та відтворення здоров’я громади. Для комплексного вирішен- ня цих питань вкрай необхідно на рівні місцевих суб’єктів публічного управління стратегічно планувати заходи з благоустрою територій. Ураховуючи взаємозв’язок благоустрою з громад- ським здоров’ям, дослідження відповідної публічної політики є надзвичайно актуальним. У статті проаналізовано сучасний стан забезпечення благоустрою в Україні в контексті його впливу на громадське здоров’я та на цій основі виявити проблеми відповідної державної та місцевої публічної політики.Item Цифрова трансформація сфери громадського здоров’я в Україні(Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2021) Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IgorovychЗараз коронавірусна інфекція поширюється по всьому світу. Фахівцям охорони здоров’я необхідно розробити нові інструменти для забезпечення епідеміологічної безпеки громадян. Перш за все, це стосується реалізації політики охорони здоров’я та культури здоров’я на міжгалузевому рівні. Допомагають у цьому аналітика великих даних, розумні рішення для вакцинації від COVID-19 та моніторингу захворюваності, мобільні додатки для моніторингу пересування та контактів людей, персональні розумні пристрої, кіберфізичні технології та інфраструктура розумного міста. Наукові праці дослідників присвячені впливу цифрової економіки на розвиток суспільства, застосуванню цифрових комунікацій у діяльності органів державної влади, особливостям формування цифрової культури, кібербезпеці та електронній демократії. Експерти НУО пропонують свої проекти цифрової трансформації в країні, в тому числі в сфері охорони здоров’я. Питання електронних інструментів у сфері охорони здоров’я та пов’язаної з нею державної політики поки що не розглядається в останніх наукових публікаціях. Мета статті – з’ясувати сучасний стан цифрової трансформації в державному управлінні та політиці України та світу, визначити подальші ефективні сфери застосування ІТ-інструментів у сфері політики громадського здоров’я. У статті досліджуються вітчизняні закони та нормативні акти у сфері електронного урядування. Проаналізовано запропоновані громадськими організаціями альтернативні проекти цифрової трансформації України. Встановлено, що на національному рівні сформовано основи цифрової трансформації у сфері охорони здоров’я та здоров’я населення зокрема. Автор статті фіксує приватну ініціативу професійних об’єднань ІКТ-фахівців, бажання та зусилля третього сектору у напрямку динамічного розвитку цифровізації охорони здоров’я. Регіони та місцеві громади на рівні об’єднаних територіальних громад недостатньо охоплені цифровим розвитком. Запропоновано напрями цифровізації державного управління та державної політики. Таким чином, використання цифрових та мобільних робочих місць у державному секторі та в органах місцевого самоврядування наблизить працівників до суспільства; дозволить їм якісно виконувати функції обслуговування, у тому числі охорони здоров’я. Інструменти електронного урядування займають одну з провідних позицій у формуванні державної політики. Сьогодні Україна заклала основи для цифрової трансформації державного управління та державної політики. Розроблено необхідну законодавчу та нормативно-правову базу для розвитку електронного урядування, у тому числі щодо профілактики захворюваності, моніторингу та оцінки стану здоров’я населення, пропаганди здорового способу життя, протиепідеміологічних заходів, формування культури здоров’я та розвитку здоров’я. збереження регіонального та місцевого бачення. Проте залишається проблема подальшого розвитку на регіональному рівні охорони здоров’я. Не вистачає коштів у місцевих бюджетах та досвідчених кадрів. Подальші дослідження мають зосередитися на аспектах гуманістичної політики охорони здоров’я, орієнтованої на людину, особливо в умовах карантину.Item Формування публічної політики в сфері боротьби з бідністю в Україні(Сумський державний університет, 2020) Майборода, О.В.У роботі розглянуто одну з основних соціально-економічних проблем українського суспільства - бідність населення, викорінення якої є необхідною умовою переходу до економіки сталого розвитку й підвищення якості життя. Розглянуто тенденції та перспективи боротьби з бідністю за допомогою публічної політики в сучасних демократичних державах Європи та Азії. Проведено аналіз підходів до оцінки бідності в Україні. Автор приходить до висновку, що існує суттєва різниця між сучасними підходами визначення бідності в державі. Проаналізовано державну політику незалежної України з боротьби з бідністю. У роботі зроблена спроба обґрунтувати пріоритет публічної політики при вирішенні питань соціальної сфери. На погляд автора, перехід до публічної політики у вирішенні соціально важливих питань є гостро необхідним процесом для України, що підтверджується громадянською активністю. У подальшому, перехід до публічної політики може позитивно вплинути на процес вступу до Європейського Союзу та ефективне вирішення національно важливих питань.