Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
677 results
Search Results
Item Стратегічне управління розвитком хлібопекарського підприємства в умовах економічної нестабільності(Сумський державний університет, 2025) Попельнух, М.Ю.У кваліфікаційній роботі розглянуто розробку інтегрованої стратегії сталого розвитку хлібопекарського приватного підприємства «Контакт» з урахуванням актуальних викликів трансформаційної економіки України, глобальних тенденцій сталого розвитку та зростаючих очікувань з боку зацікавлених сторін. Запропонована стратегія охоплює три ключові блоки: економічну стійкість, соціальну відповідальність і екологічну орієнтованість. У межах кожного блоку визначено стратегічні цілі та конкретизовано основні заходи щодо їх реалізації. Зокрема, економічна складова включає діджиталізацію операційних процесів, оптимізацію витрат та розширення каналів збуту. Соціальний напрям передбачає створення сприятливих умов праці, реалізацію освітніх програм для працівників, а також підтримку у кризових ситуаціях. Екологічний блок орієнтований на зниження негативного впливу виробництва шляхом впровадження енергоощадних технологій, переходу на екологічну упаковку та ефективного управління відходами. Практична цінність роботи полягає у можливості застосування отриманих результатів у малому та середньому бізнесі для впровадження принципів сталого розвитку.Item Прозоре управління як умова сталого екологічного розвитку: взаємозв’язок корупції та «зеленої» економіки(Ужгородський національний університет, 2025) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Рєзнік, Олег Миколайович; Rieznik, Oleh MykolaiovychCтаття присвячена встановленню взаємозв’язку між рівнем прозорості державного управління, проявами корупції та ефективністю реалізації політики «зеленої економіки», визначенню правових та інституційних механізмів, здатних забезпечити сталий екологічний розвиток країни. З’ясовано, що «зелена» економіка є невід’ємною складовою стратегії сталого розвитку. Наведено доктринальний та нормативний зміст понять «зелена» економіка та корупція. Встановлено, що «зелена» економіка як модель екологічно збалансованого розвитку потребує ефективного, прозорого та доброчесного управління. Розкрито провідну роль держави у розвитку «зеленої» економіки через забезпечення розробки та реалізацію відповідної державної політики, координацію між інституціями та ефективний розподіл фінансових ресурсів. Зазначено, що корупція, незважаючи на зусилля держави щодо її мінімізації, залишається серйозним бар’єром, що істотно гальмує екологічні реформи, спотворює реалізацію кліматичних ініціатив, підриває довіру громадян до органів державної та місцевої влади і перешкоджає досягненню сталого зростання. Акцентовано увагу на крайніх дослідженнях результати яких свідчать про негативний вплив корупції на реалізацію державних програм, підвищення вартості проєктів, спотворення ринкових умов, зниження довіри до влади, гальмування розвитку відновлюваної енергетики тощо. Вказано на доцільність зміцнення прозорості, відкритості та підзвітності органів влади, разом із посиленням антикорупційної політики, як необхідних умов для досягнення сталого екологічного зростання та реалізації ефективної «зеленої» трансформації економіки країни. Запропоновано прийняти національну стратегію «зеленої» економіки України як першочергову умову для створення ефективної антикорупційної політики у цій сфері. Зроблено висновок, що «зелена» економіка та корупція взаємопов’язані між собою: корупція стримує впровадження «зелених» технологій, тоді як «зелена» економіка вимагає прозорості, відкритості та довіри, відповідно «зелена» трансформація зміцнює доброчесне управління.Item Сталий розвиток територіальних громад: комунікативний вимір(Сумський державний університет, 2025) Сірик, Олександр Анатолійович; Siryk, Oleksandr AnatoliiovychСталий розвиток можливий тільки там, де люди не конфліктують постійно, а вміють домовлятися. Комунікативна культура сталого розвитку базується на цінностях відкритості, поваги, відповідальності та ненасильницького спілкування. Без цих принципів будь-який діалог зводиться до формальності. Комунікативна культура – це перехід від культури скарг до культури рішень.Item Культурна спадщина та сталий розвиток регіону: інтеграція традицій і сучасних стратегій(Сумський державний університет, 2025) Бойко, Ольга Петрівна; Boiko, Olha PetrivnaКультурна спадщина — це не лише про минуле, а й про майбутнє. Її цінність полягає не лише в охороні об’єктів, а в інтеграції спадщини в життя громади, її економіку, освіту, культуру. Тільки за умов залучення населення, інституційної підтримки та інноваційного підходу спадщина може стати інструментом сталого регіонального розвитку.Item Дослідження інноваційного розвитку підприємств зеленого автотранспорту(Сумський державний університет, 2025) Цинка, М.Є.The relevance of the topic stems from the global trend toward decarbonization of the economy, the need to mitigate climate change, and the increasing urgency to shift to sustainable modes of transport. The automotive industry, responsible for a significant share of greenhouse gas emissions, is undergoing a profound transformation. Enterprises involved in traditional ICE manufacturing face numerous challenges, including rising regulatory pressure, technological obsolescence, and changing consumer preferences. These circumstances necessitate innovative strategies and organizational transformation to ensure competitiveness in the evolving green economy.Item Ethical Standards for Artificial Intelligence Implementation as a Guarantee of Sustainable Enterprise Development(Економіка розвитку систем, 2025) Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika Kostiantynivna; Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn YuriiovychТехнології штучного інтелекту (ШІ) відкривають широкі можливості для оптимізації бізнес-процесів і підвищення конкурентоспроможності компаній. Водночас їх упровадження породжує етичні проблеми, що потребують системного аналізу та вирішення для забезпечення сталого розвитку підприємств. Основними етичними викликами є питання справедливості, відповідальності, прозорості алгоритмів і захисту даних. Крім того, важливим аспектом є регулювання взаємодії між ШІ та працівниками, щоб уникнути негативних соціальних наслідків, таких як масові скорочення робочих місць та втрата кваліфікацій персоналу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю інтеграції етичних стандартів у бізнес-стратегію підприємств, що використовують ШІ, з метою забезпечення довгострокової стійкості та мінімізації ризиків, пов’язаних із порушенням прав людини, а також негативного впливу на суспільство й довкілля. Попри зростаючий інтерес наукової спільноти до етичних аспектів використання ШІ, кількість досліджень, що враховують вплив цих технологій на сталий розвиток компаній, залишається недостатньою. У статті здійснено систематичний огляд наукової літератури на основі даних із бази Scopus із використанням бібліометричних інструментів, зокрема програмного забезпечення VOSviewer. Дослідження показало, що компанії, які дотримуються етичних принципів, таких як справедливість, прозорість і соціальна відповідальність, сприяють не лише власному сталому розвитку, але й роблять позитивний внесок у збереження довкілля та підвищення суспільного добробуту. Результати дослідження вказують на необхідність розроблення чітких етичних стандартів і регуляторних механізмів для забезпечення етичного, безпечного та справедливого використання ШІ у бізнесі. Це сприятиме формуванню довгострокових стратегій сталого розвитку, підвищенню суспільної довіри до технологій та зменшенню ризиків юридичних і репутаційних втрат для бізнесу.Item Conceptual model for managing enterprise digital transformation as a tool for sustainable regional development(Sumy State University, 2025) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika KostiantynivnaПредставлено концептуальну модель управління цифровою трансформацією підприємств як інструмент сталого розвитку регіонів. Підкреслено, що цифрова трансформація має забезпечувати не лише підвищення ефективності та конкурентоспроможності, а й сприяти екологічній відповідальності, соціальній інклюзії та регіональній стійкості. Модель об’єднує п’ять взаємопов’язаних компонентів – стратегію, структуру, процеси, ресурси та культуру, які формують цілісний механізм управління цифровими змінами. Особлива увага приділяється узгодженню цифрових ініціатив із цілями сталого розвитку, зокрема оптимізації споживання ресурсів, скороченню викидів парникових газів, стимулюванню інновацій та адаптивності. Результати дослідження засвідчують, що цифрова трансформація може виступати каталізатором довгострокового розвитку регіонів за умови подолання таких бар’єрів, як недостатні цифрові компетентності, нерозвинена інфраструктура та обмежені інвестиції. Отримані висновки розширюють наукову дискусію, пропонуючи структуровану рамку, яка поєднує цифрові бізнес-моделі з імперативами сталого розвитку, що особливо актуально для країн із перехідною економікою, зокрема України.Item Механізми впровадження концепції сталого розвитку для українських підприємств(Сумський державний університет, 2025) Біленко, Г.В.У кваліфікаційній роботі досліджено теоретичні засади та практичні підходи до впровадження концепції сталого розвитку в діяльність українських підприємств. Особливу увагу приділено аналізу сучасних механізмів реалізації ESG-стратегій (екологічних, соціальних та управлінських), їх впливу на ефективність бізнесу та взаємодію зі стейкхолдерами.Item Conceptual model of enterprise digital transformation management for ensuring sustainable regional development(Економіка та суспільство, 2025) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika KostiantynivnaУ статті досліджено потенціал цифрової трансформації підприємств як основи для інклюзивного та сталого регіонального розвитку України в умовах множинних криз, спричинених війною, соціально-економічною нерівністю, екологічними викликами та технологічними розривами. Вихідною позицією дослідження є критичний аналіз існуючих підходів до цифровізації, які, орієнтуючись переважно на великі корпорації, залишають поза увагою екологічні, соціальні та регіональні аспекти, а також не враховують потреб малих та середніх підприємств як ключових агентів місцевих економік. Метою роботи є концептуалізація цифрової трансформації в контексті потреб регіональних МСП та розробка інтегрованої моделі управління нею, що на відміну від існуючих відповідає викликам повоєнного відновлення та поєднує принципи сталого розвитку з управлінською логікою діджиталізації. Обґрунтовано необхідність переходу від фрагментарних цифрових рішень до застосування комплексного підходу, який поєднує стратегічне бачення, організаційну гнучкість, ресурсну забезпеченість, адаптивні процеси та інноваційну культуру, інтегруючи екологічні та соціальні пріоритети у цифрову рамку трансформації, та враховує особливості посткризової економіки. Особливу увагу при формуванні моделі приділено аналізу бар’єрів, що стримують сталу цифрову трансформацію у регіональних МСП. На основі емпіричних та вторинних даних ідентифіковано ключові проблеми, такі як обмежений доступ до фінансування, дефіцит цифрових та «зелених» навичок, опір змінам, нестача інституційної підтримки та слабка цифрова інфраструктура в окремих регіонах. Підкреслюється значущість цифрового розриву, який поглиблює регіональні диспропорції та ставить під загрозу реалізацію принципів інклюзивності у відновленні. У статті наголошується, що ці бар’єри є взаємопов’язаними та вимагають міжсекторального реагування з боку держави, бізнесу, наукової спільноти та міжнародних партнерів. Практична цінність розробленої моделі полягає в її здатності виконувати функцію дорожньої карти для МСП, що прагнуть реалізувати сталу цифрову трансформацію, а також слугувати основою для розробки політик державної підтримки та орієнтиром для міжнародних донорських програм. Успішна реалізація потенціалу цифрової трансформації вимагає скоординованих дій від усіх стейкхолдерів: держави, бізнесу, академічної спільноти та громадянського суспільства. Розвиток цифрової інфраструктури, підвищення рівня цифрових компетентностей, подолання інституційних прогалин і створення стимулюючого регуляторного середовища визначені основними напрямами, без яких повноцінна реалізація моделі є неможливою. Дане дослідження забезпечує цілісне бачення сталої цифрової трансформації як мультидисциплінарного й багаторівневого процесу, що поєднує інноваційність із принципами справедливості, стійкості та рівного доступу. Запропоновані підходи та висновки мають практичну цінність як засіб досягнення стійкого, інклюзивного та регіонально збалансованого розвитку.Item Формування життєстійкості людини в контексті цілей сталого розвитку(Сумський державний університет, 2025) Куц, Д.У сучасному світі, який зазнає постійних змін – екологічних, економічних, соціальних і політичних все більшої ваги набуває поняття життєстійкості. Здатність людини адаптуватися, долати труднощі та відновлюватися після стресів є ключовою для особистісного розвитку, професійного зростання та загального добробуту. У свою чергу, Цілі сталого розвитку, затверджені ООН у 2015 році, передбачають побудову стійкого, інклюзивного і безпечного суспільства, де кожна людина має змогу реалізувати свій потенціал.