Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
13 results
Search Results
Item Особливості застосування практики ЄСПЛ щодо розгляду виборчих спорів в Україні(Ужгородський національний університет, 2023) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Глущенко, Наталія Володимирівна; Hlushchenko, Nataliia VolodymyrivnaСтаття присвячена особливостям застосування практики ЄСПЛ щодо розгляду виборчих спорів національними судами. Відзначено, що розгляд і вирішення виборчих спорів ЄСПЛ поширений спосіб захисту заявником своїх виборчих прав, але лише за умови вичерпання національних засобів захисту. З’ясовано, що однією з основних норм, що використовуються ЄСПЛ в справах про порушення виборчих прав, є стаття 3 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на вільні вибори, але при вирішенні ви борчих спорів суд не обмежується лише нею, а спирається на стандарти передбачені статтями 6, 10, 14 Конвенції. Вивчення окремих рішень ЄСПЛ, зокрема проти України, дозволило зробити висновок, що в якості ключових принципів та стандартів розгляду виборчих спорів ЄСПЛ застосовує: рівність у виборчих процесах, прозорість та недвозначність, справедливість судочинства, захист основних прав людини. Встановлено, що особливістю позиції ЄСПЛ щодо розгляду виборчих спорів є те що: по-перше, стаття 3 Протоколу № 1 до Конвенції захищає виборчі права лише при формуванні органу законодавчої влади, по-друге, право на вільні вибори не є абсолютним і кожна держава може встановлювати певні обмеження, по-третє, рішення національних судів про виборчі спори повинні базуватись на достатніх доказах і відповідати стандартам правосуддя. З’ясовано, що останні рішення ЄСПЛ за результатами розгляду скарг заявників на порушення Україною статті 3 Протоколу № 1 до Конвенції стосуються порушень підрахунку голосів, визнання недійсними результатів виборів у виборчому окрузі, скасування реєстрації кандидата на повторних парламентських виборах в окремих округах. Зроблено висновок, що такі рішення підтверджують необхідність вивчення та врахування практики ЄСПЛ щодо розгляду виборчих спорів для удосконалення конституційно-правових норм про вибори, норм законодавства України, що регламентують судовий порядок розгляду скарг суб’єктів виборчого процесу. Втім наголошено, що процедура розгляду виборчих спорів ЄСПЛ має недоліки, що свідчить про необхідність її удосконалення в подальшому.Item Принцип верховенства права в практиці Європейського суду з прав людини та законодавстві України(Спеціалізоване видавництво «ЮНЕСКО СОЦІО», 2023) Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Kobzieva, Tetiana Anatoliivna; Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia SerhiivnaСтаття присвячена визначенню змісту принципу верховенства права в практиці Європейського суду з прав людини та законодавстві України. З’ясовано, що принцип верховенства права взаємопов’язаний з правами людини та демократією, відповідно означений принцип є фундаментальним не лише у забезпеченні дотримання та захисту прав людини, але й подолання прогалин у національному законодавстві. Визначено, що принцип верховенства права утілений в положеннях Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також продемонстроване у низці рішень Європейського суду з прав людини. Останні є важливим джерелом тлумачення принципу верховенства права та правильного його застосування судами України під час відправлення правосуддя. Встановлено, що в вітчизняний науковий обіг верховенство права увійшло з прийняттям Конституції України, водночас про цей принцип йде мова в низці нормативно-правових актів та рішень суду, зокрема Кодексі адміністративного судочинства України, рішеннях Конституційного Суду України тощо. З’ясовано, що останній вживає щодо даного поняття досить абстрактну формулу: «верховенство права – це панування права у суспільстві», тоді як природно-правові, євроінтеграційні та міжнародно-правові аспекти значення принципу верховенства права ширші. Акцентовано на відмінностях принципу «верховенства права» та принципу «верховенства закону». Наведено елементи принципу верховенства права. Особливу увагу приділено змісту правової визначеності як однієї з умов ефективної дії верховенства права. З’ясовано, що правова визначеність вимагає не лише передбачуваності до закону та законодавчої політики, але й поваги до остаточного рішення суду. Зроблено висновок, що лише разі забезпечення державою на практиці всіх елементів принципу верховенства права можна стверджувати про реалізацію принципу верховенства права загалом, що дозволить розв’язати низку проблем правової системи держави.Item Право на справедливий судовий розгляд у практиці ЄСПЛ та особливості його реалізації адміністративними судами України(Georg-August-Universität Göttingen, 2024) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Зінченко, Г.С.The article is devoted to clarifying the content of the right to a fair trial in the practice of the ECtHR and the specifics of its implementation by the administrative courts of Ukraine. It was found that the dual nature of the phenomenon of the right to a fair trial complicates the formation of a unified understanding of this category. The content of the "fair" and "judicial proceedings" categories has been revealed. It is emphasized that the right to a fair trial is one of the most important in the system of human and citizen rights, as it provides an opportunity to restore any violated right through a fair procedure, the absence of which means that any other rights guaranteed by this state are declarative . The generally accepted international and national norms guaranteeing the realization of the right to a fair trial are given. Attention is drawn to the fact that Article 6 of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms does not actually reveal the content of the right to a fair trial, and the actual implementation of this content is due to the practical activity of the ECtHR. Some elements of the right to a fair trial are considered on the example of decisions of the ECtHR: the right to access to justice, fairness, adversarial trial, equality of parties, guarantees of examination of witnesses, direct examination of evidence, justification of court decisions, legal certainty. It was determined that the application of the practice of the ECtHR is directly provided for by the Code of Administrative Procedure of Ukraine and is appropriate and balanced, since the main mission of administrative courts is to protect the rights and freedoms of people and citizens in their relations with state authorities, which mostly violate or neglect them. Examples of decisions of Ukrainian courts are given, which refer to the practice of the ECtHR in terms of the right to a fair trial. It has been found that the application of the practice of the ECtHR by national courts is accompanied by certain problems, one of the ways of solving which is the introduction of amendments to the Law of Ukraine "On the implementation of judgments and application of the practice of the European Court of Human Rights".Item Напрями удосконалення адміністративно процесуального законодавства України щодо визнання електронних доказів(ВД Гельветика, 2024) Колеснікова, Марія Вікторівна; Kolesnikova, Mariia Viktorivna; Зінченко, Г.С.Стаття присвячена дослідження проблемних питань використання електронних доказів в адміністративному судочинстві та можливих напрямів удосконалення сучасного регулювання електронних доказів, використовуючи досвід зарубіжних країн. За останні роки Україна стикнулася зі стрімким розвитком інформаційних технологій, коронавірусом та з військовою агресією Російської Федерації. Саме ці чинники призвели до активізації дистанційної діяльності органів та установ, зокрема і судів. Крім того, дедалі більше громадян країни почали використовувати електронні докази у процесі доказування під час розгляду справи судом з метою результативного забезпечення захисту законних прав та своїх інтересів.Item Захист прав на об'єкти права інтелектуальної власності Європейським судом з прав людини(Сумський державний університет, 2024) Голохвост, А.Р.Дослідження присвячене аналізу ролі та практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у захисті прав інтелектуальної власності. У першому розділі роботи були розглянуті теоретичні засади права інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність (ІВ) визначається як джерело інновацій та творчості, що охоплює унікальні твори людського розуму, такі як ідеї, винаходи, художні твори та інші нематеріальні активи. Її захист є важливим для створення середовища, де інновації можуть процвітати, а творці можуть отримувати вигоду від своїх зусиль. У другому розділі бакалаврської роботи було детально розглянуто систему захисту прав інтелектуальної власності в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). У третьому розділі дипломної роботи розглянуто проблеми імплементації практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо захисту прав інтелектуальної власності в Україні.Item Обовязковість застосування судами України практики Європейського суду з прав людини як джерела права(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Лелека, С.С.Стаття присвячена з’ясуванню дискусійних аспектів обов’язковості застосування судами України практики Європейського суду з прав людини як джерела права. Окрему увагу приділено законодавчому змісту понять «практика Європейського суду з прав людини», «рішення Європейського суду з права людини». З’ясовано, що з моменту ратифікації Україною Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод остання є частиною національного законодавства, водночас правовою основою для застосування при розгляді справ судами України практики, в тому числі рішень, Європейського суду з прав людини є положення Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Визначено, що серед аргументів в підтримку обов’язковості практики, зокрема рішень Європейського суду з прав людини як джерела права в правовій системі України є порівняння значення Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини із Конституцією України та рішеннями Конституційного суду України. Водночас наголошено, що законодавчі положення прямо не вказують на обов’язок національних судів при розгляді справ застосовувати практику Європейського суду з прав людини. Серед індикаторів проблеми застосування судами України практики Європейського суду з прав людини особливу увагу приділено помилкам, які допускають судді при посиланні на норми Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини, що є підставою для зміни та скасування рішення після його перегляду судом вищої інстанції. З’ясовано, що серед науковців відсутня однозначна відповідь щодо обов’язковості практики Європейського суду з прав людини для національних судів. Зроблено висновок, що застосування судами України практики Європейського суду з прав людини на сьогодні має бути рекомендацією, а не приписом, зважаючи на норми законодавства, положення наукової доктрини та проблеми пов’язані із правильним її застосуванням.Item Правова природа рішень Європейського суду з прав людини.(Сумський державний університет, 2023) Печена, Т.О.Детальна регламентація прав людини, якою керується в своїх судових рішеннях Україна, задекларована в актах Ради Європи, а більш детально конкретизуються в резолюціях та рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи щодо вдосконалення законодавства держав-членів у сфері адміністративного судочинства.Item Застосування практики Європейського суду з прав людини в адміністративному судочинстві України(Дніпровський гуманітарний університет, 2023) Колеснікова, Марія Вікторівна; Kolesnikova, Mariia Viktorivna; Печена, Т.В статті досліджено проблематику застосування практики Європейського суду з прав людини в сфері адміністративного судочинства. Європейський суд з прав людини – організація створена для контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина закріплених в Європейській конвенції з прав людини, яка була ратифікована в 1953 році. Європейська Конвенція з прав людини передбачає, що Суд встановлює свої власні правила і визначає свою процедуру. Актуальність звернення до цієї проблеми пояснюється не лише суто теоретичними міркуваннями, а й рядом безпосередніх практичних проблем. Реформування адміністративного судочинства України зумовлена відсутністю ефективної управлінської структури, що перешкоджає виконанню положень Конституції України а також міжнародно-правових актів, про які піде мова в статті. Основною метою реформи адміністративного судочинства є створення судової системи та системи державного управління, які б відповідали нормам демократичної правової держави, а також потребам та запитам кожного громадянина. Для вирішення проблеми імплементації європейських стандартів у вітчизняне законодавство розглянуто зміст основоположних принципів права та адміністративного судочинства, їх обов’язковість використання при розв’язані судових справ. Наголошено на обов’язковості виконання рішень Європейського суду з прав людини та досліджено критерії застосування судами міжнародної та європейської судової практики. В статті також проаналізовано актуальні проблеми застосування практики Європейського суду з прав людини через призму правових прогалин законодавства України. Авторами зазначено, що Україна робить значні успіхи на міжнародній судовій арені, в деяких аспектах випереджаючи своїх закордонних партнерів, втім адміністративне судочинство досі потребує довготривалих ретельних реформ.Item Стандарти Ради Європи у сфері доступу до правосуддя та правової допомоги(Сумський державний університет, 2023) Романов, В.К.Актуальність теми. Обгрунтовується тим, що доступ до справедливого судового розгляду та загалом до правосуддя та правової допомоги є ключовою складовою демократії та розвитку суспільства. Стандарти Ради Європи є наднаціональними правовими інструментами, прийнятими з метою забезпечення дотримання прав людини та зміцнення демократії. Вони містять принципи та рекомендації щодо різних аспектів доступу до правосуддя та правової допомоги, включаючи забезпечення доступності та якості правосуддя, розширення доступу до правової допомоги, захист прав людини, принципи професійної етики для адвокатів та інших фахівців з права. Метою дослідження є з’ясувати сутність та зміст стандартів Ради Європи, проблеми їх реалізації в Україні, надати рекомендації стосовно основних напрямків втілення стандартів Ради Європи у сфері доступу до правосуддя та правової допомоги взагалі та в Україні під час воєнного стану. Об'єктом дослідження є функціонування та запровадження стандартів Ради Європи у сфері доступу до правосуддя та правової допомоги. Предметом дослідження є стандарти Ради Європи у сфері доступу до правосуддя та правової допомоги. Основними результатами роботи стали: проведений загальний аналіз стандартів Ради Європи, їх історичний аспект та закріплення на міжнародному та національному законодавчому рівні. Розглянуто теоретичні аспекти понять «доступ до правосуддя» та «правова допомога». Проведено аналіз рішень ЄСПЛ у цій сфері, досліджено проблему обмеженя доступу до правосуддя та правової допомоги в Україні а також визначено основні перспективи та тенденції вдосконалення процесу реалізації європейських стандартів у сфері доступу до правосуддя та правової допомоги в Україні.Item The Role of Decisions by the European Court of Human Rights in Shaping the Content of New Media Literacy Education(Cherkas Global University, 2021) Плотнікова, Марія Володимирівна; Плотникова, Мария Владимировна; Plotnikova, Mariia Volodymyrivna; Завгородня, Владислава Миколаївна; Завгородняя, Владислава Николаевна; Zavhorodnia, Vladyslava Mykolaivna; Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Polyakova, L.G.This paper aims to explore the case law of the European Court of Human Rights in the area of regulating the activity of online media, as well as establish the information, axiological, and legal potential of the Court’s decisions for shaping the content of new media literacy education. Insight is provided into a set of factors governing the need for adopting new conceptual approaches to establishing a sound legal framework for the operation of contemporary social media. The authors analyzed the provisions of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and decisions of the European Court of Human Rights dealing with the correlation and balance between the right to freedom of speech and expression and the right to privacy and the protection of the honor, dignity, and reputation of physical and legal persons. The authors singled out a set of legal provisions that need to be particularly focused on and promoted as particularly facilitative of the development of media literacy among both professional journalists and ordinary social media users who can create and/or distribute media content.