Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
124 results
Search Results
Item Стратегічне управління розвитком хлібопекарського підприємства в умовах економічної нестабільності(Сумський державний університет, 2025) Попельнух, М.Ю.У кваліфікаційній роботі розглянуто розробку інтегрованої стратегії сталого розвитку хлібопекарського приватного підприємства «Контакт» з урахуванням актуальних викликів трансформаційної економіки України, глобальних тенденцій сталого розвитку та зростаючих очікувань з боку зацікавлених сторін. Запропонована стратегія охоплює три ключові блоки: економічну стійкість, соціальну відповідальність і екологічну орієнтованість. У межах кожного блоку визначено стратегічні цілі та конкретизовано основні заходи щодо їх реалізації. Зокрема, економічна складова включає діджиталізацію операційних процесів, оптимізацію витрат та розширення каналів збуту. Соціальний напрям передбачає створення сприятливих умов праці, реалізацію освітніх програм для працівників, а також підтримку у кризових ситуаціях. Екологічний блок орієнтований на зниження негативного впливу виробництва шляхом впровадження енергоощадних технологій, переходу на екологічну упаковку та ефективного управління відходами. Практична цінність роботи полягає у можливості застосування отриманих результатів у малому та середньому бізнесі для впровадження принципів сталого розвитку.Item Інноваційна трансформація ТОВ «ДЮНА-ВЕСТА»: стратегічний аналіз та цифрові рішення(Сумський державний університет, 2025) Попович, Я.М.Актуальність дослідження зумовлена необхідністю цифрової трансформації підприємств легкої промисловості України в умовах європейської інтеграції. На прикладі ТОВ «ДЮНА-ВЕСТА» (виробник панчішно-шкарпеткових виробів та домашнього одягу) досліджено можливості впровадження інноваційних рішень.Item Моделювання впливу цифрових технологій на рівень кіберзлочинності в країні(Сумський державний університет, 2025) Горбачова, О.О.Сьогодні цифрові технології не просто змінюють реальність — вони тісно переплітаються з нею, формуючи нову екосистему, у якій усі сфери життя — від банківських послуг і державного управління до освіти й медицини — перебувають під постійним впливом цифровізації. Цей процес приносить численні переваги: швидке ухвалення рішень, автоматизацію рутинних завдань, доступ до інформації в один клік. Водночас разом із новими можливостями виникають і нові загрози — кіберзлочинність стрімко еволюціонує, набуваючи складних форм, поширеності й небезпеки. Хакерські атаки, витоки даних, цифрове шахрайство стали реальними викликами, що впливають не лише на окремих користувачів, а й на бізнес, державні інституції та національну безпеку. Цифровий світ надав людству неймовірну свободу, але водночас – нові форми вразливості. Актуальність теми, обраної для дослідження, визначається динамічним розвитком цифрових технологій, який супроводжується зростанням кіберзагроз у всьому світі. Хоча цифрові інновації відкривають нові перспективи, вони одночасно формують ризиковане середовище, вразливе до зловживань та злочинної діяльності в кіберпросторі. Мета кваліфікаційної роботи полягає у побудові економетричної моделі, яка дозволить кількісно оцінити вплив цифровізації на рівень кіберзлочинності з урахуванням соціально-економічних, технологічних та інституційних чинників у країнах. Об’єктом дослідження є країни з різним рівнем розвитку. Предметом дослідження є вивчення залежності між інтенсивністю технологічних інновацій та динамікою кіберінцидентів. Задачами дослідження є аналіз теоретичних підходів до взаємозв’язку цифровізації та кіберзлочинності; формування панельної бази даних по 20 країнах за період 2015 – 2024 років; проведення кореляційного аналізу та побудова регресійних моделей (OLS, Fixed Effects, Random Effects) для виявлення статистично значущих залежностей; інтерпретація отриманих результатів з урахуванням національних особливостей кожної країни; а також вироблення рекомендацій щодо того, як цифровий розвиток впливає на кібербезпеку та як ці зв’язки можна врахувати при формуванні державної політики. Окрему увагу в дослідженні приділено кейс-аналізу українського підприємства «ДЕЛОТА» (м. Суми), яке демонструє практичні підходи до кіберзахисту в умовах воєнного стану, забезпечуючи безпеку цифрової інфраструктури в реальному часі. Для досягнення поставленої мети та задач дослідження були використані такі методи дослідження: методи кореляційного аналізу, аналізу фіксованих та випадкових ефектів. Усі етапи обробки даних, побудови моделей та візуалізації результатів було реалізовано за допомогою мов програмування Python. Інформаційною базою кваліфікаційної роботи є данні міжнародних організацій (ITU, World Bank, World Integrated Trade Solution), національних звітах з кібербезпеки та сучасних наукових публікаціях у сфері цифрової економіки та кіберзлочинності. Основний науковий результат кваліфікаційної роботи полягає в побудові аналітичної моделі, яка підтверджує існування системних взаємозв'язків між інтенсивністю цифровізації та динамікою кіберзлочинності, що дозволяє визначити типові закономірності впливу цифровізації на кіберзлочинність. Одержані результати можуть бути використані для формування цифрової політики, вдосконалення стратегії кібербезпеки та прогнозування кіберризиків у країнах із трансформаційними економіками.Item Моделювання ресурсного потенціалу цифрових технологій у боротьбі з корупцією, кіберзлочинами та тіньовими операціями(Сумський державний університет, 2025) Біловодська, В. І.Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексної оцінки ефективності цифровізації в антикорупційній політиці, з урахуванням світових індексів, статистичних показників та просторових відмінностей розвитку. Метою роботи є дослідження сучасного стану цифровізації у сфері протидії корупції, кіберзлочинам та тіньовим операціям у країнах Європейського Союзу та Україні, виявлення географічних закономірностей розвитку в даній галузі за дванадцятьма індексами за період 2012-2024 роки та побудова регресійних моделей за цими даними. Завданням дослідження є аналіз сучасного стан цифрового розвитку в обраній галузі шляхом збору статистичної інформації та аналізу наявних наукових робіт за схожою тематикою, дослідження теоретичних аспектів світових індексів, які відображають стан розвитку галузі, та зібрати дані по ним для країн ЄС та України. У завдання роботи також включені наступні етапи: розробка концепції дослідження та моделювання впливу цифровізації на рівень протидії корупції, кіберзлочинам та тіньовим операціям, дослідження теоретичних основ моделей, що в подальшому будуть використані, а також первинний аналіз вхідних даних та дослідження географічних особливостей розвитку за графічним матеріалом. Важливими завданнями роботи є побудова регресійних моделей OLS, з фіксованими та випадковими ефектами та обрання найкращої серед них шляхом проведення ряду тестів. Інформаційною базою для виконання дослідження є зібрані індекси з сайтів міжнародних організацій, що відображають сучасний стан обсягів корупції, кіберзлочинів та тіньових операцій і рівня цифровізації у цьому секторі. Також до інформаційної бази можна віднести графічні матеріали, створені за цими показниками, наявні дослідження у даній сфері та релевантна статистична та теоретична інформація. Отримані результати мають як теоретичне, так і практичне значення, оскільки можуть бути використані при розробці рекомендацій для державної цифрової політики та удосконалення антикорупційних стратегій.Item Досвід ЄС щодо розроблення та впровадження стратегічних документів цифрової трансформації на національному рівні(Інститут цифровізації освіти НАПН України, 2024) Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn Hryhorovych; Яценко, Валерій Валерійович; Yatsenko, Valerii Valeriiovych; Могильна, К.У статті представлено аналіз 23 національних цифрових стратегій у країнах ЄС, виокремлено ключові фактори цифрових стратегій: спрямованість, ініціатор і рік прийняття, джерела фінансування та горизонт планування. Проведене дослідження заповнює прогалину в комплексному вивченні національних цифрових стратегій європейського регіону. Актуальність дослідження підкреслюється глобальним прискоренням цифрової трансформації після пандемії COVID-19. Результати проведеного дослідження показують, що цифрові навички та цифрова трансформація бізнесу є найбільш поширеними напрямками цифрових стратегій країн ЄС, тоді як цифровізації державних послуг, включно з територіальним розвитком та державними фінансами, приділяється значно менше уваги. Виявлено, що профільні міністерства є головними ініціаторами прийняття цифрових стратегій у країнах ЄС, ухваленням яких також можуть займатися інші суб’єкти, такі як непрофільні міністерства, центральні уряди та інші державні установи. У статті розглянуто переваги та ризики, пов’язані з ініціюванням цифрової стратегії кожним із зазначених суб’єктів. Проаналізовано різні механізми фінансування національних цифрових стратегій, включно з державним бюджетом, надходженнями від фондів ЄС і приватних інвесторів, акцентовано увагу на перевагах і недоліках кожного підходу. Виконаний аналіз дат прийняття цифрових стратегій вказує на значне підвищення уваги урядів європейських країн до цифрової трансформації після 2020 року, що збігається з початком пандемії COVID-19. Розглянуто наслідки ухвалення короткострокового та довгострокового стратегічного планування для цифрової трансформації держави, їх переваги та недоліки. Практична цінність статті полягає в тому, що вона надає зацікавленим сторонам інформацію про особливості національних цифрових стратегій країн ЄС, сприяючи формулюванню більш ефективної та цілеспрямованої політики країн, що знаходяться в процесі розробки та впровадження національної цифрової стратегії, зокрема України. Це сприяє також обговоренню питань управління та формування політики цифровізації.Item Uncovering patterns of digital transformation of European economies using self-organizing maps(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2025) Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Яровенко, Ганна Миколаївна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Семеног, Андрій Юрійович; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Мордань, Євгенія Юріївна; Mordan, Yevheniia Yuriivna; Tarasenko, O.Цифрові технології стали ключовим рушієм економічного зростання, конкурентоспроможності та соціальної інтеграції, тоді як значні відмінності в цифровому розвитку зберігаються між національними економіками. Метою цього дослідження є картографування та інтерпретація траєкторій цифрової трансформації у 30 вибраних європейських країнах (держави-члени ЄС, асоційовані економіки та Україна) протягом 2011–2022 років. У дослідженні використовується самоорганізуюча карта (SOM) з ієрархічною кластеризацією Варда для виявлення прихованих структур цифрового розвитку, використовуючи збалансовану панель з 20 показників у трьох сферах: розвиток сектору ІКТ, цифрова інфраструктура, впровадження цифрових технологій та навички. Валідність кластерів оцінювалася за допомогою методу ліктя, коефіцієнта силуету, індексів Калінського-Харабаша та Девіса-Боулдена. Результати показують, що двокластерне рішення є статистично стійким, тоді як трикластерне рішення надає додаткове розуміння перехідних моделей цифрової трансформації. Двокластерне рішення виявило чітку різницю між цифровими лідерами та менш розвиненими економіками, причому найбільші розбіжності спостерігалися в онлайн-банкінгу (71% проти 29%), онлайн-покупках (68% проти 32%) та використанні електронного урядування (68% проти 34%). Трикластерне рішення надало подальших нюансів, показавши, що у 2011 році більшість європейських економік були зосереджені в найслабшому кластері, тоді як лише Північна Європа досягла високого рівня цифровізації. До 2020 року всі європейські країни досягли принаймні середнього кластера, що відображає перехід від сильної поляризації до більш збалансованого розподілу цифрового розвитку. Незважаючи на прогрес, структурні розриви залишаються, що підкреслює необхідність політики, яка розвиває цифрові навички, заохочує інклюзивне впровадження та зміцнює довіру до онлайн-сервісів для підтримки цифрової трансформації.Item Цифровізація підприємництва: тренди, виклики та перспективи розвитку(Сумський державний університет, 2025) Клименко, М.Є.У кваліфікаційній роботі всебічно досліджено явище цифровізації підприємницької діяльності як одного з найважливіших чинників трансформації сучасної економіки. З урахуванням стрімкого розвитку цифрових технологій, підвищених вимог до конкурентоспроможності бізнесу та необхідності адаптації до глобальних викликів, цифрова трансформація розглядається не лише як технічне оновлення, а як глибокий системний процес, що охоплює всі рівні економічної діяльності.Item Аналіз діяльності малого підприємства у сфері стоматологічних послуг(Сумський державний університет, 2025) Петренко, К.А.Метою даної роботи є комплексне дослідження особливостей функціонування малого підприємства у сфері стоматологічних послуг в умовах сучасної української економіки та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення його ефективності. Об’єктом дослідження виступає Стоматологічна клініка доктора Вардаєва (м. Суми), яка є одним із прикладів успішного малого медичного бізнесу в регіоніItem Перспективи застосування блокчейн-технологій у підприємницькій діяльності(Сумський державний університет, 2025) Добош, В.М.This diploma thesis explores the prospects of applying blockchain technologies in entrepreneurial activities, focusing on their potential to transform and digitalize business processes across various industries and countries. The research is structured into three main chapters: an introduction, theoretical foundations, and an analysis of practical applications, followed by conclusions. The research aims to provide a comprehensive understanding of blockchain's benefits, challenges, and future prospects in business.Item Кіберзагрози як виклик економічній безпеці: потенціал технологічної інфраструктури України(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Божко, Микола Олександрович; Bozhko, Mykola OleksandrovychУ статті досліджено вплив кіберзагроз на економічну безпеку в умовах цифрової трансформації. Проведено аналіз індексів кібербезпеки (GCI та NCSI), які дозволяють оцінити рівень національної спроможності до протидії кіберризикам. Увагу зосереджено на технологічній інфраструктурі як ключовому чиннику забезпечення кіберстійкості держави. Надано визначення поняття «технологічна інфраструктура» та охарактеризовано стан таких компонентів технологічної інфраструктури України, як телекомунікаційні мережі, центри обробки даних, хмарні сервіси, інституції кіберзахисту, точки обміну трафіком тощо. Окрему увагу приділено потенціалу технологічної інфраструктури в контексті адаптації до кіберзагроз і підтримки стійкості економіки. Обґрунтовано необхідність подальшої модернізації інфраструктурних потужностей, розвитку партнерств, посилення автоматизації захисних механізмів і підтримки вітчизняних інновацій у сфері кіберзахисту.