Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
14 results
Search Results
Item SMEs for inclusive growth: key financial drivers(Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Pavluchenko, M.Зростання нерівності, бідності, диференціація у розподілі доходів обумовлюють необхідність переходу від ресурс орієнтованого до інклюзивного економічного розвитку. Незважаючи на те, що ОЕСР вже представила ключові індикатори для вимірювання інклюзивного зростання, вчені так і не прийняли загальноприйнятого підходу до його визначення. Це тим самим пояснює розгалуженість підходів до визначення основних драйверів інклюзивного зростання. Таким чином, метою статті є аналіз теоретичних основ інклюзивного економічного зростання та визначення ролі малого та середнього бізнесу в інклюзивному економічному зростанні, узагальнення фінансових детермінант інклюзивного економічного зростання. У дослідженні використано бібліометричний аналіз та інструменти: Google Trends – для визначення тенденцій пошуку в Google; бенчмаркінг інструменти Scopus та Web of Science Analysis Tools – для аналізу динаміки публікацій у Scopus та Web of Science. VOSviewer використано для візуалізації результатів аналізу co-occurrence та еволюційно-часового аналізів. Порівняльний аналіз публікаційних тенденцій у Scopus, Web of Science та пошуків у Google показав, що інтерес до інклюзивного економічного зростання серед дослідників та користувачів Google почав зростати у 2009 році. Для проведення біліометричного аналізу сформовано вибірку публікацій враховуючі такі параметри: період – 2000 – червень 2021; мова – англійська; логічні оператори – or/and; ключові слова – економічний, інклюзивний, зростання; пошукові поля – заголовок, анотація та ключові слова. Результати co-occurrence аналізу дозволили виявити сім наукових патернів у дослідженнях інклюзивного економічного зростання, малого та середнього підприємництва. Крім того, результати еволюційно-часового аналізу дозволили виділити чотири етапи в еволюції теорії інклюзивного економічного зростання. Експерти ОЕСР запропонували використовувати змішані фінансові інструменти для забезпечення інклюзивного економічного зростання: кредитні позики; гранти; прямі державні субсидії для малих і середніх підприємств; прямі державні інвестиції; іноземні інвестиції; фандрайзинг тощо. Подальше дослідження має бути зосереджено на емпіричному обґрунтуванні фінансових інструментів підтримки малого та середнього підприємництва як основного драйвера інклюзивного економічного зростання.Item Eco-economic decoupling under green deal policy(Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Vasylyna, T.У роботі узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо промоції зелених трансформацій в Україні в рамках розробки політики зеленої угоди. Автори зазначили, що проголошений Європейською комісією "Європейський зелений курс" відкриває вікно можливостей для економіяного розвитку в Україні. Актуальність цієї наукової проблеми полягає в тому, що підвищення енергоефективності та збільшення частки відновлюваної енергії сприятиме розвитку економічної діяльності та соціального добробуту. Таким чином, розробка політики зеленої угоди сприятиме економічному зростанню при одночасному зменшенні додаткового навантаження на навколишнє природне середовище. Варто зазначити, що досягнення екоекономічного декамплінгу підвищить конкурентні переваги українського бізнесу на ринку ЄС. Основною метою дослідження є аналіз потенціалу економічного зростання при зменшенні викидів CO2 в сучасних реаліях України. У рамках роботи, автори здійснили бібліометричний аналіз наукових напрацювань, опублікованих після презентації Європейською комісією комюніке "Європейська зелена угода". Таким чином, періодом публікацій є 2019-2021 роки. Вибірка дослідження складається із 284 статей, опублікованих у наукових журналах, які індексуються наукометричною базою даних Scopus. Пошук релевантних публікацій здійснено за ключовим словом "green deal" в полях заголовків, анотацій та ключових слів. За отриманими результатами встановлено, що науковці приділяли особливу увагу дослідженню питань екологічної політики, енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та декарбонізації економіки, зменшення забруднення, розробки низьковуглецевих технологій тощо. За результатами проведеного дослідження встановлено, що зелена трансформація в Україні сприятиме економічному зростанню та експансії на нові ринки ЄС. Крім того, це підвищить можливості працевлаштування, сприятиме впровадженню енергоефективних технологій, стимулюватиме науково-дослідні та дослідницькі розробки та забезпечить зростання економічної ефективності внаслідок раціонального використання енергії, ресурсів, скорочення викидів СО2 тощо. Отримані результати можуть бути основою для подальших досліджень особливостей політики зеленої угоди.Item Relationship Between the Competitiveness of the Labor Potential of the Territory and its Brand(Sumy State University, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Решетняк, Ярослав Вячеславович; Reshetniak, Yaroslav Viacheslavovych; Kumah, O.O.E.; Owusu, E.Забезпечення сталого розвитку регіонів напряму залежить від здатності органів місцевого самоврядування приймати ефективні управлінські рішення за для вирішення соціальноекономічних проблем населення. Така відповідальність ще більше посилилась з початком перерозподілу владних повноважень між органами центральної та місцевої влади у 2015 р., що було обумовлено початком процесу децентралізації. Дана реформа передбачає зміну адміністративно-територіального устрою, перерозподіл фінансових потоків та податкових надходжень, зменшення впливу органів центральної влади на прийняття рішень на місцях. Хоча вона і вносить суттєві зміни в роботу державного та місцевого апарату, проте вона не впливає на вирішення найбільшої проблеми в Україні – демографічної кризи, що спричинена скороченням чисельності населення, як природнім шляхом, так і через зростаючою міграцію до більш розвинутих країн світу. І хоча зростання місцевих бюджетів дозволяє органам місцевого самоврядування збільшити кількість соціальних проєктів направлених на задоволення потреб громади, проте без ефективної моделі переконання що зазначені заходи реалізуються першочергово за для задоволення потреб власного населення є безрезультатними. В цьому контексті ефективним є відхід від стандартного принципу отримання вигоди "тут, і зараз" та побудови довгострокової стратегії розвитку регіону на основі його географічних, соціальних, культурних, історичних та бізнесових можливостей. Саме з цією метою більшість країн та міст починає формувати власні бренди, одним із ключових завдань якого є приваблення потенційного людського капіталу з інших територій чи країн, як у короткій, так і довготерміновій перспективі, а також збереження власного трудового потенціалу. Та зростаюча кількість брендів територій приводить до необхідності оцінки ефективності такого підходу до забезпечення конкурентоспроможності трудового потенціалу регіону. Тож, виходячи з вище наведеного метою статті є дослідження проблеми забезпечення людськими ресурсами території та рівня їх трудової конкурентоспроможності через призму локальних брендів. В основу методики оцінки частково покладено методи, що використовуються при формуванні індексів національних та локальних брендів Анхольта-Іпсоса та Індексу конкурентоспроможності міст.Item Gender Stereotypes and Green Banking Toward Carbon-Free Economy(Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Dubyna, O.; Kumah, Os.Ow.E.The concept of modern world ideology accepts that sustainable development goals couldn’t be achieved without green restructure and gender equality. That is the base of the new green economy focused on the social welfare of living and future generations due to increasing the eco-efficiency. This paper summarizes the arguments and counterarguments within the scientific discussion on gender stereotypes in society and green banking.Item Formation of the Territorial Brand Under Gender Consideration(Sumy State University, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Kumah, Osei Owusu Evelyn; Owusu, EdwardНині питання територіальної привабливості та її стратегічний розвиток стають більш актуальними. Територіальний брендинг є одним із головних етапів у цьому процесі, який дозволяє виділити реальні та створити нові переваги та асоціації із відповідною територією. Систематизація наукових напрацювань засвідчила, що теоретичні та практичні дослідження територіального брендингу суперечливі через вплив низки зацікавлених сторін, які перешкоджають розробці унікальної концепції територіального розвитку. Попри те, що територіальний розвиток є складною системою, яка залежить від сприйняття та ставлення мешканців, питання гендерних аспектів регіональної ідентичності ще недостатньо досліджені науковцями. Таким чином актуальним є пошук балансу між інтересами різних соціальних груп при формуванні територіального бренду. У цій статті узагальнено аргументи та контраргументи щодо формування територіального бренду з урахуванням гендерних особливостей. Метою дослідження є аналіз ролі гендерних особливостей у механізмі формування територіального бренду. Предметом дослідження є гендерні особливості територіальних одиниць. Методологічною базою дослідження є методи абстрагування, узагальнення, синтез, графічні методи та системний аналіз. У рамках даного дослідження було розкрито відмінності між чоловіками та жінками у сприйнятті інформації. Розглянуто вплив гендерної нерівності на ставлення до території. Отримані результати засвідчили, що територіальний бренд є не лише інструментом просування території, але сприяє формуванню її ідентичності, подоланню гендерної нерівності та підвищення конкурентних переваг.Item Green Financing for Carbon-Free Growth: Role of Banks Marketing Strategy(Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia Oleksandrivna; Dubyna, O.; Vasylyna, T.Nowadays, the climate change problems are on the international agenda, while increasing attention is paid to the role of green finance and bank activity in developing a climate-neutral future. This paper aims to investigate the scientific background devoted to bank marketing to determine the role of green finance in carbon-free economic growth and identify the potential research directions under this issue.Item Renewable Energy Generation in the Energy Balance: the Forecast until 2035(Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Kwilinsky, A.S.; Nazarenko, A.P.; Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia OleksandrivnaУ статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо енергоефективного розвитку національної економіки при оптимізації виробництва енергії із відновлюваних джерел. Авторами систематизовано основні пріоритети Енергетичної стратегії до 2035 року та інструменти досягнення її цільових таргетів. Метою дослідження є прогноз питомої ваги відновлюваної енергії в енергетичному балансі національної економіки до 2035 року. У рамках статті проведено бібліометричний аналіз для систематизації наукових досліджень в енергетичній сфері. Мета-дані для бібліометричного аналізу згенеровано з наукометричної бази даних Scopus. Для візуалізації отриманих результатів бібіліометричного аналізу застосовувано програмні засоби Scopus Tools Analysis та VOSviewer. Результати бібліометричного аналізу дозволили визначити основні наукові патерни дослідження енергетичного сектору: розвиток відновлюваної енергетики в умовах зміни клімату; біоенергетика; зменшення обсягів викидів вуглецю; енергетична безпека та політика; управління в енергетичному секторі; задоволення попиту на енергоресурси та зниження енергетичної біності суспільсва в країні Для досягнення мети дослідження авторами використано модель авторегресивної інтегрованої ковзної середньої (Autoregressive Integrated Moving Average, ARIMA) та програмне забезпечення Eviews. Період дослідження 1985-2019 роки. Отримані результати прогнозу засвідчили висхідну тенденцію первинної енергії з відновлюваних джерел в енергетичному балансі країни. Однак, частка первинної енергії з відновлюваних джерел зросте 1,16 рази та становитиме 3,62 %. Таким чином, авторами доведено, що при збереженні наявних тенденцій розвитку енергетичного сектору національної економіки ціль Енергетичної стратегії України у забезпеченні 25 % первинної енергії з відновлюваних джерел не буде досягнута до 2035 року. Це, у свою чергу, обумовлює необхідність пошуку ефективних механізмів поширення альтернативних джерел енергії у вітчизняній практиці. При цьому уряд країни повинен активізувати свої дії у напрямі формування інституційної інфраструктури для розвитку енергетичного сектору національної економіки.Item Green transformations in the healthcare system: the covid-19 impact(Sumy State University, 2020) Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Tambovceva, T.; Segers, J-P.This paper summarizes the arguments and counterarguments within the scientific discussion on the healthcare systems’ transformations towards sustainability, considering COVID-19 pandemic. The paper aims to forecast changes in the healthcare sector’s greenhouse gas emissions of the EU countries. For gaining that purpose, the authors carried out the study in the following logical sequence.Item Energy Efficiency Of National Economy: Social, Economic And Ecological Indicators(Sumy State University, 2020) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Старченко, Людмила Володимирівна; Старченко, Людмила Владимировна; Starchenko, Liudmyla VolodymyrivnaThe paper aimed to formalise the relationship between the level of Ukrainian energy efficiency from 30 indicators of social, ecological and economic development of the country. The main purpose of the study is to identify the impact and dependence of socio-ecological and economic indicators on the level of energy efficiency using multiple correlation-regression analysis. The systematisation of the analysed results allowed identifying the core directions to overcome the issues of the slow pace of energy efficiency improvement and the development of carbon neutrality of the country. TItem Energy Efficiency Policy: Impact of Green Innovations(Sumy State University, 2020) Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Євдокимова, Альона Вікторівна; Евдокимова, Алена Викторовна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Hajiyev, N.O.; Palienko, M.; Prasol, L.Європейська політика енергоефективності має ключову роль при формуванні нової моделі енергетичного ринку та вуглецево-нейтральної економіки в Україні. У цій статті виконано огляд актуальних дискурсивних питань на шляху до реалізації європейської політики енергетичної ефективності та зелених інновацій, наведені pro et contra таких реформ. Результативність національних політик може обмежуватися ринковими інструментами, рівнем забезпеченості розумними технологіями та сприйняттям інновацій у секторах енергетики, інституційного розвитку загалом. Тому основною метою дослідження було пояснення політики сталого розвитку та стимулювання зелених інновацій в Україні через економіко-математичне моделювання факторів енергоефективності за 2000-2019 роки. Для інтегрального оцінювання ефективності енергетичної політики в Україні авторами роботи була обрана OLS модель, що містить дев’ять субіндикаторів з чотирьох цілей сталого розвитку в ЄС (а саме: "Доступна та чиста енергія", "Гідна праця та економічне зростання", "Відповідальне споживання та виробництво" та "Боротьба зі зміною клімату"), а також – показник інноваційних витрат промислових підприємств в енергетичній сфері в Україні. Методичним інструментарієм для проведення дослідження стало використання пакету statsmodels в Python 3.6.11, з допомогою якого були виконані розрахунки та перевірка гіпотез моделі. При використанні стратегії розрахунків від загальної до конкретної моделі, була знайдена значима функція за сім раундів оптимізації. Відповідно до результатів OLS моделювання, на показник ефективності енергетичної політики в Україні мають вплив такі змінні, як: "залежність від імпорту енергії за продуктами", "реальний ВВП на душу населення", та "кінцеве споживання енергії". Оцінка останньої змінної має значно менший ефект на результати регресії, та показує негативний зв'язок з показником енергоефективності. Результати моделей були перевірені за допомогою RESET та тестів Jarque-Bera, та показали коректність запропонованої моделі.