Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
21 results
Search Results
Item Цифрові трансформації для безпеки персоналу підприємства в умовах надзвичайних ситуацій(Сумський державний університет, 2024) Кубатко, Олександр Васильович; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Дяденко, О.В.Стаття акцентує увагу на ролі цифрових технологій в управлінні безпеки праці персоналу підприємств у надзвичайних ситуаціях. Обґрунтовано, що цифрові рішення дозволяють точно аналізувати потреби у робочій силі, оцінювати ринок праці та розробляти стратегії найму. У контексті надзвичайних ситуацій, автори підкреслюють важливість цифрових техно-логій у створенні ефективних систем безпеки та реагування на надзвичайні ситуації. Цифрові рішення сприяють вивченню минулих подій, психологічній підтримці персоналу та співпраці з місцевими службами цивільного захисту. У статті робиться акцент на тому, що інтеграція цифрових технологій в управління персоналом та охороною праці є стратегічною інвестицією в стійкість та успіх підприємства, забезпечуючи ефективність в найважчі моменти та підвищуючи конкурентоспромож-ність компанії в складному бізнес-середовищі.Item Інтелектуалізація господарських процесів у напрямі досягнень цілей сталого розвитку(Сумський державний університет, 2021) Денисенко, Павло Анатолійович; Денисенко, Павел Анатольевич; Denysenko, Pavlo Anatoliiovych; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Яременко, А.ГСтаття присвячена теоретико-процесуальним особливостям інтелектуалізації господарських процесів. Надані визначення дефініції "інновація". З’ясовано, що більшість дефініцій розглядають інновацію як новий (або значно вдосконалений чи модифікований) продукт. Виокремлено найбільш оптимальне формулювання даної дефініції, а саме: "інновація" - це нововведення, що полягає в створенні та реалізації нових (або значно змінених) ідей, принципів чи продукті Визначено, що на рівні підприємства особливо важливим є інтелектуалізація господарських процесів. Установлено різницю між схожими термінами "економіка знань" та "людський капітал". У табличній формі наведено особливості майбутнього людини на ринку праці, організацій та HR. З’ясовано, що працедавці розуміють вимоги нового часу (наявність штучного інтелекту, загальної автоматизації та розвитку робототехніки) та впроваджують робочі місця, які є більш мультидисциплінарними та діджиталізованими. Визначено, що у ХХІ столітті роль освіти стає дедалі вагомішою. З’ясовано, що інноваційний розвиток є ключовим для успішного сестейнового та інтелектуального розвитку вітчизняної економіки. Визначено, що Україна має значний потенціал інноваційного розвитку, попри низькі поточні витрати на R&D. Досліджено, що вплив людських ресурсів та зайнятості на Україну є найсильнішими інноваційними вимірами, тоді як зв'язки та інноваційне середовище є найслабшими. Досліджено проблемні умови для розвитку інноваційної сфери: складність ведення бізнесу (Україна в рейтингу Doing Business посідає 64 місце); бюрократична процедура отримання патентної документації; нерозвинене інтелектуальне право власності; недостатньо комфортний бізнес-клімат; низька частка зовнішніх іноземних інвестицій; неврегульовані питання діяльності ІТ-підприємств. З’ясовано, що країни можуть покращити свою інноваційну спроможність шляхом порівняльного аналізу їх ефективності, використання сильних сторін та усунення слабких місць в інноваціях, а також шляхом вивчення передового досвіду в країнах, які стають лідерами інновацій на всіх рівнях доходу.Item Становлення ринкового механізму стимулювання розвитку систем накопичення енергії в Україні(Сумський державний університет, 2021) Письменна, У.Є.; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Трипольська, Г.С.; Курбатова, Тетяна Олександрівна; Курбатова, Татьяна Александровна; Kurbatova, Tetiana OleksandrivnaУ статті розглядаються питання становлення в Україні ефективних ринкових механізмів стимулювання розвитку систем накопичення енергії. Досліджено сучасний стан систем накопичення енергії в Україні. Оцінено місткість сегмету систем накопичення енергії в енергоринку, обумовлену необхідністю виконання вимог Європейського енергетичного співтовариства щодо гнучкості об’єднаної енергосистеми, щодо відновлюваних джерел енергії та об’єктивною потребою у використанні таких систем у якості надавачів системних послуг. Визначено ступінь достатності ринкових і державних стимулів для впровадження і розвитку технологій накопичення енергії в умовах квазіконкурентного та повномасштабного ринку електроенергії України, з огляду на перспективні тенденції розвитку енергетики. Проведено аналіз вигід і витрат інвестиційних проєктів встановлення та експлуатації систем накопичення енергії в якості трьох найпоширеніших та перспективних для українського ринку електричної енергії типів застосувань: участь у ринку допоміжних системних послуг, участь у балансуючому ринку та робота з метою зменшення системних обмежень об’єктів ВДЕ. Проведено аналіз чутливості показників проєктів цих типів застосувань залежно від низки параметрів, зокрема, варіації питомих капітальних витрат, ставок "зеленого тарифу", цін на ринку "на добу наперед" та кон’юнктури ринку системних послуг. Обґрунтовано, що в Україні системи накопичення енергії є найперспективнішими в якості надавачів системної послуги з первинного регулювання частоти та потужності, достатній резерв якої є однією з умов інтеграції ОЕС України до Європейської енергосистеми ENTSO-E, для чого необхідна участь таких систем у балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг за допомогою аукціонів на надання послуг з первинного регулювання із довгостроковим часовим горизонтом. Щодо перспектив розвитку децентралізованої енергетики, доведено, що розвиток децентралізованих систем накопичення у складі промислових об’єктів, блок-станцій та інших енергетичних об’єктів невеликої потужності має великий потенціал із переформатуванням архітектури енергосистеми на стандарти "розумних мереж", з метою формування принципово нових економічних стимулів розвитку систем накопичення енергії.Item Дорожня карта створення нових енергетичних мереж з використанням смарт-технологій на регіональному рівні(Сумський державний університет, 2021) Іващенко, Є.С.; Штефан, А.В.; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola OleksiiovychНа сьогодні для забезпечення суспільних потреб необхідні великі об’єми енергетичних ресурсів. В епоху індустріалізації, коли вирішення виробничих завдань, функціонування домогосподарств відбувалося за рахунок активного видобування надр Землі, рівень запасів невідновних ресурсів значно зменшився, що призвело до погіршення екологічного стану планети. Таке становище спонукає до пошуку та переходу на новітні методи енергетичного виробництва, в основі яких лежить поступовий перехід до використання альтернативних джерел, як норми суспільного життя. Перспективним напрямком для досягнення цієї мети є повсюдне впровадження розумних енергомереж. В статті досліджено ідею, принципи та компоненти, які входять в структуру смарт-систем. Також висвітлено переваги їх впровадження в енергетичну сферу економіки певної країни. Для дослідження перспектив оновлення енергетичного сектору та продуктивного впровадження інтелектуальних технологій необхідне вивчення досвіду інших країн з даного питання. За критерій під час виміру показників енергоефективності обирали індекс функціональності енергетичної інфраструктури. Серед списку країн, в більшості лідерів наявний високий економічний розвиток та правильно обраний напрямок реалізації ресурсних потенціалів, що і стало причиною успіху. Незважаючи на потенціал та необхідність, використання відновних ресурсів при створенні енергії викликає розширення амплітуди коливань рівня напруги та збільшення вірогідності перепадів. Рішенням даної проблеми виступатиме використання смарт-лічильників. Низка країн вже визначилася із прогнозними величинами, щодо введення цієї технології. Необхідним елементом ефективної реалізації досвіду країн є створення необхідних умов, що полягають у зміні деяких пунктів в енергетичній політиці. Ключовим елементом під час розбудови смарт-мереж має виступати дорожня карта, що являє собою нормативний документ із сукупністю дій, процесів та стейкхолдерів задля узгодження стратегічної та тактичної складових. Використання дорожніх карт є досить поширеним та несе певні переваги. У роботі висвітлено дорожню карту створення розумних енергетичних мереж в Україні, яка була розроблена з урахуванням певних обмежень, існуючих всередині країни. Вказано на проблеми, які можуть постати при реалізації даного плану. На основі планованої структури електровиробництва на 2021 рік, запропонованої міністерством енергетики України, було розглянуто джерела виробництва електроенергії й порівняно чинники, що впливають на розвиток переважаючих елементів в існуючій структурі виробництва та альтернативних джерел з використанням розумних енергомереж та зроблено відповідні висновки. Перспективний шлях розвитку полягає саме у використанні та впровадженні технологій, що застосовуються при створені розумних мереж енергопостачання.Item Трансформації туристичної галузі як наслідок COVID-19(Сумський державний університет, 2021) Смакоуз, А.М.; Яременко, А.Г.; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr VasylovychУ статті досліджено зміни та наслідки у сфері туризму під впливом пандемії. На підставі аналізу звіту Всесвітньої туристичної організації UNWTO встановлено, що за перші десять місяців 2020 року кількість міжнародних прибутків впало на 72%, що пов'язано з обмеженнями на поїздки, низьким рівнем довіри споживачів і глобальною боротьбою за стримування вірусу COVID-19. у першому кварталі 2020 року вже спостерігалося скорочення подорожей у 22%, а прибуття в березні впали до рівня 57% на всіх ринках. Це означає втрату 67 мільйонів міжнародних туристів і близько 80 мільярдів доларів США надходжень [2, с. 8]. Визначено, що Україна значно відстає у впровадженні заходів підтримки туризму, тому прогнози щодо конкурентоспроможності невтішні. Частка внесків туризму в економіку України за різними оцінками дорівнює близько 7–10%, а пов’язана з туризмом економіка в Україні залежить здебільшого від внутрішнього туризму та внутрішньої складової виїзного туризму. Проаналізовано результати власного опитування, на основі якого (107 респондентів переважно з м. Суми) визначено: респонденти відносяться до мандрівників-любителів, тому після карантину 50% із них подорожуватиме як і раніше, без особливих змін; люди свідомо та відповідально підходять до норм життя під час пандемії, тому готові взагалі утриматись деякий час від мандрівок заради безпеки життя та здоров’я, або подорожувати із дотриманням усіх заходів безпеки, також обиратимуть відокремлені подорожі; головним фактором при виборі мандрівки залишається її вартість; респонденти зацікавлені у розвитку туризму в Україні та у своїх регіонах, готові підтримати розвиток цієї сфери. Також, проведено аналіз дослідження платформи Booking та виокремлено їх прогнози на тренди туризму у 2021році. Сформовано шляхи вирішення проблем сфери туризму в Україні, основні з яких: відновлення та належний стан природних ресурсів, історичного та культурного спадку країни; якісно та зацікавлено інформувати про туристичні місця країни, запускати рекламні кампанії; з боку органів влади – надавати фінансову та правову підтримку туристичній індустрії; підтримка внутрішніх авіа- та залізничних сполучень, а також регулювання вартості квитків тощо.Item Цифровізація економічних систем та людський капітал: підприємство, регіон, народне господарство(Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Завдов'єва, Юлія Миколаївна; Завдовьева, Юлия Николаевна; Zavdovieva, Yuliia MykolaivnaУ статті досліджується процес цифровізації у двох контекстах: по-перше, як перехід технічних і господарських систем від аналогових до цифрових методів фіксації інформації; по-друге, як фазовий перехід до нової моделі організації економічних систем, яка умовно може називатися «цифровою економікою». Аналізуються господарські ефекти цифровізації (у першому розумінні): переваги цифрового зберігання інформації (зокрема, ефекти якості і вартості); заощадження на технологічному спрощенні; ефекти використання цифрових клонів; комунікаційні ефекти від універсальності цифрової мови; ефекти від дематеріалізації технологічних і транспортних операцій; ефекти від віртуалізації виробничих систем. Характеризуючи цифрову економіку, на досягнення якої спрямована трансформація господарських систем, автори виділяють такі її ключові компоненти: альтернативну енергетику, адитивні технології (3D-принтинг); цифрові канали комунікації; горизонтальні розподілені мережі, інформаційні технології у виробництві і споживанні; цифрові бізнес-моделі і платформи; глобалізацію суспільства, нові суспільні відносини і солідарну економіку, штучний інтелект та Інтернет речей, хмарні технології, цифровізацію суспільного життя. Залежно від зв’язків між трьома видами суб’єктів (споживачів, бізнес-структур підприємницької діяльності та державних організацій), характеризуються різні бізнес-моделі реалізації господарської діяльності. Виділяються фактори підвищення ефективності економічних суб’єктів в умовах цифрової економіки, зокрема, за рахунок: економії витрат, збільшення обсягів виробництва, зростання продуктивності праці, оптимізації процесів ціноутворення. Наголошується на зростанні ролі людини в процесах цифровізації господарства. Характеризуються складові цифрових компетентностей людини. Підкреслюється значення вільного доступу людини до інформації.Item Фактори управління сталими енергетичними трансформаціями в енергосекторі України(Сумський державний університет, 2020) Письменна, У.Є.; Трипольська, Г.С.; Курбатова, Тетяна Олександрівна; Курбатова, Татьяна Александровна; Kurbatova, Tetiana Oleksandrivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr VasylovychУ статті розглянуто передумови сталого розвитку енергетичного сектору з позицій політичного та економічного підгрунтя енергетичних трансформацій, актуалізовано та розкрито наукову проблему впливу соціо-технічних трансформацій, зокрема, енергетичних, на сталість економіки. Визначено, що задача оцінки ефективності енергетичної системи як сукупності критеріїв досягнення компромісу інтересів, стабільності та надійності енергетичних ринків найкраще вирішується за допомогою оцінки енергетичної сталості. Визначено проблеми та шляхи активізації використання важелів енергетичної політики з метою сприяння сталим енергетичним трансформаціям. Визначено, що за допомогою сталих енергетичних трансформацій держава здатна подолати власну неефективність перетворення і споживання енергії та продемонструвати явище декаплінгу (зростання економіки без істотного зростання енергоспоживання). Розглянуто енергетичні політики і стратегії в якості засобів управління енергетичними трансформаціями: створення передумов для їх виникнення; форсування / уповільнення, підтримка поточних трансформацій; зведення до мінімуму негативних зовнішніх факторів і соціальних факторів уразливості від змін соціо-технічних режимів; підтримання оптимального енергетичного балансу. Досягнуто глибше розуміння процесу управління енергетичними трансформаціями, уразливості енергетичних систем під їхнім впливом. Виокремлено три ключових фактори управління енергетичними трансформаціями з метою посилення рівня енергетичної сталості та забезпечення сталого розвитку економіки країни: хід (протікання) трансформацій, уразливість економічної системи під їхнім впливом та рівень сталості енергетичних трансформацій. Ефективне управління такими трансформаціями за допомогою зазначених факторів здатне стати запорукою сталого розвитку не лише енергетичного сектора, а й економіки в цілому та створити передумови для її переходу на сталий і циркулярний тип розвитку. Проаналізовано управління енергетичними трансформаціями в енергетичному секторі України на прикладі диверсифікації електропостачання шляхом експлуатації малих сонячних електростанцій у приватних домогосподарствах.Item Вплив людського капіталу та інноваційно-інвестиційних показників на еколого-економічну ефективність національних економік(Сумський державний університет, 2018) Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Денисенко, Павло Анатолійович; Денисенко, Павел Анатольевич; Denysenko, Pavlo Anatoliiovych; Ігнатченко, В.М.; Ковач, В.О.Статтю присвячено економічному обґрунтуванню та математичному опису взаємозв’язків між рівнем людського капіталу, інноваційною діяльністю в країні та еколого-економічною ефективністю її економіки. Вивченню основних факторів збалансованого економічного зростання з урахуванням екологічних обмежень приділяється все більше уваги під час моделювання сценаріїв розвитку окремої національної економіки, виявлення причин міждержавних різниць у рівні життя та поступового збільшення розриву у рівні добробуту між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються. З урахуванням теоретичних напрацювань зарубіжних і вітчизняних вчених, присвячених феномену науково-технічного прогресу та формуванню економіки знань, відзначена роль процесу накопичення людського капіталу та використання інформаційних ресурсів у розвитку соціально-економічних систем. На основі аналізу панельних даних щодо 58 економік світу з економічними системами різного рівня розвитку досліджено характер впливу людського капіталу та інноваційно-інвестиційних процесів на ефективність їхнього національного господарства. Зазначено, що країни світу знаходяться не на одному рівні розвитку, тому вплив людського капіталу та інноваційно-інвестиційних показників національних економік мають різний ступінь еколого-економічної ефективності. У роботі запропоновано поділити країни світу на групи відповідно до рівня їх забезпеченості факторами НТП. У статті встановлено, що при зростанні інвестицій на одного працюючого на 1 дол. США відбувається трикратне зростання ВВП на одного працюючого, останнє підтверджує гіпотезу мультиплікативного ефекту інвестицій. Додатково запропоновано підхід до аналізу економічних систем із виділенням їхніх кластерів. За результатами дослідження оптимальними для всіх груп країн визначені моделі з фіксованими індивідуальними ефектами, які дозволяють враховувати їхні істотні індивідуальні особливості.Item Концепція ресурсозбереження у контексті забезпечення еколого-економічної безпеки національної економіки(Сумський державний університет, 2017) Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Іскаков, Андрій Андрійович; Искаков, Андрей Андреевич; Iskakov, Andrii AndriiovychУ статті досліджено основні підходи до розуміння поняття «ресурсозбереження» та запропоновано авторське бачення сутності поняття у контексті забезпечення еколого-економічної безпеки. Проаналізовано динаміку впровадження інновацій на промислових підприємствах України за 2010–2015 рр. та визначено, що частка впроваджених маловідходних, безвідходних та ресурсозбережних технологічних процесів має тенденцію до зниження. Авторами виділено низку факторів, що стримують активність у сфері ресурсозбереження, зокрема: недостатнє державне фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, нестача коштів у підприємств на реалізацію проектів, недосконалість правового поля та слабкий рівень менеджменту на промислових підприємствах. У статті запропоновано низку нормативно-правових та організаційно-технічних заходів, що, на думку авторів, стимулюють суб’єктів господарювання до провадження ресурсозбережної діяльності. Серед основних заходів, що мають значний вплив на стан ресурсозбереження в країні, авторами виділено: застосування податкових та кредитних пільг; укладання міжнародних договорів із трансферу ресурсозбережних технологій та створення міжнародних організацій для обміну досвідом; встановлення планових показників ресурсоефективності на галузевому рівні; моніторинг та аналіз статистичної звітності.Item Інтелектально-інноваційна діяльність та соціо-еколого-економічний розвиток регіону(Сумський державний університет, 2017) Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Денисенко, Павло Анатолійович; Денисенко, Павел Анатольевич; Denysenko, Pavlo AnatoliiovychРозглядаються теоретичні та методичні аспекти аналізу інтелектуальноінноваційної діяльності на регіональному рівні та врахування її основних індикаторів для оцінки розвитку соціо-еколого-економічної системи. Запропоновані соціальноекономічні показники, що описують як загальну динаміку інноваційності економіки регіону, так і її спрямованість на досягнення екологічної збалансованості.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »