Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
5 results
Search Results
Item The role of next - generation sequencing in lung cancer diagnosis(Sumy State University, 2023) Москаленко, Юлія Василівна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Винниченко, Олександр Ігорович; Vynnychenko, Oleksandr Ihorovych; Sulaieva, O.M.; Москаленко, Роман Андрійович; Moskalenko, Roman AndriiovychAmong all malignant neoplasms, lung cancer is the cause of death in approximately every fifth patient. Next-generation sequencing can solve the issue of not only diagnosis but also the further treatment of lung cancer.Aim. The work aims to search, process, generalize and bibliometrically analyze the scientific literature to study the main trends in next-generation sequencing in diagnosing non-small cell lung cancer.Materials and methods. One thousand nine hundred thirty-one literature sources, including information about next-generation sequencing, were published between 2010 and 2023. The data search was carried out in electronic databases Scopus, PubMed, Web of Science, and Google Scholar using keywords: "lung cancer," "next-generation sequencing," "targeted therapy," "genetic mutations," "circulating tumor DNA," and "liquid biopsy." The authors used the bibliometric tools of the Scopus and SciVal databases to analyze the year, source, type of study, subject area, and country of publication.Item The role of next-generation sequencing in lung cancer diagnosis(Sumy State University, 2023) Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Винниченко, Олександр Ігорович; Винниченко, Александр Игорович; Vynnychenko, Oleksandr Ihorovych; Сулаєва, Оксана Миколаївна; Сулаева, Оксана Николаевна; Sulaieva, Oksana Mykolaivna; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman AndriiovychСеред усіх злоякісних новоутворень рак легенів є причиною смерті приблизно кожного п'ятого хворого. Секвенування нового покоління може вирішити питання не тільки діагностики, а й подальшого лікування раку легенів. Мета. Метою роботи є пошук, обробка, узагальнення та бібліометричний аналіз наукової літератури для вивчення основних тенденцій секвенування нового покоління в діагностиці недрібноклітинного раку легені. Матеріали та методи. Тисяча дев'ятсот тридцять одне літературне джерело, включаючи інформацію про секвенування наступного покоління, було опубліковано між 2010 і 2023 роками. Пошук даних здійснювався в електронних базах даних Scopus, PubMed, Web of Science і Google Scholar за ключовими словами: «легені рак», «секвенування наступного покоління», «таргетна терапія», «генетичні мутації», «циркулююча ДНК пухлини» та «рідка біопсія». Автори використовували бібліометричні інструменти баз даних Scopus і SciVal для аналізу року, джерела, типу дослідження, предметної галузі та країни видання. Результати та обговорення. Секвенування наступного покоління поступово стає новим стандартом діагностики. Ця технологія дозволяє з високою точністю та специфічністю виявляти біологічні маркери. Багато досліджень підтвердили ефективність секвенування наступного покоління для діагностики раку легенів, оцінки відповіді на лікування та чутливості до медикаментозної терапії та прогнозування прогнозу захворювання. Рак легенів є однією з найпоширеніших пухлин з високим мутаційним навантаженням. Унікальні діагностичні панелі дозволяють за короткий термін досліджувати пухлинну тканину на широкий спектр біологічних маркерів. Метою статті є дослідження основних напрямків застосування секвенування нового покоління у хворих на рак легені та сучасних клінічних досліджень у цій галузі. Бібліометричний аналіз наукової літератури складався з дослідження публікаційної активності з 2010 по 2023 рр. Висновки. Секвенування нового покоління широко використовується в медицині. Цей метод може стати одним із провідних методів діагностики раку легенів, оскільки дозволяє точно визначити специфічні біологічні маркери. Для діагностики можна використовувати тканину пухлини, занурену в парафінові блоки, і різні біологічні рідини. Секвенування наступного покоління ефективно навіть у випадках, коли кількість пухлинної тканини обмежена і іншими методами її неможливо ідентифікувати. Переваги методу підтверджені клінічними випробуваннями та описані в багатьох наукових виданнях провідних країн світу. У результаті секвенування наступного покоління виявляється ефективним методом діагностики раку легенів і вибору найбільш підходящої схеми таргетної або імунотерапії.Item Аналіз захворюваності на колоректальний рак серед жителів Cумської області(Сумський державний університет, 2020) Костюченко, Віталія Вікторівна; Костюченко, Виталия Викторовна; Kostiuchenko, Vitaliia Viktorivna; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Винниченко, Олександр Ігорович; Винниченко, Александр Игорович; Vynnychenko, Oleksandr Ihorovych; Шевченко, Володимир Володимирович; Шевченко, Владимир Владимирович; Shevchenko, Volodymyr Volodymyrovych; Винниченко, Ігор Олександрович; Винниченко, Игорь Александрович; Vynnychenko, Ihor OleksandrovychВступ. До середини ХХ століття колоректальний рак (КРР) зустрічався рідко порівняно з іншими онкологічними захворюваннями. Суттєве збільшення поширеності даної патології почалося після цього періоду і супроводжувалося подвоєнням показників у кожну наступну декаду. До 2030 року очікується збільшення захворюваності на КРР на 60 % або більше ніж 2.2 мільйони нових випадків і 1.1 мільйони щорічних смертей. Така ситуація обумовлена розвитком країн з перехідною економікою до яких належить і Україна. Мета. Проаналізувати захворюваність на колоректальний рак серед жителів Сумської області впродовж 2009–2018 рр. Матеріали та методи. Первинним статистичним матеріалом виступили дані обласного канцер-реєстру та журнали реєстрації результатів біопсій патологоанатомічного відділення Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру. Для виявлення тенденцій у розвитку колоректального раку серед жителів Сумської області були використані аналіз середніх величин, для оцінки розкиду – стандартне відхилення. Результати. Середня захворюваність на КРР серед жителів Сумської області у період з 2009 по 2018рр. склала 23,02 на 100 000 населення. При цьому, якщо розглядати дане значення за окремими нозологічними одиницями показник для хворих на рак ободової кишки склав 22,76 випадки, прямої кишки – 23,28 випадки на 100 тис. населення, що на 7,4 % та 27 % відповідно більше, ніж середня захворюваність в Україні. На рак ободової кишки в зазначений період частіше хворіли жінки, середній вік яких склав 60.7 років. В той час, як на рак прямої кишки частіше хворіли чоловіки. Їх середній вік 66 років. Загалом найчастіше рак товстої кишки зустрічався у осіб старше 70 років (42,5 % усіх випадків). Слід зазначити, що за останні 10 років було виявлено 2 пацієнти вікової групи 20–29 рр., що захворіли на рак прямої кишки та 5 пацієнтів з раком ободової кишки. В ході проведеного аналізу також з’ясувалося, що ймовірність появи раку ободової кишки серед жителів області у 1,18 разів більше, ніж раку прямої кишки. За ступенем поширеності райони Сумської області розділилися наступним чином: м. Суми, Білопільський та Конотопський райони мали високий рівень поширеності раку ободової кишки (20,01 ‰ і вище). м. Суми, Буринський та Лебединський райони – високий рівень поширеності раку прямої кишки (24,01 ‰ і вище). Середня поширеність раку ободової кишки – 20,10 ± 1,55‰, коефіцієнт варіації – 7,73 %, прямої – 22,24 ± 1,89 ‰, коефіцієнт варіації – 8,48 %. Чіткої тенденції у динаміці показників (зниження чи підвищення) не прослідковується, варіація показників за 10 років є незначною (менше 10 %). Висновки. Дане дослідження дало можливість встановити загальні закономірності захворюваності на рак ободової та прямої кишки серед населення Сумської області та порівняти їх з аналогічними загальноукраїнськими та глобальними тенденціями та прогнозами. Так було встановлено, що середня захворюваність на рак ободової та прямої кишки серед жителів Сумської області вище ніж середня захворюваність в Україні. При цьому зберігається тенденція до превалювання раку прямої кишки над раком ободової кишки. Вікова структура для обох локалізацій не відрізняється від даних загальноукраїнської та світової статистики, але в той же час було виявлено особливість в гендерному розподілі хворих. Сумарна кількість випадків раку ободової та прямої кишки на 1.37 % більша серед жінок області, що потребує подальшого вивчення. В ході аналізу не вдалося виявити загальної закономірності в географічному розподілі обох патологій. Сумарно не зважаючи на глобальний прогноз, аналіз даних за останні 10 років не виявив чіткої тенденції до збільшення числа хворих на рак ободової та прямої кишки серед жителів області.Item Аналіз поширеності раку легенів серед жінок Сумської області(Сумський державний університет, 2017) Винниченко, Ігор Олександрович; Винниченко, Игорь Александрович; Vynnychenko, Ihor Oleksandrovych; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Винниченко, Олександр Ігорович; Винниченко, Александр Игорович; Vynnychenko, Oleksandr Ihorovych; Пустовгар, Л.Г.; Смородська, О.М.; Сердюк, М.Ю.В усіх економічно розвинутих країнах проблема раку легенів (РЛ) є однією з найважливіших і водночас складних у сучасній онкології. Первинний рак легенів є найбільш поширеним злоякісним захворюванням після епітеліальних пухлин шкіри, а також провідною причиною смерті від раку в усьому світі. Згідно даних всесвітньої статистики раку, починаючи з 1990 року рак легенів у жінок зрівняв свої позиції зі злоякісними пухлинами молочної залози. У Швеції, Данії, Ісландії рівень захворюваності серед жінок перевершив показники чоловіків. Метою роботи є аналіз тенденцій розвитку раку легень серед жінок Сумської області впродовж 2012–2016 рр. Після вивчення епідеміологічних даних захворюваності населення на рак легенів у Сумській області за даними канцер-реєстру Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру (СО- КОД) впродовж періоду 2012–2016 років було виявлено, що середня поширеність складає 43,3 на 100 000. Середнє значення поширеності раку легень серед жінок за 2012–2016 рр. складає 9,97 ± 0,98 ‰, коефіцієнт варіації – 9,73 %. Чіткої тенденції у динаміці показника (зниження чи підвищення) не прослідковується, варіація показників за 5 років є незначною (менше 10 %). Впродовж 2012– 2016 рр. значення поширеності раку легень серед жінок сумського регіону менші від загальноукраїнських (9,97 проти 13,2 на 100 000 відповідно). Динаміка як загальноукраїнських, так і показників регіону не є чітко визначеною. Сумська область характеризується низьким рівнем захворюваності на рак легенів у жінок у порівнянні із загальноукраїнськими та світовими показниками. За період спостереження з 2012 по 2016 роки найвища захворюваність на рак легенів у жінок спостерігається у Глухівському та Буринському районах, де показники відповідають загальноукраїнським. Найчастіше хворіють жінки віком старше 70 років, хоча спостерігається тенденція до ”омолодження” раку. Зростання рівня захворюваності серед жінок Сумщини не спостерігається.Item Міксоїдна ліпосаркома (огляд літератури)(Сумський державний університет, 2016) Винниченко, Ігор Олександрович; Винниченко, Игорь Александрович; Vynnychenko, Ihor Oleksandrovych; Винниченко, Олександр Ігорович; Винниченко, Александр Игорович; Vynnychenko, Oleksandr Ihorovych; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia VasylivnaВ структурі онкологічної захворюваності частка ліпосарком складає від 10 до 35 % всіх сарком м’яких тканин. Найчастіше вони локалізуються на кінцівках (60 %) та в заочеревинному просторі (10–20 %). Ліпосаркома – одне з найзагадковіших злоякісних захворювань, навколо якого досі залишається багато питань. Метою роботи є проведення аналізу даних літератури для встановлення молекулярних механізмів виникнення ліпосарком, а такожтактики стосовно хірургічного, хіміотерапевтичного та променевого лікування міксоїдної ліпосаркоми. Міксоїдна ліпосаркома зазвичай характеризується t (12; 16) транслокацією або, значно рідше, t (12; 22), що кодують транскрипцію FUS-CHOP гена, представлену в 40 % злоякісних пухлин жирової тканини. Високодиференційовані ліпосаркоми мають відносно простий каріотип, що включає в основному диплоїдний набір, за винятком хромосом з ампліфікацією 12q. Збільшення дедиференціювання супроводжується змінами в генотипі і в більшій мірі посиленням 12q локусів, у тому числі HDM2, CDK4 і інших генів. HDM2, локалізований в 12q15, а також CDK4, локалізований в 12q14.1, відіграють важливу роль в процесах онкогенезу, перешкоджаючи супресії пухлинних генів. В основі сучасної онкологічної хірургії покладено уявлення про абластику, а також поняття футлярності та зональності втручання. Крім хірургічного методу, під час лікування хворих на ліпосаркому, важлива роль належить ад’ювантій та неоад’ювантній променевій терапії. У якості першої лінії хіміотерапії використовуються іфосфамід та доксорубіцин, другої та третьої – гемцитабін, доцетаксел, а також препарат трабектедин. Альтернативні терапевтичні стратегії передбачають інгібування білка теплового шоку 90 (Hsp90), використання інгібіторів циклін-залежної кінази 4 (CDK4), CDK4/6 інгібіторів, анти-IGF-1R антитіл, інгібіторів RG7112 та антагоністів MDM2, антиген-специфічної вакцини на основі NY-ESO-1.