Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
10 results
Search Results
Item The role of TP53 gene mutation in the survival of non-small cell lung cancer patients(Sumy State University, 2025) Винниченко, Олександр Ігорович; Vynnychenko, Oleksandr Ihorovych; Москаленко, Юлія Василівна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Москаленко, Роман Андрійович; Moskalenko, Roman AndriiovychСурогатним, але високоінформативним маркером для визначення мутації гена ТР53 є білок р53. Основні ролі цього білка включають збереження стабільності геному та пригнічення розвитку раку. Зміни у функції p53 і мутації гена TP53 є поширеними при різних типах раку, включаючи недрібноклітинний рак легені (НДКРЛ). Хоча мутація в головному супресорному гені повинна мати катастрофічні наслідки, вплив на виживання дуже неоднозначний. Метою нашого дослідження було встановити прогностичну роль мутації гена TP53 у радикально пролікованих пацієнтів, хворих на НДКРЛ. Матеріали та методи. Обстежено 42 хворих, які отримали радикальне хірургічне лікування в Сумському обласному клінічному онкологічному центрі. Усі пацієнти мали І-ІІІВ патологічні стадії НДКРЛ і не отримували передопераційну променеву та хіміотерапію. Період спостереження тривав щонайменше п'ять років. Для виявлення мутації гена ТР53 проводили імуногістохімічне дослідження зразків тканин НДКРЛ з антитілами до білка р53. Для статистичної оцінки використовували критерій Пірсона, логарифмічний ранговий критерій та метод Каплана-Мейєра. Результати вважалися статистично значущими при p < 0,05. Статистичний аналіз проводили за допомогою програмного забезпечення Stata V.18.0 (StataCorp, Техас, США; https://www.stata.com; 2024). Результати. При аналізі зв’язку між експресією р53 та гістологічними варіантами НДКРЛ виявлено більш високу частоту мутантного р53 у пацієнтів із плоскоклітинним раком легень (р=0,012). Інші клініко-патологічні характеристики, включаючи вік, стать, стадія захворювання, категорія N і статус паління, не корелювали з експресією р53. Експресію мутантного p53 встановлена в 19 (45,2%) з 42 зразків пухлинної тканини і включала 14 (73,7%) зразків плоскоклітинних карцином і 5 (26,3%) зразків аденокарцином. Однофакторний аналіз показав, що пацієнти з НДКРЛ зі стадіями IA-IIA, категорією N0, мутантним p53, жіночої статі, віком до 60 років та ті, що ніколи не палили мали кращу безрецидивну та загальну виживаність. Однак статистично значущої різниці між групами не виявлено. Оцінка за гістологічними варіантами показала, що пацієнти з плоскоклітинною карциномою та мутацією гена TP53 мали кращу безрецидивну виживаність, ніж пацієнти з диким типом TP53 (Log-rank p=0,0490), тоді як пацієнти з аденокарциномою не продемонстрували різниці у виживаності (Log-rank p=0,8003). Висновки. Мутація гена TP53 присутня у 45,2% пацієнтів з НДКРЛ, 25,0% з аденокарциномами і 63,6% з плоскоклітинними карциномами легень. Хоча пацієнти досліджуваної когорти з плоскоклітинними карциномами та мутантним p53 мали кращу безрецидивну виживаність, ми не можемо зробити висновок, що мутація в гені TP53 пов’язана зі сприятливим прогнозом. Отримані результати лише підтверджують, що мутація в гені TP53 не завжди негативно впливає на виживання. Секвенування наступного покоління та застосування підходу еволюційної дії p53 можуть забезпечити більш ефективні клінічні рішення для прогнозування виживаності пацієнтів з НДКРЛ.Item Inflammatory markers as predictors of efficacy of bevacizumab and tyrosine kinase inhibitors therapy in metastatic non-small cell lung cancer patients(Sumy State University, 2024) Винниченко, Ігор Олександрович; Vynnychenko, Ihor Oleksandrovych; Москаленко, Юлія Василівна; Moskalenko, Yuliia VasylivnaРезюме. Важливу роль у формуванні та розвитку недрібноклітинного раку легень (НДКРЛ) відіграє системне запалення, яке опосередковано впливає на неоангіогенез, проліферацію, рецидивування та поширення пухлини та моделює відповідь на медикаментозну терапію. Клінічний моніторинг маркерів запалення може бути корисним для прогнозування перебігу захворювання та відбору найбільш відповідних кандидатів для таргетної терапії метастатичного НДКРЛ (мНДКРЛ). Метою дослідження було встановити незалежні предиктори ефективності терапії бевацизумабом та інгібіторами тирозинкінази (ІТК), що впливають на виживаність без прогресування (ВБП) та загальну виживаність (ЗВ) у пацієнтів з мНДКРЛ. Матеріали та методи. У ретроспективному дослідженні прийняли участь 109 пацієнтів із мНДКРЛ, що отримували терапію бевацизумабом або ІТК в Сумському обласному клінічному онкологічному центрі. Дані про вік, стать пацієнтів, індекс маси тіла, статус паління, кількість метастазів та їх локалізацію, категорію Т та категорію N, застосовувану лікувальну схему отримували з первинної медичної документації. На підставі повного клінічного та біохімічного аналізів крові розраховували індекси запалення: нейтрофільно-лімфоцитарне співвідношення (NLR), тромбоцитарно-лімфоцитарне співвідношення (PLR), індекс метастатичного раку легень (ALI), прогностичний харчовий індекс (PNI), індекс системного запалення (SII) та індекс гемоглобіну, альбуміну, лімфоцитів та тромбоцитів (HALP). Для встановлення прогностичної цінності індексів та граничних значень використовували ROC-аналіз. Вплив на виживаність оцінювали методом Каплана-Майєра та Log-rankтестом. Для визначенні незалежних предикторів ефективності терапії використовували багатофакторний регресійний аналіз Кокса. Результати. Серед досліджуваних маркерів запалення статистично достовірний вплив на ВБП та ЗВ продемонстрував SII. Пацієнти з низьким SII мали кращу ВБП (Log-rank 0,0016) та ЗВ (Log-rank Р=0,0083). Медіана ВБП у пацієнтів з низьким SII була 9,8 місяців проти 7 місяців у пацієнтів з високим SII. Медіана ЗВ у пацієнтів з низьким SII була 13,9 місяців проти 9,1 місяців у пацієнтів з високим SII. Незалежними предикторами ВБП та ЗВ можна вважати статус паління (Р=0,001), категорію N (Р=0,034) та SII (P=0,018). Пацієнти з високим SII, теперішні та колишні курці та ті, чия категорія N становить 2 або 3 мають гірший прогноз. Висновки. SII є незалежним предиктором ефективності терапії бевацизумабом та ІТК, що впливає на ВБП та ЗВ у пацієнтів з мНДКРЛ. Низький SII корелює із кращою виживаністю та сприятливим перебігом захворювання. Крім SII, прогностичними факторами є статус паління та категорія N.Item The role of next - generation sequencing in lung cancer diagnosis(Sumy State University, 2023) Москаленко, Юлія Василівна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Винниченко, Олександр Ігорович; Vynnychenko, Oleksandr Ihorovych; Sulaieva, O.M.; Москаленко, Роман Андрійович; Moskalenko, Roman AndriiovychAmong all malignant neoplasms, lung cancer is the cause of death in approximately every fifth patient. Next-generation sequencing can solve the issue of not only diagnosis but also the further treatment of lung cancer.Aim. The work aims to search, process, generalize and bibliometrically analyze the scientific literature to study the main trends in next-generation sequencing in diagnosing non-small cell lung cancer.Materials and methods. One thousand nine hundred thirty-one literature sources, including information about next-generation sequencing, were published between 2010 and 2023. The data search was carried out in electronic databases Scopus, PubMed, Web of Science, and Google Scholar using keywords: "lung cancer," "next-generation sequencing," "targeted therapy," "genetic mutations," "circulating tumor DNA," and "liquid biopsy." The authors used the bibliometric tools of the Scopus and SciVal databases to analyze the year, source, type of study, subject area, and country of publication.Item The role of next-generation sequencing in lung cancer diagnosis(Sumy State University, 2023) Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Винниченко, Олександр Ігорович; Винниченко, Александр Игорович; Vynnychenko, Oleksandr Ihorovych; Сулаєва, Оксана Миколаївна; Сулаева, Оксана Николаевна; Sulaieva, Oksana Mykolaivna; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman AndriiovychСеред усіх злоякісних новоутворень рак легенів є причиною смерті приблизно кожного п'ятого хворого. Секвенування нового покоління може вирішити питання не тільки діагностики, а й подальшого лікування раку легенів. Мета. Метою роботи є пошук, обробка, узагальнення та бібліометричний аналіз наукової літератури для вивчення основних тенденцій секвенування нового покоління в діагностиці недрібноклітинного раку легені. Матеріали та методи. Тисяча дев'ятсот тридцять одне літературне джерело, включаючи інформацію про секвенування наступного покоління, було опубліковано між 2010 і 2023 роками. Пошук даних здійснювався в електронних базах даних Scopus, PubMed, Web of Science і Google Scholar за ключовими словами: «легені рак», «секвенування наступного покоління», «таргетна терапія», «генетичні мутації», «циркулююча ДНК пухлини» та «рідка біопсія». Автори використовували бібліометричні інструменти баз даних Scopus і SciVal для аналізу року, джерела, типу дослідження, предметної галузі та країни видання. Результати та обговорення. Секвенування наступного покоління поступово стає новим стандартом діагностики. Ця технологія дозволяє з високою точністю та специфічністю виявляти біологічні маркери. Багато досліджень підтвердили ефективність секвенування наступного покоління для діагностики раку легенів, оцінки відповіді на лікування та чутливості до медикаментозної терапії та прогнозування прогнозу захворювання. Рак легенів є однією з найпоширеніших пухлин з високим мутаційним навантаженням. Унікальні діагностичні панелі дозволяють за короткий термін досліджувати пухлинну тканину на широкий спектр біологічних маркерів. Метою статті є дослідження основних напрямків застосування секвенування нового покоління у хворих на рак легені та сучасних клінічних досліджень у цій галузі. Бібліометричний аналіз наукової літератури складався з дослідження публікаційної активності з 2010 по 2023 рр. Висновки. Секвенування нового покоління широко використовується в медицині. Цей метод може стати одним із провідних методів діагностики раку легенів, оскільки дозволяє точно визначити специфічні біологічні маркери. Для діагностики можна використовувати тканину пухлини, занурену в парафінові блоки, і різні біологічні рідини. Секвенування наступного покоління ефективно навіть у випадках, коли кількість пухлинної тканини обмежена і іншими методами її неможливо ідентифікувати. Переваги методу підтверджені клінічними випробуваннями та описані в багатьох наукових виданнях провідних країн світу. У результаті секвенування наступного покоління виявляється ефективним методом діагностики раку легенів і вибору найбільш підходящої схеми таргетної або імунотерапії.Item Papillary carcinoma of the thyroglossal duct cyst: a case report(Sumy State University, 2023) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Zhukova, K.Вступ. Кісти щитовидно-язикової протоки (ТГПК) можна діагностувати в будь-якому віці. Найчастіше вони зустрічаються у жінок у віці 30-40 років. У 1% пацієнтів кісти можуть малігнізувати. В результаті розвивається дуже рідкісна пухлина – карцинома ТГДК. Деякі онкологи вважають, що достатньо провести операцію за допомогою процедури Sistrunk. Інші вчені наполягають на виконанні процедури Sistrunk з подальшою тиреоїдектомією, лімфодисекцією та абляцією радіоактивним йодом. У цьому звіті ми хотіли б поділитися нашим успішним досвідом лікування пацієнтки з папілярною карциномою СПКЯ. Звіт про випадок. У 47-річної жінки три роки спостерігався постійний набряк шиї по середині. Це ураження протікало абсолютно безсимптомно. Випадків опромінення голови та шиї та захворювань щитовидної залози в сімейному анамнезі у пацієнта не було. При фізикальному огляді на передній поверхні шиї виявлено тверде, рухливе, гладке утворення розміром 6,0 × 5,0 × 4,0 см. Щитоподібна залоза нормальних розмірів, без вузлових утворень. Лімфовузли шиї не збільшені. Під час висунення язика та ковтання пухлина просувалась догори. УЗД шиї, комп’ютерна томографія та тонкоголкова пункційна біопсія підтвердили наявність папілярної карциноми TGDC. Усі лабораторні результати, включаючи гормони щитовидної залози, були в межах норми. Хворому проведено операцію Sistrunk, тотальну тиреоїдектомію з центральною лімфатичною дисекцією, абляцію радіоактивним йодом, пригнічення функції щитовидної залози левотироксином. Термін спостереження за пацієнтом на даний час становить 110 місяців. Ознак рецидиву не було. Обговорення. Етіологія злоякісної трансформації ТГДК залишається невідомою. Однією з основних теорій є спонтанний розвиток ектопічної тканини щитовидної залози, розташованої в стінках кісти. Досить інформативними методами вважаються УЗД, КТ, МРТ. Тонкоголкова пункційна біопсія підтверджує карциному TGDC у 53% пацієнтів до операції. Практично всі пацієнти з карциномами TGDC проходять процедуру Sistrunk. Крім того, деякі з них виконують тотальну тиреоїдектомію. Критеріями тотальної тиреоїдектомії є вік старше 45 років, опромінення шиї в анамнезі, розмір пухлини більше 4 см, наявність регіонарних метастазів, порушення функції щитовидної залози. Післяопераційна радіойодна абляція та супресивна терапія левотироксином вважаються найкращим лікуванням до початку періоду спостереження. Висновки. Лікування пацієнтів з карциномами TGDC має бути персоналізованим. Визначальними критеріями повинні бути вік, стать пацієнта, стан щитовидної залози та регіонарних лімфатичних вузлів, розмір первинної пухлини, межі резекції, інвазія пухлини в навколишні тканини, наявність захворювань щитоподібної залози в сімейному анамнезі.Item Targeted therapy of anaplastic thyroid cancer(Sumy State University, 2023) Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia VasylivnaВступ. Анапластичний рак щитоподібної залози – агресивне захворювання з невеликою виживаністю пацієнтів. Пухлини часто неоперабельні і нечутливі до стандартних методів лікування (хіміотерапія та радіойодтерапія). В останні роки велика увага приділяється новим терапевтичним стратегіям, головним чином таргетній терапії. Метою нашого дослідження було узагальнення даних щодо препаратів таргетної дії, що застосовуються для лікування анапластичного раку щитовидної залози, та встановлення основних побічних ефектів, пов’язаних із їх застосуванням. Матеріали та методи. Науковий пошук проводився в базах Pubmed, Scopus, Web of Science. Були використані такі пошукові терміни: «анапластичний рак щитовидної залози», «таргетна терапія» та «клінічні випробування». Результати. Був проведений пошук літератури щодо таргетних препаратів для лікування анапластичного раку щитовидної залози. Проаналізовано результати клінічних досліджень із застосуванням інгібіторів BRAF/MEK, RET, NTRK, mTOR та TKI. Кілька клінічних досліджень показали, що дабрафеніб у поєднанні з траметинібом має досить високий терапевтичний ефект і може ефективно лікувати анапластичний рак щитоподібної залози. Інші таргетні препарати демонструють обмежену клінічну відповідь, наприклад інгібітори NTRK, TKI та інші інгібітори BRAF/MEK. Деякі препарати (наприклад, ленватиніб) можуть бути ефективними лише з іншими протипухлинними засобами. Вважається, що RETi та mTORi мають певний терапевтичний потенціал, але для оцінки їх ефективності необхідно провести більше ніж кілька клінічних випробувань. Обговорення. Основною причиною рецидиву захворювання та неефективності таргетних препаратів є поява нових мутацій. Мутація RAS відповідає за стійкість до комбінації дабрафенібу та траметинібу; білок S100A4 відповідає за неефективність вемурафенібу. Для вирішення цієї проблеми необхідна розробка нових ліків, здатних долати механізми резистентності. Висновки. Таргетна терапія є перспективним напрямком у лікуванні анапластичного раку щитовидної залози. Побічні ефекти є поширеними, але переважно керованими.Item Inflammation indexesas predictors of recurrence in patients with surgically resected non-small cell lung cancer(Sumy State University, 2022) Смородська, Ольга Миколаївна; Смородская, Ольга Николаевна; Smorodska, Olha Mykolaivna; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Ivanov, S.S.Вступ. Прогнозування рецидивів раку легені є однією з найактуальніших проблем сучасної онкології. Вчені намагаються знайти незалежні предиктори, які допоможуть інтенсифікувати, персоналізувати лікування пацієнта та вчасно запобігти рецидиву захворювання. Дослідження мало на меті знайти ознаки запалення, які могли б бути незалежними предикторами рецидиву захворювання у пацієнтів із хірургічно видаленим недрібноклітинним раком легені. Матеріали і методи. Дослідження проводилося ретроспективно. До складу досліджуваної групи увійшли 104 пацієнти з недрібноклітинним раком легені, які отримували оперативне лікування та ад’ювантну хіміотерапію або хіміопроменеву терапію з 2014 по 2018 рік у Сумському обласному клінічному онкологічному диспансері. За результатами аналізу крові розраховували індекси запалення до хіміо- або хіміопроменевої терапії та через місяць після їх закінчення. Розраховували індекс системної запальної відповіді (SIRI), індекс системного запалення (SII), співвідношення нейтрофілів/лімфоцитів (NLR), співвідношення тромбоцитів/лімфоцитів (PLR), співвідношення лімфоцитів/моноцитів (LMR), співвідношення моноцитів/лімфоцитів (MLR). Використовуючи аналіз ROC, були знайдені точки відсічення. Регресію Кокса використовували для пошуку незалежних предикторів рецидиву раку легенів. Результати. За період спостереження рецидив захворювання зафіксовано у 42 (40,4%) пацієнтів. Середня безрецидивна виживаність становила 56,3 місяця, діапазон 4–84,0 місяця (95% ДІ = 46,866–65,683). До хіміо- або хіміопроменевої терапії граничні значення для NLR1, PLR1, MLR1, LMR1, SII1 і SIRI1 становили 1,80, 126,35, 0,22, 4,80, 521,22 і 0,96 відповідно. Порогові значення для NLR2, PLR2, MLR2, LMR2, SII2 і SIRI2 на стадії один місяць після завершення курсів хіміотерапії або хіміопроменевої терапії становили 1,33, 153,80, 0,26, 3,98, 450,10 і 0,82 відповідно. Відповідно до аналізу ROC, лише індекси PLR1, SII1, LMR1 та LMR2 є надійними та можуть бути використані в подальшому регресійному аналізі Кокса. Одноваріантна регресія Кокса показала, що LMR1 і SII1 були значною мірою пов’язані з рецидивом захворювання. Висновки. Серед численних індексів запалення як незалежний предиктор рецидиву захворювання у хворих на недрібноклітинний рак легені, які отримували хірургічне лікування та хіміотерапію або хіміопроменеву терапію, можна використовувати лише індекс системного запалення (SII1) на етапі до хіміотерапії чи хіміопроменевої терапії. Показники вище 521,22 можуть бути провісником високого ризику рецидиву раку легенів.Item Analysis of thyroid ancer incidence and mortality trendsamong the residents of the Sumy region(Sumy State University, 2022) Курочкін, Андрій Вікторович; Курочкин, Андрей Викторович; Kurochkin, Andrii Viktorovych; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Кмита, Олексій Петрович; Кмита, Алексей Петрович; Kmyta, Oleksii PetrovychВступ. Рак щитоподібної залози посідає дев’яте місце в структурі злоякісних новоутворень. З 1980-х років у більшості країн світу спостерігалося швидке зростання рівня захворюваності та відносно стабільний або навіть знижувальний рівень смертності. Мета нашого дослідження – проаналізувати тенденції захворюваності та смертності від раку щитовидної залози в Сумській області протягом 2014–2021 рр., вивчити поширеність гістологічних варіантів та статево-вікових характеристик та порівняти їх із загальноукраїнськими та світовими даними. . Результати дослідження. За даними Національного канцер-реєстру України, з 2014 по 2021 рік на рак щитовидної залози виявлено 24 626 осіб, з них 4 556 чоловіків (18,5%) і 2 0070 жінок (81,5%). У середньому за рік діагностовано 3078,25 ± 136,15 осіб. Рівень захворюваності серед жінок у 3,8 рази вищий, ніж серед чоловіків. Середній показник захворюваності в Україні за 2014–2021 роки становив 6,5 на 100 тис. населення, у Сумській області – 8,9 на 100 тис. населення. Середні показники смертності жителів Сумської області та України не відрізнялися і становили 0,4 на 100 тис. населення. Особливістю є нижчий порівняно із загальноукраїнськими показниками показник чоловічої та жіночої смертності в Сумській області (0,2 проти 0,3 на 100 тис. населення та 0,6 проти 0,4 на 100 тис. населення відповідно). Вивчення гістологічних типів злоякісних новоутворень щитоподібної залози показало, що найчастіше зустрічається папілярний варіант (70,5-81,9%). Питома частка фолікулярного раку становила від 12,8 до 19,2 %. Значно рідше зустрічався медулярний варіант – у 1,5-4,6% випадків, тоді як недиференційований і плоскоклітинний рак зустрічався вкрай рідко (0,2-3,3% випадків). У Буринському районі, Великописарівському районі, Конотопському районі, Краснопільському районі, Кролевецькому районі, Лебединському районі, Недригайлівському районі, Путивльському районі, Сумському районі, Тростянецькому районі та м. Суми спостерігався значно вищий рівень захворюваності. Найчастіше в Україні хворіють жінки віком 50–64 роки та чоловіки віком 55–69 років. Найвищий рівень смертності спостерігається у віковому діапазоні 70–84 років як для чоловіків, так і для жінок. Висновки. Протягом 2014–2021 років показники захворюваності та смертності населення України залишалися на стабільному рівні та були нижчими порівняно зі світовими показниками. З 2017 року в Сумській області спостерігається зниження рівня захворюваності, що відповідає європейським тенденціям. У Сумській області найпоширенішим гістологічним варіантом залишається папілярний рак щитоподібної залози. Загалом частки папілярного, фолікулярного, медулярного та анапластичного раку відповідають європейським показникам. Загалом вікові тенденції в Україні та інших країнах світу схожі.Item Amyloidosis of cardiovascular system(Sumy State University, 2018) Hetmanska, V.M.; Закорко, Інна-Маргарита Сергіївна; Закорко, Инна-Маргарита Сергеевна; Zakorko, Inna-Marharyta Serhiivna; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Diachenko, О.О.; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman AndriiovychУ більшості промислово розвинених країн з високим рівнем урбанізації перше місце серед причин захворюваності та смертності населення займають хвороби серцево-судинної системи. Щорічно в світі близько 9,4 мільйонів людей вмирає від серцево-судинних захворювань. Однією з причин розвитку серцево-судинних захворювань є амілоїдоз. Частота прояву його в популяції, за останніми даними, становить 1 на 50 тис. населення, відзначається тенденція до почастішання виявлення випадків захворювання. Метою роботи є проведення аналізу літератури для встановлення ролі різних білків в етіопатогенезі амілоїдозу серцево-судинної системи. Відкладення амілоїду в серці може мати різний анатомічний розподіл, включаючи передсердя, шлуночки, периваскулярні простори як листків серцевих клапанів, так і в деяких випадках – провідної системи серця. Амілоїдоз серця встановлюється або за допомогою позитивної кардіальної біопсії з наявністю амілоїдної інфільтрації, або при збільшенні стінки ЛШ> 12 мм, при відсутності артеріальної гіпертензії (АГ) або інших потенційних причин істинної гіпертрофії ЛШ з позитивною кардіальної біопсією. Серед амілоїдних білків, які впливають на серце, виділяються такі типи: AL-амілоїдоз (амілоїд легких ланцюгів), сімейний амілоїдоз (F), старечий системний амілоїдоз (SSA), ізольований атріальний амілоїдоз (IAA) і вторинний (АА) амілоїдоз. За останній час амілоїдоз серця вийшов з ряду рідкісних захворювань, це стало можливим завдяки різним методикам дослідження, в тому числі можливості дослідження гетерогенності білкового складу амілоїдних фібрил. Однак, з огляду на неспецифічність симптомів захворювання, малу настороженість серед лікарів щодо амілоїдозу і поліорганность ураження, системний амілоїдоз і амілоїдоз серця зокрема продовжує належати до захворювань, які важко діагностуються.Item Chemical composition of testes of immature rats in conditions of elevated intake of heavy metals salts in the body and its correction(Сумський державний університет, 2014) Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych; Shkandala, A.Yu.; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия ВасильевнаOThe research presents the results of the study of seminal gland tissue of 128 immature rats treated with salts of zinc, copper, iron, manganese, chromium and lead from drinking water for 60 days. The aim of the study was to investigate the accumulation of zinc, copper, lead, manganese, chromium and iron in the tissue of the testes during their alimentary intake and under conditions of L-carnitine correction. Using spectrophotometry in atomic absorption mode, it was found out that the level of zinc reduced and the content of other analyzed trace elements increased. Accumulation of copper, iron, manganese, chromium and lead in seminal gland tissue was mostly expressed in the period of 60 days; iron, lead and chromium showed the largest organ tropism. The low rate of HMC accumulation in the testes of rats of breast and suckling age periods could be explained by the limited intake of xenobiotics via maternal milk. Loss of zinc by testis tissue was caused by antagonistic interactions between chemical elements that came into the body of rats in excessive quantities. Interaction of chemical elements at different levels could lead to secondary violations of chemical and structural homeostases of the organ causing further inhibition of its function. The results of chemical analyses of testes of immature rats, obtained by SEM, indicated the dependence of accumulation of micro elements of heavy metals from the morphofunctional activity of the histological structure of the studied organ. Heavy metals mainly accumulated in the functionally active spermatogenic epithelium. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34372