Періодичні видання СумДУ

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 18
  • Item
    Маркетингова стратегія в соціальних мережах: теоретико-прикладний базис
    (Сумський державний університет, 2023) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Здойма, Андрій Дмитрович; Zdoima, Andrii Dmytrovych; Пімоненко, Сергій Володимирович; Pimonenko, Serhii Volodymyrovych
    У сучасних умовах функціонування ринкового середовища низка малих та середніх підприємств використовують платформи соціальних медіа (SMM) як ключові канали для просування бренду. Ця тенденція переважно обумовлена ефективністю цих платформ та їх здатністю охоплювати значну цільову аудиторію. Підприємці використовують цифрові маркетингові інструменти, адаптуючи свої пропозиції до цільової аудиторії. Метою статті є визначення та дослідження теоретико-прикладного базису побудови маркетингової стратегії в соціальних мережах. Результати аналізу засвідчили зростання наукових публікацій у період з 2006 по 2023 рік. Лідерами у публікаційної активності є науковці з США, Австралії, та Іспанії. На основі результатів узагальнення наукового доробку у статті систематизовано основні виклики, з якими стикаються компанії при імплементації SMMстратегій, а саме: відсутність чіткої стратегії, неправильне позиціонування, невизначеність цільової аудиторії, та нерелевантний контент. Авторами проаналізовано підходи до визначення маркетингової стратегії в соціальних мережах та описано приклади ефективної реалізації таких стратегій світовими брендами. У статті обґрунтовано, що одним із факторів-каталізаторів лавиноподібного характеру розвитку SMM є пандемія COVID-19. Визначено, що теоретична основа маркетингової стратегії в соціальних мережах базується на засадах цифрового маркетингу та враховує специфіку ведення діалогу з користувачами у віртуальному просторі. Ключовими компонентами такої стратегії є змістовий маркетинг (content marketing), взаємодія з інфлюенсерами (influencer marketing), управління спільнотами (community management) та аналіз даних (data analytics). Прикладний аспект маркетингової стратегії в соціальних мережах включає розроблення конкретних тактик та методів реалізації стратегічних цілей. Це охоплює створення контент-планів, розроблення та ведення SERM (Search Engine Reputation Management) кампаній. Авторами обґрунтовано необхідність розроблення інтегрованих та гнучких стратегій SMM, що враховують унікальність кожної соціальної мережі та потреби цільових аудиторій, тенденції та інновації в цифровому маркетингу.
  • Item
    SMEs for inclusive growth: key financial drivers
    (Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Pavluchenko, M.
    Зростання нерівності, бідності, диференціація у розподілі доходів обумовлюють необхідність переходу від ресурс орієнтованого до інклюзивного економічного розвитку. Незважаючи на те, що ОЕСР вже представила ключові індикатори для вимірювання інклюзивного зростання, вчені так і не прийняли загальноприйнятого підходу до його визначення. Це тим самим пояснює розгалуженість підходів до визначення основних драйверів інклюзивного зростання. Таким чином, метою статті є аналіз теоретичних основ інклюзивного економічного зростання та визначення ролі малого та середнього бізнесу в інклюзивному економічному зростанні, узагальнення фінансових детермінант інклюзивного економічного зростання. У дослідженні використано бібліометричний аналіз та інструменти: Google Trends – для визначення тенденцій пошуку в Google; бенчмаркінг інструменти Scopus та Web of Science Analysis Tools – для аналізу динаміки публікацій у Scopus та Web of Science. VOSviewer використано для візуалізації результатів аналізу co-occurrence та еволюційно-часового аналізів. Порівняльний аналіз публікаційних тенденцій у Scopus, Web of Science та пошуків у Google показав, що інтерес до інклюзивного економічного зростання серед дослідників та користувачів Google почав зростати у 2009 році. Для проведення біліометричного аналізу сформовано вибірку публікацій враховуючі такі параметри: період – 2000 – червень 2021; мова – англійська; логічні оператори – or/and; ключові слова – економічний, інклюзивний, зростання; пошукові поля – заголовок, анотація та ключові слова. Результати co-occurrence аналізу дозволили виявити сім наукових патернів у дослідженнях інклюзивного економічного зростання, малого та середнього підприємництва. Крім того, результати еволюційно-часового аналізу дозволили виділити чотири етапи в еволюції теорії інклюзивного економічного зростання. Експерти ОЕСР запропонували використовувати змішані фінансові інструменти для забезпечення інклюзивного економічного зростання: кредитні позики; гранти; прямі державні субсидії для малих і середніх підприємств; прямі державні інвестиції; іноземні інвестиції; фандрайзинг тощо. Подальше дослідження має бути зосереджено на емпіричному обґрунтуванні фінансових інструментів підтримки малого та середнього підприємництва як основного драйвера інклюзивного економічного зростання.
  • Item
    Управління трудовими ресурсами підприємства: гендерний фактор
    (Сумський державний університет, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Коробець, Олена Михайлівна; Коробец, Елена Михайловна; Korobets, Olena Mykhailivna; Овусу, Евелін Кума Осеі; Овусу, Едвард; Овусу, Эдвард; Ovusu, Edvard
    У статті проаналізовано вплив гендерного фактору на ефективність управління трудовими ресурсами підприємства. Авторами проведено компаративний аналіз питомої ваги жіночої статі на керівних посадах. Розглянуто основні праці науковців щодо впливу гендерного фактору на прийняття рішень та ефективність функціонування підприємства. Систематизовано законодавчі акти на нормативно правове забезпечення стосовно рівності прав чоловіків і жінок, визначено хронологію їх прийняття. Проаналізовано розподіл країн за гендерною спадковістю. На національному рівні визначено, що зростання зайнятості жінок позитивно впливає на зростання ВВП країн. На основі глобального індексу гендерного розриву виявлено, що за останні десятиліття різниця у професійних компетенціях чоловіків і жінок зменшуються. Сучасна практика ведення бізнесу свідчить, що наявність жінок у радах директорів підвищує рівень лояльності та довіри до компанії. При цьому жінки демонструють зростаючий попит на професії в галузях, які пов’язані з аналізом даних, людськими ресурсами та продажем, і навпаки, зниження попиту на професії, які містять рутинні завдання, та які швидко витісняються технологічним прогресом. У ході дослідженні виявлено та проаналізовано причини та фактори, які перешкоджають або підтримують просування жінок по кар'єрних сходах. У результаті співставлення даних кількості чоловіків та жінок на керівних посадах підприємств у країнах Європи виявлено, що Україна займає друге місце за питомою вагою жінок серед керівників. Виявлено тенденцію до зростання кількості компаній, засновниками яким є жінки, а скорочення гендерного розриву спостерігається в найбільших містах України. За видами економічної діяльності сформовано перелік галузей, де жінкам вдалося досягти високих показників результативності ведення бізнесу. Виявлені у дослідженні позитивні тенденції зв’язку між показниками функціонування підприємства та гендерним балансом, обумовлюють необхідність його врахування при формуванні стратегії розвитку підприємства.
  • Item
    Інноваційний розвиток та конкурентоспроможність економік України та Польщі: ретроспективний аналіз
    (Сумський державний університет, 2022) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Рудь, Марія Петрівна; Рудь, Мария Петровна; Rud, Mariia Petrivna
    Стаття присвячена питанням аналізу інноваційного розвитку України та Польщі. Управління інноваційними процесами потребують знань специфіки інноваційної діяльності як в Україні, так і досвіду застосування інновацій в інших країнах, зокрема Польщі. Інноваційний розвиток вимагає залучення значних фінансових ресурсів незалежно від галузі економіки та країни. Науковою спільнотою використовується низка підходів вимірювання рівня інноваційності та інноваційних досягнень. При цьому відсутній єдиний та загальновизнаний метод оцінювання рівня інноваційного розвитку країн. Результати узагальнення наукового доробку з даної проблематики засвідчили, що найбільш поширенішим є методологія European Innovation Scoreboard, що, запропонована експертами відділі дослідження та інновації Європейської комісії. Метою статті є визначення ключових напрямів підвищення рівня іннова3ційного розвитку країни на основі результатів ретроспективного аналізу індикаторів інноваційного розвитку та конкурентоспроможності України та Польщі. Вихідної базою дослідження стали звіти з European Innovation Scoreboard та Global Competitiveness Index. Результати дослідження засвідчили, що головною перешкодою на шляху інноваційного розвитку в Україні, на відміну від Польщі, є значна втрата науковотехнічного потенціалу за роки незалежності. Визначено, що однією з сильних сторін української економіки яка формує потенціал підвищення рівня її інноваційного розвитку є людські ресурси. З іншої сторони ефективність економічних зв’язків, рівень сприятливості середовища для інновацій, а також фінансова та інституціональна підтримка інноваційних процесів є найслабшими вимірами інновацій. До низько оцінених індикаторів належать: новатори з інноваціями продуктів чи процесів, маркетингові та організаційні інновації тощо. Результати компаративного аналізу рівнів інноваційного розвитку Польщі та України засвідчили наявність великих інноваційних розривів між досліджуваними країнами. Встановлено, що Польща є лідером майже за всіма складовими інноваційного розвитку. З огляду на це, доцільним є вивчення досвіду Польщі у забезпеченні нарощування потенціалу інноваційного розвитку країни.
  • Item
    Eco-economic decoupling under green deal policy
    (Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Vasylyna, T.
    У роботі узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо промоції зелених трансформацій в Україні в рамках розробки політики зеленої угоди. Автори зазначили, що проголошений Європейською комісією "Європейський зелений курс" відкриває вікно можливостей для економіяного розвитку в Україні. Актуальність цієї наукової проблеми полягає в тому, що підвищення енергоефективності та збільшення частки відновлюваної енергії сприятиме розвитку економічної діяльності та соціального добробуту. Таким чином, розробка політики зеленої угоди сприятиме економічному зростанню при одночасному зменшенні додаткового навантаження на навколишнє природне середовище. Варто зазначити, що досягнення екоекономічного декамплінгу підвищить конкурентні переваги українського бізнесу на ринку ЄС. Основною метою дослідження є аналіз потенціалу економічного зростання при зменшенні викидів CO2 в сучасних реаліях України. У рамках роботи, автори здійснили бібліометричний аналіз наукових напрацювань, опублікованих після презентації Європейською комісією комюніке "Європейська зелена угода". Таким чином, періодом публікацій є 2019-2021 роки. Вибірка дослідження складається із 284 статей, опублікованих у наукових журналах, які індексуються наукометричною базою даних Scopus. Пошук релевантних публікацій здійснено за ключовим словом "green deal" в полях заголовків, анотацій та ключових слів. За отриманими результатами встановлено, що науковці приділяли особливу увагу дослідженню питань екологічної політики, енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та декарбонізації економіки, зменшення забруднення, розробки низьковуглецевих технологій тощо. За результатами проведеного дослідження встановлено, що зелена трансформація в Україні сприятиме економічному зростанню та експансії на нові ринки ЄС. Крім того, це підвищить можливості працевлаштування, сприятиме впровадженню енергоефективних технологій, стимулюватиме науково-дослідні та дослідницькі розробки та забезпечить зростання економічної ефективності внаслідок раціонального використання енергії, ресурсів, скорочення викидів СО2 тощо. Отримані результати можуть бути основою для подальших досліджень особливостей політики зеленої угоди.
  • Item
    Суспільна довіра до бренду території: гендерні, вікові та освітні детермінанти
    (Сумський державний університет, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Решетняк, Ярослав Вячеславович; Reshetniak, Yaroslav Viacheslavovych; Овусу, Е.К.О.; Овусу, Е.
    Запорукою забезпечення сталого економічного розвитку регіонів виступає не тільки ефективність функціонування підприємств та організацій, що фізично розташовані та юридично зареєтсровані на її території, а й ефективне використання наявних та прихованих бізнесових та туристичних можливостей територій. Розкриття такого потенціалу території є однією з ключових задач органів місцевого самоврядування, відповідальність за благополуччя яких значно посилилось разом з початком процесу децентралізації. Фінансова децентралізація та перерозподіл податкових надходжень неминуче призвели до зростання місцевих бюджетів, що свою чергою сформувало необхідність правильного перерозподілу видатків, в тому числі й на розвиток привабливості території як для власного населення, з метою зменшення відтоку працездатного населення, так і для приваблення стейкхолдерів з інших регіонів. З цією метою більшість міст та регіонів України почали формувати власні бренди. На сьогодні, в Україні свої бренди мають такі міста як: Київ, Львів, Вінниця, Івано-Франківськ, Суми та ін. Проте, рівень довіри суспільства до економічної ефективності та необхідності фінансування заходів щодо формування бренду території є низьким, оскільки до успішних кейсів реалізації бренду території експертами віднесено бренд міста Львів. Тоді, як створений у 2019 році бренд міста Суми був сприйнятий досить неоднозначно як громадою, так і медіаспільнотою. Тож постає питання виявлення детермінантів, що мають безпосередній вплив на формування сприйняття та довіри до бренду. Так, ряд існуючих методологій оцінювання ефективності бренду містить у структурі елементи пов’язані з його сприйняттям. Але в свої більшості рейтинги локальних та національних брендів орієнтуються на сприйняття зовнішніми стейкхолдерами, тоді як питання врахування задоволеності внутрішніми стейкхолдерами є майже недослідженим. З огляду на це метою статті є аналіз взаємозв’язку між сприйняттям, довірою до локального бренду та його суб’єктивним оцінюванням на основі гендерного, вікового та освітнього розподілу внутрішніх стейкхолдерів громади. В основу дослідження було покладено результати компаративного аналізу динаміки розвитку міст Лондона та Парижу в Індексі брендів міст Анхольт-Іпсос за 2017-2020 роках.
  • Item
    Relationship Between the Competitiveness of the Labor Potential of the Territory and its Brand
    (Sumy State University, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Решетняк, Ярослав Вячеславович; Reshetniak, Yaroslav Viacheslavovych; Kumah, O.O.E.; Owusu, E.
    Забезпечення сталого розвитку регіонів напряму залежить від здатності органів місцевого самоврядування приймати ефективні управлінські рішення за для вирішення соціальноекономічних проблем населення. Така відповідальність ще більше посилилась з початком перерозподілу владних повноважень між органами центральної та місцевої влади у 2015 р., що було обумовлено початком процесу децентралізації. Дана реформа передбачає зміну адміністративно-територіального устрою, перерозподіл фінансових потоків та податкових надходжень, зменшення впливу органів центральної влади на прийняття рішень на місцях. Хоча вона і вносить суттєві зміни в роботу державного та місцевого апарату, проте вона не впливає на вирішення найбільшої проблеми в Україні – демографічної кризи, що спричинена скороченням чисельності населення, як природнім шляхом, так і через зростаючою міграцію до більш розвинутих країн світу. І хоча зростання місцевих бюджетів дозволяє органам місцевого самоврядування збільшити кількість соціальних проєктів направлених на задоволення потреб громади, проте без ефективної моделі переконання що зазначені заходи реалізуються першочергово за для задоволення потреб власного населення є безрезультатними. В цьому контексті ефективним є відхід від стандартного принципу отримання вигоди "тут, і зараз" та побудови довгострокової стратегії розвитку регіону на основі його географічних, соціальних, культурних, історичних та бізнесових можливостей. Саме з цією метою більшість країн та міст починає формувати власні бренди, одним із ключових завдань якого є приваблення потенційного людського капіталу з інших територій чи країн, як у короткій, так і довготерміновій перспективі, а також збереження власного трудового потенціалу. Та зростаюча кількість брендів територій приводить до необхідності оцінки ефективності такого підходу до забезпечення конкурентоспроможності трудового потенціалу регіону. Тож, виходячи з вище наведеного метою статті є дослідження проблеми забезпечення людськими ресурсами території та рівня їх трудової конкурентоспроможності через призму локальних брендів. В основу методики оцінки частково покладено методи, що використовуються при формуванні індексів національних та локальних брендів Анхольта-Іпсоса та Індексу конкурентоспроможності міст.
  • Item
    Gender Stereotypes and Green Banking Toward Carbon-Free Economy
    (Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Dubyna, O.; Kumah, Os.Ow.E.
    The concept of modern world ideology accepts that sustainable development goals couldn’t be achieved without green restructure and gender equality. That is the base of the new green economy focused on the social welfare of living and future generations due to increasing the eco-efficiency. This paper summarizes the arguments and counterarguments within the scientific discussion on gender stereotypes in society and green banking.
  • Item
    Formation of the Territorial Brand Under Gender Consideration
    (Sumy State University, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Kumah, Osei Owusu Evelyn; Owusu, Edward
    Нині питання територіальної привабливості та її стратегічний розвиток стають більш актуальними. Територіальний брендинг є одним із головних етапів у цьому процесі, який дозволяє виділити реальні та створити нові переваги та асоціації із відповідною територією. Систематизація наукових напрацювань засвідчила, що теоретичні та практичні дослідження територіального брендингу суперечливі через вплив низки зацікавлених сторін, які перешкоджають розробці унікальної концепції територіального розвитку. Попри те, що територіальний розвиток є складною системою, яка залежить від сприйняття та ставлення мешканців, питання гендерних аспектів регіональної ідентичності ще недостатньо досліджені науковцями. Таким чином актуальним є пошук балансу між інтересами різних соціальних груп при формуванні територіального бренду. У цій статті узагальнено аргументи та контраргументи щодо формування територіального бренду з урахуванням гендерних особливостей. Метою дослідження є аналіз ролі гендерних особливостей у механізмі формування територіального бренду. Предметом дослідження є гендерні особливості територіальних одиниць. Методологічною базою дослідження є методи абстрагування, узагальнення, синтез, графічні методи та системний аналіз. У рамках даного дослідження було розкрито відмінності між чоловіками та жінками у сприйнятті інформації. Розглянуто вплив гендерної нерівності на ставлення до території. Отримані результати засвідчили, що територіальний бренд є не лише інструментом просування території, але сприяє формуванню її ідентичності, подоланню гендерної нерівності та підвищення конкурентних переваг.
  • Item
    Green Financing for Carbon-Free Growth: Role of Banks Marketing Strategy
    (Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia Oleksandrivna; Dubyna, O.; Vasylyna, T.
    Nowadays, the climate change problems are on the international agenda, while increasing attention is paid to the role of green finance and bank activity in developing a climate-neutral future. This paper aims to investigate the scientific background devoted to bank marketing to determine the role of green finance in carbon-free economic growth and identify the potential research directions under this issue.