Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
17 results
Search Results
Item Sprachliche Diskriminierung und die politische Korrektheitin der deutschen Sprache(Sumy State University, 2021) Ermolenko, S.; Turchyn, K.In diesem Artikel geht es um die sprachliche Diskriminierung und die politische Korrektheit oder Political Correctness in derSprache, wobei Wörter, Ausdrücke gebraucht werden, die eine bestimmte Gruppe von Menschen auf verschiedenen Bereichen, wie z.B. bezogen auf Nationen, Religion, Hautfarbe, Alter, Benachteiligung oder Geschlecht, kränken oder beleidigen können.Seit fast vierzig Jahren prägt die politische Korrektheit viele Sprachen und nimmt immer mehr Ausdrücke und ersetzt sie durch andere, die nicht so beleidigend klingen, die aber auch als Zensur betrachtet werden und zum Verletzen der Pressefreiheit führen kann.Im Zentrum dieses kulturlinguistisch sprachhistorischen Beitrags stehen Aspekte, die Einblicke in den Sprachgebrauch von vier Begriffen „Sinti“, „Roma“, „Jenische“, „Zigeuner“ gewähren. Die Analyse soll veranschaulichen, auf welche Art und Weise in den literarischen Beispielen und in einer politischen Rede das Phänomen dieser Minderheit zum Ausdruck gebracht wird. Gezeigt wird auch, welche historische Hintergründe mitgespielt haben, dass der Wortgebrauch heute anders ist.Die sprachliche Diskriminierung wird zuerst implizit im Denken und Handeln vorbereitet und führt dann zu rassistischen verbalen Äußerungen. Wenn manche Begriffe in klassischen Werken als akzeptabel wahrgenommen wurden, klingen sie heutzutage rassistisch, weil sie nach vielen Jahrhunderten Gebrauchs mit vielen historischen Ereignissen konnotativ negativ beladen sind. Beim Sprechen über Roma, Sinti und Jenische müssen historische Fremdbezeichnungen einerseits und heutige Selbstbezeichnungenandererseits unterschieden werden, wobei das Wort „Zigeuner“ heutzutage das ganze Gewicht der Tragödie dieser größten in Europa Minderheit tragen muss.Item Okkasionelle antonymie als mittel der sprachbereicherung(Sumy State University, 2019) Мовчан, Дiана Василiвна; Мовчан, Диана Васильевна; Movchan, Diana Vasylivna; Moroz, Y.Однією з головних цілей сучасної лінгвістики є вивчення мови як універсального явища, що будується на здатності до мислення та таких механізмів мислення, як порівняння та протиставлення. Таким проявом особливостей мислення є здатність людини проводити паралелі, зближувати смисли понять або протиставляти їх один одному. Особливий інтерес для сучасної наукової картини світу представляє здатність людини знаходити неявні протилежності, видимі лише за наявності конкретного контексту, ситуаційного або мовного. Це явище в лінгвістиці отримало назву "оказіональна антонімія". Метою даної статті є дослідження оказіональної антонімії як засобу збагачення мови. У роботі розглянуто питання оказіональної антонімії, а саме досліджено її потенціал у диверсифікації та збагаченні мови. У статті розкрито поняття оказіональної антонімії та виявлено основні критерії та принципи виникнення досліджуваного явища. Розглянуто антоніми не тільки як засіб збагачення мови, але і як спосіб оформлення та транслювання думки, визначено необхідні умови для ідентифікації описуваного явища та досліджено продуктивність антонімії як стилістичного засобу. Базисом проведеного дослідження є сучасні штудії в галузі антонімії як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Основним матеріалом дослідження є біблійні тексти німецькомовного перекладу М. Лютера, а також твори сучасної німецької художньої літератури. Окреслено перспективні для проведення наступних досліджень питання, зокрема, з точки зору інших дисциплін, таки, як: психолінгвістика, психологія, логіка, що дозволить укріпити актуальні з точки зору сучасної науки міждисциплінарні зв’язки. Розширення теоретичної бази зазначених дисциплін може позитивно позначитися на вирішенні питань, пов’язаних з функціонуванням мислення та законами людського сприйняття.Item Germanische rezeption im wortschat der ruthenen(Sumy State University, 2019) Дегтярьова, Лариса Іванівна; Дегтярева, Лариса Ивановна; Dehtiarova, Larysa Ivanivna; Приходько, Наталія Анатоліївна; Приходько, Наталия Анатольевна; Prykhodko, Nataliia Anatoliivna; Назаренко, Олена В`ячеславівна; Назаренко, Елена Вячеславовна; Nazarenko, Olena ViacheslavivnaУ статті досліджуються германізми в тезаурусі русинської мови на основі тлумачних етимологічних словників русинської, німецької, української, польської, російської мов. Основна увага приділяється умовам запозичення та рецепції лексем з урахуванням фонетичних законів, що діють у вихідній мові, мові-посереднику та мові запозичення, історичних подій, менталітету та виявленню причин змін у фонетичній, смисловій, стилістичній, конотативній семантиці запозиченого слова. При аналізі русинського тезауруса визначається активність запозичень. Встановлюються історичні зв’язки русинів з австрійцями, німцями, поляками, росіянами, євреями, і яким чином це пов’язано з лінгвістично-культурними особливостями. У когнітивному дослідженні історичних лінгвістичних і психічних взаємозв’язків використовується науково-порівняльний метод, заснований на синхронії і діахронії розвитку мови. Психолінгвістичні методи дозволяють визначити принципи організації лексичних одиниць з точки зору психічних, ментальних і емоційних процесів. За допомогою психолінгвістичних методів можна зрозуміти, як організовуються фрагменти мовної свідомості у носіїв мови, і виявляються в психіці обєктивно існуючі смислові зв’язки. В рамках аналізу семантики запозичених німецьких слів в русинській мові, що відображають предмети психічної та матеріальної культури русинів, була досліджена додаткова лінгвістично-етнічна інформація. Було встановлено, що вивчені німецькі запозичення дають нам уявлення про мовні контакти русинів. Розвиток суспільства завжди прогресивно і містить в собі своєрідність національних культур та історичних епох. В статье исследуются германизмы в тезаурусе русинского языка на основе толковых этимологических словарей русинского, немецкого, украинского, польского, русского языков. Основное внимание уделяется условиям заимствования и рецепции лексем с учетом фонетических законов, действующих в исходном языке, языке-посреднике и языке заимствования, исторических событий, менталитета и выявлению причин изменений в фонетической, смысловой, стилистической, коннотативной семантике заимствованного слова. При анализе русинского тезауруса определяется активность заимствований. Устанавливаются исторические связи русинов с австрийцами, немцами, поляками, русскими, евреями, и каким образом это связано с лингвистическикультурными особенностями. В когнитивном исследовании исторических лингвистических и психических взаимосвязей используется научно-сравнительный метод, основанный на синхронии и диахронии развития языка. Психолингвистические методы позволяют определить принципы организации лексических единиц с точки зрения психических, ментальных и эмоциональных процессов. С помощью психолингвистических методов можно понять, как организуются фрагменты языкового сознания у носителей языка, и выявляются в психике объективно существующие смысловые связи. В рамках анализа семантики заимствованных германских слов в русинском языке, отражающих предметы психической и материальной культуры русинов, была исследована дополнительная лингвистически-этническая информация. Было установлено, что изученные германские заимствования дают нам представление о языковых контактах русинов. Развитие общества всегда прогрессивно и содержит в себе своеобразие национальных культур и исторических эпох.Item Gestik als Kommunikationsmittel(Sumy State University, 2018) Єрмоленко, Світлана Василівна; Ермоленко, Светлана Васильевна; Yermolenko, Svitlana Vasylivna; Hannoshchenko, S.V.; Myklashchuk, V.P.; Titareva, V.S.У статті розглядаються свідомі та несвідомі жести, як засоби комунікації та їх комунікативна роль у німецькомовному культурному просторі. Жести є також носіями комунікативної інформації та мають когнітивне, комунікативне та семантичне навантаження. Запропоновані п’ять видів жестів, які дуже поширені та визнані на сьогоднішній день у німецькомовному середовищі. Представники інших мовних культур практично не розуміють, або розуміють некоректно жести та сигнали, що розглядаються у статті. Також подана класифікація жестів з прикладами та поясненнями.Item Konzept "macht-wissen" in der Diskurstheorie von Michel Foucault und Paul Bourdieu(Sumy State Universität, 2017) Taraba, I.Einer der wichtigsten Gründe für die intellektuellen Diskussionen des 21. Jahrhunderts ist die Erfindung der Problematik der konzeptualen Beziehung "Macht-Wissen". Besonders aktuell und interessant sind dabei die zukunftsträchtigen Erforschungen von Michel Foucault. Die Grundideen des französischen Wissenschaftlers sind ein nicht mehr wegzudenkender Bestandteil des multikulturellen Projektes (eines komplizierten interdisziplinären Projektes), das zurzeit in dem akademischen Raum der USA und Europa dominiert. Diese intellektuelle Erscheinung ist ein umfangreicher Faktor der modernen Kultur und verursacht die Überprüfung der kulturellen Kanons. Im Mittelpunkt der Arbeit steht die Analyse des Konzeptes "Macht-Wissen" im Licht der Diskurstheorie. Im Fokus des sprachlichen Aspektes wird der Literatutvergleich der wissenschaftlichen Konzeptionen am Material der bestimmten Werke von Michel Foucault und Paul Bourdieu vorgenommen. Außerdem werden ihre Differenzen analysiert.Item Lexikalische Ausgestaltung Deutscher Bundesverfassungen in der Diachronie(Sumy State Universität, 2017) Сушко-Безденежних, Марія Григорівна; Сушко-Безденежных, Мария Григорьевна; Sushko-Bezdenezhnykh, Mariia HryhorivnaОскільки конституційний дискурс Німеччини має подвійну адресованість (на фахового та нефахового адресата), прототипові лексичні особливості німецькомовних законів проявляються в ньому зі значними модифікаціями. Прагматична настанова на загальну зрозумілість обумовлює такі інваріантні риси лексичної організації дискурсу: намагання обмежити вживання задовгих складених слів, спеціальної термінології, запозичень; оцінність та навіть деяка образність. Інтенсивність проявів таких характеристик, як оцінність, метафоричність, евфемістичність коливається в діахронії. Оцінна лексика наявна в ранніх конституціях (PKV, VDR, WRV), найбільшою мірою – в конституціях НДР, і нехарактерна для нині діючого Основного закону ФРН. Образність архаїчна та «згасає» протягом дискурсу. Евфемістичність підсилюється. Більш фахово орієнтованими є «бісмарківська» VDR та сучасна редакція Основного закону ФРН, що проявляється в більшій кількості іншомовних запозичених термінів та багатокомпонентних композит.Item Deutsche Wörter mit Migrationshintergrun(Sumy State Universität, 2017) Єрмоленко, Світлана Василівна; Ермоленко, Светлана Васильевна; Yermolenko, Svitlana Vasylivna; Tokar, A.V.In diesem Artikel geht es um Neulogismen und zwar um einen neuen Begriff in der Sprachwissenschaft und das sind sogenannte Wörter mit Migrationshintergrund. Diese Lexik kann man als Modewörter oder vorübergehende Erscheinungen auch bezeichnen. Wir machen eine Probe zu beweisen, dass jedes große Ereignis im Leben eines Landes seinen Weg auch ins Vokabular findet. Und mit Hilfe von diesen Neologismen kann man sich die Geschichte besser darstellen und vorstellen. Die Aufgabe der vorliegenden Untersuchung besteht darin, dass man versucht die heutzutage neu entstandenen Wörter zu betrachten, die es geschafft haben, in den Duden oder in die allgemeinsprachlichen Standardwörterbücher zu gelangen, also die ihren Weg schon in den anerkannten Wortbestand der deutschen Sprache gefunden haben. Die Tendenz der Neulogismen geht auch weiter so, dass mit dem großen Asylantenstrom immer mehr neue Ereignisse entstehen, die als Folge auch neue Lexeme oder neue Deutungen von alten mitbringen werden. Es ist noch eine Frage, ob das gut für die deutsche Gesellschaft wird, aber für die Mischung von einigen Sprachen kann man schon jetzt eine sichere Zukunft sehen. Immer mehr Wissenschaftler schenken diesen neuen Lexemen die Aufmerksamkeit und ziehen möglicherweise auch sie in Betracht auf die Gesellschaftsereignisse.Item Sensitive Kolorisation der Gestalten der Deutschen und Ukrainischen Dichtung(Сумський державний університет; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2017) Дегтярьова, Лариса Іванівна; Дегтярева, Лариса Ивановна; Dehtiarova, Larysa Ivanivna; Lazutkina, J.; Trofimenko, A.Im Artikel wurden die Farbnamen, so genannte Kolorative, wie eine spezifische semantisch-stilistische Schicht der Lexik, ihre expliziten und impliziten Bedeutungen erforscht. Außerdem wurde der philosophische, für die Linguistik neue Begriff, wie Qualia der Farben betrachtet. Es wurden die Funktionen der Kolorative in den Phareseologismen, festen Redewendungen und der deutschen und ukrainischen Dichtung analysiert, und auf welche Weise es mit den linguistisch-kulturellen Besonderheiten verbunden ist. Es wurde festgestellt, dass die Kolorative nicht nur äußerliche Merkmale, sondern auch die Handlungen, den geistigen Zustand des Menschen, seine Gefühle übergeben, expressiv-emotionell den Inhalt färben, die gemeinsame Stimmung des Werks bestimmen, die künstlerischen Ausdrucksmittel unifizieren und verschiedenartig gestalten, die Fähigkeit haben können, die Lexeme untypisch zu kombinieren und eine Reihe der Assoziationen zu schaffen. Dank solchen breiten Spektrums werden die Funktionen der Farbnamen für die Gestaltung der Metapher, Antithesen, Parallelismen verwendet, während sie häufiger als Epitheta vorkommen.Item Grammatische Phänomene des Sprachwandels im gegenwärtigen Deutschen(Sumy State University, 2016) Мовчан, Дiана Василiвна; Мовчан, Диана Васильевна; Movchan, Diana VasylivnaМова як відкрита система перебуває у стані постійних змін. У статті на основі окремих граматичних фактів проаналізовано основні тенденції розвитку сучасної німецької мови. У фокусі уваги автора принцип економії у мові та мовленні. Визначено причини її дії, окреслено шляхи та межі вияву. Мовна економія є одним з важливих чинників підтримання рівноваги мовної системи. Те чи інше явище, зумовлене дією принципу економії в мові, виникає первинно в мовленні індивіда й лише з часом за умови повторюваності може бути закріплене в мовній системі, зумовлюючи в ній якісні зміни.Item Der Aktuelle Entwicklunsstand Der Linguistischen Forschungen In Der Germanistik: Ein Uberblick(Sumy State University, 2015) Shchyhlo, L.V.У статті обгрунтовується актуальність застосування дискурсивного підходу не лише з позиції дослідницької діяльності лінгвіста, але й в ракурсі практичної діяльності перекладача. Для теорії перекладу дискурс-аналіз продуктивний за умови розгляду самого перекладу як інтердискурсивної діяльності, що зумовлюється не лише лінгвістичними, але й низкою екстралінгвістичних чинників. Інтегративне перекладознавство дозволяє вивчати перекладацький процес як різновид когнітивної діяльності перекладача з урахуванням креативності його мовної особистості, а також цілого комплексу чинників, що визначають й супроводжують перекладацький процес. Автор звертає увагу на співвідношення понять “текст” та “дискурс”, а також торкається семантичних та лексикографічних аспектів перекладу.