Періодичні видання СумДУ

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 99
  • Item
    Формування ефективної стратегії розвитку регіону в умовах європейської економічної інтеграції
    (Сумський державний університет, 2023) Пересадько, Ігор Олексійович; Peresadko, Ihor Oleksiiovych; Євдокимова, Альона Вікторівна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Євдокимов, Андрій Валерійович; Yevdokymov, Andrii Valeriiovych
    З урахуванням процесів європейської інтеграції України, дослідження регіональних стратегій стає особливо важливим для вирішення проблем розвитку українських регіонів та підтримки їхньої конкурентоспроможності. Тема розвитку регіонів привертає значну увагу наукових дослідників, оскільки вона вимагає вивчення та аналізу різноманітних факторів, що впливають на процеси розвитку регіонів, та формування науково обґрунтованих стратегій для досягнення оптимальних результатів. Ця тема розглядається у різних контекстах, що сприяє розширенню теоретичних та практичних знань про регіональний розвиток та його складові елементи. Вивчення регіональної політики Європейського Союзу надасть Україні можливість здобути цінний досвід та знання для розробки та впровадження власної регіональної стратегії. Застосовуючи практики Європейського Союзу, Україна зможе стимулювати регіональний розвиток, забезпечити соціальну та економічну стабільність та підвищити конкурентоспроможність своїх регіонів. Головною метою даного дослідження є аналіз проблеми формування регіональної політики на основі принципів, що використовуються в Європейському Союзі. Для досягнення цієї мети, робота ставить перед собою наступні цілі: ретельно дослідити аспекти політики згуртованості Європейського Союзу, розглянути основні принципи та пріоритети, що лежать в основі політики згуртованості, такі як підвищення конкурентоспроможності, стале управління ресурсами та забезпечення збалансованого розвитку територій. Також вивчити актуальні сфери фінансування проектів, з'ясувати, які сфери та галузі отримують фінансову підтримку від Європейського Союзу з метою сприяння регіональному розвитку. Детально розглянути механізми та програми фінансування, що сприяють реалізації регіональних стратегій. Було виявлено, що в умовах європейської економічної інтеграції регіональна стратегія розвитку є необхідним інструментом для досягнення стійкого розвитку регіонів. Один із ключових аспектів цієї стратегії полягає в застосуванні регіональної політики Європейського Союзу, яка може послужити цінним досвідом для формування регіональних стратегій в Україні. Регіональна політика ЄС ґрунтується на принципах співробітництва, зближення та підтримки різних регіонів, що сприяє їхньому розвитку та забезпеченню більш рівномірного економічного зростання. Цей підхід передбачає розробку конкретних стратегій та програм на рівні регіонів, з урахуванням їхніх особливостей, потенціалу та потреб. Також було виявлено, що регіональна політика ЄС не може бути безпосередньою моделлю для України, оскільки країни мають відмінні контекстуальні умови та особливості. Проте українські регіони можуть використовувати досвід ЄС для адаптації та впровадження власних регіональних стратегій.
  • Item
    Впровадження енергоефективних технологій в діяльності підприємства
    (Сумський державний університет, 2023) Ткаченко, Павло Ілліч; Tkachenko, Pavlo Illich; Євдокимова, Альона Вікторівна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Євдокимов, Андрій Валерійович; Yevdokymov, Andrii Valeriiovych
    Проблематика підвищення енергоефективності на підприємствах об'єднує наукові, економічні, соціальні та екологічні аспекти. Зростання споживання енергії призводить до збільшення викидів парникових газів та екологічного забруднення. Підвищення енергоефективності дозволяє зменшити негативний вплив на навколишнє середовище та зменшити витрати на енергію. Це сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємств та стимулює інноваційний розвиток. Аналіз наукових публікацій з енергоефективності на підприємствах різних галузей показує значний інтерес дослідників до цієї теми. Основні напрямки досліджень включають: еко-інновації та сталий розвиток: Дослідники акцентують увагу на значенні енергоефективних технологій у контексті сталого розвитку та збереження природних ресурсів. Галузеві особливості: кожна галузь має свої особливості та виклики, і дослідження спрямовані на розробку оптимальних рішень для кожного сектору. Технологічні аспекти: дослідники вивчають різні енергоефективні технології, які дозволяють зменшити споживання енергії та покращити ефективність процесів на підприємствах. Вивчаються технології великих даних, штучного інтелекту, хмарних технологій та інші IT-рішення, спрямовані на підвищення енергоефективності. Головною метою даної наукової статті є розгляд різних енергоефективних технологій, які можуть бути використані на підприємствах для зменшення споживання енергії та оптимізації ресурсів. Проводиться аналіз різних систем освітлення, систем опалення та кондиціонування, енергоефективних технологій системи виробництва, енергоефективних систем транспорту, інформаційних технологій управління енергоефективністю, енергоефективних будівельних матеріалів та конструкцій та технологій генерації та зберігання енергії. Впровадження цих енергоефективних технологій на підприємствах може мати багато позитивних наслідків, таких як зниження витрат на енергію, підвищення конкурентоспроможності, збільшення прибутковості, створення нових робочих місць та розвиток інноваційного потенціалу. За результатами дослідження сформовано висновки.
  • Item
    Формування ефективного механізму інноваційного менеджменту на підприємствах енергетики
    (Сумський державний університет, 2022) Бондар, Тетяна Вікторівна; Бондарь, Татьяна Викторовна; Bondar, Tetiana Viktorivna; Тимощенко, В.Ю.; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych
    Інновації завжди відігравали вирішальну роль у суспільному прогресі. Успішне керування інноваційним процесом дозволяє забезпечити розвиток соціально-економічних систем у довгостроковому періоді. Для досягнення цієї мети постає важливе завдання впровадження інноваційного менеджменту на підприємствах. Інформація та енергія є ключовими ресурсами суспільного прогресу на сучасному етапі. Саме тому важливим завданням постає впровадження інноваційного менеджменту на підприємствах енергетичної галузі. Ефективне впровадження системи інноваційного менеджменту на підприємствах потребує розроблення та розвитку відповідних організаційних форм, методів та інструментів управління. Відтак постає завдання впровадження ефективного механіку інноваційного менеджменту на енергетичних підприємствах. Метою статті є розроблення ефективного механізму інноваційного менеджменту на підприємствах енергетики. У процесі дослідження були використані системний та процесний підходи, загальнонаукові методи дослідження, а також ретроспективний аналіз, метод теоретичного узагальнення, порівняльний аналіз. Результатами дослідження є наступні положення: досліджено сучасні концепції та підходи до інноваційного менеджменту підприємств; виявлено ключові аспекти інноваційного менеджменту підприємств, а також розроблено основні напрями впровадження механізму інноваційного менеджменту підприємств енергетики (напрями охоплюють основні сфери діяльності енергетичного підприємств); обґрунтовано необхідність впровадження інформаційної системи як системоутворюючого фактора механізму інноваційного менеджменту підприємства; визначено збалансовану систему цілей впровадження інноваційного менеджменту за ключовими функціональними напрямами діяльності енергетичного підприємства. Подальшими напрямами дослідження є розроблення деталізованих організаційних форм, а також методів та інструментів управління у системі інноваційного менеджменту підприємства для забезпечення інноваційної ефективності та ефективності організаційно-економічних відносин. Результати дослідження можуть бути впровадження у практику роботи підприємств енергетичної сфери. Результати дослідження мають і соціальний та екологічний ефекти (розвиток енергетичної сфери забезпечує додаткові робочі місця, вирішення завдань енергозбереження та охорони навколишнього природного середовища).
  • Item
    Моніторинг ефектиності існуючих рішень промислового Інтернету речей
    (Сумський державний університет, 2022) Охрімчук, Євгеній Ігорович; Охримчук, Евгений Игоревич; Okhrimchuk, Yevhenii Ihorovych
    У цій статті розглядаються питання, як нові технологічні варіанти для промислових підприємств забезпечують простий підхід до вирішення проблем виробництва і досягнення економічного росту. Основною метою даного дослідження є аналіз ефективності існуючих рішень промислового Інтернету речей, визначення сучасного стану технологій та її актуальності у нинішній кризовий період. У найзагальнішому вигляді реалізація стратегії IIoT передбачає підключення датчиків і автоматизованих систем, розташованих у складних виробничих і технологічних місцях, для створення єдиної мережі даних. У дослідженні представлено загальні архітектурні елементи екосистеми промислового Інтернету речей та розглянуто систему конвергенції системи IIoT та IT-OT у вигляді багаторівневої схеми, пояснена принципова різниця між технологіями IoT та IIoT. На прикладі країн Європи проаналізовано рівень інтеграції технологій на підприємствах, залежно від розміру та цілями впровадження. Залежно від розміру підприємства можуть бути значні відмінності у використанні IIoT, так на великих підприємствах досліджувані технології використовують майже вдвічі більше. Визначено що найбільша частка інвестицій припадає на сферу забезпечення і підтримки безпеки – 72% в середньому. Зазначено що Covid-19 мав найбільший позитивний вплив на прискорене впровадження технологій IIoT. Описано основні переваги, отримані шляхом обробки та аналізу даних з розумних датчиків і сенсорів, і досліджено їхнє застосування для вирішення конкретних цілей. У той же час перераховано основні проблеми, що постають перед бізнесом та урядом. Проаналізовано вплив українсько-російського конфлікту на технологічний сектор, що призвів до проблем з логістикою важливих елементів для виробництва напівпровідникових мікросхем та розширив список можливих ризиків від впровадження цифрових технологій у виробництво. Загалом зростання кількості підключених пристроїв сповільнилося у 2021 році, але очікується, що воно знову прискориться у 2022 році та наступних роках. Незважаючи на те, що на ринку IoT з’явилися нові перепони, загальні настрої в індустрії залишаються відносно позитивними.
  • Item
    Інноваційний розвиток та конкурентоспроможність економік України та Польщі: ретроспективний аналіз
    (Сумський державний університет, 2022) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Рудь, Марія Петрівна; Рудь, Мария Петровна; Rud, Mariia Petrivna
    Стаття присвячена питанням аналізу інноваційного розвитку України та Польщі. Управління інноваційними процесами потребують знань специфіки інноваційної діяльності як в Україні, так і досвіду застосування інновацій в інших країнах, зокрема Польщі. Інноваційний розвиток вимагає залучення значних фінансових ресурсів незалежно від галузі економіки та країни. Науковою спільнотою використовується низка підходів вимірювання рівня інноваційності та інноваційних досягнень. При цьому відсутній єдиний та загальновизнаний метод оцінювання рівня інноваційного розвитку країн. Результати узагальнення наукового доробку з даної проблематики засвідчили, що найбільш поширенішим є методологія European Innovation Scoreboard, що, запропонована експертами відділі дослідження та інновації Європейської комісії. Метою статті є визначення ключових напрямів підвищення рівня іннова3ційного розвитку країни на основі результатів ретроспективного аналізу індикаторів інноваційного розвитку та конкурентоспроможності України та Польщі. Вихідної базою дослідження стали звіти з European Innovation Scoreboard та Global Competitiveness Index. Результати дослідження засвідчили, що головною перешкодою на шляху інноваційного розвитку в Україні, на відміну від Польщі, є значна втрата науковотехнічного потенціалу за роки незалежності. Визначено, що однією з сильних сторін української економіки яка формує потенціал підвищення рівня її інноваційного розвитку є людські ресурси. З іншої сторони ефективність економічних зв’язків, рівень сприятливості середовища для інновацій, а також фінансова та інституціональна підтримка інноваційних процесів є найслабшими вимірами інновацій. До низько оцінених індикаторів належать: новатори з інноваціями продуктів чи процесів, маркетингові та організаційні інновації тощо. Результати компаративного аналізу рівнів інноваційного розвитку Польщі та України засвідчили наявність великих інноваційних розривів між досліджуваними країнами. Встановлено, що Польща є лідером майже за всіма складовими інноваційного розвитку. З огляду на це, доцільним є вивчення досвіду Польщі у забезпеченні нарощування потенціалу інноваційного розвитку країни.
  • Item
    Впровадження ефективної інноваційної політики в діяльності компанії ТОВ "Нова Пошта"
    (Сумський державний університет, 2020) Бондаренко, Алла Федорівна; Бондаренко, Алла Федоровна; Bondarenko, Alla Fedorivna; Гордієнко, Віта Павлівна; Гордиенко, Вита Павловна; Hordiienko, Vita Pavlivna; Мінченко, Марія Геннадіївна; Минченко, Мария Геннадьевна; Minchenko, Mariia Hennadiivna; Броннікова, Л.О.
    На сучасному етапі розвитку для забезпечення постійного оновлення продукції і вдосконалення виробничих процесів слід постійно виявляти поточні та майбутні проблеми, пов'язані із зміною життєвого циклу продукції й технології. Це – пошук інноваційної діяльності в різних напрямах з виділенням окремих сучасних проектів, пріоритетних на час їх актуалізації. Управління сукупністю інноваційних процесів визначає таку політику підприємства, яка формується на основі певних принципів і встановлює зв'язок між розвитком компанії і напрямами її інноваційної діяльності. У статті розглянуто методичний підхід до визначення ефективності інноваційної політики ТОВ "Нова Пошта", проаналізовано основні економічні показники досліджуваної компанії та здійснено оцінку ефективності її інноваційної політики і визначено напрямки її вдосконалення.
  • Item
    Економіка підприємств, територій та макроекономічних систем в умовах цифрових трансформацій: від стабільності й лінійного мислення до антикрихкості та нелінійного, інноваційного мислення
    (Сумський державний університет, 2021) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Кириленко, М.В.; Стародуб, Ігор Андрійович; Стародуб, Игорь Андреевич; Starodub, Ihor Andriiovych
    В статті досліджується поняття антикрихкості. Аналізується роль цього феномена при переході економічних систем до цифрової економіки. На основі аналізу наукових публікацій, і перш за все Н. Талеба, формулюється визначення «антикрихкості» як властивість систем ставати більш стійкими і досконалими під впливом несприятливих факторів. Аналізуються ключові компоненти, на основі яких реалізується явище антикрихкості: зміни, помилки і помірні стреси. Формулюються основні джерела виникнення недетермінованих (невизначених, випадкових) змін, внаслідок яких можуть виникати умови, що змушують системи застосовувати засоби антикрихкості. Формулюються три основі фази виникнення і реалізації дій економічних систем задля формування їх властивостей антикрихкості: зниження ефективності, поява віртуальних станів, відбір варіантів для впровадження. Формулюються принципи забезпечення антикрихкості економічних систем: застосування інновацій, толерантність до змін, усунення крихких складових, самоуправління колективу, мінімізація надмірного ризику, формування запасу ресурсів, орієнтація на стратегічні цілі, активізація нелінійного мислення. Додаються ключові рекомендації щодо антикрихкого управління економічними системами. Для лінійної логіки діє принцип: під різні умови – різну стратегію. Робляться висновки, що антикрихкість є універсальним інструментом, який підходить різним організаціям, незалежно від їх параметрів. За рахунок цього феномена керівники економічних систем здатні впливати на стан їх організацій в умовах дії зовнішніх факторів, на які вони впливати не в змозі. Такими факторами можуть бути: заміна попиту на певну продукцію, коливання економічної кон’юнктури, трансформація поведінки споживачів, зміна обставин конкурентної боротьби, зміна господарчих умов господарювання, соціальні й політичні події, тощо.
  • Item
    Креативний людський капітал як основа функціонування креативних корпорацій
    (Сумський державний університет, 2021) Поснова, Т.В.
    У статті досліджено сутність та умови функціонування креативних корпорацій та креативного людського капіталу. Визначено, що креативні корпорації є складовими креативних індустрій та здійснюють виробництво креативної продукції, а одним із основних ключових факторів виробництва та впровадження інновацій в таких корпораціях є креативний людський капітал. Саме креативні можливості працівників утворюють основу потенціалу креативної корпорації через створення, інтеграцію, трансформацію своїх компетенцій та креативних навичок відповідно до вимог креативної економіки. У статті наведені головні ознаки, що вирізняють креативні корпорації від інших типів корпорацій, а також наведені фактори формування та розвитку креативного людського капіталу. Визначено, що для ефективного управління креативним капіталом необхідно застосовувати відповідні управлінські підходи та при цьому розуміти специфіку креативної діяльності корпорації.
  • Item
    Урахування територіальних та інноваційних аспектів при формуванні промислового кластеру
    (Сумський державний університет, 2021) Максименко, І.О.; Шкуліпа, О.І.; Павленко, Олена Олексіївна; Павленко, Елена Алексеевна; Pavlenko, Olena Oleksiivna; Древаль, Ольга Юріївна; Древаль, Ольга Юрьевна; Dreval, Olha Yuriivna
    У статті проведений аналіз впливу територіальних та інноваційних аспектів на формування промислового кластеру, оскільки підвищення ефективності розвитку території – це одна з найбільших проблем сучасної економіки та менеджменту. В статті розглянута система урахування територіального та інноваційного аспектів формування промислового кластеру. Визначено, що важливою складовою є інституційні зміни, використання відповідних методів та інструментів державного впливу, спрямованих на процес кластеризації на досліджуваних територіях. Особливого значення надається дослідженню впровадження поетапного процесу утворення кластерів. Розкрита потреба в ефективному функціонуванні державного механізму. Представлено статистичні показники розвитку України, на основі яких проаналізовано складові для оцінки потенціалу розвитку території. Зокрема запропонована модель залежності потенціалу території від ряду показників. Досліджено вплив розвитку інноваційного аспекту на формування привабливості регіону. Доведено, що оцінка потенціалу регіону корелює з витратами на інновації в цьому регіоні. Результати дослідження показали, що кластерний підхід дозволяє розглянути та дати опис галузей промисловості, що застосовуються до певної території, та її особливостей. Найчастіше кластери підприємств класифікують за такими параметрами, як географічне розташування, наявність капіталу, близькість постачальників, стан конкурентоспроможності, доступ до спеціалізованих послуг, розвиток трудового потенціалу, наявність спеціалізованих навчальних закладів та дослідницьких організацій, галузева приналежність. Застосування інтегральної оцінки в даному дослідженні дало змогу визначити високоперспективні, середньо перспективні і малоперспективні райони, тобто визначити етапність формування промислових кластерів. Також в статті був проведений аналіз статистичних показників, таких як інноваційна активність промислових підприємств, робоча сила, витрати на наукові дослідження та розробки. Зокрема була визначена наявність співпадіння динаміки змін цих показників. Це є основою для урахування територіальних та інноваційних аспектів при формуванні промислових кластерів.
  • Item
    Аналіз стану європейського ринку Інтернету речей
    (Сумський державний університет, 2021) Захаркіна, Людмила Сергіївна; Захаркина, Людмила Сергеевна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Охрімчук, Є.І.
    У статті проаналізовано ступінь впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема, технології інтернету речей (IoT) в Європі – на всіх рівнях, від окремих осіб та домогосподарств до великих підприємств. Проведена оцінка регіонального розподілу користування Інтернетом по країнам Європи для виявлення залежності з темпами розвитку та рівнем освоєння технологій Інтернету речей. Метою даного дослідження є аналіз рівня освоєння громадянами та підприємствами Європи інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема, стану розвитку та рівень застосування інтернету речей. У процесі дослідження використовувались методи системного та порівняльного аналізу, статистичного дослідження та логічного узагальнення. На основі опрацювання європейської статистичної звітності виявлені розбіжності між ступенем освоєння технологій інтернету речей, так північні та західні регіони мають більш розвинену технологічну базу, ніж південні чи східні регіони. Серед приватних користувачів IoT технологій найбільшою популярністю користуються технологічні рішення для управління електроспоживанням розумного будинку, а серед смарт-приладів для з’єднання з мережею найчастіше обирають користуватись інтернетом на телевізорі. Аналіз користувачів мережі Інтернет вказує на існування цифрового розриву, та його ймовірне збільшення у найближчі кілька років через поступове впровадження послуг 5G Інтернету. За результатами аналізу IT-інфраструктури підприємств Європи виділено найбільш популярні інструменти застосування технології інтернету речей. Аналіз показав, що підприємства Європи найчастіше серед пристроїв та систем, якими можна контролювати або віддалено керувати через Інтернет частіше за все обирають використання розумних лічильників, розумних ламп, розумних термостатів для оптимізації споживання енергії в приміщеннях підприємства. Встановлено, що великі підприємства у більшості використовували пристрої або системи для оптимізації споживання енергії в приміщеннях підприємства, а серед середніх та малих підприємств найчастіше використовувалися інструменти для оптимізації логістики.