Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
18 results
Search Results
Item "Битва вакцин" та "битва за вакцину" як метафоричне поле медійної інформаційної боротьби(Сумський державний університет, 2022) Семенець, О.Із позицій критичного дискурс-аналізу розглянуто використання метафор "битва вакцин", "битва за вакцину" як відображення інформаційної боротьби в медійних дискурсивних практиках доби пандемії Covid-19. Метою розвідки є виявлення специфіки використання цих метафор у дискурсивних практиках українських медіа 2020–2021 рр. проти дискурсивних практик російської пропаганди щодо просування вакцини "Спутник V". В українському медійному середовищі до метафоричного поля залучені дискурсивні стратегії різноаспектного критичного висвітлення процесів винайдення, випробування та виробництва вакцин, їхнього придбання та розподілу, а також організації процесу вакцинації. У російському інформаційному просторі домінують маніпулятивні пропагандистські технології з дискредитації вакцин західного виробництва та виправдання експансії російської федерації в інформаційному та геополітичному просторі. Інформація про вакцину "Спутник V" використовувалася керівництвом РФ як зброя гібридної війни, наділена значним мілітарним змістовим потенціалом.Item Уживання збірних іменників на позначення фауни (на матеріалі публікацій англомовних сайтів новин)(Сумський державний університет, 2021) Ущаповська, Ірина Василівна; Ущаповская, Ирина Васильевна; Ushchapovska, Iryna Vasylivna; Муштай, К.Стаття досліджує сутність збірних іменників, які традиційно визначаються як іменники, що позначають групу предметів або живих істот. На сьогодні велика кількість збірних іменників зустрічається у багатьох різноманітних джерелах: граматичних підручниках для школярів, кросвордах, збірниках наукових працях, публіцистичних текстах тощо. Проте це далеко не повний їх перелік. У вжитку залишилися ті збірні іменники, які пройшли випробування часом в процесі їх історичного розвитку. Незважаючи на те, що збірні іменники досить вживані в розмовній мові, проте більшість з них не включено в сучасні словники, навіть після століть використання. Керівник відділу онлайн-словників Oxford University Press Кетрін Соанс пояснює цей факт так: «Нам знадобляться докази справжнього використання в наших базах даних, перш ніж ми розглянемо можливість додавання їх до одного з наших словників. Тому для більшості іменників немає словникових статей, як – от a murder of crows, вони сприймаються лише як лінгвістичні курйози» (Gale). Завдяки своїй незвичній формі та гумористичному характеру збірні іменники сприймаються як оказіональні авторські одиниці. Цей факт доведено проведеним нами аналізом фактичного матеріалу англомовних сайтів. Базисом утворення збірних іменників на позначення фауни були певні асоціацій та характеристики окремих видів тварин, чим й обумовлюється їх незвичне звучання. Хоч і деякі збірні назви груп тварин були видуманими, вони збагатили лексику сучасної розмовної англійської мови та використовуються у різних публікаціях. Доведено, що в утворенні збірних іменників на позначення фауни максимально застосовуються асоціації пов’язані з формою предмету, якістю, тобто характеристиками тварин та забобонам, а також стилістичні прийоми: алітерація, гра слів та метафора. Актуальність їх використання підтверджено в контексті аналізу публіцистичних статей англомовних сайтів. Корпус збірних іменників на позначення фауни збільшується як за рахунок вторинної номінації, так і за допомогою продуктивних моделей словотворення, зокрема суфіксації. Встановлено, що клас квантифікаторів є відкритим класом слів, склад якого безперервно поповнюється новими збірними іменниками на позначення фауни через зміни екстралінгвістичного характеру, що відбуваються в житті людей.Item Постмодерністська трансформація історичної пам’яті(ДВНЗ "Українська академія банківської справи Національного банку України", 2011) Корж, Г.Формування постмодерністського мислення є актуальним для відродження української культури, визволення її від панування ідеологічних кліше, стереотипів. У статті здійснено аналіз конфігурації історичної пам’яті у контексті постмодерністської парадигми.Item До проблеми хронологічної та жанрової класифікацій літературно-критичної спадщини Юрія Косача(Сумський державний університет, 2017) Гніздицька, М.П.У статті досліджується маловідома літературно-критична спадщина Юрія Косача. Пропонується її хронологічна та жанрова класифікація. Відповідно до життєвого і творчого шляху літературознавця, окреслюються основні періоди його літературно-критичної діяльності. Наголошено, що актуальність дослідження зумовлена майже повним ігноруванням нехудожньої прози Юрія Косача у сучасних дослідженнях і недостатньою увагою до жанрової природи есе в українському літературознавстві. Значна увага приділяється сучасним принагідним дослідженням літературно-критичного доробку Юрія Косача. На основі аналізу наукових студій Соломії Павличко, Р. Радишевського, Г. Грабовича, Я. Поліщука, М. Ільницького, С. Романова робиться спроба хронологічної систематизації та жанрової класифікації літературно-критичної спадщини Юрія Косача. Звернено увагу на те, що есеїстика Юрія Косача є складним відбиттям літературознавчих концепцій письменника, його світоглядно-ідеологічних борінь, естетичних орієнтацій, проявленням змін і хитань в особистих пріоритетах. З’ясовано, що його літературно-критична спадщина піддається чіткій диференціації в межах трьох періодів його творчості.Item Rhizoma vs radix vs hyphe: рівні розуміння мереж(Сумський державний університет, 2017) Книш, І.З’ясовано етимологічну невідповідність метафоричного вживання поняття “ризома”, запозиченого Ж. Дельозом і Ф. Гваттарі з біології, яке б мало слугувати підгрунтям і формою для реалізації їхнього “номадологічного проекту”. Здійснено аналіз термінів “rhizoma”, “radix”, “hyphe”, отримано підстави стверджувати, що більш доречним є саме третій термін. Доведено, що Ж. Дельоз і Ф. Гваттарі, чітко та правильно визначаючи і даючи грунтовні характеристики нелінійних утворень, невдало обрали ризому як метафору. На прикладі мережі Internet розглянуто процеси, які відбуваються у нелінійних утвореннях, та проаналізовано відповідні метафори. Доведено, що мережні утворення змінюють середовище, при цьому у людській свідомості відбувається зміна розуміння стосовно цього утворення. Засвідчено, що у “гіфі” переплітаються як горизонтальні, так і вертикальні зв’язки, які є нелінійними, на противагу лінійному “кореню”, який відображає вертикальні та лінійні зв’язки, а також “ризомі”, яка охоплює горизонтальні (міжвидові) та площинні зв’язки. Обгрунтовано, що для визначення і пояснення сучасного стану мережі доцільно вживати термін “гіфа”, на противагу ранньому Internetу, який можна схарактеризувати як “радікс” та “ризому”. Проаналізовано принципи зв’язку і гетерогенності, множинності, незначущого розриву, картографії та декалькоманії, застосовані Ж. Дельозом і Ф. Гваттарі для характеристики ризоми. Доведено, що з огляду на необхідність пояснення процесів, які відбуваються у нелінійних утвореннях, притаманних некласичному періоду розвитку наукового знання, зокрема кіберпростору першого порядку, більш адекватним видається поняття “радікс”; для нелінійних процесів, тобто кіберпростору другого порядку (який ми визначаємо як гіфпростір) постнекласичного періоду, придатний термін “гіфа” замість запропонованого Ж. Дельозом і Ф. Гваттарі поняття “ризома”. З’ясовано, що дослідники, чітко і правильно визначаючи нелінійні процеси та даючи їх докладні характеристики, невдало обрали як метафору “ризома”. Уважаємо за доцільне в цьому контексті вживати метафору “гіфа”. Зазначено, що процеси, які відбуваються у синергетиці, також характерні й для гіфпростору, тобто являють собою нелінійні структури.Item Лексична репрезентація ядерного смислового компонента «danger/небезпека» в мовленнєвому акті «застереження» в англомовному політичному дискурсі(Сумський державний університет, 2016) Суховецька, Л.В.Стаття фокусує увагу навколо мовленнєвого акту з інтенцією застереження в англомовному політичному дискурсі. Після ретельного аналізу наукової літератури автор доходить висновку, що ключовим конституентом у семантичній структурі аналізованого мовленнєвого акту виступає компонент danger/небезпека. Було підтверджено, що цей мовленнєвий акт має самостійний статус. Виявлений корпус лексики, що актуалізує компонент danger/небезпека, розподілено на два прошарки: раціональний та образно-експресивний. Перший прошарок утворюється прямою номінацією danger та похідним від неї прикметником dangerous; лексичними одиницями, в яких сема danger/небезпека закріплена в словникових дефініціях; лексичними одиницями з високим ступенем абстрактності й здатністю до когнітивного переосмислення. До образно-експресивного способу номінації належать прецедентні ситуації, алюзії, фразеологізми та метафори.Item Мовна реалізація проблематики вищої освіти на шпальтах українських газет(Сумський державний університет, 2016) Серебрянська, Ірина Миколаївна; Серебрянская, Ирина Николаевна; Serebrianska, Iryna MykolaivnaСтаття присвячена аналізу мовних засобів репрезентації вищої освіти в Україні в умовах її реформування. На підставі моніторингу текстів провідних українських періодичних видань виділено основні лексико-семантичні групи освітньої лексики, проаналізовано особливості їх функціонування й конотативного наповнення відповідно до проблематики журналістських текстів та соціально-політичних умов в країні. Особлива увага приділена образним номінаціям освітніх явищ. Аналіз мовних засобів реалізації проблематики вищої освіти в українських мас-медіа, їх емоційного та оцінного забарвлення дає можливість створити повну картину сучасного її стану та ставлення представників суспільства до подій, що відбуваються.Item Синтаксис і метафора в поетичному тексті(Сумський державний університет, 2015) Цолін, Д.В.У статті розглядається питання кореляції метафори і синтаксису в поетичному дискурсі у двох типах віршування – архаїчному, орієнтованому на синтаксичні моделі паралельному вірші, та більш пізній поезії, що не прив’язана до певних синтаксичних структур. У якості матеріалу для дослідження обрано біблійну давньоєврейську поезію, її парафрази арамейською мовою, створені в добу пізньої античності, та літургійну юдейську поезію арамейською мовою IV-VIII ст. Висновки статті стосуються теорії поетичного синтаксису, а також синтаксичної реалізації метафори в поетичному тексті.Item Помилки і втрати у закадровому перекладі художнього фільму(Сумський державний університет, 2015) Дубовий, К.В.У статті розглядаються труднощі закадрового перекладу, в результаті яких виникають помилки і втрати. Часті втрати у перекладі гри слів, метафор, текстів пісень позбавляють кінофільм закладеної в нього образності. Причинами помилок можуть стати: неуважність перекладача, редактора або акторів у процесі озвучування; відсутність фінальної стадії редагування, на якій переклад звіряють із відеорядом; хибний вибір перекладацького еквіваленту або використання недоречних трансформацій; складнощі та втрати у перекладі реалій та безеквівалентної лексики через неможливість ввести в перекладений кінодіалог пояснення і коментарі. Перекладач кіносценарію повинен усвідомлювати, що його робота є творчою, оскільки він працює з видом тексту, наближеним до художнього.Item Система тропів у поезії Богдана Лепкого першого періоду поетичної творчості (1890–1899 рр.)(Сумський державний університет, 2015) Пазюк, Р.В.У статті проаналізовано поетичний спадок Б. Лепкого першого періоду творчості (1890–1899 рр.) в аспекті тропіки. Термін ,,троп” як родове поняття в сучасному літературознавстві не дискутується, у той же час його видове розмаїття досі не має єдиного підходу до вивчення. Для комплексного аналізу віршів Б. Лепкого за основу взята класифікація, запропонована А. Ткаченком, яка видається найбільш логічною та деталізованою. Суперечливі аспекти доповнені твердженнями інших науковців. Результати статистичного обстеження металогічної мови Б. Лепкого засвідчують, що її основу становлять порівняння та метафори. Останні переважно утворені шляхом перенесення ознаки з ,,живого” на ,,неживе”. Епітетні пари здебільшого представлені загальновживаними (фольклорними) зразками, однак фіксуємо й приклади оказіональних конструкцій. Найменш продуктивними у доробку поета виявились метонімія та гіпербола. Іронічне мовлення Б. Лепкий апробував лише один раз. Загалом можна стверджувати про добре чуття мови у поета та майстерне використання її семантичного потенціалу.