Система тропів у поезії Богдана Лепкого першого періоду поетичної творчості (1890–1899 рр.)

Abstract

У статті проаналізовано поетичний спадок Б. Лепкого першого періоду творчості (1890–1899 рр.) в аспекті тропіки. Термін ,,троп” як родове поняття в сучасному літературознавстві не дискутується, у той же час його видове розмаїття досі не має єдиного підходу до вивчення. Для комплексного аналізу віршів Б. Лепкого за основу взята класифікація, запропонована А. Ткаченком, яка видається найбільш логічною та деталізованою. Суперечливі аспекти доповнені твердженнями інших науковців. Результати статистичного обстеження металогічної мови Б. Лепкого засвідчують, що її основу становлять порівняння та метафори. Останні переважно утворені шляхом перенесення ознаки з ,,живого” на ,,неживе”. Епітетні пари здебільшого представлені загальновживаними (фольклорними) зразками, однак фіксуємо й приклади оказіональних конструкцій. Найменш продуктивними у доробку поета виявились метонімія та гіпербола. Іронічне мовлення Б. Лепкий апробував лише один раз. Загалом можна стверджувати про добре чуття мови у поета та майстерне використання її семантичного потенціалу.В статье проанализировано поэтическое наследие Б. Лепкого первого периода творчества (1890–1899 гг.) в аспекте тропики. Термин ,,троп” как родовое понятие в современном литературоведении не обсуждается, в то же время до сих пор нет единого подхода к изучению его видового разнообразия. Для комплексного анализа стихов Б. Лепкого применена классификация, предложенная А. Ткаченко, которая, на наш взгляд, наиболее логична и детализирована. Противоречивые аспекты дополнены утверждениями других ученых. Результаты статистического обследования металогического языка Б. Лепкого свидетельствуют, что его основу составляют сравнения и метафоры. Последние преимущественно образованы путем переноса признака с ,,живого” на ,,неживое”. Эпитетные пары в основном представлены общеупотребляемыми (фольклорными) образцами, однако фиксируем и примеры окказиональных конструкций. Наименее продуктивными в творчестве поэта оказались метонимия и гипербола. Ироническую речь Б. Лепкий апробировал только один раз. В общем можно утверждать, что поэт хорошо чувствовал язык и мастерски использовал его семантический потенциал.The article analyzes B. Lepky’s poetic legacy of creativity’s first period (1890–1899 years) in aspects of stylistic devices. The term ,,trope” is not discussed as a generic term in the modern literary criticism, at the same time there is still no unified approaches to the study of its species diversity. For a comprehensive analysis of B. Lepky’s poems we used the classification proposed by A. Tkachenko, which we consider as the most consequent and detailing. Contradictory aspects supplemented with assertions of other scientists. The results of the statistical examonation of B. Lepky’s metalogical language show that it based on comparison and metaphors. Metaphors are mainly based on transferring trait from ,,live” to ,,inanimate”. Epithet couples are mainly represented by common (folklore) samples, but occasional examples are also fixed. At least productive in the work of the poet were metonymy and hyperbole. Ironic speech was tested by B. Lepky only once. In general it can be argued that the poet felt language good and used it’s semantic potential masterfully.