Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
11 results
Search Results
Item До епістолярію Костя Мацієвича й Андрія Ніковського у 1920-1921 рр.(Сумський державний університет, 2022) Власенко, Валерій Миколайович; Власенко, Валерий Николаевич; Vlasenko, Valerii MykolaiovychУ опублікованих документах (листи, телеграми), що зберігаються у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, йдеться про діяльність Міністерства закордонних справ УНР та Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Румунії в особі їх керівників - Андрія Ніковського та Костянтина Мацієвича. Документи охоплюють період з 7 квітня 1920 р. до 21 листопада 1921 р. та стосуються широкого кола проблем зовнішньої політики напередодні та в перші роки еміграції Уряду УНР.Item Українські націоналісти Карпатського краю ОУН та румунське підпілля (1940-і – початок 1950-х рр.): співпраця в умовах протистояння тоталітарним режимам(Сумський державний університет, 2021) Ільницький, В.І.; Огар, А.О.У статті на основі невідомих та маловідомих архівних документів розкриваються особливості діяльності Карпатського краю ОУН у напрямі налагодження контактів із румунським антикомуністичних рухом у 1940-ві – на початку 1950-х рр. Встановлено та описано понад десять основних переходів українських націоналістів на територію Румунії із місією донесення об’єктивної правди про ОУН і УПА та залучення румунських підпільників до спільної боротьби. Доведено, що навіть часткова результативність таких рейдів давала вагомий ефект, оскільки формувала об’єктивне уявлення про український визвольний рух, демонструвала можливість боротьби із радянським тоталітаризмом. Хоча нам й не вдалося віднайти фактів спільної боротьби українських та румунських антикомуністичних структур (правда, мав місце факт індивідуальної участі: у підпіллі Карпатського краю діяло декілька румун), але сам факт перемовин, домовленостей, обмін матеріальними, продуктовими цінностями, інформацією, засвідчило взаємне визнання та розуміння необхідності спільної боротьби. Відтак попри усі складнощі український визвольний рух вцілому вдало спростовував міфи, створені радянською ідеологічнопропагандистської машиною, зумів донести до населення сусідніх держав (Румунії) необхідність, а головне – можливість, серйозного спротиву, і багаторічна діяльність українського націоналістичного підпілля стала яскравим підтвердженням цього. Саме це, на нашу думку, і стало однією із передумов для розгортання Руху Опору радянській тоталітарній системі у країнах Центрально-Східної Європи.Item Розшук та розробка радянськими силовими органами українських націоналістів на території Румунської Народної Республіки (1955–1957)(Сумський державний університет, 2021) Ільницький, В.І.; Михаць, Р.М.Стаття присвячена розкриттю невідомого аспекту – роботі радянських спеціальних служб з виявлення, розробки та затримання колишніх учасників ОУН і УПА на території Румунської народної республіки. Оскільки потенційно небезпечними радянська система вважала навіть тих націоналістів, які емігрували за кордон, то після ліквідації українського організованого руху опору продовжувався їхній пошук. При цьому після виявлення таких осіб, в основному колишніх керівників і членів націоналістичного підпілля Чернівеччини, складався детальний план їхньої розробки. Головна роль у цьому процесі відводилася агентурі, яка реалізовувала найбільш складні оперативні комбінації радянських силовиків. Сприяла ефективному розшуку, розробці й арешту українських націоналістів вдало налагоджена ще з 1940-х рр. співпраця силовиків СРСР і Румунської народної республіки.Item Склад і структура Спеціальної служби інформації Румунії (за матеріалами архівно-слідчої справи Г. Порохівського)(Сумський державний університет, 2020) Власенко, Валерій Миколайович; Власенко, Валерий Николаевич; Vlasenko, Valerii Mykolaiovych; Мурашко, К.О.У статті йдеться про румунську спецслужбу - Спеціальну службу інформації (ССІ), що діяла з середини 1920-х рр. до 1944 р. На основі архівнослідчої справи Гната Порохівського, що зберігається у Галузевому державному архіві Служби безпеки України, охарактеризовано структуру та склад спецслужби. Висвітлена участь Г. Порохівського у розбудові румунської спецслужби. Проаналізовано зміни у структурі ССІ напередодні та в роки Другої світової війни.Item До біографії Амета Озенбашли(Сумський державний університет, 2019) Власенко, Валерій Миколайович; Власенко, Валерий Николаевич; Vlasenko, Valerii Mykolaiovych; Бондаренко, М.О.У статті йдеться про одного із лідерів кримськотатарського національного руху першої половини ХХ ст. Амета Озенбашли. Охарактеризована його діяльність в період національно-визвольних змагань 1917-1920 рр., зокрема участь у скликанні й організації І Курултаю кримськотатарського народу. За матеріалами архівно-слідчої справи Г. Порохівського, що зберігається в Галузевому державному архіві Служби безпеки України, висвітлено невідомі сторінки його біографії - перебування в Криму та Румунії у 1943-1944 рр. Приділено увагу питанню взаємовідносин А. Озенбашли з румунською Спеціальною службою інформації, яка допомогла йому й іншим кримськотатарським біженцям переїхати до Румунії. С, the Crimea, the Crimean Tatars, Milliy Fyrqa, Romania, Hnat Porokhovsky.Item Українська еміграція в країнах Південно-Східної Європи і Всеукраїнський національний конгрес(Сумський державний університет, 2017) Власенко, Валерій Миколайович; Власенко, Валерий Николаевич; Vlasenko, Valerii MykolaiovychУ статті охарактеризовано участь українських емігрантів з країн Південно-Східної Європи в об’єднавчому емігрантському русі. Визначена роль провідних діячів еміграції у створенні Всеукраїнського національного центру. Проаналізована діяльність лідера української еміграції в Румунії К. Мацієвича з підготовки Всеукраїнського національного конгресу.Item Радикально-націоналістичне середовище міжвоєнної української еміграції в Південно-Східній Європі(Сумський державний університет, 2016) Власенко, Валерій Миколайович; Власенко, Валерий Николаевич; Vlasenko, Valerii MykolaiovychОхарактеризовано радикально-націоналістичне середовище української політичної еміграції у трьох балканських країнах - Болгарії, Румунії та Югославії. Визначено основні його структурні одиниці - місцеві осередки Організації українських націоналістів та Український фашистський здвиг. Перші діяли в Болгарії та Югославії, другий - лише в Югославії. Проаналізовано діяльність Українського товариства «Просвіта» в Загребі та Українського культурного об’єднання в Болгарії, які перебували під впливом ОУН. В українському емігрантському середовищі в Румунії ОУН не спромоглася створити власні осередки. Вони діяли лише на етнічних українських землях - у Північній Буковині та частині Бессарабії. Розглянуто взаємовідносини різних середовищ української політичної еміграції в регіоні.Item Консервативно-гетьманське середовище міжвоєнної української еміграції в країнах Південно-Східної Європи (1918-1939 рр.)(Сумський державний університет, 2015) Власенко, Валерій Миколайович; Власенко, Валерий Николаевич; Vlasenko, Valerii MykolaiovychОхарактеризовано консервативно-гетьманське середовище української політичної еміграції у трьох балканських країнах – Болгарії, Румунії та Югославії. Визначено основні структурні одиниці емігрантського монархічного руху в цьому регіоні Європи – Український союз хліборобів-державників та Українське національне козацьке товариство. Перша політична організація мала вплив переважно в Румунії та Югославії, друга – в Болгарії. Обидві були ініціаторами створення таких громадських організацій, як Союз українських хліборобів та Українська громада в Бухаресті, Українське культурне об’єднання в Болгарії, Союз хліборобів України в Сербії. Проаналізовано взаємовідносини представників консервативно-гетьманського та національно-демократичного середовищ української еміграції у регіоні.Item Національно-демократичне середовище міжвоєнної української еміграції в країнах Південно-Східної Європи(Сумський державний університет, 2016) Власенко, Валерій Миколайович; Власенко, Валерий Николаевич; Vlasenko, Valerii Mykolaiovych; Гузун, В.Охарактеризовано національно-демократичне середовище української політичної еміграції у трьох балканських країнах - Болгарії, Румунії та Югославії. Визначено основні структурні одиниці емігрантського уенерівського руху в цьому регіоні Європи - українські громади та комітети. Проаналізовано діяльність громадсько-політичних і наукових інституцій, через які прихильники Державного Центру УНР діяли в емігрантському середовищі - Братство української державності, Закордонне бюро Української радикально-демократичної партії, Український республікансько- демократичний клуб, Українська головна еміграційна рада, Український науковий інститут у Варшаві. Розглянуто взаємовідносини національно- демократичного середовища української еміграції з державними інституціями Польщі та країн-реципієнтів регіону.Item До історії ОУН в Румунії (за матеріалами архівно-слідчої справи Г. Порохівського)(Сумський державний університет, 2015) Власенко, Валерій Миколайович; Власенко, Валерий Николаевич; Vlasenko, Valerii Mykolaiovych; Сапсай, О.В.Стаття присвячена історії Організації українських націоналістів у Румунії взагалі та Буковині зокрема наприкінці 1930-х - на початку 1940-х рр. Охарактеризована діяльність окремих представників ОУН крізь призму показів її політичного опонента, представника військового міністра УНР в Румунії Гната Порохівського у кримінальній справі про «контрреволюційну» діяльність.