Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
11 results
Search Results
Item Цифрові навички: виклики та можливості(Сумський державний університет, 2024) Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn HryhorovychМатеріали збірника присвячені пошуку системного вирішення проблем у сфері розвитку цифрової компетентності фахівців цифрової економіки та бізнес-лідерів, цифрової трансформації економіки та державного управління, розвитку суспільства в умовах цифрового переходу, цифровій освіті та систем штучного інтелекту в економіці, які обговорювалися на науковій онлайн-конференції “Цифрові навички: виклики та можливості” (Суми, 5 червня 2024 р.), яку проведено в рамках проєкту Еразмус+ напряму Жан Моне (Модуль) 101127435 – EU_DIGIT “Розвиток цифрових компетентностей фахівців цифрової економіки та бізнес-лідерів: кращі європейські практики для України”. Видання розраховане на науковців, викладачів, студентів закладів вищої освіти, аспірантів, докторантів та інших зацікавлених осіб.Item Соціально-економічні виклики в умовах цифровізації суспільних відносин(Сумський державний університет, 2022) Захаркін, Олексій Олександрович; Zakharkin, Oleksii Oleksandrovych; Захаркіна, Людмила Сергіївна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Гриценко, Лариса Леонідівна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Боронос, Володимир Миколайович; Boronos, Volodymyr Mykolaiovych; Басанцов, Ігор Володимирович; Basantsov, Ihor Volodymyrovych; Плікус, Ірина Йосипівна; Plikus, Iryna Yosypivna; Охрімчук, Євгеній Ігорович; Okhrimchuk, Yevhenii Ihorovych; Новіков, Володимир Миколайович; Novikov, Volodymyr Mykolaiovych; Тверезовська, Олеся Ігорівна; Tverezovska, Olesia Ihorivna; Чепурко, Вікторія Олександрівна; Chepurko, Viktoriia Oleksandrivna; Мартим'янов, А.С.; Могилка, Д.С.Об’єкт дослідження: процеси реалізації сучасних фінансових технологій в умовах цифрової економіки, теоретичні, методологічні та методичні засади розвитку ринку електронних послуг для бізнесу. Метою роботи є аналіз сучасних цифрових технологічних рішень, що використовуються в сфері фінансових відносин та є наслідком глобальної цифровізації економіки. Методами дослідження є: системно-структурний метод, логічний метод, порівняльний аналіз, метод прогнозування, графічний аналіз. Результатом роботи є визначення тенденцій розвитку сучасних фінансових технологій в умовах цифровізації суспільства та перспектив подальшого їх поширення. Новизна результатів роботи: удосконалено теоретико-методичні засади визначення впливу сучасних інформаційних технологій на діяльність бізнесу в контексті активного прояву цифровізації та транспарентності суспільних відносин. Набули подальшого розвитку механізми впровадження нових методів ведення своєї діяльності фінансовими інститутами на основі інтеграції фінансових інструментів та цифрових технологій. Взаємозв’язок з іншими роботами: окремі результати доповідалися на науково-практичних конференціях, публікувалися в наукових виданнях. Рекомендації по використанню результатів роботи: на підставі проведеного дослідження можуть бути обґрунтовані методичні підходи до реалізації інноваційних напрямів діяльності не лише для фінансових інститутів, а й для бізнесу на основі глобальної цифрової трансформації суспільства. Галузь застосування: 70.22 – «Консультування з питань комерційної діяльності й керування»; 72.20 «Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук». Значущість роботи i висновки: обґрунтовано, що концепція інформаційної економіки полягає в тому, що суспільство активно використовує знання та просуває освіту як основний елемент сучасної економіки. Окрім цього, більш важливим стає здатність швидко генерувати, обробляти та поширювати доступну інформацію, залучаючи її також до практичного використання. Прогнозні припущення про розвиток об’єкту дослідження: подальше дослідження взаємозв’язку процесів цифровізації, розвитку фінансових технологій з іншими економічними та суспільними категоріями.Item Фундаментальні основи фазового переходу до адитивної економіки: від проривних технологій до інституційної соціологізації рішень(Сумський державний університет, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Горобченко, Тетяна Вікторівна; Horobchenko, Tetiana Viktorivna; Часник, Ольга Олександрівна; Chasnyk, Olha Oleksandrivna; Завдов'єва, Юлія Миколаївна; Zavdovieva, Yuliia Mykolaivna; Терещенко, Владислав Сергійович; Tereshchenko, Vladyslav Serhiiovych; Стародуб, Ігор Андрійович; Starodub, Ihor Andriiovych; Панченко, Андрій Андрійович; Panchenko, Andrii Andriiovych; Скрипка, Євген Олександрович; Skrypka, Yevhen Oleksandrovych; Кириленко, Максим Вікторович; Kyrylenko, Maksym Viktorovych; Чорна, Я.В.; Ніколаєв, С.О.Об’єктом дослідження є системний комплекс теоретичних засад та практичного динамічно побудованого інструментарію і рекомендацій, пов’язаних із забезпеченням фазового переходу до адитивної економіки. Метою дослідження є розробка науково-методичного комплексу та практичного інструментарію щодо проривного переходу України до моделі цифрової економіки на основі обґрунтування впровадження проривних технології (штучного інтелекту, Інтернету речей, нових матеріалів, альтернативної енергетики, сучасних агротехнологій, цифрових бізнес-платформ, 3D-принтингу, «розумних» мереж, хмарних технологій, ефективного транспорту і логістики, ін.).Item Сталий розвиток та ресурсна безпека: від проривних технологій до цифрової трансформації економіки України(Сумський державний університет, 2022) Кубатко, Олександр Васильович; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Ковальов, Богдан Леонідович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Литвиненко, Світлана Миколаївна; Lytvynenko, Svitlana Mykolaivna; Бондар, Тетяна Вікторівна; Bondar, Tetiana Viktorivna; Півень, Владислав Сергійович; Piven, Vladyslav Serhiiovych; Химченко, Юрій Володимирович; Khymchenko, Yurii Volodymyrovych; Яременко, А.Г.; Степаненко, Є.С.; Пономаренко, І.О.; Тарасов, В.А.Об’єктом дослідження – процеси, пов’язані з забезпеченням сестейнового розвитку, ресурсної та економічної безпеки національної економіки. Мета роботи – розробка науково-методичного комплексу та практичного інструментарію щодо переходу України до моделі адитивної економіки на основі обґрунтування впровадження проривних технології та цифрової трансформації, що забезпечує прогресивний соціальний розвиток, ресурсну безпеку країни, високу конкурентоздатність національної економіки. Отримано дані апробації методики оцінювання ефективності цифрових трансформацій щодо забезпечення сестейнового (сталого) розвитку. Зокрема, отримано дані щодо результатів впливу цифрових і нецифрових чинників на показники економічного, соціального та екологічного розвитку для країн ОЕСР в 2004-2018 рр. Сформовано систему розрахункових алгоритмів, методів та моделей для обґрунтування управлінських рішень щодо цифрової трансформації секторів національної економіки та рекомендацій щодо їх реалізації у просторі та часі, яка містить алгоритм прийняття управлінського рішення і механізм реалізації управлінських рішень щодо цифрової трансформації соціально-економічних та екологічних систем. Сформовано базу даних результатів оцінювання ефектів поширення проривних технологій в соціально-економічних системах на основі розрахованих значень по 6-х групам динамічних показників у 2017-2022 рр. Розроблено прикладні методичні підходи щодо оцінювання узгодженості протікання процесів між елементами структур в еколого-економічних рядах на різних рівнях соціо-економічних систем, у яких, на відміну від існуючих, враховано трендову та циклічну складові динаміки, з метою виявлення провідних та наслідуючих підсистем національної економіки. Розроблено інструментарій забезпечення інноваційного сестейнового розвитку економічних систем на основі урахування економічних, технологічних, екологічних та соціальних флуктуацій, який містить стратегію мінімізації впливу основних факторів уразливості соціально-економічних систем.Item Сталий розвиток та ресурсна безпека: від проривних технологій до цифрової трансформації економіки України(Сумський державний університет, 2023) Кубатко, Олександр Васильович; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Ковальов, Богдан Леонідович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Литвиненко, Світлана Миколаївна; Lytvynenko, Svitlana Mykolaivna; Бондар, Тетяна Вікторівна; Bondar, Tetiana Viktorivna; Півень, Владислав Сергійович; Piven, Vladyslav Serhiiovych; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika Kostiantynivna; Пономаренко, Ігор Олександрович; Ponomarenko, Ihor Oleksandrovych; Яременко, А.Г.; Розгон, Ю.О.; Міщенко, Я.Ю.; Нікуліна, М.П.; Маслій, М.Ю.; Тарасов, В.А.; Боруха, А.В.; Харченко, Д.В.; Степаненко, Є.С.; Треус, Алла Анатоліївна; Treus, Alla AnatoliivnaОб’єкт дослідження – процеси, пов’язані із забезпеченням сестейнового розвитку, ресурсної та економічної безпеки національної економіки. Предмет наукової роботи: економічні відносини, що виникають між суб’єктами господарювання у системі забезпечення сестейнового розвитку, ресурсної безпеки з урахуванням проривних технологій та цифрової трансформації економіки України. Мета роботи – розроблення науково-методичного комплексу та практичного інструментарію щодо переходу України до моделі адитивної економіки на основі обґрунтування впровадження проривних технологій та цифрової трансформації, що забезпечує прогресивний соціальний розвиток, ресурсну безпеку країни, високу конкурентоспроможність національної економіки. Методи дослідження – аналізу і синтезу, компоративний, стохастичний, багатофакторний регресійний аналіз, бібліометричний аналіз SciVal (Elsevier) пакетами VOSViewer для БД Scopus, оцінювання фіксованих та випадкових ефектів GLS регресії, системний аналіз. Розроблені та апробовані методичні підходи щодо оцінювання впливу цифровізації на ВВП як індикатор сталого розвитку та встановлено, що доступ до Інтернету, як економетричний інструмент досягнення цифровізації та зниження трансакційних витрат, має статистично значущий вплив на ВВП на душу населення. Удосконалена методика оцінювання ефектів поширення проривних технологій в соціально-економічних системах, отримано масив даних результатів оцінювання ефектів та встановлено характер цифрової трансформації України у 2017-2022 рр. Удосконалені науково-методичні підходи щодо обґрунтування драйверів економічного зростання (індикатор цілей Сталого розвитку № 8 "Гідна праця та економічне зростання"), у яких на відміну від існуючих, на основі економетричних тестів Чоу, теста Квандта – Ендрюса та теста Бая – Перрона, побудовано економіко-математичну модель та емпірично доведено, що економічна свобода позитивно впливає на ВВП на душу населення, а збільшення кількості людських ресурсів в науці і техніці є стимулюючим фактором (драйвером).Item Фундаментальні основи фазового переходу до адитивної економіки: від проривних технологій до інституційної соціологізації рішень(Сумський державний університет, 2023) Мельник, Леонід Григорович; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Генс, Люк Юлес Й; Hens, Liuk Yules Y; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Dehtyarova, Iryna Borysivna; Гончаренко, Олексій Сергійович; Honcharenko, Oleksii Serhiiovych; Гриценко, Павло Валерійович; Hrytsenko, Pavlo Valeriiovych; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Лукаш, Ольга Анатоліївна; Lukash, Olha Anatoliivna; Дериколенко, Анна Олександрівна; Derykolenko, Anna Oleksandrivna; Денисенко, Павло Анатолійович; Denysenko, Pavlo Anatoliiovych; Козлов, Дмитро Валерійович; Kozlov, Dmytro Valeriiovych; Кобизський, Денис Сергійович; Kobyzkyi, Denys Serhiiovych; Панченко, Андрій Анатолійович; Panchenko, Andrii Anatoliiovych; Стародуб, Ігор Андрійович; Starodub, Ihor Andriiovych; Переход, Євген Анатолійович; Perekhod, Yevhen Anatoliiovych; Хілько, Євгеній Вікторович; Khilko, Yevhenii Viktorovych; Терещенко, Владислав Сергійович; Tereshchenko, Vladyslav Serhiiovych; Ніколаєв, С.О.; Попов, В.С.; Нікуліна, М.П.; Кириленко, М.В.; Скрипка, Євген Олександрович; Skrypka, Yevhen Oleksandrovych; Ткаченко, О.М.; Чорна, Я.В.; Мандрика, В.А.; Розгон, Ю.В.Об’єктом дослідження є системний комплекс теоретичних засад та практичного динамічно побудованого інструментарію і рекомендацій, пов’язаних із забезпеченням фазового переходу до адитивної економіки. Метою дослідження є розробка науково-методичного комплексу та практичного інструментарію щодо проривного переходу України до моделі цифрової економіки на основі обґрунтування впровадження проривних технології (штучного інтелекту, Інтернету речей, нових матеріалів, альтернативної енергетики, сучасних агротехнологій, цифрових бізнес-платформ, 3D-принтингу, "розумних" мереж, хмарних технологій, ефективного транспорту і логістики, ін.). Відповідно до поставленої мети в роботі поставлено такі завдання: розробити концепції (теоретико-методологічні підходи, базові гіпотези, принципи, методи, інструменти) обґрунтування проривного фазового переходу до моделі адитивної (цифрової) економіки; проаналізувати проблемні вузли та успішні практики (у т.ч., зарубіжні) переходу до моделі адитивної економіки; розробити рекомендації щодо інституційної соціологізації трансформаційних рішень та активізації потенціалу самоорганізації населення та бізнес-структур "адитивної" цифрової економіки; сформувати системи показників та критеріїв їх кількісного визначення для оцінки динаміки стану соціально-економічних та екологічних систем; обґрунтувати та апробувати такі методики: 1) оцінки ефективності переходу господарських систем до адитивних способів виробництва; 2) оцінки ефектів вірусної природи поширення проривних технологій в господарських системах; 3) обґрунтування інструментарію забезпечення проривного фазового переходу економічних систем до господарювання на засадах індустрій 3.0, 4.0 та 5.0. Методи дослідження – методи порівняльного, багатофакторного, економіко-статистичного, формльно-логічного та системно-структурного аналізу. Вирішення поставлених завдань було здійснено на основі аналізу закордонного досвіду, зокрема країн ЄС, а також успішних практик в Україні.Item Цифрові фінансові послуги в умовах формування цифрової економіки(Сумський державний університет, 2024) Семеног, Андрій Юрійович; Semenoh, Andrii YuriiovychДисертація присвячена вирішенню наукової задачі, що полягає в розробленні теоретико-методологічних засад і методичного підґрунтя розвитку сфери цифрових фінансових послуг в умовах формування цифрової економіки. У дисертації узагальнено діалектичні підходи та інституціональні засади розвитку інформаційного суспільства, визначено складові теоретичної моделі інтернет-економіки як передумови формування цифрової економіки. Шляхом теоретичного аналізу та систематизації наукових джерел охарактеризовано складові компоненти та фактори розвитку цифрової економіки, що дало змогу обґрунтувати та визначити її сутність як різновиду економіки, що передбачає процес створення та передачі цифрової послуги або продукту як результату інноваційного поєднання цифрових даних, цифрових технологій і людського капіталу, які здійснюються мережевими компаніями й цифровими платформами та екосистемами. Узагальнення підходів науковців до змістових характеристик базових понять дослідження дозволило обґрунтувати сутність, види, мету та способи функціонування цифрових платформ в умовах формування цифрової економіки; визначити складові успішності цифрових платформ; навести порівняльну характеристику та основні функції цифрових платформ; окреслити роль цифрових платформ як фактору трансформації бізнесу в умовах цифрової економіки. У роботі здійснено компаративний аналіз світових рейтингів цифрової економіки, виявлено країни, що займають найвищі показники в рейтингах. Проведено аналіз базових інфраструктурних елементів сформованості цифрової економіки у країнах світу (розвиток ІКТ сфери та е-комерції). Досліджено технології, що формують контур цифрової економіки країн світу (блокчейн, інтернет речей, штучний інтелект, великі дані, хмарні технології). Розроблено структурно-логічну схему впливу підривних цифрових технологій на суб’єктів економічної діяльності (виробників і споживачів товарів та послуг) з позицій переваг і можливостей та потенційних ризиків. Проаналізовано стан розвитку цифрової економіки в Україні. На основі методу розрахунку індексних інтегральних показників, що охоплюють індикатори розвитку ІКТ-сектору, стан розвитку цифрової інфраструктури, рівень цифровізації бізнесу, цифрової культури та навичок в країні, здійснено комплексну оцінку рівня сформованості цифрової економіки в Україні. На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури уточнено категорію «послуга» та визначено її характерні особливості. Представлено характеристику видів послуг залежно від різних критеріїв класифікації. Схарактеризовано сервіс як додаткову цінність послуги для клієнта, що визначається рівнем обслуговування, обсягом додаткових послуг та продуктів в межах надання основної послуги. Акцентовано, що сучасним трендом є конвергенція сфер послуг та виробництва матеріальних продуктів. Теоретично обґрунтовано сутність цифрових послуг як виду економічної діяльності щодо купівлі-продажу інтегрованого сервісно-цифрового продукту у формі цифрової транзакції, в основу якого покладено створення та розподіл цінності для споживача у матеріальній чи нематеріальній формі за допомогою цифрових технологій. Розроблено структурно-логічну схему формування попиту та пропозиції на цифрові послуги. Проведено порівняльний аналіз цифрових і традиційних послуг. Запропоновано теоретичну модель дизайну цифрової послуги, яка охоплює питання впливу на бізнес-середовище, взаємодію зі споживачами та рівень використовуваних технологій за критеріями: спосіб доставки, рівень зрілості, еластичність, спосіб монетизації. У дослідженні визначено сутність поняття «фінансові послуги» як виду економічної діяльності щодо купівлі-продажу фінансового продукту, пов’язаного з рухом фінансових активів (ресурсів), в основі якого споживча цінність у матеріальній чи нематеріальній формі, що виникає як результат спільної взаємодії суб’єктів ринку фінансових послуг. Запропоновано дворівневу концептуальну модель їх надання. Проаналізовано ознаки фінансових послуг, перелік яких запропоновано розширити ознаками сервісних якостей при наданні сучасних фінансових послуг. Досліджено генезис, еволюцію та сутність фінансових технологій (фінтеху). Здійснено розмежування категорій «електронні фінанси», «цифрові фінанси» та «фінтех». Наведено складові фінтех-екосистеми. Проаналізовано країни за рівнем розвитку фінтех-складових. На основі аналізу міжнародних рейтингів визначено зв’язок між розвитком фінтеху та рівнем цифровізації країн світу. За допомогою кластерного аналізу наукових публікацій охарактеризовано сутність цифрових фінансових послуг як виду економічної діяльності в умовах цифрової економіки, що стосується купівлі-продажу фінансових послуг (продуктів) у формі цифрової транзакції, в основу якого покладено процес створення та розподілу цінності для споживача у матеріальній чи нематеріальній формі за допомогою цифрових технологій, що виникає як результат спільної взаємодії суб’єктів ринку фінансових послуг. Проведено порівняльний аналіз цифрових і традиційних фінансових послуг. Представлено характеристику фінтех-моделі надання цифрових фінансових послуг у контексті забезпечення потреб споживачів фінансових послуг. Обґрунтовано методологічні засади фінтех-ландшафту, який охоплює фінтех-компанії, що надають цифрові фінансові послуги в межах різних напрямків фінтеху, а також представників фінтеху, які формують фінтех-інфраструктуру, комбінуючи цифрові технології та сприяючи підвищенню якості й довіри до цифрових фінансових послуг. Запропоновано визначення сутності поняття «цифрового банкінгу», обґрунтовано способи та напрямки функціонування банку в межах концепції цифрового банкінгу. Наведено порівняльну характеристику переваг та ризиків концепції відкритого банкінгу у розрізі банків, фінтех-компаній та споживачів. Представлено стратегії реагування банків на упровадження відкритого банкінгу. Запропоновано характеристику сутності різних видів відкритого банкінгу. Наведено характеристику цифрових банків та схематичне зображення суттєвого впливу цифрового банкінгу на зростання відкритої цифрової економіки. Проведено аналіз рівня розвитку електронно-платіжного сегменту банківського сектора за трьома групами індикаторів, що характеризують стан та динаміку: безготівкових операцій та платежів; процесів використання платіжних карток та здійснення операцій з електронними грошима; платіжної банківської інфраструктури. Розроблено науково-методичний підхід здійснення комплексної оцінки ефективності електронно-платіжного сегменту банківського сектора як передумови цифровізації банків в Україні. Методом розрахунку функції бажаності Харрінгтона проведено оцінювання «якості» функціонування електронно-платіжного сегменту банківського сектора України. У дисертації здійснено обґрунтування ключових трендів на ринку фінансових послуг, наведено їх характеристику та вплив на суб’єктів ринку. Обґрунтовано методологічні засади процесів підриву, дезінтермедіації та дезагрегації на ринку фінансових послуг. Розроблено ілюстративну модель функціонування різних видів цифрових платформ на ринку фінансових послуг та виділено складові елементи бізнес-моделей цифрових платформ, що функціонують на ринку фінансових послуг. Представлено складові елементи процесу надання фінансових послуг та продуктів у межах тренду «конс’юмеризації фінансових послуг». Обґрунтовано концепцію вбудованих фінансів, представлено аналіз складових екосистеми вбудованих фінансових послуг та розроблено карту її учасників. Доведено вплив BigTech-компаній на трансформацію ринку фінансових послуг у формі процесу пропозиції фінансових послуг компаніями операторами цифрових платформ як складової створення додаткової цінності продуктів бренду в межах формування єдиної екосистеми для широкого кола користувачів платформи. Проведено аналіз ключових фінансових продуктів BigTech-компаній, наведено характеристику мотивів та драйверів, що спонукають представників BigTech до експансії на ринку фінансових послуг. Визначено потенційні переваги та ризики діяльності BigTech-компаній на ринку фінансових послуг. Проаналізовано процеси кооперації та партнерства як фактору стратегічних змін на ринку цифрових фінансових послуг. Визначено та схарактеризовано основні форми та мотиви партнерства між фінтех-компаніями і традиційними фінансовими установами. У роботі проведено комплексне оцінювання банків за рівнем електронно платіжної та фінансової діяльності. За допомогою методу головних компонент та бінарних розрахунків запропоновано комплексний показник ефективності електронно-платіжної діяльності банку. З урахуванням інструментарію кластерного аналізу та ПЗ Viscovery SOMine, що спирається на алгоритм самоорганізаційних карт Кохонена, здійснено розподіл банків України на кластери за критерієм ефективності електронно-платіжної діяльності. Здійснено відбір, обґрунтування й аналіз показників цифровізації банків в Україні. Запропоновано та проаналізовано понад п’ятдесят показників для оцінки рівня цифровізації банків у межах п’яти груп складових цифровізації банків в Україні. Обґрунтовано застосування науково-методичного підходу щодо розрахунку інтегральної оцінки рівня цифровізації банківської діяльності в Україні. Здійснено порівняльний аналіз та розроблено матрицю розподілу банків за рівнями цифрової, електронно-платіжної та фінансової діяльності.Item Цифрові фінансові послуги в умовах формування цифрової економіки(Сумський державний університет, 2024) Семеног, Андрій Юрійович; Semenoh, Andrii YuriiovychДисертація присвячена вирішенню наукової задачі, що полягає в розробленні теоретико-методологічних засад і методичного підґрунтя розвитку сфери цифрових фінансових послуг в умовах формування цифрової економіки. У дисертації узагальнено діалектичні підходи та інституціональні засади розвитку інформаційного суспільства, визначено складові теоретичної моделі інтернет-економіки як передумови формування цифрової економіки. Шляхом теоретичного аналізу та систематизації наукових джерел охарактеризовано складові компоненти та фактори розвитку цифрової економіки, що дало змогу обґрунтувати та визначити її сутність як різновиду економіки, що передбачає процес створення та передачі цифрової послуги або продукту як результату інноваційного поєднання цифрових даних, цифрових технологій і людського капіталу, які здійснюються мережевими компаніями й цифровими платформами та екосистемами. Узагальнення підходів науковців до змістових характеристик базових понять дослідження дозволило обґрунтувати сутність, види, мету та способи функціонування цифрових платформ в умовах формування цифрової економіки; визначити складові успішності цифрових платформ; навести порівняльну характеристику та основні функції цифрових платформ; окреслити роль цифрових платформ як фактору трансформації бізнесу в умовах цифрової економіки. У роботі здійснено компаративний аналіз світових рейтингів цифрової економіки, виявлено країни, що займають найвищі показники в рейтингах. Проведено аналіз базових інфраструктурних елементів сформованості цифрової економіки у країнах світу (розвиток ІКТ сфери та е-комерції). Досліджено технології, що формують контур цифрової економіки країн світу (блокчейн, інтернет речей, штучний інтелект, великі дані, хмарні технології). Розроблено структурно-логічну схему впливу підривних цифрових технологій на суб’єктів економічної діяльності (виробників і споживачів товарів та послуг) з позицій переваг і можливостей та потенційних ризиків. Проаналізовано стан розвитку цифрової економіки в Україні. На основі методу розрахунку індексних інтегральних показників, що охоплюють індикатори розвитку ІКТ-сектору, стан розвитку цифрової інфраструктури, рівень цифровізації бізнесу, цифрової культури та навичок в країні, здійснено комплексну оцінку рівня сформованості цифрової економіки в Україні. На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури уточнено категорію «послуга» та визначено її характерні особливості. Представлено характеристику видів послуг залежно від різних критеріїв класифікації. Схарактеризовано сервіс як додаткову цінність послуги для клієнта, що визначається рівнем обслуговування, обсягом додаткових послуг та продуктів в межах надання основної послуги. Акцентовано, що сучасним трендом є конвергенція сфер послуг та виробництва матеріальних продуктів. Теоретично обґрунтовано сутність цифрових послуг як виду економічної діяльності щодо купівлі-продажу інтегрованого сервісно-цифрового продукту у формі цифрової транзакції, в основу якого покладено створення та розподіл цінності для споживача у матеріальній чи нематеріальній формі за допомогою цифрових технологій. Розроблено структурно-логічну схему формування попиту та пропозиції на цифрові послуги. Проведено порівняльний аналіз цифрових і традиційних послуг. Запропоновано теоретичну модель дизайну цифрової послуги, яка охоплює питання впливу на бізнес-середовище, взаємодію зі споживачами та рівень використовуваних технологій за критеріями: спосіб доставки, рівень зрілості, еластичність, спосіб монетизації. У дослідженні визначено сутність поняття «фінансові послуги» як виду економічної діяльності щодо купівлі-продажу фінансового продукту, пов’язаного з рухом фінансових активів (ресурсів), в основі якого споживча цінність у матеріальній чи нематеріальній формі, що виникає як результат спільної взаємодії суб’єктів ринку фінансових послуг. Запропоновано дворівневу концептуальну модель їх надання. Проаналізовано ознаки фінансових послуг, перелік яких запропоновано розширити ознаками сервісних якостей при наданні сучасних фінансових послуг. Досліджено генезис, еволюцію та сутність фінансових технологій (фінтеху). Здійснено розмежування категорій «електронні фінанси», «цифрові фінанси» та «фінтех». Наведено складові фінтех-екосистеми. Проаналізовано країни за рівнем розвитку фінтех-складових. На основі аналізу міжнародних рейтингів визначено зв’язок між розвитком фінтеху та рівнем цифровізації країн світу. За допомогою кластерного аналізу наукових публікацій охарактеризовано сутність цифрових фінансових послуг як виду економічної діяльності в умовах цифрової економіки, що стосується купівлі-продажу фінансових послуг (продуктів) у формі цифрової транзакції, в основу якого покладено процес створення та розподілу цінності для споживача у матеріальній чи нематеріальній формі за допомогою цифрових технологій, що виникає як результат спільної взаємодії суб’єктів ринку фінансових послуг. Проведено порівняльний аналіз цифрових і традиційних фінансових послуг. Представлено характеристику фінтех-моделі надання цифрових фінансових послуг у контексті забезпечення потреб споживачів фінансових послуг. Обґрунтовано методологічні засади фінтех-ландшафту, який охоплює фінтех-компанії, що надають цифрові фінансові послуги в межах різних напрямків фінтеху, а також представників фінтеху, які формують фінтех-інфраструктуру, комбінуючи цифрові технології та сприяючи підвищенню якості й довіри до цифрових фінансових послуг. Запропоновано визначення сутності поняття «цифрового банкінгу», обґрунтовано способи та напрямки функціонування банку в межах концепції цифрового банкінгу. Наведено порівняльну характеристику переваг та ризиків концепції відкритого банкінгу у розрізі банків, фінтех-компаній та споживачів. Представлено стратегії реагування банків на упровадження відкритого банкінгу. Запропоновано характеристику сутності різних видів відкритого банкінгу. Наведено характеристику цифрових банків та схематичне зображення суттєвого впливу цифрового банкінгу на зростання відкритої цифрової економіки. Проведено аналіз рівня розвитку електронно-платіжного сегменту банківського сектора за трьома групами індикаторів, що характеризують стан та динаміку: безготівкових операцій та платежів; процесів використання платіжних карток та здійснення операцій з електронними грошима; платіжної банківської інфраструктури. Розроблено науково-методичний підхід здійснення комплексної оцінки ефективності електронно-платіжного сегменту банківського сектора як передумови цифровізації банків в Україні. Методом розрахунку функції бажаності Харрінгтона проведено оцінювання «якості» функціонування електронно-платіжного сегменту банківського сектора України. У дисертації здійснено обґрунтування ключових трендів на ринку фінансових послуг, наведено їх характеристику та вплив на суб’єктів ринку. Обґрунтовано методологічні засади процесів підриву, дезінтермедіації та дезагрегації на ринку фінансових послуг. Розроблено ілюстративну модель функціонування різних видів цифрових платформ на ринку фінансових послуг та виділено складові елементи бізнес-моделей цифрових платформ, що функціонують на ринку фінансових послуг. Представлено складові елементи процесу надання фінансових послуг та продуктів у межах тренду «конс’юмеризації фінансових послуг». Обґрунтовано концепцію вбудованих фінансів, представлено аналіз складових екосистеми вбудованих фінансових послуг та розроблено карту її учасників. Доведено вплив BigTech-компаній на трансформацію ринку фінансових послуг у формі процесу пропозиції фінансових послуг компаніями операторами цифрових платформ як складової створення додаткової цінності продуктів бренду в межах формування єдиної екосистеми для широкого кола користувачів платформи. Проведено аналіз ключових фінансових продуктів BigTech-компаній, наведено характеристику мотивів та драйверів, що спонукають представників BigTech до експансії на ринку фінансових послуг. Визначено потенційні переваги та ризики діяльності BigTech-компаній на ринку фінансових послуг. Проаналізовано процеси кооперації та партнерства як фактору стратегічних змін на ринку цифрових фінансових послуг. Визначено та схарактеризовано основні форми та мотиви партнерства між фінтех-компаніями і традиційними фінансовими установами. У роботі проведено комплексне оцінювання банків за рівнем електронно платіжної та фінансової діяльності. За допомогою методу головних компонент та бінарних розрахунків запропоновано комплексний показник ефективності електронно-платіжної діяльності банку. З урахуванням інструментарію кластерного аналізу та ПЗ Viscovery SOMine, що спирається на алгоритм самоорганізаційних карт Кохонена, здійснено розподіл банків України на кластери за критерієм ефективності електронно-платіжної діяльності. Здійснено відбір, обґрунтування й аналіз показників цифровізації банків в Україні. Запропоновано та проаналізовано понад п’ятдесят показників для оцінки рівня цифровізації банків у межах п’яти груп складових цифровізації банків в Україні. Обґрунтовано застосування науково-методичного підходу щодо розрахунку інтегральної оцінки рівня цифровізації банківської діяльності в Україні. Здійснено порівняльний аналіз та розроблено матрицю розподілу банків за рівнями цифрової, електронно-платіжної та фінансової діяльності.Item Від проривних технологій до цифрової економіки(Сумський державний університет, 2022)У монографії висвітлено проблеми та досліджено успішні кейси цифрової трансформації економіки. Проаналізовано існуючий стан цифрової трансформації в секторах економіки та вивчено закордонний досвід формування цифрової економіки. Проаналізовано міжнародний досвід оцінювання цифровізації суспільства та запропоновано індикатори й критерії оцінювання ефектів проривних технологій і цифрової трансформації. Розроблено методики оцінювання впливу цифрових трансформацій на сталий розвиток та динаміки цифрової трансформації й ефектів поширення проривних технологій. Розкрито особливості забезпечення сталого розвитку в умовах поширення проривних технологій та цифрової економіки.Item Сталий розвиток та ресурсна безпека: від проривних технологій до цифрової трансформації економіки України(Сумський державний університет, 2021) Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Вороненко, Вячеслав Игоревич; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Литвиненко, Світлана Миколаївна; Литвиненко, Светлана Николаевна; Lytvynenko, Svitlana Mykolaivna; Дериколенко, Анна Олександрівна; Дериколенко, Анна Александровна; Derykolenko, Anna Oleksandrivna; Бондар, Тетяна Вікторівна; Бондарь, Татьяна Викторовна; Bondar, Tetiana Viktorivna; Півень, Владислав Сергійович; Пивень, Владислав Сергеевич; Piven, Vladyslav SerhiiovychОб’єктом дослідження – процеси, пов’язані з забезпеченням сестейнового розвитку, ресурсної та економічної безпеки національної економіки. Мета роботи – розробка науково-методичного комплексу та практичного інструментарію щодо переходу України до моделі адитивної економіки на основі обгрунтування впровадження проривних технології та цифрової трансформації, що забезпечує прогресивний соціальний розвиток, ресурсну безпеку країни, високу конкурентоздатність національної економіки. Сформовано статистичну базу аналізу цифрової трансформації в секторах національної економіки, проаналізовано дані щодо закордонного досвіду формування цифрової економіки. Сформовано систему показників та критеріїв для оцінювання динаміки цифрової трансформації соціально-економічних та екологічних систем, запропоновано методику оцінювання ефективності цифрових трансформацій щодо забезпечення сестейнового розвитку. Показано яким чином оцінюється вплив окремих показників цифрових трансформацій на часткові індикатори сестейнового розвитку. Обґрунтовано науково-методичні положення, котрі дозволяють оцінити ефекти впливу цифрових трансформацій, зокрема, очікуваний позитивний вплив дематеріалізації економіки та цифровізації як на сестейновий розвиток, так і на ресурсну безпеку країни. Розроблено методики оцінювання ефектів поширення проривних технологій в соціально-економічних системах та обґрунтування інструментарію забезпечення інноваційного сестейнового розвитку економічних систем. Розвинуто економіко-математичну модель просторової оптимізації розвитку регіонів країни на основі поєднання інформаційної дивергенції та економічної і цифрової конвергенції.