Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
Search Results
Item Корекція дисбалансу опорно-рухового апарату у спортсменів тенісистів(Сумський державний університет, 2024) Брояковський, В.О.Розкрито загальні теоретичні та практичні аспекти формування м'язового дисбалансу та його особливостей, виникаючих компенсацій та перспектив корекції, що підтверджує актуальність обраної теми. Особливого значення опорно-рухового апарату загалом і хребта зокрема у житті людини вивчалися з давніх часів. Хребет відіграє важливу роль у підтримці стабільності та рухової активності людини. Застосування наукового підходу до спортивних тренувань дозволяє розробити індивідуальну програму для спортсмена з урахуванням біомеханічних вимог до рухових навичок та індивідуальних можливостей. Розуміння законів біомеханіки так само важливе і з точки зору спортивної медицини, оскільки їхнє порушення під час тренувань підвищує ймовірність травм. З метою аналізу виразності м'язового дисбалансу та його особливостей юних спортсменів було розподілено на 2 групи залежно від тривалості та інтенсивності спеціальних навантажень. Юні спортсмени різних вікових груп проходили комплекси лікувальної гімнастики, що включали практичні рекомендації, відповідно до виявлених порушень опорно-рухового апарату. У групі 1 (n=10) спортсмени займалися більше 3-х місяців з інтенсивністю навантажень від 3 до 6 годин на тиждень. Досліджувані 2 групи (n=10) проходили курс лікувальної гімнастики тривалістю від 6 місяців з інтенсивністю навантажень щонайменше 9 годин на тиждень. Експериментально підтверджено ефективність практичних рекомендацій під час аналізу рухових амплітуд до та після закінчення курсу лікувальної гімнастики, відмічено більш швидке відновлення їх асиметрії: відбувалося відновлення обсягу рухів флексії та екстензії без істотних відмінностей. Визначення динаміки відносної сили та витривалості окремих м'язів та м'язових груп через 6 місяців, кількість спортсменів з дисбалансом зменшилася з 93,5% до 30,6% у групі 1, з 92,3% до 46,6% у 2 групі (р>0,05).