Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 40
  • Item
    Науковий твір «Лімфотропна антибактеріальна терапія при бойовій травмі органів черевної порожнини»
    (Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності", 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Пятикоп, Геннадий Иванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych; Даниленко, Ігор Анатолійович; Даниленко, Игорь Анатольевич; Danylenko, Ihor Anatoliiovych
    Основна проблема гнійної хірургії – у тому, що після внутрішньовенного і внутрішньом’язевого введення антибіотики не досягають більшості вражених органів. Після лімфотропного введення препарати досягають «адресантів» у достатній кількості для гальмування росту мікрофлори, що забезпечує їхню альтернативність.
  • Item
    Прогнозування перебігу панкреатогенного перитоніту
    (ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т.Зайцева НАМН України», 2023) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Ситнік, Олександр Леонідович; Сытник, Александр Леонидович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; Медведєва, І.М.; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych
    Перитонеальний ексудат при гострому панкреатиті виявляється у 60-80 % хворих на гострий деструктивний пан креатит. Ексудат у таких хворих має високу токсичність, що сприяє розвитку поліорганній недостатності. Мета досліджень – визначити прогностичні крітерії усклад неного перебігу та виникнення показань до проведення опера тивних втручань у хворих із панкреатогенним перитонітом на тлі гострого панкреатиту. Матеріали та методи. Дослідження представлене ретроспек тивним аналізом результатів лікування 69 хворих на гострий панкреатит, ускладнений панкреатогенним перитонітом. Хво рим проводили клінічні, лабораторні та інструментальні об стеження. Результати дослідження та їх обговорення. Визначені клініко лабораторні предиктори щодо розвитку гострого деструктивно го панкреатиту, ускладненого панкреатогенним перитонітом. Предикторам надано бальну оцінку. Висновки. Враховуючи бальну оцінку клініко–лабораторних предикторів, було визначено три прогностичні групи щодо ускладненого перебігу гострого панкреатиту та виникнення показань до проведення оперативних втручань: за кількості балів до 10 – прогноз сприятливий, при 11–14 балах – прогноз сумнівний, при ≥ 15 балів – несприятливий.
  • Item
    Особливості біоценозу трофічних виразок на тлі хронічної венозної недостатності, можливості лікування
    (Національна академія медичних наук України, ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України», Харківський національний медичний університет,, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Бєлай, Володимир Станіславович; Белай, Владимир Станиславович; Bielai, Volodymyr Stanislavovych; Суходуб, Леонід Федорович; Суходуб, Леонид Федорович; Sukhodub, Leonid Fedorovych; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych; Ясніковський, Олег Михайлович; Ясниковский, Олег Михайлович; Yasnikovskyi, Oleh Mykhailovych
    Причинами тривалого загоєння ТУ нижніх кінцівок є бактеріальне обсіменіння виразок з утворенням біоплівок. Актуальність проблеми. Частота ТУ нижніх кінцівок, мікробна резистентність та значна частота рецидивів (20–70 %) визначає та обґрунтовує актуальність проблеми. Мета. Вивчити особливості біоценозу ТУ нижніх кінцівок та можливість лікування без застосування антибіотиків. Матеріали та методи. Пацієнти з ТУ були розділені на дві групи. До першої (основної) групи (n = 57) увійшли пацієнти, які отримували апатитополімерну дренажну пов’язку, до другої групи (порівняння) – пацієнти, які отримували традиційне лікування (n = 53). Досліджено мазки з ранової поверхні ТУ на чутливість до АПДБ. Результати і обговорення. Інтенсивність мікробної контамінації ТУ до лікування становила 106 КУО/мл, на 3 добу після застосування АПДБ — 104 КУО/мл, на 5 добу — 103 КУО/мл. Середня швидкість загоєння рани становила 0,42 см2/добу площі поверхні рани. Висновки. 1. У ТУ мікробіоцинозів домінує Staphylococcus ssp — 52,7 %, E. coli — 34,6 %. 2. Застосування APDB без використання антибіотиків зменшує мікробну контамінацію. 3. Середня тривалість лікування в основній групі становила 19,6 дня, у групі порівняння — 28,2 дня.
  • Item
    Рівень нейтрофільної еластази як показання до хірургічного лікування туберкульозу легень
    (ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych
    Патогенез туберкульозу є складним, участь у ньому протеолітичної системи не викликає сумнівів, принаймні у фазу розпаду. Уточнення цієї ланки патогенезу, на нашу думку, зможе розширити діагнос- тичні можливості та можливості лікування туберкульозу легень, зокрема й хірургічного. Проте стан протеолітичної системи та її окремих складових частин при туберкульозі практично не вивчався, що підкреслює актуальність проблеми. Мета роботи — вивчити рівень нейтрофільної еластази (НЕ) як провідного ферменту протеолітич- ної системи у хворих на туберкульоз легень не лише для розширення діагностичних можливостей за підозри на туберкульоз, а й для уточнення особливостей його перебігу та можливого обсягу і показань до хірургічного втручання. Матеріали та методи. Під нашим клінічним спостереженням перебували 66 хворих на туберку- льоз легень, яких було поділено на дві групи залежно від стійкості мікобактерій туберкульозу до проти- туберкульозних препаратів. Першу групу склали 39 (59,1 %) осіб, у яких мікобактерії були чутливими до протитуберкульозних препаратів. До другої групи увійшли 27 (40,9 %) досліджених із мультирезис- тентним туберкульозом легень. Результати та обговорення. Встановлено, що у хворих на чутливі форми специфічного процесу рівень еластази перебував у межах 35,2—215,1 нмоль/хв мл і в середньому становив 110,1 нмоль/хв мл. У хворих на мультирезистентний туберкульоз (друга група) рівень еластази перебував у межах 34,6— 163,1 нмоль/хв мл, що в середньому становило 78,4 нмоль/хв - мл (р < 0,05). Найвищий рівень НЕ (93,0 нмоль/хв мл) мав місце у хворих на інфільтративний туберкульоз легень. За наявності дисемінова- ного туберкульозу легень рівень НЕ становив 74,5 нмоль/хв - мл, що значно менше (на 18,5 нмоль/хв мл, або в 1,25 разу), ніж при інфільтративному. При туберкуломі значення еластази становило 68,1 нмоль/хв мл. При фіброзно-кавернозному туберкульозі легень рівень НЕ був найнижчим (30,9 нмоль/хв - мл). Висновки. Рівень нейтрофільної еластази у хворих на чутливий туберкульоз легень порівняно із хво- рими на мультирезистентний туберкульоз легень був достовірно вищим (в 1,4 разу). Зменшений рівень нейтрофільної еластази характеризує зменшену активність протеолітичної системи крові і може бути ознакою хронізації туберкульозного процесу, що обґрунтовує застосування хірургічного лікування.
  • Item
    Гемопневмоторакс і пневмоторакс як ускладнення COVID-19 (випадки з практики)
    (ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2021) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Голубничий, Станіслав Олександрович; Голубничий, Станислав Александрович; Holubnychyi, Stanislav Oleksandrovych; Пак, С.Я.; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych
    Наслідки пандемії COVID-19 людство ще достеменно не оцінило. Оскільки вірус уражує переважно ендотелій судин, ускладнення можуть зачепити всі органи і системи. Найпоширенішими ознаками захворювання бувають задишка різного ступеня і слабкість. Задишка зумовлюється гіпоксемією і гіпо- ксією. Об’єктивним виявом гіпоксії є рівень насичення крові киснем. При його значенні до 92—90 % виникає потреба в кисневій терапії. Найчастішими ускладнен нями COVID-19 вважаються пневмонія (15,7—100 %), гострий респіраторний дистрес-синдром (3—90 %), ураження серця і печінки (4—53 %). Тому перш за все необхідно запобігти розвитку саме цих ускладнень. Голов ним візуальним виявом ускладненого перебігу вважають дані спіральної комп’ютерної томографії, яку проводять на 12—18-у добу лікування. Але за цей час можуть розвинутися також інші ускладнення — синдром плеврального випоту, пневмоторакс, гемоторакс, піопневмоторакс. Їхня діагностика в умовах кисневої терапії і штуч- ної вентиляції легень (ШВЛ) дуже складна, що й визначає актуальність проблеми. Мета роботи — поділитися досвідом несвоєчасної діагностики ускладнень за типом пневмотораксу і гемопневмотораксу. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували троє хворих на COVID-19. У двох хворих інфекція була ускладнена пневмотораксом, в одного — гемопневмотораксом. Обстеження про- водили за стандартними клінічними методами із застосуванням променевих методів та пульсокси метрії. Результати та обговорення. Консультації співробітників кафедри з приводу порушення зовніш- нього дихання і гіпоксії із застосуванням фізикальних методів дали змогу констатувати ускладнення. Усім хворим виконано дренування плевральної порожнини на тлі ШВЛ. У одного із цих хворих підтверджено гемопневмоторакс. Цей хворий вижив. Інші двоє померли. Висновки. При динамічному спостереженні хворих на COVID-19 з ознаками гіпоксії фізикальні методи обстеження (пальпація і перкусія) треба регулярно застосовувати не менше ніж 3 рази на добу та за показаннями. Для підтвердження ускладнення достатньо ультразвукової дігностики або оглядової рентгенографії.
  • Item
    Дифференцированный подход к лечению спаечной непроходимости кишечника
    (Министерство здравоохранения Азербайджанской республики, 2020) Бойко, Віталій Миколайович; Бойко, Виталий Николаевич; Boiko, Vitalii Mykolaiovych; Микитин, Василь Зіновійович; Микитин, Василий Зиновьевич; Mykytyn, Vasyl Zinoviiovych; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych; Пиндзин, Д.М.; Пындзын, Д.М.; Pyndzyn, D.M.; Сікора, Владислав Володимирович; Сикора, Владислав Владимирович; Sikora, Vladyslav Volodymyrovych; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych
    The study was conducted to develop an individualized treatment tactics and clarify the place of the endovideolaparoscopic method in the treatment of acute adhesive intestinal obstruction. The results of treatment of 80 patients operated on for acute intestinal adhesive obstruction, divided intotwo groups, were analyzed: - Comparisons included 43 patients operated on from laparotomy access; - the 18main – 37, which used the proposed therapeutic and diagnostic approach. All patients underwent the small intestine intubation, followed by decompression, intraintestinal lavage, selective decontamination, enterosorption, enteral tube feeding. When evaluating the results of treatment of patients of both groups studied, laparoscopic technique was established as a priority. Peristalsis in patients of the second group was restored almost 2 times faster. The leukocyte index of intoxication and C-reactive blood protein returned to normal on the fifth day to 0.5 and 110.3 mg / ml, respectively. Postoperative complications in patients of the first group were 15, in the second 5, and mortality was 7.0% and 2.7%, respectively. For two years after surgery, recurrence of peritoneal adhesive disease in the first group was 35.3%, in the second 5.4%.
  • Item
    До питання вивчення деяких аспектів абдомінального спайкоутворення
    (Сумський державний університет, 2017) Микитин, Василь Зіновійович; Микитин, Василий Зиновьевич; Mykytyn, Vasyl Zinoviiovych; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych; Кащенко, Леонід Григорович; Кащенко, Леонид Григорьевич; Kashchenko, Leonid Hryhorovych
    Внаслідок абдомінальних операцій у 93-100% пацієнтів відбувається адгезіогенез, а у 5-10% розвиваються прояви спайкової хвороби очеревини (СХО).
  • Item
    Оцінка стану внутрішньоорганного кровотоку тонкої кишки при гострій спайковій непрохідності кишок
    (Сумський державний університет, 2016) Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych; Кащенко, Леонід Григорович; Кащенко, Леонид Григорьевич; Kashchenko, Leonid Hryhorovych; Микитин, Василь Зіновійович; Микитин, Василий Зиновьевич; Mykytyn, Vasyl Zinoviiovych; Микитин, Ксенія Вадимівна; Пабот, К.А.; Микитин, Ксения Вадимовна; Mykytyn, Kseniia Vadymivna
    Актуальність.За останні десятиліття частота гострої спайкової кишкової непрохідності зростає прямопропорційно зростанню кількості проведених оперативних втручань на органах черевної порожнини та малоготазу, і становить від 50,0% до 93,3%.Смертність від даної патології сягаєвід 15% до 23,8%. Метою дослідження було вивчення внутрішньоорганного кровотоку тонкої кишки при гострій спайковій кишковій непрохідності в експерименті.
  • Item
    Роль раннього ентерального харчування у зміні мікробного спектру тонкої кишки при гострій спайковій непрохідності кишок
    (Сумський державний університет, 2016) Микитин, Василь Зіновійович; Микитин, Василий Зиновьевич; Mykytyn, Vasyl Zinoviiovych; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych; Микитин, Ксенія Вадимівна; Микитин, Ксения Вадимовна; Mykytyn, Kseniia Vadymivna
    Актуальність. Проаналізовано результати хірургічного лікування 77 хворих на ГСКН, яким виконано інтубацію тонкої кишки за Вангенштіном: у 71 (92,2%) і через цекостому за Шейдом у 6(7,8%). Чоловіків було 46(59,8%), жінок – 31(40,2%), переважали особи працездатного віку від 31 до 60 років, що загалом склало 66,5%. Усіх пацієнтів поділено на дві групи. Першу групу – групу порівняння - склали 47 пацієнтів, яким у післяопераційному періоді не проводили череззондової ентеральної терапії. У 2-гу(основну) групу ввійшло 30 хворих, яким у післяопераційному періоді в комплексне лікування було включено застосування череззондової лікувальної програми.
  • Item
    Морфологічна будова стінки тонкої кишки в умовах її спайкової непрохідності
    (Сумський державний університет, 2015) Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych; Микитин, Василь Зіновійович; Ашурбекова, В.А.; Микитин, Василий Зиновьевич; Mykytyn, Vasyl Zinoviiovych
    У роботі були вивчені морфологічні зміни стінки тонкої кишки, які виникли внаслідок спайкової обтураційної тонкокишкової непрохідності. Вони призводять до моторно-евакуаторних порушень кишечника, змін пристінкового та внутрішньопросвітнього травлення, бар'єрної, секреторної та резорбтивної функції тонкої кишки.