Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 11
  • Item
    Особливості ниркової регуляції мікроелементного запезпечення недоношених новонароджених із гіпоксично-ішемічною енцефаглопатією
    (Державна установа "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України", 2011) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna
    Стаття присвячена дослідженню ниркової регуляції мікроелементного забезпечення недоношених новонароджених дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС. Для визначення концентрації мікроелементів (заліза, цинку, міді) використовували метод атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Встановлено, що перинатальна гіпоксія призводить до порушення ниркової регуляції мікроелементного балансу. Особливо глибокий дефіцит та дисбаланс мікроелементів виникає у недоношених малюків з дуже малою масою тіла при народженні.
  • Item
    Вплив нейрометаболічної терапії на мікроелементне забезпечення недоношених новонароджених із перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС
    (МЕД-експерт, 2012) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna
    Мета роботи: оптимізувати лікування гіпоксично ішемічного ураження ЦНС у недоношених новонароджених шляхом ефективної корекції мікроелементного дисбалансу нейрометаболічним комплексом «Кортексин». Пацієнти і методи. Препарат «Кортексин» був включений до терапії 40 передчасно народжених дітей, які були роз поділені на три підгрупи: А — діти із ММТ та легким ураженням ЦНС (10 новонароджених); Б— новонароджені із ММТ та важким ураженням ЦНС (8); В — недоношені із ДММТ та важким ураженням ЦНС (22). Стандартне лікування отримували 69 недоношених новонароджених із ММТ та легким перинатальним гіпоксично ішемічним ураженням ЦНС, 36 немовлят із ММТ та важким ураженням ЦНС та 52 передчасно народжених із ДММТ на фоні важкого ураження ЦНС. Також обстежено 50 умовно здорових недоношених новонароджених із ММТ. Для визначення мікроелементів у сироватці крові, еритроцитах та сечі застосовували атомно абсорбційний спектро фотометр С 115МІ, оснащений комп'ютерною приставкою для автоматичного обчислення вмісту мікроелементів виробництва HBO Selmi (Україна). Крім загальної концентрації мікроелементів у сечі (мкмоль/л) визначали добову екскрецію (мкг/доба) та екскрецію мікроелементів на кг маси тіла за добу (мкг/кг/доба). Результати. На фоні застосування Кортексину спостерігалося прогресивне покращання стану та позитивний вплив на структурні зміни головного мозку за даними НСГ, які проявлялися у зменшенні виразності ішемії у перивентрикуляр них ділянках. Вплив препарату виявляється у нормалізації сироваткового та еритроцитарного балансу мікроелемен тів, про що, зокрема, свідчать показники їх концентрації у сечі. Висновки. Доведено ефективність та безпечність застосування препарату «Кортексин» у недоношених новонародже них з гіпоксично ішемічним ураженням ЦНС.
  • Item
    Діагностичні маркери перинатального гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи у недоношених новонароджених
    (Експерт, 2013) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna
    Мета: підвищити ефективність діагностики гіпоксично ішемічного ураження центральної нервової системи (ЦНС) у недоношених новонароджених дітей шляхом визначення активності нейроспецифічної енолази (НСЕ) та дослідження стану енергетичного забезпечення протягом неонатального періоду. Пацієнти та методи. У дослідженні взяли участь 15 умовно здорових недоношених новонароджених та 64 недоношених із гіпоксично ішемічним ураженням ЦНС, які були поділені на три групи: І група — 26 дітей із малою масою тіла (ММТ) та легким ураженням ЦНС, II група — 20 немовлят із ММТ і важким гіпоксично ішемічним ураженням ЦНС, III група — 18 новонароджених із важким ураженням ЦНС та дуже малою масою тіла (ДММТ). У зазначених дітей концентрація НСЕ визначалася імуноферментним методом, сукцинатдегідрогенази (СДГ) — кількісним цитохімічним методом, лактатдегідрогенази (ЛДГ) — кінетичним методом. Результати. У недоношених новонароджених із ММТ легке перинатальне ураження ЦНС спричинило альтерацію нейрональних мембран, про що засвідчило зростання рівня НСЕ на 45%. Крім того, у дітей цієї групи легка гіпоксія призвела до пригнічення активності аеробного гліколізу та зниження морфометричних показників активності СДГ (загальна кількість гранул формазану знизилася на 35%). Рівень ЛДГ у сироватці крові, навпаки, збільшився в 2,5 разу. У передчасно народжених із ММТ на тлі важкого ураження ЦНС спостерігалися глибокі деструктивні зміни клітинних мембран та зростання енергодефіциту. Це проявлялося у зростанні сироваткової концентрації НСЕ та зменшенні кількості гранул формазану в лімфоцитах. У недоношених новонароджених із ДММТ важка гіпоксія призвела до максимального підвищення концентрації НСЕ. Про розвиток глибокого енергодефіциту засвідчило зменшення загальної кількості гранул формазану у лімфоцитах та збільшення вмісту ЛДГ у сироватці крові. Висновки. У якості маркерів тяжкості перинатального гіпоксічно ішемічного ураження ЦНС у недоношених новонароджених протягом неонатального періоду доцільно використовувати показники активності СДГ, ЛДГ та НСЕ.
  • Item
    Забезпеченість міддю недоношених новонароджених в умовах гіпоксії
    (Сумський державний університет, 2014) Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Мороз, Т.Д.; Тресницька, Ю.В.; Атрощенко, О.В.; Паскарик, О.Ю.
    Мідь –один із найважливіших мікроелементів в організмі дитини. Вона бере участь у процесах кровотворення, тканинному диханні, входить до складу мієлінових оболонок. Нормальна робота нервової та імунної системи неможлива без міді. Дотепер у сучасній літературі не дослідженим залишається питання забезпеченості організму недоношеної дитини міддю в умовах перинатальної гіпоксії. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36084
  • Item
    Стан анаеробного гліколізу у недоношених новонароджених із гіпоксичним ураженням ЦНС
    (Сумський державний університет, 2014) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna
    Будь-яка форма кисневої недостатності супроводжується розвитком біоенергетичної гіпоксії, яка призводить до напруження метаболічних процесів організму. Мозок, як основний орган-мішень, дуже чутливий до гіпоксії. Енергетичне забезпечення мозку обумовлене, перш за все, аеробними механізмами. В умовах енергетичної недостатності компенсаторно активується анаеробний шлях утилізації глюкози, при якому підвищується активність анаеробних ферментів, насамперед ЛДГ. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36073
  • Item
    Особливості вмісту цинку в організмі недоношених новонароджених із перинатальним ураженням ЦНС
    (Сумський державний університет, 2014) Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Кліщ, О.О.; Масалітін, І.М.
    Цинк є незамінним мікроелементом для людини. За вмістом в організмі він посідає друге місце після заліза. Цинк потрібен для діяльності більш ніж 100 ферментів, у тому числі ДНК- та РНК-полімерази, карбоксипептидази, оксидоредуктази, трансферази, алкогольдегідрогенази, які пов’язані з обміном вуглеводів, білків, енергетичним обміном, синтезом нуклеїнових кислот, біосинтезом гема, транспортом СО2, тощо. У сучасній літературі відсутні дані про особливості вмісту цинку в організмі недоношених новонароджених із перинатальним ураженням ЦНС. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36060
  • Item
    Вплив перинатальної гіпоксії на забезпеченність недоношених новонароджених залізом
    (Сумський державний університет, 2014) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Білоконь, М.О.; Страхова, Н.О.
    Залізо – мікроелемент, що відноситься до незамінних і є одним із найбільш поширених в організмі людини. Дотепер не дослідженим залишається питання забезпеченості організму недоношеної дитини залізом в умовах перинатальної гіпоксії. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36055
  • Item
    Стан еритроцитарної забезпеченості залізом недоношених новонароджених із гіпоксичним ураженням ЦНС у динаміці неонатального періоду
    (Сумський державний університет, 2013) Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Твердохліб, В.О.; Соловйова, М.М.
    Аналіз сучасних даних літератури показав, що мікроелементи відіграють виключну роль у процесах росту, розвитку та адаптації дітей. Особливо важливі вони для життєдіяльності недоношених дітей. Недоношені діти найбільш чутливі до недостатності мікроелементів у зв’язку з високим рівнем обмінних процесів. Їх дефіцит призводить до порушення функціонування органів та систем організму, змін метаболізму. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32411
  • Item
    Стан аеробного гліколізу у недоношених новонароджених із гіпоксичним ураженням ЦНС
    (Сумський державний університет, 2013) Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Голуб, Н.Д.; Тресницька, Ю.В.; Атрощенко, О.В.; Паскарик, О.Ю.; Мороз, Т.Д.
    Будь-яка форма кисневої недостатності супроводжується розвитком біоенергетичної гіпоксії, яка призводить до напруження метаболічних процесів організму. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32410
  • Item
    Особливості перебігу перинатального гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи у недоношених новонароджених
    (Сумський державний університет, 2013) Зайцев, Ігор Едуардович; Зайцев, Игорь Эдуардович; Zaitsev, Ihor Eduardovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Маркевич, Валентина Володимирівна; Маркевич, Валентина Владимировна; Markevych, Valentyna Volodymyrivna; Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna
    Питома вага гіпоксичного ураження ЦНС складає від 20 до 50% у структурі перинатальної смертності. Найбільш чутливі до пошкоджуючої дії гіпоксії є недоношені новонароджені. Така особливість процесів адаптації, тяжкість перебігу неонатального періоду та висока летальність недоношених малюків на фоні перинатального ураження ЦНС зумовлюють актуальність подальшого дослідження даної патології. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32382